справа № 179/1289/25
провадження № 3/179/779/25
21 серпня 2025 року селище Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О.,
при секретарі судового засідання Голобородько Н.І.,
за участю: прокурора Головенко С.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши об'єднані адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого лікарем стоматологом КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП,-
за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшли адміністративні матеріали з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених:
ч.1 ст.172-6 КУпАП (справа № 179/1290/25, провадження № 3/179/780/25) та
ч.1 ст.172-6 КУпАП (справа № 179/1289/25, провадження № 3/179/779/25).
Постановою судді від 21.08.2025 адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП та ч.1 ст.172-6 КУпАП об'єднані в одне провадження, з присвоєнням об'єднаній справі єдиного номеру - справа № 179/1289/25, провадження № 3/179/779/25.
ОСОБА_1 , будучи членом резервної військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря стоматолога КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради, будучи відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «при звільненні» за період не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2024 - 09.05.2024, лише 25.07.2025 о 13 год. 13 хв, тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації.
Крім того, ОСОБА_1 , припинивши діяльність члена резервної військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря стоматолога КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради, будучи відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «щорічна» після звільнення за 2024 рік, а саме - 25.07.2025 об 13 год. 11 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав та пояснив, що він дійсно був членом резервної військово - лікарської комісії, але він не знав достовірно коли саме перестав бути членом військово - лікарської комісії. Він визнає, що подав декларації несвоєчасно та без поважних причин.
Прокурор у судовому засіданні пояснив, що зібраними доказами по справі підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП. Просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст.172-6 КУпАП та накласти мінімальне адміністративне стягнення в межах санкції статті.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали об'єднаної справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 ч. 1 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що 30.07.2025 були складені протоколи у відношенні ОСОБА_1 № 708 та № 709 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
Процесуальна форма та зміст протоколів відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.
Тобто за наявності останніх відповідальність за даною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Об'єктивна сторона складів правопорушень, передбачених у ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю діяння та часу вчинення правопорушення (формальні склади правопорушень).
Оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, є формальним, то для наявності об'єктивної сторони такого правопорушення закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності).
Умисел при виконанні формальних складів полягає в усвідомленні протиправності дій і у навмисності протиправного поводження.
Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з корупцією, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Умисною є форма вини, яка характеризується тим, що особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків та бажає настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставиться до їх настання чи свідомо допускає їх настання (непрямий умисел).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зі змінами, затверджено Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних силах України. (надалі - Положення)
Згідно п.п. 2.5.1 п. 2.5 Положення до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Згідно п.п. 2.5.2 п. 2.5 Положення позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Згідно п.п. 2.5.3 п. 2.5 Положення до складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).
Згідно п.п. 2.5.5 п. 2.5 Положення за запитом голови ВЛК (ЛЛК), до роботи позаштатних (постійно та тимчасово діючих) ВЛК (ЛЛК) на правах членів ВЛК (ЛЛК) можуть залучатися головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень, інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров'я (установ), спеціалісти інших (не медичних) спеціальностей, начальник медичної служби та/або представник командування (керівництва) військової частини, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається.
Згідно п.п. 2.5.7. п. 2.5 Положення на підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров'я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.
12.10.2023 набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов'язок подання декларацій суб'єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та доповнено перелік суб'єктів декларування, визначених п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону підпунктом «ґ», а саме голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особами, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Судом встановлено, що відповідно до наказу № 80 від 29.12.2023 КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради лікар стоматолог ОСОБА_1 призначений членом резервної військово - лікарської комісії на 2024 рік.
Отже, ОСОБА_1 , будучи членом резервної військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря стоматолога КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради, у відповідності до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширювалась дія вказаного Закону та суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Наказом № 34 від 09.05.2024 КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради створено оновлений склад військово - лікарської комісії, згідно якого ОСОБА_1 вже не входив до основного та резервного складу військово - лікарської комісії.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Таким чином, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати в НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності та до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності.
ОСОБА_1 подав декларацію за типом «про звільнення» за період не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2024 - 09.05.2024, лише 25.07.2025 о 13 год. 13 хв., та за типом «щорічна» після звільнення за 2024 рік - 25.07.2025 об 13 годині 11 хвилин.
Факт несвоєчасної подачі декларацій за типом «про звільнення» та за типом «щорічна» після звільнення ОСОБА_1 підтверджується відомостями з «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування» і не заперечується особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, будучи членом резервної військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 та припинивши діяльність члена резервної військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «про звільнення» та за типом «щорічна» після звільнення, чим порушив вимоги абз. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.172-6 КУпАП.
Даних щодо обставин, які об'єктивно могли завадити ОСОБА_1 подати декларації про майовий стан у встановлений законом строк, суду не надано, а матеріали справи їх не містять.
Тобто, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до частини 1статті 34 КУпАП, суддею не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та визначенні його розміру, суд враховує характер вчинених правопорушень, пов'язаних з корупцією, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, та приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та вважає, що саме це адміністративне стягнення та його розмір буде сприяти вихованню відносно додержання законів України, а також запобігати вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 40-1, ч.1 ст.172-6, 245, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 1, 3, 27, 28 Закону України «Про запобігання корупції», суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після акінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя А.О. Чорна