про витребування доказів
20 серпня 2025 року Справа № 915/605/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТОУН ДХЕНДЖ», вул. Студентська, буд. 8, кв. 18, м. Львів, Львівська область, 79017 (код ЄДРПОУ 41645452)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “БУДАЛЬЯНС ГРУП», вул. Слобідська сьома, буд. 70/8, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 40445002)
про стягнення коштів в сумі 1 320 753, 66 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СТОУН ДХЕНДЖ» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БУДАЛЬЯНС ГРУП» заборгованість у розмірі 1 320 753, 66 грн., з яких: основний борг у сумі 1 127 412, 68 грн., інфляційне збільшення в сумі 161 616, 71 грн. та 3 % річних в сумі 31 724, 27 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 15 849, 04 грн.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладених між сторонами договорів № 01/07 від 01.07.2022, № 18/08 від 18.08.2023 та № 04/03 від 04.03.2024, а саме зобов'язань щодо оплати за поставлений товар у порядку та строки, передбачені умовами договорів, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі в розмірі 1 127 412, 68 грн.
За невиконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до положень ст. 625 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 509, 520, 525, 526, 549, 550, 610, 625, 626, 655, 692 ЦК України, ст. 174, 193 ГК та умовами договорів.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Перевіривши подані позивачем видаткові накладні, які долучено до матеріалів позовної заяви, перевіривши подані позивачем Акти звірки взаємних розрахунків за періоди: 01.07.2022-27.03.2025, 01.08.2023-27.03.2025 та 01.03.2024-27.03.2025, а також розрахунок основного боргу із зазначенням переліку накладних, який міститься в позовній заяві, судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем не подано частину видаткових накладних, які зазначені в актах звірки взаємних розрахунків та розрахунку позивача.
Так, позивачем у позовній заяві зазначено, що «Загальна сума поставленого товару за всіма Договорами становить 10 083 459, 90 грн. (десять мільйонів вісімдесят три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 90 копійок)». Натомість, до позовної заяви додано видаткові накладні на суму 9 262 832, 66 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 10 ст. 80 ГПК України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Як зазначено вище, судом під час розгляду справи по суті встановлено необхідність витребування доказів, а також надання позивачу дозволу подати додаткові пояснення по суті спору з окремого питання, що виникло під час розгляду справи.
Так, як вказано вище, судом під час дослідження доказів встановлено, що позивачем до матеріалів справи додано акти звірки взаємних розрахунків за періоди: 01.07.2022-27.03.2025, 01.08.2023-27.03.2025 та 01.03.2024-27.03.2025, а також в позовній заяві позивачем здійснено розрахунок заборгованості, який також містить перелік видаткових накладних. При цьому, судом встановлено, що позивач в актах та розрахунку основного боргу посилається на видаткові накладні, які в матеріалах справи відсутні, а саме:
- видаткова накладна № 103 від 14.02.2023 на суму 38 165, 45 грн.;
- видаткова накладна № 107 від 15.02.2023 на суму 48 360, 40 грн.;
- видаткова накладна № 110 від 16.02.2023 на суму 46 024, 45 грн.;
- видаткова накладна № 119 від 17.02.2023 на суму 75 658, 91 грн.;
- видаткова накладна № 127 від 18.02.2023 на суму 32 255, 20 грн.;
- видаткова накладна № 132 від 20.02.2023 на суму 54 360, 24 грн.;
- видаткова накладна № 136 від 21.02.2023 на суму 80 329, 19 грн.;
- видаткова накладна № 143 від 22.02.2023 на суму 68 699, 09 грн.;
- видаткова накладна № 151 від 23.02.2023 на суму 80 183, 59 грн.;
- видаткова накладна № 157 від 24.02.2023 на суму 70 971, 02 грн.;
- видаткова накладна № 165 від 25.02.2023 на суму 50 264, 34 грн.;
- видаткова накладна № 175 від 26.02.2023 на суму 16 309, 99 грн.;
- видаткова накладна № 184 від 27.02.2023 на суму 69 806, 26 грн.;
- видаткова накладна № 188 від 28.02.2023 на суму 60 058, 10 грн.;
- видаткова накладна від 29.04.2024 на суму 29 182, 99 грн.
Отже, позивачу слід подати суду вищевказані видаткові накладні або подати письмові пояснення з зазначенням причин неможливості подання вказаних доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про витребування у позивача доказів та пояснень щодо окремого питання, яке виникло під час розгляду справи (ч. 5 ст. 161 ГПК України).
Керуючись ст. 73, 80, 81, 161, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Встановити позивачу строк до 01.09.2025 для подання суду доказів та додаткових пояснень (за необхідності), а саме:
- видаткова накладна № 103 від 14.02.2023 на суму 38 165, 45 грн.;
- видаткова накладна № 107 від 15.02.2023 на суму 48 360, 40 грн.;
- видаткова накладна № 110 від 16.02.2023 на суму 46 024, 45 грн.;
- видаткова накладна № 119 від 17.02.2023 на суму 75 658, 91 грн.;
- видаткова накладна № 127 від 18.02.2023 на суму 32 255, 20 грн.;
- видаткова накладна № 132 від 20.02.2023 на суму 54 360, 24 грн.;
- видаткова накладна № 136 від 21.02.2023 на суму 80 329, 19 грн.;
- видаткова накладна № 143 від 22.02.2023 на суму 68 699, 09 грн.;
- видаткова накладна № 151 від 23.02.2023 на суму 80 183, 59 грн.;
- видаткова накладна № 157 від 24.02.2023 на суму 70 971, 02 грн.;
- видаткова накладна № 165 від 25.02.2023 на суму 50 264, 34 грн.;
- видаткова накладна № 175 від 26.02.2023 на суму 16 309, 99 грн.;
- видаткова накладна № 184 від 27.02.2023 на суму 69 806, 26 грн.;
- видаткова накладна № 188 від 28.02.2023 на суму 60 058, 10 грн.;
- видаткова накладна від 29.04.2024 на суму 29 182, 99 грн.
2. Роз'яснити, що:
- будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч. 7 ст. 81 ГПК України);
- особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 8 ст. 81 ГПК України);
- у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 9 ст. 81 ГПК України);
- у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 10 ст. 81 ГПК України).
3. Відповідачу подати суду докази сплати заборгованості, яка є предметом спору.
4. Копію даної ухвали направити на адресу відповідача із відміткою "Судова повістка".
5. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), здійснити розгляд даної справи у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
6. Суд звертає увагу учасників процесу на наступне.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Суд зазначає про обов'язок осіб, зазначених у ст. 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абз. 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Е.М. Олейняш