майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"14" серпня 2025 р. Справа № 906/692/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" (вх.№01-44/2303/25 від 05.08.2025) про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс"
про стягнення 5 441 111,69грн
за участю представників сторін:
від позивача: Гарбар К.Г., ордер серія АМ №1136836 від 24.06.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
В провадженні Господарського суду Житомирської області (суддя Прядко О.В.) перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс" про стягнення 5 441 111,69грн, з яких: 4 881 215,39грн основного боргу, 87 776,38грн 3% річних та 472 119,92грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощеній формі шляхом отримання товару на підставі видаткових накладних. Відповідач, отримавши поставлений позивачем товар, не здійснив оплату його вартості у повному обсязі у строк, визначений ч.1 ст.692 ЦК України.
Ухвалою суду від 16.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 26.08.2025 о 12:00.
05.08.2025 за вх.№01-44/2303/25 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" про забезпечення позову, в якій останнє просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс", а саме: амонію нітрат марки Б (селітра аміачна) в кількості 96 тон вартістю 1 799 136,00грн (а.с. 142-145 т.2).
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову позивач вказав, що 04.08.2025 відповідач намагався вивезти селітру аміачну (амонію нітрат марки Б) в кількості 96 тон вартістю 1 799 136,00грн, яка не була арештована та знаходилася за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, тг Малинська, комплекс будівель і споруд № 5 (колишня Гранітненська сщ/р) на земельній ділянці з кадастровим номером 1823455200:03:000:0005 не зважаючи на ухвалу Печерського районного суду від 16.11.2024 у справі №757/53867/24-к про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 1823455200:03:000:0005 із забороною її користування. Представники відповідача надали поліції та представникам позивача копії видаткових накладних №1 від 31.07.2025 та №2 від 04.08.2025 та договір поставки від 29.07.2025 №25/7/29-1 про продаж селітри ТОВ "Дорожник ЛТД". Вказана селітра і на даний час знаходиться за зазначеною адресою, відповідач її не вивіз.
За твердженнями позивача, даною спробою реалізації рухомого майна (селітри аміачної в кількості 96 тон), на яке не було накладено арешт, однак яке знаходиться на арештованій ділянці, відповідач намагається вчинити ухилення в подальшому від можливого виконання судового рішення, яке може бути ухвалене в даній справі при задоволенні позовної заяви. Оскільки інше майно, в т.ч. рахунки відповідача арештовані по кримінальних провадженнях, при задоволенні позовної заяви і виконанні судового рішення виконати його буде не можливим через відсутність іншого майна чи то коштів за рахунок якого можна буде вчинити стягнення.
У зв'язку з перебуванням судді Прядко О.В. у щорічній відпустці, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області №64/2025 від 05.08.2025 призначено повторний автоматизований розподіл вказаної заяви про забезпечення позову, за результатом якого заява розподілена судді Шніт А.В.
Ухвалою від 07.08.2025 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" (вх.№01-44/2303/25 від 05.08.2025) про забезпечення позову та призначив судове засідання для розгляду заяви на 14.08.2025 о 14:15.
13.08.2025 за вх.№10199 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача на заяву про забезпечення позову (а.с.168-171 т.2), в яких відповідач вказав, що селітра аміачна марки Б (нітрат амонію) у кількості 96 тон вартістю 1 799 136,00грн, на яку позивач просить накласти арешт, не є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс", як про це помилково зазначає позивач. Право власності на дане майно, відповідно до укладеного між ТОВ "Юні Сервіс" та ТОВ "Дорожник ЛТД" договору поставки від 29.07.2025 №25/7/29-1, видаткових накладних №1 від 31.07.2025 та №2 від 04.08.2025 належить ТОВ "Дорожник ЛТД" та не знаходиться у ТОВ "Юні Сервіс".
На думку відповідача, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Дорожник ЛТД" може порушити права власника цього майна, який не є учасником даної справи та до якого позивачем не висувається жодних вимог. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Дорожник ЛТД" не може вплинути на виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, відповідач зазначив, що накладення арешту ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16.11.2024 у справі №757/53867/24-к на земельну ділянку ТОВ "Юні Сервіс" з кадастровим номером 1823455200:03:000:0005 площею 8,4318 га із забороною відчуження, користування та будь-яким іншим чином розпоряджатися, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше, ніяким чином не обмежує відповідача укладати договори з майном, яке належить відповідачу на законних підставах.
В судовому засіданні 14.08.2025 представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову, просив її задовольнити.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку ухвали суду від 07.08.2025 в його електронний кабінет (а.с.164 т.2).
Розглянувши заяву ТОВ "Юнігран-Сервіс" (вх.№01-44/2303/25 від 05.08.2025) про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Перелік заходів забезпечення позову міститься у ч.1 ст.137 ГПК України, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2023 у cправі №903/639/23.
В кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 13.12.2023 у справі №921/290/23.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження під час розгляду спору по суті, та не вирішується судом під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20, від 10.11.2021 у справі №910/9855/20, від 18.05.2022 у справі №910/12187/21.
За висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватись принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах позову. Під час вирішення питання вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід врахувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Зазначений висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №904/1513/22, від 27.11.2023 у справі №903/639/23.
З поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс", а саме: амонію нітрат марки Б (селітра аміачна) в кількості 96 тон вартістю 1 799 136,00грн.
Предметом спору у даній справі є стягнення з ТОВ "Юні Сервіс" на користь ТОВ "Юнігран-Сервіс" заборгованості в розмірі 5 441 111,69грн, яка виникла на підставі договору поставки, укладеного у спрощеній формі шляхом отримання товару на підставі видаткових накладних.
З доданих до позовної заяви видаткових накладних вбачається (а.с.20-71 т.1), що позивач передав відповідачу товар різного асортименту, проте селітра аміачна марки Б (нітрат амонію) не була предметом договірних відносин між сторонами.
Отже з наданих заявником доказів не вбачається співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову змісту позовним вимогам, а також правовим підставам позову.
Обранням вказаного заходу забезпечення позову заявником не дотримано принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим порушено збалансованість інтересів учасників судового процесу.
Відтак, подана заявником заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 139, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" (вх.№01-44/2303/25 від 05.08.2025) про забезпечення позову у справі №906/692/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено: 19.08.2025.
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1 - позивачу в кабінет "Електронного суд"
2 - відповідачу в кабінет "Електронного суд"