ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.08.2025Справа № 910/16139/24
За позовом Закарпатської обласної ради
до Міністерства юстиції України
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
До Господарського суду міста Києва від Закарпатської обласної ради (далі - Закарпатська облрада, позивач) надійшла позовна заява до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст, відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 15 300,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо виконання виконавчих листів № 308/7234/22 від 21.02.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ Григорян О.Г. були прийняті постанови від 30.04.2024 та від 20.05.2024 про накладення штрафу на позивача у загальній сумі 15 300,00, які, у подальшому, були скасовані рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 260/4086/24, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024.
Позивач вважає, що грошові кошти сплачені ним в Державний бюджет України в загальній сумі 15 300,00 грн підлягають поверненню йому в порядку ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
28.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній проти позову заперечив, зазначив, що підстав для повернення коштів у сумі 15 300,00 грн. у відповідача немає, з огляду на те, що штраф був перерахований до бюджету на виконання вимог закону та до набрання законної сили рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 260/4086/24. Тобто, на момент перерахування коштів, постанови державного виконавця були чинними. Просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та відзив на позов, а також додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Так, 30.04.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ Григорян О.Г. у ВП № НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа № 308/7234/22 від 21.02.2024 було прийнято постанову про накладення штрафу, а саме - за невиконання рішення суду без поважних підстав накладено на боржника (Закарпатську облраду) штраф на користь Держави у сумі 5 100,00 грн.
Також 20.05.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ Григорян О.Г. у вказаному виконавчому провадженні було прийнято постанову про накладення штрафу на Закарпатську облраду на користь Держави у сумі 10 200,00 грн.
Як вказує позивач та цього не заперечує відповідач, на виконання вказаних постанов про накладення штрафу у ВП № НОМЕР_1 з Закарпатської обласної ради був стягнутий до Державного бюджету штраф у загальному розмірі 15 300,00 грн. (5 100,00 грн. та 10 200,00 грн.).
Вважаючи дані постанови про накладення штрафу протиправними позивач звернувся з позовними заявами до Закарпатського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу на Закарпатську обласну раду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 260/4086/24, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 260/4086/24, було визнано протиправними та скасовано постанови від 30.04.2024 та від 20.05.2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Звертаючись до суду із вимогою стягнути з відповідача 15 300,00 грн позивач зазначає, що відповідна сума перерахованих ним коштів, після скасування окружним адміністративним судом постанов, на підставі яких вони були стягнуті, утримується у Державному бюджеті без достатньої правової підстави.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 260/4086/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, були визнані протиправними та скасовані постанови про накладення штрафу в межах наведеного вище виконавчого провадження № НОМЕР_1 на загальну суму 15 300,00 грн., позивач має право на повернення сплачених на підставі вказаних постанов грошових коштів.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 зазначила, що сплачену до Державного бюджету України суму адміністративно-господарського штрафу після того, як підстава такого перерахування відпала (зокрема у разі скасування адміністративним судом постанови про застосування такого штрафу), господарський суд може стягнути на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як таку, що утримується у бюджеті без достатньої правової підстави.
У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 ЦК України).
Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України).
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України).
Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України).
З огляду на наведені приписи, а також ураховуючи те, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, у спорі щодо стягнення суми адміністративно-господарського штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету. У спірних правовідносинах таким органом є Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ, який є структурним підрозділом Міністерства юстиції України.
Оскільки доказів повернення позивачу грошових коштів в розмірі 15 300,00 грн. матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 15 300,00 грн.
Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов Закарпатської обласної ради задовольнити.
2. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь Закарпатської обласної ради (88000, м. Ужгород, площа Народна, 4; ідентифікаційний код 25435963) грошові кошти у сумі 15 300 (п'ятнадцять тисяч триста) грн. 00 коп., та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 20 серпня 2025 року.
Суддя О.В. Котков