вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"20" серпня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/251/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., за участю секретаря судового засідання Мельник І.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича, м. Мукачево Закарпатської області
до відповідача Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпро
про визнання недійсним договору
За участю:
представника позивача - не з'явився
представника відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича про стягнення 187 323,45 грн заборгованості за кредитним договором №N20.21.0000000423 від 03.08.2023, в тому числі 154 799,86 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 14 023,59 грн загального залишку заборгованості за процентами, 2 500,00 грн загального залишку заборгованості за винагородою, 1 000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 15 000,00 грн штрафу (змінна складова).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/251/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи №907/251/25 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк на подання суду заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2025 суд постановив прийняти зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича до відповідача Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" про визнання недійсним з моменту укладення пункту А10 кредитного договору №N20.21.0000000423 від 03.03.2023 до спільного розгляду з первісним позовом, здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 907/251/25 за первісним позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича про стягнення 187 323,45 грн заборгованості та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича до Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" про визнання недійсним договору за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання у даній справі призначено на 04.06.2025 о 10:00 год. та встановлено строк учасникам справи для подання заяв по суті спору.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.06.2025 суд постановив відкласти підготовче засідання у даній справі на 25.06.2025 об 11:00 год.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.06.2025 первісний позов Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича про стягнення 187 323,45 грн заборгованості залишено без розгляду та відкладено підготовче засідання в межах справи за позовом фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича до Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" про визнання недійсним договору на 23.07.2025 о 15:00 год.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.07.2025 підготовче засідання відкладено на 20.08.2025 о 15:00 год.
Представники сторін у підготовче засідання 20.08.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання чи розгляд справи за відсутності уповноважених представників не надано.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Однак, частиною 2 цієї статті для учасників справи також передбачено ряд обов'язків, це зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язково.
За статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини 3 статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, підсумовуючи наведені вище норми, слід дійти висновку, що учасник справи може:
- брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
- не брати участі в судових засіданнях, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Згідно з частиною 4 статті 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено право подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/14715/17.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Також Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання або не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
ГПК України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Отже, зважаючи на те, що позивач фізична особа-підприємець Мартин Себастян Федорович ініціював розгляд господарським судом спору з Акціонерним товариством "АКЦЕНТ-БАНК" щодо визнання недійсним з моменту укладення пункту А10 кредитного договору №N20.21.0000000423 від 03.03.2023 у квітні 2025 року та був обізнаний про розгляд справи, то відповідно останній, як добросовісний суб'єкт господарювання повинен був сприяти у якнайшвидшому розгляді судом справи № 907/251/25, в тому числі шляхом забезпечення явки свого представника у засідання по справі.
Також необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19).
Оскільки позивач та його уповноважений представник жодного разу не з'явився у підготовче засідання, 20.08.2025 - вчетверте, не подав суду заяву про розгляд справи без його участі, про причини неявки не повідомив, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича до відповідача Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" про визнання недійсним з моменту укладення пункту А10 кредитного договору №N20.21.0000000423 від 03.03.2023 у справі № 907/251/25 без розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Так, за приписами частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.
Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки підставою залишення позову без розгляду є неявка позивача (представника позивача) у підготовче засідання, то з урахуванням викладеної в пункті 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" правової норми, сплачений позивачем за розгляд цієї справи судовий збір поверненню з Державного бюджету України не підлягає.
Керуючись статтями 2, 13, 14, 73-80, 86, 129, 130, пунктом 1 частини 2 статті 185, статтею 195, частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226, статтями 216, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича до Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" про визнання недійсним з моменту укладення пункту А10 кредитного договору №N20.21.0000000423 від 03.03.2023 у справі № 907/251/25 залишити без розгляду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено і підписано 21.08.2025.
Суддя Д. Є. Мірошниченко