Справа № 410/453/12
Провадження № 6/175/152/25
21 травня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши подання старшого державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міністерства Юстиції України Земляного Вадима Івановича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до моменту погашення заборгованості, -
В травні 2025 року старший державний виконавець Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міністерства Юстиції України Земляний В.І. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до моменту погашення заборгованості. В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міністерства Юстиції України знаходиться виконавче провадження №74392299 з виконання виконавчого листа №2-410-453/12 від 29 травня 2012 року виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмірі 270 579.40 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2705.79 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , який не виконує свої зобов'язання, будь-яких дій, спрямованих на їх виконання, не здійснює.
Суд, дослідивши матеріали подання, вважає, що в задоволенні подання необхідно відмовити за наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Пунктом 1 розділу XIII «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, в яку були внесені зміни та доповнення 29 вересня 2016 року №2832/5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
До подання державного виконавця додаються належним чином завірені копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи виконавчого провадження, які, на думку державного виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобов'язань боржником тощо.
Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Отже, державний виконавець повинен довести факти умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов'язань. Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа. Проте судом встановлено, що матеріали подання не містять доказів про обізнаність боржника про відкрите виконавче провадження, тому суд вважає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
При цьому відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
Разом з тим, відповідно до Листа директора Департаменту з питань громадянства паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби №6.3-13279/6-24 від 18 листопада 2024 року, за даними інформаційно-комунікаційної системи ДМС на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 22 жовтня 2012 року строком дії до 22 жовтня 2022 року.
Таким чином, наразі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Закону України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) не має документу, що дає йому право як громадянину України на виїзд з України, а тому в даному випадку подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, на думку суду, є передчасним та формальним, та не має на меті вжиття заходів для реального виконання судового рішення.
Разом з тим, з подання вбачається, що державним виконавцем здійснено велику кількість заходів спрямованих на виконання судового рішення і в даному випадку є інші більш дієвіші способи, окрім тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника, для виконання судового рішення.
За результатами розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке розглядається в порядку ст. 441 ЦПК України, судом виноситься ухвала.
За таких обставин, ураховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України, ст. 441 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання старшого державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міністерства Юстиції України Земляного Вадима Івановича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до моменту погашення заборгованості- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Озерянська Ж.М.