майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"12" серпня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1047/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Кімак З.К. - дов. №4695/10 від 31.12.2024;
від відповідача: Мамедов А.В. - ордер серія АМ №1106755 від 12.11.2024;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
до Приватного підприємства "Хорс-Інвест"
про стягнення 45 613,32грн
Процесуальні дії по справі.
Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Хорс-Інвест" 45 613,32грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати вартості послуг з постачання теплової енергії за період з березня 2023 року по березень 2024 року включно.
В якості правових підстав позивач посилається, зокрема, на ст.382, 525, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України та ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 15.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 14.11.2024 об 11:30 (а.с.50-51).
12.11.2024 за вх.№14232/24 на електронну адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (а.с.52-54).
Ухвалою від 14.11.2024 суд продовжив строк розгляду справи по суті та відклав її розгляд на 24.12.2024 о 12:30 (а.с.66).
19.12.2024 за вх.№ 15939/24 до суду надійшли пояснення позивача разом з доданими документами (а.с.68-83).
В подальшому ухвалою від 14.01.2025 суд продовжив строк розгляду справи по суті та відклав її розгляд на 04.02.2025 о 10:00 (а.с.97).
04.02.2025 за вх.№1255/25 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення відповідача (а.с.101-103).
Ухвалою від 04.02.2025 суд продовжив строк розгляду справи по суті та відклав її розгляд на 19.02.2025 о 12:00 (а.с.109).
14.02.2025 за вх.№1846 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача (а.с.110-111).
19.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення відповідача (а.с.116-118).
Ухвалою від 19.02.2025 суд постановив розгляд справи №906/1047/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 18.03.2025 о 14:15 (а.с.123-124).
В подальшому ухвалою від 18.03.2025 суд відклав підготовче засідання на 10.04.2025 о 10:00 (а.с.133).
08.04.2025 за вх.4483/25 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшли пояснення позивача від 04.04.2025 разом з доданими документами (а.с.134-145).
10.04.2025 за вх.№4590 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача на пояснення позивача від 04.04.2025 (а.с.146-149).
Протокольною ухвалою від 10.04.2025 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 29.04.2025 о 09:20 (а.с. 151).
24.04.2025 за вх.№5265/25 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача (а.с. 153-154).
Ухвалою від 29.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1047/24 до судового розгляду по суті; призначив судове засідання на 29.05.2025 о 10:00 (а.с. 161).
В судовому засіданні 29.05.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та з врахуванням додаткових пояснень. Повідомила, що розмір заборгованості не змінився.
Представник відповідача заперечив проти позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та додаткових поясненнях. Зазначив, що показники споживання тепла (а.с.75- 80) не можуть бути належним доказами, оскільки вони односторонньо складені. Також вказав, що акти обстеження опалювальних площ (а.с.140-141) не підписані представником відповідача.
Представник позивача наголосила на відмові у підписанні актів представником відповідача.
Протокольною ухвалою від 29.05.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 01.07.2025 о 10:00 (а.с.162).
23.06.2025 за вх.№8044/25 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшли пояснення позивача разом з доданими документами (а.с.166-174).
В подальшому ухвалою від 29.07.2025 суд продовжив строк розгляду справи по суті та відклав її розгляд на 12.08.2025 о 15:30 (а.с.197).
В судовому засіданні 12.08.2025 представник відповідача вказав на відсутність договору між позивачем та відповідачем.
Представник позивача наголосила, що акт-обстеження опалювальних площ приміщення житлового будинку (а.с.141) складений за участю балансоутримувача.
В судовому засіданні 12.08.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Згідно позовної заяви та додаткових пояснень від 19.12.2024 позивач зазначає, що 01.10.2021 на виконання вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР на офіційному сайті за відповідним посиланням опублікувало типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який відповідає типовому індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830. У визначений нормативними актами строк співвласниками житлового будинку за адресою вул. Домбровського, буд. 45 у місті Житомирі, не прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин з надавачем послуг з постачання теплової енергії - Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР. Вказує, що типовий індивідуальний договір між позивачем та відповідачем є укладеним з 01.11.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання. У зв'язку з наданням послуг щодо опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку і їх несплатою відповідачем, а також несплатою абонентського обслуговування, виник борг у сумі 45 613,32грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує про відсутність доказів акцептування відповідачем договору приєднання, помилковість та безпідставність висновків позивача, що з ПП "Хорс-Інвест" укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Стверджує, що позивачем не надавались відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії; будь-які договірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні; особливості розташування нежилих приміщень відповідача свідчать про відсутність фактичного доступу до місць загального користування та допоміжних приміщень будинку, що унеможливлює участь відповідача у відшкодуванні загальнобудинкових потреб на опалення. Як наслідок, підприємство не може бути індивідуальним споживачем житлово-комунальної послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, яка надається позивачем, а отже у відповідача був відсутній обов'язок по сплаті відповідних рахунків.
В додаткових поясненнях від 19.12.2024 позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що об'єкт нерухомості має окремий вхід не свідчить про відсутність у нього обов'язку зі сплати обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, який визначається пропорційно до площі приміщення споживача.
Згідно додаткових пояснень від 04.02.2025 відповідач вказує, що позивачем не підтверджено факт отримання відповідачем послуг централізованого опалення та постачання теплової енергії. Разом з тим, вважає, що оскільки належне відповідачу приміщення не під'єднане до централізованого опалення, як наслідок, він не міг отримати від позивача будь-яку теплову енергію.
У додаткових поясненнях від 19.02.2025 відповідач зазначає, що не отримував будь-якої теплової енергії від позивача, тому не подавав позивачу заяв-приєднання, як наслідок, до даних відносин не можуть застосовуватися положення відповідного індивідуального договору. Разом з тим, відповідач вважає, що вимоги про стягнення плати за абонентське обслуговування не підлягають задоволенню, оскільки він не є абонентом позивача та не отримує будь-яких послуг від нього.
Відповідно до пояснень позивача від 08.04.2025 останній вказує, що у зв'язку з відсутністю у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень, а також даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, позивачем був застосований п.8 р.4 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом від 22.11.2018 №315 (далі - Методика). Також зазначено, що через приміщення ПП "Хорс-Інвест" проходить 17 транзитних стояків централізованого опалення, що підтверджується актами від 10.02.2023 та 03.04.2025 (а.с.140-141).
Відповідач згідно додаткових пояснень від 10.04.2025 вказує, що приміщення ПП "Хорс-Інвест" є частково вбудованими, а частково прибудованими, які опалюються автономно.
У додаткових поясненнях від 24.04.2025 позивач звертає увагу на п.3 розділу І Методики розподілу, відповідно до якої розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень, у тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано - прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом.
Позивач у поясненнях від 23.06.2025 вказує, що опалювана площа будинку №45 по вулиці Домбровського в місті Житомирі, яка використовувалася позивачем для визначення обсягу спожитої в будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, розраховується згідно з наданими споживачем технічними паспортами без урахування площі лоджій, балконів, терас. Опалювана площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку обраховується позивачем як сукупність всіх відключених житлових та нежитлових приміщень на підставі наданих споживачами відповідних дозвільних документів на відключення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Спір у даній справі стосується стягнення з відповідача, як співвласника нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, заборгованості за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, а також абонентської плати за період з березня 2023 року по березень 2024 року в сумі 45 613,32грн.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
У частині 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Згідно із ч.7 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
За приписами ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до абз.2 п.3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
За відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №908/3233/20).
Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановами Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021 та №1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п.13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021 (надалі - типовий договір) передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
За умовами п.2 типового договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті підприємства за адресою: www.tke.org.ua
Відповідно до п. 4 типового договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Згідно з п. 5 типового договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
З урахуванням системного аналізу вище наведених норм чинного законодавства типовий індивідуальний договір між позивачем та відповідачем є укладеним з 01.11.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №374620467 від 17.04.2024 власником приміщення загальною площею 392,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, буд. 45, є Приватне підприємство "Хорс-Інвест" (а.с.27-31)
Будинок за адресою м. Житомир, вул. Домбровського, 45, в якому розташоване приміщення відповідача, у опалювальний період був підключений до теплопостачання, що підтверджується рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради про початок та завершення опалювальних сезонів 2022-2023 років та 2023-2024 років (а.с.167-168, 198-200); актами перевірки лічильника теплової енергії системи опалення від 01.02.2023, 15.08.2023, 30.03.2024 (а.с.72-74); показниками будинкового теплового лічильника по вулиці Домбровського, 45 у місті Житомирі (а.с.75-81).
Наведене підтверджує факт отримання відповідачем послуг у спірному періоді, що, в свою чергу, свідчить про приєднання відповідача до умов публічного договору (акцептування договору).
В порушення умов договору, відповідач не здійснив розрахунків за надану теплову енергію, витрачену на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, а також не здійснював оплату абонентського обслуговування у загальній сумі 45 613,32грн, що і стало підставою для звернення з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
За приписами ч.1 ст.5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Отже, співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 311/3489/18.
Приватне підприємство "Хорс-Інвест" є співвласником спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку по вул. Домбровського, буд. 45 в місті Житомирі, а тому має брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі нежитлового приміщення.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №374620467 від 17.04.2024 загальна площа приміщення Приватного підприємства "Хорс-Інвест" по вул. Домбровського, буд. 45 в місті Житомирі, складає 392,0кв.м. (а.с.27-31).
Відповідно до пункту 2 розділу Загальних положень Правил надання послуги з надання послуги з постачання теплової енергії, опалювана площа (об'єм) приміщення - загальна площа (об'єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.
Відповідно до пояснень позивача від 23.06.2025, опалювана площа будинку №45 по вулиці Домбровського в місті Житомирі, яка використовувалася позивачем для визначення обсягу спожитої в будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, розраховується згідно з наданими споживачем технічними паспортами без урахування площі лоджій, балконів, терас. Що стосується ПП "Хорс-Інвест", то позивач в розрахунку вказує площу приміщення відповідача - 392,0 кв.м.
Відповідач доводи позивача не спростував, докази на підтвердження наявності іншої опалювальної площі свого приміщення не надав.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (надалі - Методика), якою регламентовано визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (розділ IV Методики).
Згідно з п.12 розділу IV Методики, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
У п.8 розділу 4 Методики передбачено, у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд):
для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %;
для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %;
для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %;
для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
Пунктом 9 розділу 4 Методики визначено, що обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою:
Qопз.б.п= zвідкл* Qз.б.поп.проект (25),
де: Qз.б.поп.проект - визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, Гкал;
zвідкл - коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку та розраховується за формулою: zвідкл=1+ Sвідкл/Sоп.буд (26),
де: Sвідкл - опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку, м-2;
Sоп.буд - загальна опалювальна площа будівлі/будинку, м-2.
При цьому, згідно п.11 типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (п. 17 типового договору).
Частиною 6 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Відповідно до п.24 абз.4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021 (надалі - Правила), обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Згідно з п.32, 33 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором.
У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.
Відповідно до п.34, 35 Правил рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.
Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Згідно з п.38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №1288 від 04.11.2021 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 08.10.2021 №1175 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії" (а.с.32) встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, зокрема, п.3.2.3. для потреб інших (крім населення) споживачів: тариф на послугу з постачання теплової енергії (відповідно до п.1.2.3) - 6 570,36грн/Гкал (з ПДВ).
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №1557 від 13.10.2023 "Про застосування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії" (а.с.33-36) встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, зокрема, п.4.2.3. для потреб інших (крім населення) споживачів: тариф на послугу з постачання теплової енергії (відповідно до п.2.2.3) - 3 672,88грн/Гкал (з ПДВ).
Наказом КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради №103/аг від 03.10.2022 (а.с.42) встановлено розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання послуг з постачання теплової енергії:
- при наявності вузлів комерційного обліку теплової енергії в розмірі - 30,28 гривень в місяць на одного абонента з врахування ПДВ;
- при відсутності вузлів комерційного обліку теплової енергії в розмірі - 16,23 гривень в місяць на одного абонента з врахуванням ПДВ.
Загальна сума заборгованості відповідача за розрахунком позивача за період з березня 2023 року по березень 2024 року становить 45 613,32грн (а.с.13).
В матеріалах справи наявні Акти перевірки лічильника теплової енергії системи опалення за 01.02.2023, за 15.08.2023, за 30.03.2024 та показники будинкового теплового лічильника по вулиці Домбровського, 45 у місті Житомирі (а.с.72-81), в яких відображені періоди та показники лічильника.
Як вбачається з Актів перевірки лічильника, вони складались за участю представника ОСББ "Домбровського 45", тобто не одноособово працівниками позивача, і будь-яких зауважень предcтавника ОСББ "Домбровського 45" дані акти не містять.
Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" здійснює виконавець (п.22 типового договору).
Умовами п.32 типового договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з розрахунком позивача за спірний період (березень 2023 року - березень 2024 року), заборгованість відповідача за теплову енергію на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень будинку та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення становить 45 219,68грн (за березень 2023 року 1,056180 Гкал - 15 970,84грн; за квітень 2024 року 0,378342 Гкал - 2 485,85грн; за жовтень 2023 року 0,256932 Гкал - 943,68грн; за листопад 2023 року 1,192687 Гкал - 4 380,59грн; за грудень 2023 року 1,587558 - 5 830,91грн; за січень 2024 року 1,827586 Гкал - 6 712,50грн; за лютий 2024 року 1,281348Гкал - 4 706,23грн; за березень 2024 року 1,140544Гкал - 4 189,08грн); заборгованість за абонентське обслуговування за спірний період (березень 2023 року - березень 2024 року) становить 393,64грн (а.с.13, 134-136).
Окрім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що за період з квітня 2023 року по вересень 2023 року відповідачу нараховувалось лише абонентське обслуговування.
У відповідності до Закону України "Про житлово - комунальні послуги", плата за абонентське обслуговування оплачується споживачами які отримують послуги теплопостачання та послуги гарячої води.
Пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" передбачено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води);
Враховуючи вищевикладене, відповідач зобов'язаний брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній плащі приміщення незважаючи на відсутність системи централізованого опалення у його нежитловому приміщенні.
Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради проведено розрахунок заборгованості за спірний період у відповідності до Методики №315 від 22.11.2018 та з урахуванням правильно застосованих вихідних даних, який суд визнає обґрунтованим.
У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 типового договору).
Відповідно до умов типового договору в частині узгоджених сторонами строків оплати та положень ч.1 ст.530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був оплатити за надану теплову енергію до останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.
Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Станом на час розгляду справи, відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків з позивачем за надані послуги теплової енергії та плати за абонентське обслуговування у встановлений строк не виконав, доказів сплати заборгованості в загальній сумі 45 613,32грн суду не надав.
Відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Суд надав оцінку доводам відповідача, які були покладні в основу заперечень проти позову і вказує, що вони не спростовують заявлених у справі позовних вимог та не є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 613,32грн боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1, 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Приписами ч.1 ст.86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до Приватного підприємства "Хорс-Інвест" про стягнення 45 613,32грн боргу, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Хорс-Інвест" (10029, м. Житомир, вул.Домбровського, буд. 45, ідентифікаційний код 37755697)
на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, буд. 48, ідентифікаційний код 35343771):
- 45 613,32грн боргу;
- 3 028,00грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.08.25
Суддя Шніт А.В.
Надіслати :
1 - позивачу через електронний кабінет
2 - відповідачу через електронний кабінет та на електронну пошту: horsinvest22@ukr.net