майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"21" серпня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/966/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С.С.
розглянув заяву ТОВ “Тердвер» про відвід судді (вх.№01-19/109/25 від 21.08.2025)
під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діптар"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тердвер"
про стягнення 40 460,37 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Господарський суд Житомирської області (далі - Суд) ухвалою від 06.08.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14:30 "20" серпня 2025 р.
18.08.2025 р. на виконання вимог ухвали суду від позивача надійшла заява про надання для огляду оригіналів документів.
19.08.2025 р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У судове засідання 20.08.2025 р. не з'явився представник відповідача та не повідомив причин неявки.
Відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання шляхом надсилання ухвали в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку 07.08.2025 о 09:34 електронного листа.
Суд відповідно до ч.3 ст. 202 ГПК України вирішив розглядати справу за відсутності відповідача.
У судовому засіданні Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив докази, наявні в матеріалах справи та оглянув оригінали документів, з яких долучив до матеріалів справи реєстр АТ "Урсиббанк" вхідних документів з 01.09.2024 по 21.07.2025. Оригінали інших документів слід повернути позивачу.
Представник позивача подав клопотання про проведення подальшого розгляду справи за його відсутності в судовому засіданні.
Ухвалою суду, яка внесене до протоколу судового засідання 20.08.2025 р. відкладено розгляд справи на "08" вересня 2025 р. о 12:00.
21.08.2025 через підсистему “Електронний суд» представник відповідача подав заяву про відвід судді (вх.№01-19/109/25).В обґрунтування заявленого відводу зазначено таке:
- Відповідач у відзиві заявляв клопотання про витребування у позивача доказів (ТТН та/або актів приймання-передачі), однак це клопотання судом не було розглянуте, що заявник розцінює як істотне порушення його процесуальних прав;
- Суддя самостійно долучила до матеріалів справи документи (банківські виписки, ТТН-ЛІС), які не були подані позивачем разом з позовною заявою, без клопотання про поновлення строків подання нових доказів і без надання їх іншій стороні для ознайомлення. Таким чином, на думку заявника, суд фактично «підмінив» сторону позивача, здійснивши збирання доказів замість нього, що суперечить принципам рівності сторін та диспозитивності у господарському процесі;
- Суддя повідомила представника позивача, що 08.09.2025 буде ухвалене рішення по справі, яке буде надіслане йому через «Електронний суд». На думку заявника, це свідчить про заздалегідь сформовану позицію судді щодо вирішення спору та упередженість, що є грубим порушенням принципів змагальності, рівності сторін та незалежності суду.
Заявник зазначає, що відвід заявлений у встановлений законом строк, оскільки вказані обставини стали відомі відповідачу лише після отримання запису судового засідання від 20.08.2025.
Надаючи правове обґрунтування заяви про відвід відповідач зазначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Тобто правовою підставою заяви про відвід є пункт 5 частини 1 статті 35 ГПК України.
Розглянувши доводи відповідача, Суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 2 ст.39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За приписами ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Наведені заявником твердження не підтверджуються матеріалами справи та не свідчать про існування обставин, які виключають участь судді у розгляді даної справи.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до пункту 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Згідно із статтею 6 Кодексу суддівської етики, який затверджено Рішення XX чергового з'їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, встановлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини підкреслив, що право на доступ до суду є невід'ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції.
Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, Європейський суд зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява № 48778/99).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
У судовому засіданні 20.08.2025 судом було досліджено подані позивачем документи та оглянуто їх оригінали, після чого прийнято рішення про долучення до матеріалів справи реєстру АТ «Урсиббанк», що відображає проведені відповідачем платежі. Твердження заявника про «підміну сторони позивача» та збирання судом доказів замість нього є виключно оціночними судженнями відповідача і не підтверджуються жодними фактичними даними.
Доводи щодо нібито заздалегідь сформованої позиції судді ґрунтуються виключно на припущеннях заявника та не підтверджені жодними доказами. Сам факт призначення наступного судового засідання та розгляд справи за відсутності учасника справи, який заявив клопотання відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України, не може свідчити про упередженість судді, оскільки є звичайною процесуальною дією суду під час розгляду справи, за наслідками якого ухвалюється судове рішення.
Таким чином, наведені відповідачем аргументи не містять посилань на конкретні обставини, які могли б свідчити про упередженість чи заінтересованість судді у результаті розгляду справи. Заява про відвід зводиться до незгоди із процесуальними діями суду та припущень відповідача, що не може визнаватися належною та достатньою підставою для відводу судді.
Враховуючи викладене, заява про відвід судді є необґрунтованою та підлягає передачі з метою визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України для вирішення питання про відвід судді Нестерчук С. С. від розгляду справи № 906/966/25.
Керуючись ст. 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Суд
1. Визнати відвід судді Нестерчук С. С. необґрунтованим.
2. Передати матеріали справи № 906/966/25 з метою визначення судді у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід судді Нестерчук С. С.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в день складення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С. НЕСТЕРЧУК