Справа № 5/128
18.08.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М., розглянувши заяву АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зобов'язання керівника АТ "Оріана" Гур'єва М. Л. подати до суду звіт про виконання наказу (дублікату) Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2001 №22660, що виданий у справі №5/128,
встановив, що 04.12.2001 Господарським судом Івано-Франківської області у справі №5/128 за позовом ЗАТ "Київ -Код" до ВАТ "Оріана" про звернення стягнення на майно відповідача, винесено рішення про задоволення позову та звернено стягнення на майно ВАТ "Оріана " на суму 1125419 грн боргу, 1 700 грн держмита та 69 грн вартості послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного рішення від 17.12.2001 видано наказ за №22660.
09.10.2019, здійснено заміну стягувача в наказі №22660 від 17.12.2001 по справі №5/128 ЗАТ "Київ-Код" його правонаступником ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
07.03.2024, замінено стягувача ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в наказі №22660 від 17.12.2001 по справі №5/128 правонаступником АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
12.08.2025, АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до суду із заявою про зобов'язання керівника АТ "Оріана" Гур'єва М. Л. подати до суду звіт про виконання наказу (дублікату) Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2001 №22660.
В обґрунтування заяви товариство послалось на вимоги ст.ст. 326, 339, 345-1, 345-2 ГПК України та на те, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження №60660877 винесено постанову від 28.11.2019 про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.12 ч.1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв'язку з включенням ВАТ "Оріана" до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Проте, той факт, що з моменту відкриття виконавчого провадження пройшло майже 6 років, а заборгованість стягувачем не погашена, свідчить, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
В підтвердження викладеного долучено копії: заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні №01-5023/10-вих від 11.03.2024, постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.11.2019 №60660877, постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 20.11.2019, постанови про передачу виконавчого провадження від 11.01.2020, постанови про прийняття виконавчого провадження від 11.01.2020, ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2024 у справі №5/128, ухвали Господарського суду Київської області від 05.08.2025, виписки з ЄДР щодо заявника, докази надіслання заяви Калуському ВДВС у Калуському р-ні Івано-Франківської області, квитанції №4211005, 4211006.
Розглянувши подану заяву, суд вважає, що її слід задоволити.
При цьому суд врахував наступне.
У статті 129-1 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В силу приписів частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Стаття 327 ГПК України вказує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 2, 18 та 326 ГПК України.
З матеріалів справи суд встановив, що постанова про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №22660, виданого 17.12.2001, винесена на підставі п.12 ч.1 ст.34-35 ЗУ "Про виконавче провадження", в зв'язку з тим, що ВАТ "Оріана" включено до переліку об'єктів малої та великої приватизації (постанова від 20.11.2019 у ВП №60660877).
Відповідно до вимог пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Водночас, суд звертає увагу, що виконання судового рішення, в силу його обов'язковості, презюмується і у добровільному порядку, а не лише в примусовому.
Так, Верховний Суд допускає добровільне виконання судового рішення, навіть якщо провадження у справі зупинено. Зупинення виконавчих дій не зупиняє саму дію судового рішення, не скасовує обов'язку сторін добровільно виконувати рішення суду, якщо воно набрало законної сили. Зупинення стосується лише дій державного виконавця, а не самого боржника
Подання звіту це форма судового контролю, а не елемент виконавчого провадження. Відповідно, його можна вимагати, навіть якщо провадження зупинене, особливо коли боржник суб'єкт державного сектору економіки.
Якщо виконавче провадження не ведеться, а заборгованість залишається саме зобов'язання подати звіт дозволяє зберігати контроль за ситуацією. Це особливо важливо у випадках, коли боржник не діє жодним чином.
Надання звіту надасть можливість оцінити наявність/відсутність добровільного виконання судового рішення та перспективи його виконання у майбутньому.
Відповідно до частини 1 статті 345-1 ГПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: 1) про захист ділової репутації; 2)що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 3) в інших спорах немайнового характеру.
Частиною четвертою статті 345-1 ГПК України передбачено, що якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.
Статтею 345-2 ГПК України визначено, що суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.
Відтак, з огляду на те, що боржник є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, відповідно, на нього поширюються вимоги вищевказаних норм, відсутність доказів виконання боржником рішення від 17.12.2001, подана заява є обґрунтованою.
Принагідно суд звертає увагу боржника та стягувача, що частиною 2 статті 345-3 ГПК України визначено, що звіт боржника про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Поряд із цим частиною 3 статті 345-1 ГПК України також встановлено, що до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
За наведеного, керуючись ст.ст.234, 345-1-345-2 ГПК України, суд
заяву АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зобов'язання керівника АТ "Оріана" Гур'єва М. Л. подати до суду звіт про виконання наказу (дублікату) Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2001 №22660, що виданий у справі №5/128 - задоволити.
Керівнику АТ "Оріана" Гур'єву М. Л.- подати до Господарського суду Івано-Франківської області звіт про виконання наказу (дублікату) Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2001 №22660, що виданий у справі №5/128 до 24.09.25.
Роз'яснити керівнику АТ "Оріана" Гур'єву М. Л., що звіт про виконання судових рішень повинен подаватися до суду з дотриманням вимог, визначених частинами другою та третьою статті 345-3 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Скапровська