Справа № 200/2459/25
Провадження № 2-а/175/143/25
21 серпня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
20 травня 2025 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив суд постановити рішення, яким скасувати Постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/4152 від 21 березня 2025 року та №1/4153 від 21 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. та провадження по справам закрити.
Ухвалою суду від 28 травня 2025 року відкрито провадження у справі за позовною заявою та визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами
ОСОБА_1 та його представник Копичко Ігор Анатолійович у судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 за довіреністю ОСОБА_2 надав суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до абз. 5 ч. 1ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє наразі.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» законодавець встановив, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Стаття 68 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Законом України «Про національну поліцію» у частині 2 статті 32 встановлено, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Статтею 259 КУпАП встановлено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено зокрема до ТЦК та СП.
12 березня 2025 року ОСОБА_1 був доставлений представниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з виявленням явних ознак правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ч.3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правил поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звернутися до норм іншого нормативного акту.
У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України (частина 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
ОСОБА_1 перебуваючи у ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пред'явив свій військово- обліковий документ у зв'язку з його відсутністю.
Свідками правопорушення були залучені ОСОБА_3 , офіцер відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 відповідальний виконавець мобілізаційного відділення, що підтверджується відмітками у протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 258 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.
Уповноваженою особою, 12 березня 2025 року капітаном ОСОБА_5 було складено відносно громадянина ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-КУпАП №1/3514 за відсутність військово- облікового документу при собі.
Під час складення протоколу ОСОБА_1 були роз'ясненні його права і обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, був озвучений зміст протоколу, також було забезпечено право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, однак ОСОБА_1 відмовився ставити підпис за отримання другого примірника протоколу, за ознайомлення з статтями 63, 268 КУПАП, а також надавати пояснення.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.(Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затверджена наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року)
Протокол про адміністративне правопорушення № 1/3514 був складений у двох примірниках.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача містить відмітку про його відмову в отриманні другого примірника протоколу та надання пояснень, що засвідчено свідками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Послідовно протоколом №1/3514 було зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого частино 3 статті 210-1 КУпАП, протокол є процесуальним документом.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У постанові по справі №1/4353 зазначено, що позивач ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується записом у протоколі про те, що ОСОБА_1 протокол сфотографував, але відмовився ставити підпис за його отримання, даний факт також підтверджується свідками по справі. В протоколі зазначено дату розгляду справи про адміністративне правопорушення - 21 березня 2025 року.
На розгляд справи, призначений на 21 березня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча, як зазначено вище, був повідомлений про дату розгляду справи, оскільки сфотографував протокол про адміністративне правопорушення.
Клопотання про перенесення розгляду справи від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходило.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Згідно абзацу першого статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до статті 235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 справу про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП розглядав начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_6 .
Судом встановлено, що 21 березня 2025 року розгляд справи відносно громадянина ОСОБА_1 відбувся з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду були з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, зокрема встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, встановлено його вину та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану.
ОСОБА_1 у період проведення мобілізації, протягом дії правового режиму воєнного стану, в особливий період, а саме 12 березня 2025 року в порушення приписів пункту 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 та частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав при собі військово-облікового документу.
Відповідно до вимог КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 виніс постанову по справі №1/4153 від 21 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 після закінчення розгляду справи була негайно оголошена та 21 березня 2025 року направлена громадянину ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням за місцем його проживання.
Посилання ОСОБА_1 на те, що під час перевірки військово-облікового документу відповідач не виконав обов'язку щодо використання фото - і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів суд не бере до уваги виходячи з наступного, оскільки здійснювалась відеофіксація на портативний відеореєстратор, про що у протоколі зроблена відповідна відмітка.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Наказу Міністерства оборони України від 06.08.2024 року №532 яким затверджено Інструкцію із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації - строк зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 днів з дати завантаження відповідної інформації.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. (стаття 251 КУпАП).
Капітаном ОСОБА_5 до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення з метою фіксації відсутності військово-облікового документу, були залучені свідки, що безпосередньо зазначено у протоколі, та відображено у постанові по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Свідки були присутні під час розгляду справи та надали з даного приводу пояснення, про що зазначено у постанові по справі.
Відповідно до статі 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вирішена з дотриманням закону, а постанова по справі про адміністративне правопорушення №1/4153 від 21 березня 2025 року є та обґрунтованою.
Постановою КМУ від 16.052024 № 560 передбачено, що під час здійснення мобілізаційних заходів військовозобов'язані повинні проходити військово- лікарські комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Вимогами абз. 3 п.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово - лікарські комісії чи відповідного районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За обліковими даними позивач, перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Уповноваженою особою, капітаном ОСОБА_5 12 березня 2025 року було складено відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-КУпАП №1/3513 за відмову від проходження військово-лікарської комісії.
Свідками правопорушення були аналогічно залучені ОСОБА_3 , офіцер відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 відповідальний виконавець мобілізаційного відділення, що підтверджується відміткою у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Під час складення протоколу ОСОБА_1 були роз'ясненні його права і обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, ОСОБА_1 зміст протоколу був озвучений, також було забезпечено право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, але ОСОБА_1 відмовився ставити підпис за отримання другого примірника протоколу, за ознайомлення з статтями 63, 268 КУПАП, а також надавати пояснення.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків.Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу. (Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затверджена наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року)
Протокол про адміністративне правопорушення №1/3513 був складений у двох примірниках. (долучається протокол)
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містить відмітки про його відмову в отриманні другого примірника протоколу та надання пояснень, що засвічено свідками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Послідовно протоколом №1/3513 було зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого частино 3 статті 210-1 КУпАП, протокол є процесуальним документом.
Пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);
Порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов'язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
ОСОБА_1 була адресована повістка №200 про необхідність проходження військово-лікарської комісії, від отримання якої ОСОБА_1 відмовився, що підтверджено матеріалам справи.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. (пункт 47 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560)
Актом щодо відмови від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 №173 від 12 березня 2025 року зафіксована відмова ОСОБА_1 від отримання повістки на проходження медичного огляду.
В подальшому ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії, що підтверджується АКТОМ про відмову в проходженні військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 № 277 від 12 березня 2025 року.
Пунктом 6 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України; прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово- облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Відтак, заходи з призову військовозобов'язаного на військову службу включають в себе, зокрема, оповіщення, прибуття військовозобов'язаного до ТЦК та СП, проходження військово-лікарської комісії.
Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений про необхідність проходження медичного огляду, цілеспрямовано відмовився від його проходження, зокрема від отримання направлення на військово-лікарську комісію, що підтверджується актами відмови, а також свідками по справі.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 яким затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України у абзаці 3 пункту 3.4 глави 3 розділу ІІ передбачено, що лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Пунктом 3.5 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України встановлено, що військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
ОСОБА_1 був обізнаним, що має право скаржитись, вказувати лікарям про вади здоров'я, про доступ членів ВЛК до ЕСОЗ, про можливість за необхідності отримати направлення на додаткове обстеження, усвідомлено відмовився від процедури проходження ВЛК ще до його початку, відтак, ІНФОРМАЦІЯ_6 повністю дотримався вимог законодавства щодо порядку призову на військову службу, дотримався процесуальних вимог під час провадження по справі про адміністративне правопорушення, особою що складала протокол про адміністративне правопорушення дотримано вимог щодо долучення доказів правопорушення, які були розглянуті під час розгляду справи, та зазначені у постанові по справі
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 справу про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП розглядав начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_6 .
21 березня 2025 року розгляд справи відносно громадянина ОСОБА_1 відбувся з суворим дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду були з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, встановлено його вину та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 виніс постанову по справі №1/4152 від 21 березня 2025року про накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 12 березня 2025 року в порушення вимог абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, такими діями (бездіяльністю) вчинив порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вирішена з дотриманням закону, а постанова по адміністративній справі №1/4152 від 21 березня 2025 законна та обґрунтована.
Відповідно до статті 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 після закінчення розгляду справи була негайно оголошена та 21 березня 2025 року направлена ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням за місцем його проживання.
ОСОБА_1 будучи наділений процесуальними правами, достовірно знав що відносно нього здійснюється адміністративні провадження, знав про дату, час та місце розгляду справ. Крім того другий примірник постанови було направлена встановленим порядком, за адресою, за якою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції, про що у постанові зроблена відповідна відмітка.
ОСОБА_1 не заперечується особистий факт отримання постанови по справі.
Варто навести позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Верховного Суду по справи № 800/547/17, провадження П/9901/87/18 від 25.04.2018, викладеного у рішенні, де Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».
ОСОБА_1 знаючи про те, що відносно нього має бути розглянуті справи про адміністративне правопорушення, результат розгляду яких може вплинути на його права і обов'язки, був зобов'язаний з розумним інтервалом сам цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Подібна правова позиція наголошена в чисельних рішеннях Європейського суду з прав людини (наприклад «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Ухилення/пасивність від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Законодавством України та нормами міжнародних актів установлюється заборона зловживанням процесуальними правами, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, її представники, захисники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Також, суд враховує той факт, що позивачем до позову загалі не додано інформації стосовно перебування ОСОБА_1 на обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_7 та інформації стосовно проходження ВЛК, що в даному випадку могло б додатково свідчити про протиправність дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 у частині направлення ОСОБА_1 на ВЛК.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, ст. 210, 251, 252 КУпАП України, ст. ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення .У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в письмову провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж.М. Озерянська