ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
06.08.2025Справа № 910/9211/20
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КАНТІЄРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ"
(ідентифікаційний код 22919651)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Помічник (за дорученням судді) Судак С.С.
Представники учасників:
від заявника - не з'явилися,
від ГУ ДПС у м. Києві - Іващенко Д.А.,
від АТ «Українська залізниця» - Будова Н.М.,
ліквідатор - Беркут М.С.
Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 21.07.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9211/20 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" (ідентифікаційний код 22919651). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КАНТІЄРО" кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" (ідентифікаційний код 22919651) на загальну суму 320.494,14 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бахматського Олександра Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1131 від 05.05.2013; АДРЕСА_1 ). Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" (ідентифікаційний код 22919651) у встановленому законодавством порядку. Призначено наступне - попереднє засідання суду у справі на 10.09.2020.
03.09.2020 від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про сплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 задоволено клопотання розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" (ідентифікаційний код 22919651) арбітражного керуючого Бахматського О.О. Зобов'язано сплатити розпоряднику майна товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" (ідентифікаційний код 22919651) арбітражному керуючому Бахматському Олександру Олександровичу (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 6/1, к. 110; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 21.07.2020 по 31.08.2020 в розмірі 18.739, 64 грн. за рахунок коштів, внесених товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КАНТІЄРО" на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 визнано кредиторами товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" (ідентифікаційний код 22919651): товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КАНТІЄРО" на загальну суму 42.041.469, 93 грн., з яких: 67.731, 00 грн. - вимоги першої черги, 41.973.738,93 грн. - вимоги четвертої черги; ГУ ДПС у м. Києві на суму 97.988,81грн., з яких: 4.204, 00 грн. - вимоги першої черги, 20.383, 52 грн. - вимоги третьої черги, а 73.401, 29 грн. - вимоги шостої черги. Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 42.139.458,74 грн. Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 20.10.2020. Визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі на 27.10.2020.
Постановою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 припинено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" (ідентифікаційний код 22919651). Припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Бахматського Олександра Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1131 від 05.05.2013; АДРЕСА_1 ). Визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" (ідентифікаційний код 22919651) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1954 від 15.10.2020; АДРЕСА_2 ). Призначено судове засідання для розгляду поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу боржника на 28.10.2021.
09.11.2020 від арбітражного керуючого Бахматського Олександра Олександровича надійшло клопотання про сплату основної грошової винагороди за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 клопотання розпорядника майна боржника задоволено частково. Здійснено з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва сплату основної грошової винагороди арбітражному Бахматському Олександру Олександровичу в розмірі 8.767,36 грн. за рахунок коштів, внесених товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КАНТІЄРО" на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва.
30.08.2021 від ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява про заміну кредитора у справі.
28.10.2021 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про продовження строку для подання звіту на шість місяців.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 задоволено заяву ГУ ДПС у м. Києві про заміну кредитора у справі. Замінено кредитора у справі № 910/9211/20 ГУ ДПС у м. Києві її правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011). Задоволено клопотання ліквідатора боржника. Продовжено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Беркуту Максиму Сергійовичу (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1954 від 15.10.2020) строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 28.04.2022.
26.12.2022 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про затвердження плану санації і введення процедури санації.
26.12.2022 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 призначено розгляд справи на 23.03.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 04.04.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 задоволено клопотання ліквідатора боржника. Затверджено звіт ліквідатора боржника про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 910/9211/20 за період з 27.10.2020 по 31.12.2022 на загальну суму 485.719, 35 грн. Відкладено розгляд справи на 18.05.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 відкладено розгляд справи на 15.06.2023.
15.06.2023 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання ліквідатора про затвердження плану санації і введення процедури санації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 задоволено клопотання ліквідатора боржника № 02-01/01-123. Клопотання ліквідатора боржника № 02-01/01-111 від 26.12.2022 про затвердження плану санації і введення процедури санації - залишено без розгляду. Задоволено заяву уповноваженої особи засновника від 08.02.2023 про залучення до участі у справі. Залучено уповноважену особу засновника адвоката Балик І.М. в якості учасника у справі № 910/9211/20.
12.10.2023 від Регіональної філії "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ" акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 1.307.893, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 призначено розгляд справи на 23.11.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 визнано Регіональну філію "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ" акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" на суму 1.307.893, 00 грн., з яких: 5.368, 00 грн. - вимоги першої черги, 1.302.525,00 грн. - вимоги четвертої черги.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 № 01.3-16/1066/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9211/20 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу № 910/9211/20 передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 прийнято справу №910/9211/20 до свого провадження суддею Мандичевим Д.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2025 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 09.04.25.
09.04.2025 до суду надійшло клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Беркута М.С. про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 відкладено судове засідання на 04.06.2025, зобов'язано комітет кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" надати суду у строк до 23.05.2025 (включно) письмові пояснення щодо бездіяльності ліквідатора арбітражного керуючого Беркута М.С. в частині неподання до суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, а також в частині невиконання вимог ухвали суду від 31.01.2025.Управлінню банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) доручено провести перевірку діяльності арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1954 від 15.10.2020) у даній справі на відповідність вимогам Кодексу України з процедур банкрутства. Застосовано до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" арбітражного керуючого Беркута М.С. захід процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнуто з арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1954 від 15.10.2020) в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 9 084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
14.05.2025 до суду надійшло повідомлення Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо виконання вимог ухвали суду від 09.04.2025.
23.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ГУ ДПС у м. Києві про відсторонення ліквідатора.
26.05.2025 до суду надійшло клопотання ліквідатора про продовження строку для виконання вимог ухвали від 09.04.2025.
04.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення ініціюючого кредитора.
04.06.2025 до суду надійшло клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Беркута М.С. про скасування ухвали про стягнення штрафу.
04.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 06.08.2025.
26.06.2025 до суду надійшло повідомлення по справі від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
04.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення ліквідатора щодо заяви Головного управління ДПС у м. Києві про відсторонення арбітражного керуючого Беркута М.С. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ».
18.07.2025 до суду від ліквідатора надійшли письмові пояснення по справі.
28.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Державної судової адміністрації України про долучення до матеріалів справи доказів виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2025.
У судове засідання, призначене на 06.08.2025, з'явилися представники кредиторів АТ «Українська залізниця» і ГУ ДПС у м. Києві та ліквідатор. Представник кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Кантієро» у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.
Дослідивши заяву Головного управління ДПС у м. Києві про відсторонення арбітражного керуючого Беркута М.С. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ», судом встановлено наступне.
Кредитор зазначає, що ліквідаційна процедура Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ», яка була відкрита постановою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020, триває більше 4 років.
При цьому, на переконання Головного управління ДПС у м. Києві, з матеріалів справи вбачається, що арбітражним керуючим Беркутом М.С. тривалий час не вживається жодних дій щодо завершення ліквідаційної процедури, у тому числі не скликаються засідання комітету кредиторів, не надсилаються комітету кредиторів звіти про хід ліквідаційної процедури, не виконуються вимоги ухвал Господарського суду міста Києва, зокрема, від 31.05.2025, тощо, що свідчить, на думку кредитора, про бездіяльність ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ».
Кредитором зазначено, що відсутність достовірних та об'єктивних відомостей про фінансово-господарський стан банкрута порушує права Головного управління ДПС у м. Києві як кредитора, позбавляє його можливості прийняти рішення відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства та бути обізнаним про повний та всебічний розгляд справи № 910/9211/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ».
Неналежне виконання арбітражним керуючим Беркутом М.С. повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ», на переконання кредитора, призводить до затягування строків ліквідаційної процедури у даній справі.
З огляду на викладене, податковий орган просить суд відсторонити арбітражного керуючого Беркута М.С. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» та призначити ліквідатором іншого арбітражного керуючого, кандидатуру якого визначити із застосуванням автоматизованої системи з відбору кандидатів.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 5-1) тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо заяву про відсторонення арбітражного керуючого подано не учасником провадження у справі, така заява залишається судом без розгляду. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності таких підстав. Клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень має містити кандидатуру арбітражного керуючого для його призначення для виконання повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність). За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень та призначення іншого арбітражного керуючого.
Таким чином, у даному випадку суд повинен ретельно дослідити виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків та надати оцінку діям арбітражного керуючого (ліквідатора), та у разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання обов'язків арбітражним керуючим - відсторонити (усунути) арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Відповідно до приписів статті 13 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.
Незалежність арбітражного керуючого забезпечується його спеціальним статусом, визначеним цим законом та спеціальним порядком його призначення та відсторонення від виконання обов'язків.
Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Забезпечуючи дотримання принципу незалежності арбітражного керуючого, суд керується приписами ст. 2 ГПК України, якими визначено завдання та основні засади господарського судочинства.
Так, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно норми ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 43 ГПК України визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже, суд має забезпечити баланс інтересів усіх учасників справи про банкрутство, перевірити дотримання їх прав та законних інтересів, зокрема перевірити, чи не допускають учасники справи зловживання своїми процесуальними правами з метою протиправного втручання у здійснення арбітражним керуючим своїх обов'язків або з метою впливу на нього для прийняття арбітражним керуючим рішень, що не відповідають інтересам усіх кредиторів та інтересам правосуддя, або навпаки, чи не призводять дії/бездіяльність арбітражного керуючого до негативних наслідків для інших учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; забезпечує виконання вимог частин четвертої - шостої статті 25 Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", крім випадків продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, та несе відповідальність за їх недотримання; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Дослідивши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне.
Ліквідатором арбітражним керуючим Беркутом М.С. скликалися та проводилися засідання комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» 14.06.2023, 10.08.2023, 11.10.2023, 08.12.2023, 08.02.2024, 09.04.2024, 13.06.2024, 08.08.2024, 11.10.2024, 09.12.2024, 13.02.2025, 11.04.2025 та 02.06.2025, що підтверджується поданими ліквідатором до суду Протоколами. До порядку денного вказаних засідань комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» ліквідатором виносилися питання розгляду поточних звітів ліквідатора, схвалення проміжних звітів ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, а також інші питання.
Запрошення на засідання комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» направлялися на електронні пошти членів комітету кредиторів боржника (ТОВ «Фінансова компанія «Кантієро» - fkkantiero@gmail.com та ГУ ДПС у м. Києві - kyiv.officcial@tax.gov.ua), що підтверджується скріншотами з електронної пошти ліквідатора.
Суд звертає увагу ліквідатора арбітражного керуючого Беркута М.С., що офіційною електронною поштою Головного управління ДПС у м. Києві є kyiv.official@tax.gov.ua, відтак, суд зазначає, що податковий орган не був повідомлений належним чином про скликання ліквідатором та проведення численних засідань комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» у зв'язку з допущеною ліквідатором опискою в електронній адресі кредитора.
При цьому, судом враховано кількість голосів членів комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ», а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантієро» - 41 973 голосів, що складає 99,95 %, Головне управління ДПС у м. Києві - 20 голосів, що складає 0,05 %.
Частиною 9 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.
З огляду на викладене, позиція Головного управління ДПС у м. Києві як члена комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» з тих чи інших питань, що розглядалися комітетом кредиторів протягом 2023 - 2025 років, не вплинула би на прийняті комітетом кредиторів рішення.
Також, судом встановлено аналогічні обставини при направленні арбітражним керуючим Беркутом М.С. поточних звітів ліквідатора на електронні адреси членів комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» (відповідні звіти направлялися Головному управлінню ДПС у м. Києві на адресу kyiv.officcial@tax.gov.ua замість вірної kyiv.official@tax.gov.ua).
На переконання суду, вказаний недолік (описка у електронній адресі ГУ ДПС у м. Києві) не є підставою для відсторонення арбітражного керуючого Беркута М.С. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, однак має бути усунений ліквідатором у майбутньому при направленні поточних звітів/запрошень на засідання комітету кредиторів на електронну адресу податкового органу.
Щодо процесуальної неможливості наразі подати до господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» арбітражним керуючим Беркутом М.С. зазначено, що станом на 04.06.2025 погашення вимог кредиторів не відбулося, а комітетом кредиторів прийнято рішення про продовження строку ліквідаційної процедури у зв'язку з необхідністю вжиття додаткових заходів у тому числі задля реалізації активів банкрута.
Ліквідатором було проведено інвентаризацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ», направлено ряд запитів до державних органів/установ/організацій, отримано витяги з державних реєстрів задля виявлення майна банкрута, тощо. Також, ліквідатором вжито відповідні заходи для виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2025. Вказані обставини підтверджуються долученими арбітражним керуючим Беркутом М.С. документами у додатках до його клопотання № 02-01/01-150 від 04.06.2025.
Крім того, судом враховано, що Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 по справі № 910/9211/20 у період з 03.06.2025 по 09.06.2025 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Беркута М.С., за результатами чого складено Довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Беркута М.С. від 09.06.2025 та Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Беркута М.С. від 18.06.2025. Так, за результатами проведення перевірки комісія дійшла висновку про наявність у діяльності арбітражного керуючого Беркута М.С. порушень вимог законодавства виключно в частині невиконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2025 у встановлений судом строк. Будь-яких порушень вимог Кодексу України з процедур банкрутства, що безпосередньо стосуються обов'язків ліквідатора, у діяльності арбітражного керуючого Беркута М.С. Управлінням виявлено не було.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що аргументи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені у заяві про відсторонення арбітражного керуючого Беркута М.С. від виконання повноважень ліквідатора банкрута, не доводять існування обставин невиконання або неналежного виконання ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» своїх обов'язків.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши аргументи Головного управління ДПС у м. Києві щодо невиконання або неналежного виконання ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» арбітражним керуючим Беркутом М.С. обов'язків, покладених на нього Кодексом України з процедур банкрутства, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується відсутність визначених ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відсторонення арбітражного керуючого Беркута М.С. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ», у зв'язку з чим суд відмовляє Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні відповідної заяви від 23.05.2025.
Щодо доводів представника АТ «Українська залізниця», грошові вимоги до боржника якого були визнані ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2023, стосовно не звітування ліквідатором перед кредитором про хід ліквідаційної процедури суд зазначає, що товариство не є членом комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ», у зв'язку з чим у арбітражного керуючого Беркута М.С. відсутній обов'язок направляти поточні звіти ліквідатора Акціонерному товариству «Українська залізниця» у порядку, визначеному ч. 4 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши клопотання ліквідатора про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 про стягнення штрафу з арбітражного керуючого Беркута М.С., суд зазначає наступне.
Так, ліквідатором зазначено, що після ознайомлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2025 у справі № 910/9211/20 арбітражним керуючим Беркутом М.С. надано голові комітету кредиторів боржника Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантієро» лист-пропозицію щодо розгляду викладених в ухвалі суду вимог та можливості винесення відповідних рішень на засіданні комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантієро» листом повідомило ліквідатора про необхідність відкладення розгляду справи на іншу дату задля отримання додаткового часу для визначення подальших дій у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ».
Ліквідатор вказує, що після отримання листа від голови комітету кредиторів арбітражний керуючий Беркут М.С. звернувся через електронний суд до Господарського суду міста Києва з клопотанням № 02-01/01-125 від 09.04.2025 про відкладення розгляду справи.
Вказані обставини, на переконання ліквідатора, підтверджуються наступними доказами, долученими арбітражним керуючим Беркутом М.С. до його клопотання № 02-01/01-150 від 04.06.2025, а саме:
- повідомленням ліквідатора № 02-01/01-124 від 15.03.2025;
- відповіддю голови комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» (ТОВ «Фінансова компанія «Кантієро») від 08.04.2025;
- клопотанням ліквідатора про відкладення розгляду справи від 09.04.2025.
Судом відхиляються вказані доводи ліквідатора, покладені в обгрунтування поважності причин невиконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2025, з огляду на наступне.
По-перше, повідомлення ліквідатора № 02-01/01-124 від 15.03.2025 голові комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» про необхідність реагування на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2025, на яке Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантієро» надано відповідь від 08.04.2025 про необхідність ліквідатору подати до Господарського суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи, направлено арбітражним керуючим Беркутом М.С. на електронну адресу голови комітету кредиторів боржника 15.05.2025 о 22:06 (більше ніж через місяць після постановлення Господарським судом ухвали від 09.04.2025 про застосування до ліквідатора заходів процесуального примусу), що підтверджується скріншотом з електронної пошти арбітражного керуючого Беркута М.С.
По-друге, на переконання суду, виконання вимог ухвали від 31.01.2025 в частині зобов'язання ліквідатора надати господарському суду докази вжиття відповідних заходів у ліквідаційній процедурі (направлення запитів з метою пошуку майна банкрута, отримання та подальший аналіз виписок по банківським рахункам банкрута, тощо) жодним чином не залежить/не пов'язано із необхідністю проведення засідання комітету кредиторів боржника та в цілому з позицією голови комітету кредиторів з тих чи інших питань. При цьому, суд звертає увагу ліквідатора, що у разі об'єктивної неможливості подати до господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, у тому числі у зв'язку з передчасністю такого подання, ліквідатору необхідно було надати суду письмові пояснення в обгрунтування відповідних обставин.
По-третє, до клопотання ліквідатора від 09.04.2025 про відкладення розгляду справи арбітражним керуючим Беркутом М.С. не додано будь-яких документів на виконання вимог ухвали суду від 31.01.2025, доказів вжиття визначених Кодексом України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі заходів та/або письмових пояснень по справі. Ліквідатором у вказаному клопотанні лише зазначено, що арбітражному керуючому Беркуту М.С. необхідний додатковий час для виконання вимог ухвали суду від 31.01.2025 без наведення будь-якого обгрунтування.
Згідно з ч. 6 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
З системного аналізу даної статті вбачається, що умовою для скасування ухвали суду про стягнення штрафу щодо особи, на яку накладено штраф, є такі обставини, а саме:
- сукупність обставин - виправлення допущеного порушення та надання доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків;
- окрема обставина - надання доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Однак, у обох випадках обов'язковою умовою для скасування ухвали суду про стягнення штрафу є надання доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, частиною 6 статті 135 Господарського процесуального кодексу України визначено не обов'язок, а саме право суду скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу.
У даній справі ліквідатором арбітражним керуючим Беркутом М.С. проігноровано вимоги ухвали суду від 31.01.2025, що було встановлено та детально описано судом в ухвалі від 09.04.2025.
При цьому, суд наголошує, що будь-яких достовірних доказів в обгрунтування поважності причин невиконання ліквідатором вимог ухвали суду від 31.01.2025 арбітражним керуючим Беркутом М.С. до суду не подано.
Судом також враховано, що активні дії (направлення 23.05.2025 ліквідатором на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2025 запитів від 23.05.2025 на електронні адреси державних органів/установ/організацій) були здійснені ліквідатором лише після постановлення 09.04.2025 господарським судом ухвали про застосування до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» арбітражного керуючого Беркута М.С. заходу процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнення з останнього в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 9 084,00 грн.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для скасування відповідно до ч. 6 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 по справі № 910/9211/20 про стягнення з арбітражного керуючого Беркута М.С. в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 9 084,00 грн., у зв'язку з чим суд відмовляє ліквідатору у задоволенні відповідного клопотання від 04.06.2025.
Дослідивши клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ", суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 3 ГПК України передбачено що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
На розширення положення Основного Закону в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 4 ст. 11 ГПК України передбачає застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського Суду з прав людини "Савенков проти України" від 02.05.2013р. "Папазов проти України" від 15.03.2012р. зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Наряду із основним завданням Кодексу України з процедур банкрутства та відповідно провадження у справі про банкрутство - відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом із наступною ліквідацією - є задоволення вимог кредиторів. Тому, без вичерпного використання всіх можливостей такого задоволення та всіх правових засобів погашення вимог кредиторів закінчення ліквідаційної процедури неможливо.
Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
За змістом ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців.
Згідно ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Суд при розгляді клопотання встановив, що строк ліквідаційної процедури закінчився, однак, всі передбачені Кодексом України з процедур банкрутства заходи у повному обсязі не проведені. Як зазначає ліквідатор у поданому клопотанні, останній продовжує вживати заходи, спрямовані на пошук активів боржника.
Судом враховано, що комітетом кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» 02.06.2025 у тому числі прийнято рішення продовжити строк для подання звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу ТОВ «Люксекспрес-ІІ» та повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Беркута М.С. на 6 місяців.
Враховуючи зазначені обставини, суд позбавлений можливості переходу до розгляду звіту та ліквідаційного балансу банкрута у даній справі.
Встановивши строк для проведення ліквідаційної процедури, Кодекс України з процедур банкрутства не визначив наслідків його недотримання з об'єктивних причин. Наразі ліквідатором продовжують вживатися заходи, спрямовані на пошук активів банкрута.
Пунктом 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.
Таким чином, суд встановивши очевидну складність вказаної справи про банкрутство, а також ступінь важливості предмета спору для заявника та інших кредиторів, зацікавлених у задоволенні визнаних судом вимог до банкрута та необхідності продовження ліквідаційних заходів для цього, вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки подано з урахуванням критерію розумності тривалості провадження з огляду на завдання справи та необхідність захисту прав кредиторів.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні заяви про відсторонення арбітражного керуючого Беркута М.С. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексекспрес-ІІ».
2. Відмовити ліквідатору у задоволенні клопотання про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 про стягнення штрафу з арбітражного керуючого Беркута М.С.
3. Клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексекспрес-ІІ» арбітражного керуючого Беркута М.С. від 04.06.2025 задовольнити.
4. Продовжити ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексекспрес-ІІ» арбітражному керуючому Беркуту М.С. строк для подання суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на затвердження на шість місяців до 06.02.2026.
5. Ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексекспрес-ІІ» арбітражному керуючому Беркуту М.С. забезпечити виконання повноважень ліквідатора банкрута в порядку, визначеному ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та належне виконання заходів, передбачених ст.ст. 62-64 Кодексу України з процедур банкрутства, спрямованих на задоволення вимог кредиторів. За результатами проведеної роботи, згідно зі ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, подати ліквідаційний баланс, звіт про проведену роботу та інші матеріали, що свідчать про виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків (докази, що свідчать про відсутність ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з зазначенням сум, які є неможливими до погашення; пояснювальну записку ліквідатора до ліквідаційного балансу, тощо).
6. Попередити арбітражного керуючого Беркута М.С., що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, в тому числі невиконання вимог суду, може бути підставою для його відсторонення від виконання обов'язків ліквідатора, направлення повідомлення до Міністерства юстиції України.
7. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Повний текст ухвали складено 20.08.2025
Суддя Д.В. Мандичев