8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2236/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГО-ТАЙМ», м. Харків
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Харківобленерго" через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГО-ТАЙМ» в якій просить суд стягнути суму збитків у розмірі 23 253,43 грн та 2 422,40 грн судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем були порушені зобов'язання за Договором поставки від 13.09.2019 №У7798 та вимоги ПК України в частині складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зв'язку з чим позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов'язання на суму 23 253,43 грн. Позивач зазначає, що внаслідок зазначених обставин він зазнав збитків у розмірі не отриманого податкового кредиту.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2236/25. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У відповідача немає електронного кабінету, тому ухвала про відкриття провадження у справі від 02.07.2025 направлена судом за адресою відповідача, зазначеною у позовній заяві, що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, 61037.
Проте відповідачу вказана ухвала вручена не була та повернута відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 06.07.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 02.07.2025 про відкриття провадження у цій справі було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки починається обрахунок строку, обумовленого статтею 251 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвалу суду від 02.07.2025 про відкриття провадження у справі №922/2236/25 повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 06.07.2025.
Відтак, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у цій справі є 28.07.2025.
Отже, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 28.07.2025.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк та відзив на позов із викладенням своєї правової позиції не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Також, ухвала суду про відкриття провадження у справі оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.
Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
Між АТ “Харківобленерго» (Покупець, далі - Позивач) та ТОВ “ЕНЕРГО-ТАЙМ» (Постачальник, далі - Відповідач), укладений договір поставки № У7798 від 13.09.2019 (далі - Договір, а.с. №8-10) на придбання товару, визначеного Специфікацією (п. 1.2.Договору).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити цей товар. Кількість товару, що є предметом Договору, може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків та скоригована в залежності від потреб Покупця.
Пунктом 3.1. Договору обумовлено, що ціна цього Договору становить 29 692 304,93 грн з урахуванням ПДВ, та складається з вартості всіх товарів, вказаних у Специфікації (Додаток №1). Ціна за одиницю товару визначена у Специфікації (п. 3.2. Договору). Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.3. Договору).
Розділом ІV Договору визначені терміни і умови поставки товару. Відповідно до п. 4.5. Договору право власності на товар переходить до Покупця в момент підписання документів (накладна або акт), що підтверджують передачу товару від Постачальника до Покупця.
Сторонами погоджено, що розрахунок за цим Договором здійснюється в розмірі 100% окремо за кожним фактом поставки товару (підписання відповідної накладної або акта), згідно з наданими Постачальником рахунком, за умов його відповідності Специфікації та наданій Покупцем Заявці на конкретну поставку та цінам, встановленим цим Договором протягом 180-ти календарних днів (п. 5.1. Договору).
Розрахунок за отриманий товар Покупець має право здійснювати на свій вибір або шляхом перерахування грошових коштів, або шляхом емісії векселя (векселів) (п. 5.2. Договору).
Зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору (п. 11.4. Договору).
Обов'язок Постачальника щодо надання Покупцю усіх належних податкових накладних закріплено також в Договорі:
“ 7.3 Постачальник зобов'язаний:
7.3.3 Надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі засобами спеціалізованих програмних комплексів з дотриманням умов та термінів щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних;
7.3.4 У податковій накладній зазначити в окремих рядках обов'язкові реквізити в порядку, встановленому ПК України, стаття 201, та іншими законодавчими документами.
7.3.5 Податкову накладну скласти у день виникнення податкових зобов'язань Постачальника».
Пунктом 11.7. Договору Сторони погодили, що усі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства.
На виконання Договору Відповідачем поставлено, а Позивачем прийнято товар відповідно до видаткових накладних (а.с. №11 та зворотна сторона):
- ЕТ-02251019 від 28.10.2019 на суму 18 776,58 грн (у т.ч. ПДВ 3 129,43 грн);
- ЕТ-01041119 від 06.11.2019 на суму 120 744 грн (у т.ч. ПДВ 20 124,00 грн).
Позивач здійснив оплату за поставлений відповідачем товар, про що свідчать платіжні доручення: № 215278 від 12.11.2019; № 217219 від 28.11.2019 (а.с. №12 та зворотна сторона).
Відповідач мав скласти та зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні: від 28.10.2019 на суму 18 776,58 грн, в т.ч. ПДВ 3 129,43 грн; від 06.11.2019 на суму 120 744,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 124,00 грн.
Але, Відповідачем податкові накладні на зазначені вище фінансово-господарські операції в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані, що підтверджується листом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП від 02.06.2025 № 2013/6/35-00-04-01-22 (а.с. №13),в якому вказано, що податкові накладні, які зазначені у запиті, на фінансово- господарські операції від 28.10.2019 на суму 18 776,58 грн., у т.ч. ПДВ 3 129,43 грн., від 06.11.2019 на суму 120 744,0 грн., у т.ч. ПДВ 20 124,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані.
Як вказує позивач, внаслідок вказаних дій (бездіяльності) відповідача з реєстрації податкової накладної, позивач позбавлений права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 23253,43 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів/послуг.
За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних і розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Частиною 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов'язання встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення ЇЇ цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.
Умовами покладення відповідальності на винну сторону є: наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками.
Отже, сума ПДВ, яку позивач сплатив у складі вартості товару, мала бути додана позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді згідно встановленого податковим законодавством порядку.
Під час розгляду справи судом установлено, що податкові накладні, які на фінансово- господарські операції від 28.10.2019 на суму 18 776,58 грн., у т.ч. ПДВ 3 129,43 грн., від 06.11.2019 на суму 120 744,0 грн., у т.ч. ПДВ 20 124,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані, що підтверджується листом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП від 02.06.2025 № 2013/6/35-00-04-01-22 (а.с. №13), наданим на адвокатський запит позивача. Отже відповідач реєстрацію податкових накладних не здійснив. Зворотнього відповідачем не доведено.
З урахуванням наведених вище норм суд висновує, що відповідачем вчинено порушення ст.201 ПК України, що позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 23253,43 грн, тобто позивач поніс збитки.
Викладене свідчить, що у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача (відповідач встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо реєстрації податкової накладної не виконав, не вжив заходів щодо скасування зупинення реєстрації податкових накладних) та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Тобто, наявні всі умови складу правопорушення.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.
У постанові від 31.01.2023 року у справі №904/72/22 Верховний Суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні і неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.
Подібні ж правові висновки викладено як у згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 зі справи №908/1568/18, так і в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.
У постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 Верховний Суд дійшов висновку про те, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 19.04.2023 у справі №906/824/21, підставами стягнення збитків є встановлення судами фактів порушення господарського зобов'язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором).
Факт порушення відповідачем строків складання та реєстрації податкової накладної підтверджується матеріалами справи. Відтак, у даному випадку наявні законні підстави для стягнення з відповідача збитків у судовому порядку.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГО-ТАЙМ» (просп. Героїв Харкова, буд. 137, м. Харків, код ЄДРПОУ 39257314) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) збитки у розмірі 23 253,43 грн та 2 422,40 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "21" серпня 2025 р.
Суддя Ю.Ю. Мужичук