8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3559/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
та за участю:
пр-ка АТ "Харківенергозбут" : Попов В.Ю.
ліквідатора : Бурлаченко М.М. (в режимі відеоконференції), свідоцтво
розглянувши заяву АТ "Харківенегрозбут" з поточними грошовими вимогами до боржника у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"
про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс"
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс", код ЄДРПОУ 37298595; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бурлаченка Миколу Миколайовича (свідоцтво № 2069 від 20.12.2022).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 за результатом проведення попереднього засідання судом визначено вимоги, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Полесадсервіс".
Постановою Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 року, ТОВ "Полесадсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бурлаченко М.М.
До господарського суду надійшла заява АТ "Харківенегрозбут" з поточними грошовими вимогами до боржника у загальному розмірі сумі 31952,75 грн., з яких 23889,40 грн. - заборгованість зі сплати електричної енергії; 789,51 грн - 3% річних; 2054,50 грн.- інфляційних; 374,54 грн - штрафні санкції, а також 4844,40 судовий збір за подання заяви із грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою суду від 20.05.2025 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву АТ "Харківенергозбут" з поточними грошовими вимогами до боржника на 17.06.2025 року.
10.06.2025 року до суду від ліквідатора надійшло повідомлення щодо розгляду кредиторських вимог ПрАТ "Харківенергозбут", відповідно до якого визнає грошові вимоги у загальному розмірі 23 889,40 грн, решту заявлених вимог (інфляційних втрат, пені та 3% річних) не визнає, у зв'язку із тим, що кредитором не надано уточнених розрахунків нарахування інфляційних втрат, пені та 3% річних на заборгованість ТОВ "Полесадсервіс" перед ПрАТ "Харківенергозбут" з урахуванням кількості днів прострочення та дати виникнення заборгованості.
В зв'язку з відпусткою судді, судове засідання призначене на 17.06.2025 не відбулось. Ухвалою суду від 01.07.2025 року учасників справи було повідомлено, що наступне судове засідання з розгляду заяви АТ "Харківенергозбут" з поточними грошовими вимогами до боржника у справі відбудеться 10.07.2025 року.
В судовому засіданні 10.07.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви ПрАТ "Харківенергозбут" з поточними грошовими вимогами до боржника на 12.08.2025 року; зобов'язано кредитора надати всі необхідні документи та докази в обґрунтування своїх вимог.
Присутній в судовому засіданні 12.08.2025 року представник ПрАТ "Харківенергозбут" підтримує надану заяву із грошовими вимогами до боржника в повному обсязі, просить суд задовольнити її.
Ліквідатор в судовому засіданні визнає заявлені грошові вимоги кредитора частково у розмірі 23 889,40 грн, решту заявлених вимог не визнає з підстав, викладених у повідомленні.
Розглянувши матеріали справи, заяву ПрАТ "Харківенергозбут" з грошовими вимогами до боржника, дослідивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, суд зазначає наступне.
ВИСНОВОК СУДУ.
Згідно поданої заяви ПрАТ "Харківенергозбут" просить визнати заявлені вимоги до боржника в загальному розмірі 27 107,95 грн. Заявлені кредиторські вимоги складаються із заборгованості зі сплати електричної енергії у розмірі 23889,40 грн, 3% річних за період з серпня 2023 року по вересень 2023 року та з квітня 2024 року по 11 листопад 2024 року у розмірі 789,51 грн, індексу інфляції за період з червня 2024 року по грудень 2024 року у розмірі 2054,50 грн. та заборгованості зі сплати пені за період з серпня 2023 року по вересень 2023 року у розмірі 374,54 грн.
Так, 13.12.2019 року ТОВ "Полесадсервіс" приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 60741.
27 січня 2020 року між ПрАТ "Харківенергозбут" та ТОВ "Полесадсервіс" було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №60741 від 13.12.2019 через системи електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (системи ЕДО).
01.03.2021 ТОВ "Полесадсервіс" приєдналося до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №60741, згідно Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021, на умовах Комерційної пропозиції №1 від 01.08.2021, яку в подальшому замінено на Комерційну пропозицію 1/23 П від 01.03.2021 для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВТ*год на місяць.
Згідно договору про постачання електричної енергії споживачу №60741 від 01.03.2021 ТОВ "Полесадсервіс" (боржник, споживач) є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ "Харківенергозбут".
Згідно п. 2.1 вищезазначеного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.5 договору розрахунковий період зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором Споживача з оператором системи розподілу/передачі.
За умовами п. 4 Комерційної пропозиції №1/23 П, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати, визначеної на підставі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії, за відповідний попередній період. Попередня оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем до 01 числа місяця, наступного за місяцем, в якому був отриманий рахунок на попередню оплату.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюється на поточний рахунок постачальника.
Пунктом 5.10 договору № 60741 передбачено, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору. Пунктом 7 Комерційної пропозиції №1/23 П визначено, що споживач здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи розподілу.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції (п. 5.7 договору).
Пунктом 5 Комерційної пропозиції №1/23 П встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Згідно п.3.11 додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №60741 від 13.12.2020 через системи електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (система ЕДО) факти надсилання сторонами електронних документів фіксується в системи ЕДО; сторони погодили, що наявність в системи ЕДО запису про надсилання відповідного електронного документа є достатньою правовою підставою для підтвердження належного виконання умов договору, Правил, інших нормативно-правових актів; при наявності такого запису відповідний електронний документ вважається доставленим та отриманим адресатом. Отже, днем (датою) отримання споживачем рахунку є день (дата) направлення його постачальником в системи ЕДО.
Отже, днем (датою) отримання споживачем рахунку є день (дата) направлення його постачальником в Системі ЕДО.
Так, протягом березня 2024 року ПрАТ "Харківенергозбут" здійснювалось постачання електричної енергії Споживачу.
Проте, боржником в порушення умов договору не здійснена оплата вартості отриманої електричної енергії за зазначений нижче період.
Згідно рахунків за електричну енергію та актів приймання-передачі електричної енергії боржнику за договором про постачання електричної енергії споживачу №60741 від 01.03.2021 за березень 2024 року боржнику було поставлено електричну енергію на суму 23889,40 грн. що підтверджено рахунком та актом приймання- передачі електричної енергії: за березень 2024 спожито 3525 кВт*год. на суму (разом з ПДВ) 23889,40 грн.
Рахунок за березень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2024 направлено боржнику засобами поштового зв'язку. Строк оплати рахунку 16.04.2024. Рахунок не сплачено у встановлений строк, внаслідок чого сума заборгованості за електроенергію строк сплати котрої настав за договором про постачання електричної енергії споживачу № 60741 від 01.03.2021 за березень 2024 року складає 23889,40 грн.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 714 ЦК України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За приписами статті 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
ПрАТ "Харківенергозбут" свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №60741 від 01.03.2021 виконав належним чином передав електричну енергію боржнику, проте ТОВ "Полесадсервіс" оплату вартості отриманої електричної енергії за березень 2024 року не здійснив.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" за договором про постачання електричної енергії споживачу № 60741 від 01.03.2021 за березень 2024 у розмірі 23889,40 грн. є обґрунтованими та доведеними доданими до заяви доказами.
ЩОДО ЗАЯВЛЕНИХ ГРОШОВИХ ВИМОГ 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.
Як вбачається з розрахунку суми боргу, на заборгованість 23 889,40 грн за період з серпня по вересень 2023 року та з квітня по листопад 2024 року було нараховано 3% річних, що складає 789,51 грн.
Заявником в поданій заяві вказано, що дана заборгованість, на яку було нараховано 3% річних за вищевказаний період, виникла за договором №10474, проте не надано ані самого договору, ані супутніх документів до нього, що підтверджують існування правовідносин між ТОВ "Полесадсервіс" та ПрАТ "Харківенергозбут" у період з серпня 2023 року по вересень 2024 року.
Окрім цього, кредитором у заяві з поточними кредиторськими вимогами до боржника вказано, що річні нараховуються по формулі S=N*3/100/265*P, де S - сума 3% річних, N - сума простроченої заборгованості, P - кількість днів заборгованості. Проте, з документів, що надані кредитором в обґрунтування заявленої заборгованості, немає інформації щодо дати виникнення простроченої заборгованості, суми простроченої заборгованості та кількості днів заборгованості, що фактично унеможливлює встановити дійсний розмір 3% річних.
Також в поданій заяві кредитором нараховано інфляційні за договором № 10474 за період з червня 2024 року по грудень 2024 року у розмірі 2054,50 грн. Проте, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять вищевказаного договору та будь-яких інших документів за договором № 10474 (рахунки, акти звіряння, акти приймання-передачі електроенергії).
В поданому до заяві розрахунку заборгованості, інфляційні витрати у загальному розмірі 2054,50 грн нараховані за іншим договором, а саме договором про постачання електричної енергії споживачу № 60741 від 01.03.2021 року за період з червня 2024 року по грудень 2024 року.
Ліквідатор в повідомленні щодо розгляду кредиторських вимог не погодився із нарахуванням інфляційних втрат за вищевказаний період, посилаючись на те, що заявником частково нараховані заявлені вимоги вже після визнання ТОВ "Полесадсервіс" банкрутом (постанова про визнання ТОВ "Полесадсервіс" банкрутом від 12.11.2024 року).
Проте, згідно абз. 5 ч. 1 ст. 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.
З урахуванням вищевикладеного, ліквідатор в повідомленні від 09.06.2025 року запропонував заявнику надати уточнений розрахунок нарахування інфляційних втрат, втім вказане повідомлення ліквідатора було залишено заявником без уваги.
Також ухвалою суду від 10.07.2025 року зобов'язано кредитора надати всі необхідні документи та докази в обґрунтування своїх вимог, проте вимоги ухвали суду від 10.07.2025 року не виконані, будь-яких обґрунтованих розрахунків 3% річних, інфляційних (з урахуванням постанови про визнання боржника банкрутом від 12.11.2024 року), додаткових пояснень щодо заявлених грошових вимог (їх складових) заявником не надано.
Втім суд зазначає, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладених у постановах від 27.06.2023 у справі № 904/5874/19, від 27.02.2024 у справі № 902/1406/15, у разі заявлення у господарській справі (у справі про банкрутство тощо) багатоскладової грошової вимоги (про стягнення, про визнання грошових вимог), тобто вимоги, сума якої має багато складових за підставами виникнення кожної із них: сум заборгованості за кожним зобов'язанням боржника (якщо їх декілька), сум, які підлягають нарахуванню за наслідками невиконання (несвоєчасного виконання - прострочення) кожного із зобов'язань в залежності від їх виду та правової природи (проценти річні, інфляційні втрати, штрафи, пені, неустойки тощо), заявник (у цій справі Кредитор), відповідно до покладеного на нього за законом обов'язку, обґрунтовуючи належним чином грошові вимоги та надаючи докази на їх підтвердження має надати, окрім безпосередньо основних доказів (договорів, накладних, актів, інших первинних документів), також обґрунтований розрахунок суми вимоги із зазначенням назви та розміру її складових, обґрунтування для вимог щодо кожної з яких має міститися в позовній заяві (заяві). Цей висновок узгоджується, зокрема, з положеннями пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України.
При розгляді вимог (кредиторських вимог) на суд покладений обов'язок дослідити та оцінити цей розрахунок на рівні з іншими доказами, надавши оцінку обґрунтованості, підставності та доведеності доказами у справі кожної із складових суми вимог, заявленої до стягнення (для визнання у справі про банкрутство), з чітким розмежуванням за наведеним принципом як визнаної, так і відхиленої частини вимог заявника.
При цьому, що стосується як розрахунку, наданого заявником (стягувачем кредитором), то цей розрахунок має не тільки відповідати наданим у справі доказам, а і бути таким чітким та зрозумілим, щоб ні у сторін, ні у судів, що здійснюють перегляд відповідного судового рішення, не виникало сумнівів та/або неоднозначного розуміння щодо: визнаної/відхиленої суми вимог, підстави та правової природи її виникнення, а також підстави для її визнання/відхилення (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №904/5874/19).
Отже, кредитор мав належним чином користуючись своїми процесуальними правами, звертаючись до суду із заявою про визнання кредиторських вимог підготувати усі необхідні докази в обґрунтування своїх вимог і додати їх до заяви з кредиторськими вимогами, або повідомити у заяві про причини неможливості подання доказів у встановлений законом строк.
При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 вказаного Кодексу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Суд вирішуючи обґрунтованість заявлених вимог в частині 3% річних та інфляційних втрат має перевірити правомірність та правильність їх нарахування кредитором, а не здійснити самостійно такий розрахунок.
З огляду на те, що заявником не надано обґрунтованого розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат (з урахуванням постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 12.11.2024 року), суд не вбачає підстав для задоволення цих вимог та відхиляє грошові вимоги в цій частині у повному обсязі.
ЩОДО ЗАЯВЛЕНИХ ГРОШОВИХ ВИМОГ ПО ПЕНІ.
В поданій заяві із поточними грошовими вимогами до боржника, ПрАТ "Харківенергозбут" просить суд, у тому числі визнати за період з серпня 2023 року по вересень 2023 року 374,54 грн пені.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Так, відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).
Відповідно до п. 9.1 договору № 60741 від 01.03.2021 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Згідно пункту 8 Комерційної пропозиції № 1/23 П, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 4 та 5 даної комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, зокрема, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки.
У зв'язку із порушенням боржником умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 60741 від 01.03.2021 з оплати вартості отриманої електричної енергії, ПрАТ "Харківенергозбут" нараховано боржнику пеню за період з серпня 2023р по вересень 2023р у загальному розмірі 374,54 грн.
Проте суд не погоджується із вищевказаним нарахуванням пені, виходячи з наступного
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні було введено воєнний стан з 05:30 24 лютого 2022 року на 90 діб, який в подальшому відповідними Указами Президента України був неодноразово продовжений та станом на теперішній час воєнний стан продовжений з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до п. 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану, встановлено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 2 наведеного закону встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
Згідно з абз. 3 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", Регулятор має право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання учасниками ринку рішення.
Отже відповідно до положень ч. 4 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", Постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", зокрема в частині п. 16 цієї Постанови, яким НКРЕКП в межах наданих їй законом повноважень, тимчасово зупинила на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковою для виконання учасниками ринку електричної енергії, у тому числі кредитором у даній справі - ПрАТ "Харківенергозбут".
Згідно абзацу першого частини четвертої статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП вiд 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП вiд 26.10.2018 № 1268.
А тому до спірних правовідносин суд застосовує Постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану"
Аналогічна правова позиція щодо обов'язковості настанов, викладених у постановах НКРЕКП, викладена в постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ПрАТ "Харківенергозбут" з порушенням вимог п. 16 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яка є обов'язковою для виконання учасниками ринку електричної енергії, нараховано боржнику пеню за період з серпня 2023 року по вересень 2023 року (період дії воєнного стану в Україні).
За таких обставин, вимога ПрАТ "Харківенергозбут" в частині визнання грошових вимог по пені за договором про постачання електричної енергії № 60741 від 01.03.2021 за період з серпня 2023р по вересень 2023р у загальному розмірі 374,54 грн. визнається судом безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З'ясування відповідних обставин здійснюється із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20).
Крім того, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
Відхиляючи доводи кредитора частково суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
Таким чином, розглянувши заяву ПрАТ "Харківенергозбут" із поточними грошовими вимогами до боржника, дослідивши надані заявником докази на підтвердження поданої заяви, суд вважає вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" обґрунтованими і такими, що підлягають визнанню судом частково на суму 23889,40 грн, а також 4844,80 грн судового збору, решту заявлених вимог по пені, інфляційних втрат та 3% річних відхиляє.
Керуючись ст. ст. 2, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 74, 79, 86, 234-235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати вимоги кредитора ПрАТ "Харківенергозбут" на суму 23889,40 грн основного боргу (четверта черга), а також 4844,80 грн судового збору (перша черага)
Решту грошових вимог ПрАТ "Харківенергозбут" по пені, інфляційних втрат та 3% річних відхилити.
Ухвалу направити ліквідатору, заявнику- ПрАТ "Харківенергозбут".
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.08.2025 після виходу судді з відпустки.
Суддя Міньковський С.В.