номер провадження справи 21/6/20
13.08.2025 Справа № 908/1718/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1718/20
Кредитори:
1. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, адреса для листування: 69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39, код ЄДРПОУ 23697280, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник Капуста Арсен Володимирович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
3. Фізична особа ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
4. Головне управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Боржник - Фізична особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника:
1. Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ;
2. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", м. Київ
3. Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро
4. Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк", м. Київ
Керуючий реалізацією (заявник) - Ревунков В.М. (адреса для кореспонденції: а/с 33, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
про неплатоспроможність
За участю представників сторін:
від боржника - Богославський В.А., адвокат, ордер АР № 1157749 від 15.01.2024 (зал 123 корпус 2);
Керуючий реалізацією (заявник) - Ревунков В.М. (в режимі відеоконференції)
Ухвалою від 17.06.2025 відкладено судове засідання для розгляду клопотання арбітражного керуючого Ревункова В.М. (вх. № 17653/08-08/24 від 06.09.2024), (вх. № 18330/08-08/24 від 16.09.2024), звіту про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Ревункова В.М. за період виконання повноважень керуючого реструктуризації та керуючого реалізацією з листопада 2020 року по 31.08.2024 та за період 01.09.2024 - 31.12.2024, заяви боржника про зменшення винагороди арбітражного керуючого (вх. № 4108/08-08/25 від 24.02.2025) на 16.07.2025, 11 - 30.
До системи "Електронний суд" надійшли:
- від арбітражного керуючого Ревункова В.М. - заява від 15.07.2025 (вх. № 14374/08-08/25 від 15.07.2025) в якій арбітражний керуючий Ревунков В.М. просить суд:
1. Затвердити основну грошову винагороду арбітражного керуючого Ревункова В.М. за період виконання повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією за період з листопада 2020 р. по 31.08.2024 року в розмірі 595 907, 58 грн.
2. Стягнути основну грошову винагороду арбітражного керуючого Ревункова В.М. в розмірі 595 907, 58 грн. з боржника - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), про що видати відповідний виконавчий лист.
- від боржника - додаткові пояснення від 16.07.2025 (вх. № 14528/08-08/25 від 16.07.2025) на заяву арбітражного керуючого Ревункова В.М.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.07.2025 заяву арбітражного керуючого Ревункова В.М. передано на розгляд судді Черкаського В.І.
У засіданні 16.07.2025 заява арбітражного керуючого Ревункова В.М. від 15.07.2025 (вх. № 14374/08-08/25 від 15.07.2025) прийнята до розгляду, додаткові докази приєднано до матеріалів справи.
У судовому засіданні 16.07.2025 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/1718/20 до 06.08.2025, 11 - 00.
До системи "Електронний суд" надійшли:
- від арбітражного керуючого Ревункова В.М. - клопотання від 04.08.2025 (вх. № 15753/08-08/25 від 05.08.2025) на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2025 з додатками до нього;
- від боржника - заява від 06.08.2025 (вх. № 15848/08-08/25 від 06.08.2025) про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 06.08.2025 додаткові докази приєднано до матеріалів справи.
У судовому засіданні 06.08.2025 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/1718/20 до 13.08.2025, 14 - 00.
12.08.2025 до системи "Електронний суд" від боржника надійшли заперечення від 12.08.2025 (вх. № 16331/08-08/25 від 13.08.2025) на клопотання арбітражного керуючого Ревункова В.М. про затвердження основної грошової винагороди з урахуванням клопотання від 05.08.2025.
У судовому засіданні 13.08.2025 додаткові докази приєднано до матеріалів справи.
Судове засідання 13.08.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІКС.
Кредитори у судове засідання не з'явились, представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, до відеоконференції не приєднались.
У зв'язку із закриттям 06.05.2025 провадження у справі № 908/1718/20, у судовому засіданні клопотання арбітражного керуючого Ревункова В.М. (вх. № 18330/08-08/24 від 16.09.2024) залишено без розгляду.
У судовому засіданні 13.08.2025 заява боржника (вх. № 4108/08-08/25 від 24.02.2025) про зменшення винагороди арбітражного керуючого залишена без задоволення, як не обґрунтована.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, клопотання арбітражного керуючого Ревункова В.М. (вх. № 17653/08-08/24 від 06.09.2024), звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Ревункова В.М. за період виконання повноважень керуючого реструктуризації та керуючого реалізацією з листопада 2020 року по 31.08.2024, заслухавши учасників провадження, суд зазначає наступне.
Ухвалою від 04.08.2020 зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Ревункова Віталія Михайловича.
Частиною другою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно ч. 1 п. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Відповідно до абз. 3 - 7 ч. 2, ч. ч. 4, 5, 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення). Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Положення статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють випадків позбавлення арбітражного керуючого права на оплату його послуг у мінімально визначеному цим Кодексом розмірі. Кодексом України з процедур банкрутства передбачена гарантована мінімальна оплата за виконання арбітражним керуючим своїх повноважень у справі про банкрутство.
Частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Оплата витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку, зокрема, у першу чергу оплачуються витрати, пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.
Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 3) коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі не створювався.
Будь-якої альтернативи у визначенні джерел, за рахунок яких до завершення ліквідаційної процедури здійснюється сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, законом не передбачено.
Отже, грошова винагорода та витрати арбітражного керуючого Ревункова В.М. є витратами, пов'язаними з проведенням процедури погашення боргів, які підлягають оплаті за рахунок ліквідаційної маси банкрута та у визначеній Кодексом черговості.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства встановлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця який не є тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як вбачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.
За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Згідно з частиною 5 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при не результативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
Тому до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки: повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо; надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог; подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства); повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства); погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина 1 статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства).
Поряд із цим, Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає: відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства; закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства); відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства); дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Арбітражний керуючий Ревунков В.М. у період з серпня 2020 року по 03.11.2021 виконував повноважень керуючого реструктуризації.
У процедурі реструктуризації боргів арбітражному керуючому Ревункову Віталію Михайловичу за виконання повноважень керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 сплачено основну грошову винагороди за період з серпня 2020 р. по листопад 2020 р. у розмірі 32 955, 00 грн. авансованих на депозитний рахунок суду коштів за квитанцією № ПН 2897358 від 06.07.2020, а саме: у серпні 2020 року у розмірі 9 567, 58 грн., вересні 2020 року у розмірі 10 985, 00 грн., у жовтні 2020 року в розмірі 10 985, 00 грн., листопаді 2020 року у розмірі 1 417, 42 грн. (залишок авансованих коштів).
Основна грошова винагорода арбітражного керуючого Ревункова Віталія Михайловича за виконання повноважень керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 у період з листопада 2020 року по 03.11.2021 року у розмірі 137 787, 08 грн. залишилась не сплачена.
Постановою від 03.11.2021 фізичну особу ОСОБА_2 визнано банкрутом, введено процедуру погашення боргів. Керуючим реалізації арбітражного керуючого Ревункова В.М.
Арбітражний керуючий Ревунков В.М. у період з листопада 2020 року по 03.11.2021 виконував повноважень керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_2. у зв'язку із чим, йому була нарахована грошова винагорода у розмірі 274 872, 30 грн.
Виплата основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією у справі № 908/1718/20 арбітражному керуючому Ревункову Віталію Михайловичу не здійснювалась.
За час проведення процедури погашення боргів, керуючим реалізацією Ревунковим В.М. проведено роботу з організації аукціонів з продажу майна боржника, у тому числі заставного. За результатами проведених продаж, 28.08.2024 керуючим реалізацією частково погашено заявлені грошові вимоги кредиторів до боржника.
Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.
Арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов'язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження з відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Судом не установлено наявність поданих чи задоволених скарг чи заперечень щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Ревункова В.М. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про неплатоспроможність боржника.
Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа". Надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Судовою практикою сформовано висновки про дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та заборони до примушування до безоплатної праці відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції 1926 року про заборону рабства, про що акцентовано арбітражним керуючим у заяві (від 29.11.2024 № 02-01/62/121).
Реалізація права на отримання основної грошової винагороди є наслідком виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень, а до такого виконання законодавцем встановлені певні критерії відповідності/ належності, оскільки обсяг здійснення цього права (його кількісний показник, що визначається сумою звіту, яка затверджується судом у порядку ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства має відповідати якості/належності виконання повноважень упродовж оплачуваного періоду.
Діяльність арбітражного керуючого, як незалежного професіонала у статусі самозайнятої особи потребує визначення й закріплення прямої залежності між фактично виконаними повноваженнями та розміром нарахованої винагороди за принципом - "неможливо оплачувати послуги, які не надавались".
Суд звертає увагу учасників справи на наступні обставини.
При розгляді звіту арбітражного керуючого Ревункова В.М. про нарахування основної грошової винагороди за період виконання повноважень керуючого реструктуризації та керуючого реалізацією з листопада 2020 року по 31.08.2024 ним здійснювались наступні дії:
- звертався до суду у випадках, передбачених Кодексом, а саме з клопотаннями про долучення до матеріалів справи складених процесуальних документів та розгляду їх по суті; з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів; з клопотаннями про продовження процедури погашення боргів; з клопотаннями про зняття арештів з майна боржника; з клопотаннями про зобов'язання третіх осіб надати певну інформацію, тощо;
- скликав збори кредиторів та брав в них участь з правом дорадчого голосу. В період виконання повноважень, було скликано збори на 11.08.2021, 20.08.2021, 19.03.2024, 26.03.24, 25.07.2024;
- звертався із запитами щодо розшуку майна боржника, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб;
- отримував від банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу інформацію про наявність рахунків та/або залишок коштів на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах)/електронних гаманцях, рух коштів та операції на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах)/електронних гаманцях, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;
- отримував інформацію з державних реєстрів, проводив інвентаризацію майна боржника, оцінку, його реалізацію та погашення вимог кредиторів;
- здійснював заходи щодо захисту майна боржника, здійснював його огляд, фотографування.
- проводив аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавав результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;
- подавав відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), та про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), до закритої частини якого забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, інвесторів, а також поточних кредиторів (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника), та забезпечувати оновлення такої інформації в порядку та строки, визначені державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) належить інформація про: значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов'язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов'язань); інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації); дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім'я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості); обтяження майна боржника (об'єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження); реєстр вимог кредиторів; строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією); аналіз фінансово-господарської діяльності боржника; дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів); тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення); декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи;
- вживав заходи до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів;
- виконував інші повноваження, передбачені законодавством.
При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі господарський суд має дослідити не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.
Арбітражним керуючим Ревунков В.М. у період з листопада 2020 року по 31.08.2024 нараховано грошову винагороду у розмірі 595 907, 58 грн.
Суд зазначає, що арбітражним керуючим Ревунковим В.М. невірно визначено суму грошової винагороди за період виконання повноважень керуючого реалізацією з 04.11.2020 по 31.08.2024 у розмірі 506 890, 00 грн., оскільки, відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, арбітражним керуючим Ревунковим В.М. розраховано грошову винагороду за вказаний вище період, як п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Враховуючи вищевикладене, клопотання арбітражного керуючого Ревункова В.М. (вх. № 17653/08-08/24 від 06.09.2024) слід задовольнити частково, затвердити звіт арбітражного керуючого Ревункова В.М. про нарахування основної грошової винагороди за період виконання повноважень керуючого реструктуризації та керуючим реалізацією з листопада 2020 року по 31.08.2024 у розмірі 412 872, 30 грн. та стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 на користь арбітражного керуючого Ревункова Віталія Михайловича основну грошову винагороду за період виконання повноважень керуючого реструктуризації та керуючого реалізацією з листопада 2020 року по 31.08.2024 у розмірі 412 872, 30 грн. Видати наказ.
В іншій частині клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235, 255-257 ГПК України, суд
Клопотання арбітражного керуючого Ревункова В.М. (вх. № 17653/08-08/24 від 06.09.2024) задовольнити частково.
Звіт арбітражного керуючого Ревункова В.М. про нарахування основної грошової винагороди за період виконання повноважень керуючого реструктуризації та керуючим реалізацією з листопада 2020 року по 31.08.2024 затвердити у розмірі 412 872, 30 грн.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь арбітражного керуючого Ревункова Віталія Михайловича (проспект Трубників, 91/59-а, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201, РНОКПП НОМЕР_4 ) основну грошову винагороду за період виконання повноважень керуючого реструктуризації та керуючого реалізацією з листопада 2020 року по 31.08.2024 у розмірі 412 872 (чотириста дванадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 30 коп. Видати наказ.
В іншій частині клопотання відмовити.
Клопотання арбітражного керуючого Ревункова В.М. (вх. № 18330/08-08/24 від 16.09.2024) залишити без розгляду.
Заяву боржника (вх. № 4108/08-08/25 від 24.02.2025) про зменшення винагороди арбітражного керуючого залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати арбітражному керуючому Ревункову В.М., кредиторам, боржнику (до електронною кабінету).
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України складено 21.08.2025.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ