79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.08.2025 Справа № 914/1808/25
За позовом:
позивача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи модернізації складів", с. Щербані, Полтавська обл.,
позивача 2: Фізичної особи-підприємця Герасько Юрія Вікторовича, м. Миргород, Полтавська обл.,
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
про визнання протиправним та скасування рішення
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Амбіцької І.О.
Представники сторін:
від позивачів: Карасенко Олена Олександрівна - представник,
від відповідача: Оленюк Сергій Леонідович- представник.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи модернізації складів" та Фізична особа-підприємець Герасько Юрій Вікторович звернулись в Господарський суд Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2025 № 63/49-р/к у справі № 63/1-01-44-2022.
Ухвалою суду від 13.06.2025 відкрито провадження у справі № 914/1808/25 за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 28.07.2025.
Ухвалою суду від 28.07.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 11.08.2025.
У судове засідання 11.08.2025 представник позивачів з'явився, просив задоволити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.
У судове засідання 11.08.2025 представник відповідача з'явився, заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 11.08.2025 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція позивачів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи модернізації складів" та Фізична особа-підприємець Герасько Юрій Вікторович (надалі позивачі) звернулись в Господарський суд Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2025 № 63/49-р/к у справі № 63/1-01-44-2022 (надалі рішення від 29.04.2025 № 63/49-р/к).
В обґрунтування позовних вимог, ТзОВ «Системи модернізації складів» та ФОП Герасько зазначають, що висновок про порушення позивачами антимонопольного законодавства, зроблений відповідачем в оскаржуваному рішенні від 29.04.2025 № 63/49-р/к, грунтується на припущеннях та вибіркових співпадіннях, що відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для його скасування.
На думку позивачів, висновок відповідача про єдність інтересів ТзОВ «Системи модернізації складів» та ФОП Герасько і зацікавленість в результатах роботи один одного, факт існування між позивачами трудових і господарських відносин, що створює умови для обміну інформацією між відповідачами в торгах, не є переконливим, оскільки не можуть бути доказами обізнаності сама лише наявність умов для обміну інформацією без доказів такого обміну.
Окрім цього, позивачі зазначають, що між ТзОВ «Системи модернізації складів» та ФОП Верещака укладений договір від 01.06.2018 № 06-18/2 про надання послуг ведення бухгалтерського обліку. Адреса електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 була створена та використовувалася, в тому числі і у роботі, її власницею ОСОБА_2. Аналогічний договір з ФОП Верещака мав і ФОП Герасько Ю.В., саме цим і пояснюється факт реєстрації в електронній банківській системі з використанням однієї і тієї ж адреси що, на думку позивачів, не свідчить про спільне використання поштової скриньки позивачами, а тим більше про координацію дій між ними.
Також, позивачі не заперечують використання ФОП Герасько Ю.В. робочого телефону при реєстрацій на платформі, який належить ТзОВ «Системи модернізації складів», проте зазначають, що Герасько Ю.В. перебував з товариством у трудових відносинах та мав вільний доступ до загальних робочих телефонів і міг ним користуватися, а товариство, у свою чергу, здійснило реєстрацію з використанням іншого номеру. Окрім цього, висновок про телефонні з'єднання не свідчить про обмін інформацією та координацію дій між позивачами протягом періоду проведення торгів.
На думку позивачів, висновки відповідача ґрунтуються на окремих співпадіннях, є необґрунтованими та прийнятими на основі суб'єктивної оцінки фактів відповідачем, з огляду на що, позивачі звернулись із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2025 № 63/49-р/к у справі № 63/1-01-44-2022.
Позиція відповідача.
Відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що у рішенні Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2025 № 63/49-р/к у справі № 63/1-01-44-2022 наведені факти спотворення результатів торгів, а саме доведено наявність спільного середовища для обміну інформацією та координацію дій між позивачами, які ними спростовані не було.
Відповідач зазначає, що дії позивачів свідчать про узгодженість їх дій, як учасників аукціонів, що підтверджується наявністю трудових відносин між позивачами, використанням однієї ІР-адреси, електронної пошти, мобільного номеру телефону, подання однаково оформлених документів у складі своїх пропозицій, наявність господарських відносин між позивачами, використання спільного електронного хостингу в банківській системі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи із таких мотивів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (надалі Закон), економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 вказаної статті).
Статтями 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. А тому, негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
Узгодженням учасниками торгів своїх пропозицій, зокрема через обмін інформацією, усувається конкуренція та змагальність між ними та спотворюються результати торгів, метою яких є вибір об'єктивно кращої пропозиції. Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції. Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 13.04.2021 у справі № 921/120/20, від 21.09.2021 у справі № 904/5842/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Судом встановлено, що рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2025 № 63/49-р/к у справі № 63/1-01-44-2022 визнано, що ТзОВ «Системи модернізації складів» та ФОП Герасько Ю.В. вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів:
- за предметом «Мобільна сортувальна лінія твердих побутових відходів ДК 021:2015:42410000-3 - Підіймально-транспортувальне обладнання», проведених КП «Спецкомунтранс» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-24-000677-а), надалі торги № 1;
- за предметом «ДК 021:2015:42210000-1 - Машини для обробки продуктів харчування, виробництва напоїв та обробки тютюну (Лінія мийки коренеплодів)», проведених КП «Фрут банк» Мостиської міської ради Львівської області (ідентифікатор закупівлі UA-2021-10-25-003698-а), надалі торги № 2.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд наголошує, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, але при цьому зобов'язані перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17).
Судом встановлено, що в рішенні від 29.04.2025 № 63/49-р/к зазначено сукупність обставин, що передували висновку відповідача про узгодженість дій позивачів, як учасників аукціонів.
Зокрема, за наслідком дослідження матеріалів справи відповідач встановив, що відповідно до листів ГУ ДПС у Полтавській області від 23.02.2022 № 539 116/16- 31-12-01-01 та від 12.02.2025 № 2411/5/16-31-04-01-06, ФОП Герасько Ю.В. у 2021 - 2022 роках отримував дохід (ознака доходу 101: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)) від ТзОВ «Системи модернізації складів».
Відповідно до листів ТзОВ «Системи модернізації складів» від 09.12.2022 № 09/12/22 та від 10.03.2025 № 10/03/25, ФОП Герасько Ю.В. працює у ТзОВ «Системи модернізації складів» з 14.09.2017 по дату надання відповіді (10.03.2025) на посаді головного конструктора із функціональними обов'язками - розробки конструкторської документації та контролю роботи інженерів конструкторів.
Згідно з висновком відповідача, наявність трудових відносин між ТзОВ «Системи модернізації складів» та Герасько Ю.В. свідчить про спільне середовище господарсько - трудових відносин між позивачами, у тому числі, під час участі в торгах № 1 та торгах № 2.
Згідно з листом ГУ ДПС у Полтавській області від 12.02.2025 № 2411/5/16-31-04-01-06 Дмитрієв Віталій Олександрович був керівником ТзОВ «Системи модернізації складів» у період з 01.01.2021 по 01.04.2022.
Відповідно до листа ТзОВ «Системи модернізації складів» від 10.03.2025 № 10/03/25, Дмитрієв Віталій Олександрович у період з 01.01.2021 по 01.04.2022 є керівником та учасником ТзОВ «Ремонт обладнання складської техніки» (далі - ТОВ «РОСТ»).
Згідно з листом ГУ ДПС у Полтавській області від 12.02.2025 № 2411/5/16-31-04-01-06, Герасько Ю.В. у період з І кварталу 2021 року по І квартал 2022 року) отримував дохід як самозайнята особа від ТзОВ «РОСТ» (ознака доходу 157). ОСОБА_1 отримував у І кварталі 2021 року від ФОП Герасько Ю.В. дохід за надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду (ознака доходу 106).
Також, згідно з листом АТ КБ «Приватбанк» від 13.02.2025 № 20.1.0.0.0/7-250210/18079-БТ у період з 01.01.2021 по 01.04.2022 між ФОП Герасько Ю.В. та ТзОВ «Системи модернізації складів» існували господарські відносини, що підтверджується наявністю банківських перерахунків.
Суд погоджується з вказаними висновками відповідача, що такі особливості отримання доходів між ТзОВ «Системи модернізації складів» та ФОП Герасько Ю.В. (через ТзОВ «РОСТ» та між Герасько Ю.В. і Дмитрієвим Віталієм Олександровичем) свідчить про спільне середовище господарсько - трудових відносин між позивачами, у тому числі, під час участі в торгах № 1 та торгах № 2.
Щодо спільного використання контактних даних, суд зазначає наступне.
Відповідно до листа АТ «СЕНС БАНК» від 03.01.2023 № 186-БТ-44.2/2023, при реєстрації в електронній банківській системі ТзОВ «Системи модернізації складів» та ФОП Герасько Ю.В. використовували однакову електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно з листом ТзОВ «Системи модернізації складів» від 10.03.2025 № 10/03/25, судом встановлено, що спосіб оформлення персоналізованих електронних поштових скриньок працівників ТзОВ «Системи модернізації складів» полягає у послідовному використанні прізвища імені працівника та виразі «sms» перед комерційним позначенням. Реєстрація найменування електронної поштової скриньки вимагає використання певного набору унікальних та неповторюваних символів, що виключає можливість існування двох ідентичних найменувань електронних поштових скриньок.
Відтак, таке використання спільної електронної поштової скриньки позивачами, враховуючи спосіб реєстрації електронних поштових скриньок ТзОВ «Системи модернізації складів» у своїй господарській діяльності свідчить про наявність спільного середовища для обміну інформацією та координацію дій між ТзОВ «Системи модернізації складів» та ФОП Герасько Ю.В. в торгах № 1 та тopгax № 2.
Окрім цього, суд погоджується із висновком, значеним у рішення відповідача від 29.04.2025 № 63/49-р/к, що спільне використання номеру телефону позивачами (з огляду на те, що до матеріалів справи долучено виписки від ПрАТ «Київстар» щодо телефонних з'єднань між позивачами), свідчить про створення середовища для обміну інформацією та координацію дій між позивачами у період проведення торгів.
Відповідно до листа ТзОВ «Закупівлі ПРО» (стара назва ТзОВ «Закупки.Пром. УА» від 01.12.2022 № 01/12/ZK-445-1, відповідачем встановлено, що ФОП Герасько Ю.В. під час реєстрації на електронному торговельному майданчику вказує номер телефону - НОМЕР_1 , який належав, відповідно до листа від 09.12.2022 № 09/12/22, ТзОВ «Системи модернізації складів».
Отже, позивачі були пов?язані між собою господарськими відносинами, що свідчить про єдність інтересів і зацікавленість в результатах роботи один одного, що, у свою чергу, створює умови для обміну інформацією між позивачами в торгах № 1 та торгах № 2.
Окрім того, відповідач звертає увагу, на спільні особливості використання електронної банківської системи через використання спільного електронного хостингу в банківській системі.
Відповідно до листа АТ «СЕНС БАНК» від 03.01.2023 № 186-БТ-44.2/2023, ТзОВ «Системи модернізації складів» та ФОП Герасько Ю.В. використовували спільний хостинг та спільне електронне програмне забезпечення для входу в електронну банківську систему, що підтверджується випискою долученою до матеріалів справи.
Окрім цього, позивачі використовували спільні ІР-адреси для входу в систему електронного банкінгу, що підтверджується листом АТКБ «Приватбанк» від 13.02.2025 № 20.1.0.0.0.7-250210/18079-БТ.
У рішенні від 29.04.2025 № 63/49-р/к зазначається, що згідно з публічно доступною інформацією, кількість ІР-адрес у мережі Інтернет обчислюється у кілька мільярдів позицій.
Отже, враховуючи вищенаведене, факти системного використання учасниками одних і тих же IР-адрес, не можуть вважатись випадковими збігами обставин та свідчать про наявність спільного середовища для обміну інформацією між ТзОВ «Системи модернізації складів» та ФОП Герасько Ю.В. та координації дій позивачів в торгах № 1 та торгах № 2.
Щодо використання спільної IP - адреси в торгах № 1, то відповідно до листа ДП «Прозорро» від 18.03.2022 № 206/01/409/04, ФОП Герасько Ю.В. та ТзОВ «Системи модернізації складів» входили в аукціон торгів № 1, використовуючи спільну ІР - адресу. Згідно з листом ТзОВ «Закупівлі ПРО» (стара назва ТзОВ «Закупки. Пром. УА») від 01.12.2022 № 01/12/ZK-445-1, встановлено, що в торгах № 1, ФОП Герасько Ю.В. та ТзОВ «Системи модернізації складів» використовували спільну ІР - адресу для вчинення дій, пов?язаних із участю в торгах № 1.
Таким чином, спільне використання ІР - адреси у торгах № 1, послуги з доступу якої надаються ТзОВ «Системи модернізації складів» не може вважатись збігом обставин, а отже це свідчить про координацію дій між ТОВ «Системи модернізації складів» та ФОП Герасько Ю.В. у торгах № 1.
Згідно з тендерною документацією замовника в торгах № 1, замовник у пункті 1 Розділу III тендерної документації вимагає надання сканкопій документів придатних у форматі JPEG або PDF.
Відповідно до документів тендерних пропозицій позивачів на торги № 1, встановлено, що низка документів тендерних пропозицій позивачів скановані із використанням спільних технічних характеристик програмного забезпечення, а саме додаток Canon SC 1011 Виробник PDE Adobe PSL 1/3e for Canon версія PDF 1.4 (Acrobat 5.x).
Окрім цього, суд погоджується із висновком зазначеним у рішенні відповідача від 29.04.2025 № 63/49-р/к про те, що позивачі використовували спільне змістове наповнення документів долучених до торгів, а саме змістовне наповнення речення останнього абзацу документа, при цьому надання такого абзацу не вимагалась замовником згідно із додатком 3, адже у вимогах до тендерної документації не встановлювалось вимог до змісту гарантійного листа.
Також суд звертає увагу, що позивачі використовували спільне програмне забезпечення для входу в електронну банківську систему, а саме Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; Win64; x64) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/87.0.4280.141 Safari/537.36, яка свідчить про те, що запити на сервери Приватбанку були виконані програмним забезпеченням для роботи в Інтернеті (веббраузером) - Chrome або іншим браузером, який імітує Chrome і Mozilla.
Суд погоджується із висновком зазначеним у рішенні відповідача від 29.04.2025 № 63/49-р/к про те, що у позивачів були наявні особливості поведінки під час аукціону, що свідчить про попередню домовленість під час підготовки пропозицій конкурсних торгів в частині визначення цін. Такий висновок ґрунтується на тому, що позивачі за відсутності інших учасників торгів, не понижували ціни в торгах № 2, а ТзОВ «Системи модернізації складів» за наявності інших учасників торгів, понижувало ціну в торгах № 1.
Єдиним критерієм оцінки пропозицій учасників в торгах була «ціна», тобто, пропозиція учасника, ціна якої є найменшою, визначається найвигіднішою та за умови відповідності кваліфікаційним та іншим вимогам замовника такий учасник визначається переможцем торгів.
Суб'єкти господарювання, які беруть участь у закупівлях є конкурентами, а отже повинні змагатися між собою з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг у цій сфері та не вчиняти будь-яких дій які можуть негативно вплинути на конкуренцію, проте, суд звертає увагу, що у проведених торгах № 1 та торгах № 2 такі конкурентні дії між позивачами були відсутні.
Згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду, кожна зі справ за участю органів Антимонопольного комітету України є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.
У ході касаційного перегляду судових рішень, предметом яких є визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Отже, господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Сукупна оцінка доказів, вказаних Антимонопольним комітетом України у рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем (позивачами) лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку Антимонопольного комітету України, підтверджують таке узгодження.
Правова позиція стосовно дослідження і оцінки доказів у справах про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2210) та накладення штрафу, є загальною (універсальною) для такої категорії спорів, сталою та послідовною. Така позиція підтримана, зокрема Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 27.02.2025 у cправі № 914/400/24.
Суд наголошує, що змагальність виключається шляхом встановлення таких обставин:
- одночасна пов'язаність трудовими відносинами декількох працівників;
- використання відповідачами спільного доменного імені;
- спільне використання однієї електронної поштової скриньки;
- спільні господарські відносини;
- пропонування однакового товару;
- завищення цінових пропозицій;
- подання однакових документів у складі своїх пропозицій;
- отримання банківських гарантій в одному й тому ж самому банку;
- обмін інформацією (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19).
Таким чином, матеріалами, вказаними в оспорюваному рішенні підтверджується існування обставин, які надавали територіальному відділенню АМК можливість дійти висновку про обмін інформацією під час підготовки до участі у торгах та узгодження своєї поведінки позивачами під час підготовки та участі у торгах. Внаслідок такої поведінки суб'єктів господарювання не було створено конкурентного середовища у сфері закупівель та не було дотримано принципу добросовісної конкуренції серед учасників. Наведене давало підстави територіальному відділенню АМК дійти висновку, про наявність у діях позивачів складу правопорушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
За таких обставин, матеріали справи в сукупності свідчать про те, що узгодження пропозицій усунуло конкуренцію та змагальність між позивачами, чим порушило право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.
Позиція позивачів, викладена в позовній заяві, спростовується обставинами, встановленими відповідачем в оскаржуваному рішенні від 29.04.2025 № 63/49-р/к. Доводи позивачів викладені в позові не спростовують відповідних висновків відповідача за фактичними обставинами.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, лише якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України", заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).
Відповідач в оскаржуваному рішенні від 29.04.2025 № 63/49-р/к правомірно та обгрунтовано встановив у діях позивачів порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Приймаючи до уваги викладене вище, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, залишаються за позивачами.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 21 серпня 2025 року.
Суддя Манюк П.Т.