ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.08.2025Справа № 910/14751/18
За заявою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про заміну сторони виконавчого провадження
у справі № 910/14751/18
За позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м.
Київ, проспект Перемоги, буд. 14) в особі відокремленого підрозділу Одеської філії
Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
до Енергетичної митниці ДФС (04215, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 28А)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні
позивача - Міністерство інфраструктури України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд.
14)
про стягнення 102 651, 54 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників справи:
Від стягувача (заявника): Бернатович О.О.;
Від боржника: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
Від Державної митної служби України: Марєєва А.І.
05.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" з вимогами до Енергетичної митниці ДФС про стягнення 102 651, 54 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що між сторонами укладено Договір №1-Б-ОДФ-15 від 10.09.2015, відповідно до умов якого відповідачу надано у безоплатне користування приміщення, які знаходяться за адресою: 65026, м. Одеса, вул. М. Гефта, 1А, загальною площею 128,30 кв.м. (нежитлові приміщення в будинку пождепо площею 92,5 кв.м. та приміщення в службовій будівлі 1-го поверху площею 35,8 кв.м.).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Енергетичної митниці ДФС про стягнення 102 651, 54 грн. задовольнити у повному обсязі; Стягнуто з Енергетичної митниці ДФС (04215, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 28А; ідентифікаційний код: 39442252) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код: 38727770) в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (65026, м. Одеса, Митна пл., буд. 1; ідентифікаційний код: 38728457) грошові кошти у розмірі 102 651 (сто дві тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 910/14751/18 залишено без змін.
19.11.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 видано наказ.
Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Енергетичної митниці ДФС на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2019 року і рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 910/14751/18.
22.05.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, в якій заявник просить суд замінити боржника - Енергетичну митницю ДФС на Енергетичну митницю Держмитслужби у виконавчому провадженні щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про заміну сторони її правонаступником щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 року у справі № 910/14751/18.
17.07.2025 через систему "Електронний суд" від представника стягувача надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 призначено розгляд заяви в судовому засіданні 13.08.2025, запропоновано боржнику надати суду пояснення щодо поданої заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 910/14751/18.
07.08.2025 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» від представника Енергетичної митниці надійшли письмові пояснення, в яких останній не погоджується із доводами стягувача, звертаючи увагу суду на тому, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що Енергетична митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, є правонаступником Енергетичної митниці ДФС.
Представник боржника та третьої особи 13.08.2025 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Представник стягувача 13.08.2025 у судовому засіданні 13.08.2025 підтримав заяву та просив її задовольнити її в повному обсязі.
Представник Державної митної служби України 2025 у судовому засіданні 13.08.2025 заперечив проти задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Розглянувши заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про заміну сторони виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Правонаступництво - це перехід суб'єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб'єктивних прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого відбувається через набуття суб'єктивного права та/чи суб'єктивного обов'язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв'язок між набутими суб'єктивними правами і обов'язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Воно виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.
Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов'язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.
Суд констатує, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах.
За приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Поняття "правонаступництво юридичної особи", "правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи" і "процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі" мають різний зміст.
Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов'язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов'язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов'язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.
Натомість правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов'язок боржника.
Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (стаття 520 ЦК України). Крім випадків, коли заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним його прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України) чи правонаступництва (пункт 2 вказаної частини), яке за змістом тієї ж частини є універсальним). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Тобто правонаступництво прав чи обов'язків юридичної особи (кредитора або боржника) можливе і без правонаступництва юридичної особи у випадках заміни сторони у зобов'язанні.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
Водночас публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. Обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Слід виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом [на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)] сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб'єктом.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19, а також у постановах Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 910/4516/20, від 07.04.2022 у справі №910/8252/21.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 Nє858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2; установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.
Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №є858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» Енергетичну митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39442252) реорганізовано шляхом приєднання до Енергетичної митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43334913).
Відповідно до пункту 3 Постанови № 858, установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.
Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1217-р «Питання Державної митної служби» останній погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019р. Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020р. № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» реорганізовано територіальні органи Державної митної служби, у тому числі Енергетичну митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43334913), шляхом їх приєднання до Державної митної служби (код ЄДРПОУ 43115923).
Наказом Державної митної служби України від 19.10.2020р. № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» відповідно до статті 211 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статті 546 Митного кодексу України та на виконання абзацу третього завдання 2 Плану заходів з реформування та розвитку системи органів, що реалізують митну політику, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020р. №569-р «Деякі питання реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну митну політику», з метою забезпечення належного здійснення митної політики в частині реалізації концепції єдиної юридичної особи та визначення умов її належного функціонування, наказано утворити територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923), зокрема, Енергетичну митницю.
Енергетична митницю Держмитслужби, код ЄДРПОУ - 43334913, з 14.03.2024 припинено, про що до реєстру внесено запис №1000711120022045066.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2020 зроблено запис про створення Енергетичної митниці (код ЄДРПОУ ВП - 44029610) як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923).
Наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 №489 затверджені положення про територіальні органи Держмитслужби, зокрема Положення про Енергетичну митницю.
Суд відзначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що юридичну особу - Енергетичну Митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39442252) 01.11.2023 - припинено (запис №1000711120032032793).
Суд враховує перехід прав та обов'язків від Енергетичної митниці ДФС до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Енергетичної митниці в порядку публічного правонаступництва, відсутність у Енергетичної митниця ДФС у Головному управлінні Казначейства відкритих рахунків для здійснення списання присуджених коштів (бюджетні рахунки даного боржника закрито), у зв'язку із цим та вважає за можливе задовольнити заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про заміну сторони виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 234-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
2. Замінити сторону боржника у наказі Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №910/14751/18 з Енергетичної митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39442252, 04215, місто Київ, вул. Світлицького, буд. 28-а) на Державну митну службу України (код ЄДРПОУ 43115923, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11Г) в особі відокремленого підрозділу Енергетичної митниці (код ВП 44029610, 04215, місто Київ, вул. Світлицького, буд. 28-а).
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано: 18.08.2025.
Суддя М.Є. Літвінова