Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позову без розгляду
"19" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1326/25
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Добреля Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження
за позовом Ізюмської окружної прокуратури , в інтересах держави в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області
доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ"
про розірвання договорів оренди, повернення майна та стягнення коштів
за участю представників:
прокурор - Клейн Л.В.
позивача - не з'явився;
відповідача - Мизиненко І.О.
Ізюмська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ", в якій, з урахуванням виправлення, просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в розмірі 406.905,32 грн;
- розірвати договір оренди землі від 26.06.2008 №7, укладений між Гусарівською сільською радою Балаклійського району та СТОВ "ГУСАРІВСКЕ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320282402:00:001:0049 площею 23,0449 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10611713);
- розірвати договір оренди землі від 20.12.2012 №б/н, укладений між Гусарівською сільською радою Балаклійського району та СТОВ "ГУСАРІВСКЕ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320282402:00:002:0114 площею 3,0 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4175727);
- розірвати договір оренди землі від 26.06.2008 №6, укладений між Гусарівською сільською радою Балаклійського району та СТОВ "ГУСАРІВСКЕ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320282401:00:001:0024 площею 15,8569 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10701863);
- розірвати договір оренди землі від 26.06.2008 №5, укладений між Гусарівською сільською радою Балаклійського району та СТОВ "ГУСАРІВСКЕ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320282401:00:001:0023 площею 20,4939 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10688015);
- розірвати договір оренди землі від 26.06.2008 №3, укладений між Гусарівською сільською радою Балаклійського району та СТОВ "ГУСАРІВСКЕ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320282401:00:001:0025 площею 4,6726 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10914477);
- розірвати договір оренди землі від 26.06.2008 №4, укладений між Гусарівською сільською радою Балаклійського району та СТОВ "ГУСАРІВСКЕ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320282401:00:001:0022 площею 64,4694 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10615750);
- розірвати договір оренди землі від 26.06.2008 №2, укладений між Гусарівською сільською радою Балаклійського району та СТОВ "ГУСАРІВСКЕ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320282402:00:001:0050 площею 14,1072 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10904239);
- розірвати договір оренди землі від 20.12.2012 №б/н, укладений між Гусарівською сільською радою Балаклійського району та СТОВ "ГУСАРІВСКЕ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320282401:00:002:0111 площею 3,2258 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4175135);
- розірвати договір оренди землі від 20.12.2012 №б/н, укладений між Гусарівською сільською радою Балаклійського району та СТОВ "ГУСАРІВСКЕ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320282401:00:003:0219 площею 0,3250 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4153051);
- зобов'язати СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" повернути у розпорядження Балаклійської міської територіальної громади Ізюмьского району Харківської області в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області земельні ділянки з кадастровими номерами: 6320282402:00:001:0049 площею 23,0449 га; 6320282402:00:002:0114 площею 3,0 га; 6320282401:00:001:0024 площею 15,8569 га; 6320282401:00:001:0023 площею 20,4939 га; 6320282401:00:001:0025 площею 4,6726 га; 6320282401:00:001:0022 площею 64,4694 га; 6320282402:00:001:0050 площею 14,1072 га; 6320282401:00:002:0111 площею 3,2258 га; 6320282401:00:003:0219 площею 0,3250 га.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2025 у справі №922/1326/25 позовну заяву Ізюмської окружної прокуратури залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/1326/25.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2025 у справі №922/1326/25 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2025 закрито підготовче провадження у справі №922/1326/25 та призначено її до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 закрито провадження у справі №922/1326/25 в частині позовних вимог про стягнення з СТОВ «ГУСАРІВСЬКЕ» заборгованості з орендної плати в розмірі 406.905,32 грн на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
В судовому засіданні по суті від 29.07.2025 у справі №922/1326/25 була оголошена перерва на 19.08.2025 о 13:00 год.
Присутні в судовому засіданні по суті 19.08.2025 прокурор та представник відповідача надали свої пояснення щодо звернення Ізюмської окружної прокуратури з позовом в інтересах держави в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області.
Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 19.08.2025 позивач не скористався, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Прокурор у цій справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області з вимогами, зокрема, про розірвання договорів оренди землі та про зобов'язання відповідача повернути в розпорядження Балаклійської міської територіальної громади Ізюмьского району Харківської області в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області спірні земельні ділянки.
Як свідчать матеріали справи, спірні договори оренди землі були укладені між Гусарівської сільською радою та СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" та стосувалися земельних ділянок, які розташовані в межах населених пунктів с. Гусарівка та с. Волобуївка на території Гусарівської сільської ради.
В подальшому на підставі рішення VII сесії VIII скликання Балаклійської міської ради від 19.02.2021 №127-VIII спірні земельні ділянки були прийняті у комунальну власність Балаклійської територіальної громади Харківської області в особі Балаклійської міської ради.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірні земельні ділянки перебувають у власності територіальної громади в особі Балаклійської міської ради, про що свідчить надана прокурором інформаційна довідка від 04.02.2025 №411383626. Орендодавцем спірних земельних ділянок також виступає Балаклійська міська рада.
Суд зазначає, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану в Україні», введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану продовжувався. Станом на дату розгляду даної заяви воєнний стан в Україні триває.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно з частинами першою, п'ятою статті 78 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках: 1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом; 2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання; 3) передбачених законами України “Про військово-цивільні адміністрації», “Про правовий режим воєнного стану».
Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.
Частиною першою-третьою статті 4 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації.
Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.
Указом Президента України "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області" від 01.10.2022 №680/22 утворено Балаклійську міську військову адміністрацію Ізюмського району Харківської області.
Згідно зі статтею 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Пунктом 1 частити другої статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацом першим частини першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п'ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18; від 06.07.2021 у справі №911/2169/20; від 28.09.2022 у справі №483/448/20; від 20.06.2023 у справі №633/408/18; від 21.06.2023 у справі №905/1907/21; від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18; від 06.07.2021 у справі №911/2169/20; від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, від 11.06.2024 у справі №925/1133/18).
У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абз. 3-4 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Частини третя та четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Як вбачається з матеріалів справи прокурор в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" звернувся з листом 25.03.2025 року до Начальника Балаклійської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, в якому просив надати інформацію щодо наявності податкових пільг у СТОВ "Гусарівське" та повідомлення про вжиття заходів про стягнення заборгованості.
31.03.2025 року Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області надала відповідь на лист прокуратури в якому повідомила, що розгляд заяви про надання пільг зупинений у зв'язку з недостатністю документів наданих заявником, також останнім зазначено про те, що несвоєчасне оплата орендної плати за договорами оренди СТОВ "Гусарівське" є підставою для ініціювання стягнення заборгованості в судовому порядку.
Тобто, виходячи зі змісту відповіді Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області не вбачається, що останній не бажає вживати заходів щодо пред'явлення позову, навпаки Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області зазначає, що несвоєчасне оплата орендної плати є підставою для ініціювання стягнення заборгованості в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи позов подано прокурором 15.04.2025 року, тобто прокурором не надано розумного строку для реагування органом та вжиття відповідних заходів.
З висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, вбачається, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
Дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" надає можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
Прокурор фактично не надав Балаклійській міській військовій адміністрації ізюмського району Харківської області можливість відреагувати, а саме подати позовну заяву самостійно протягом розумного строку.
З огляду на викладене, доводи прокурора стосовно наявності у нього законних підстав для представництва інтересів держави у цій справі шляхом звернення з позовом в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області відхиляються, оскільки недотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру, не підтверджує наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області.
Згідно з частиною п'ятою статті 162 ГПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Таким чином, невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Натомість, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18; від 06.07.2021 у справі №911/2169/20; від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 ).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що прокурором в порушення частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» не дотримано порядку звернення до суду, а саме не надано розумного строку для реагування органом, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 13, 14, 42, 53, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Ізюмської окружної прокуратури Харківської області залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повну ухвалу підписано 21.08.2025.
Суддя Н.С. Добреля