61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
21.08.2025 Справа №905/686/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро
до відповідача: Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», м.Костянтинівка
про стягнення 150963,57 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», м.Костянтинівка про стягнення 150963,57 грн, з яких 146024,64 грн - основний борг, 1027,31 грн - 3% річних, 3911,62 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1065Ф від 02.05.2024 на умовах комерційної пропозиції «Комунально-технічна», в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електроенергію за грудень 2024 року та березень 2025 року в розмірі 146024,64 грн, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та процентів річних.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/686/25; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч.11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала від 07.07.2025 була доставлена до електронних кабінетів сторін (позивача та відповідача) в підсистемі «Електронний суд» про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронного кабінету 07.07.2025.
Одночасно, ухвала суду про відкриття провадження у справі №905/686/25 від 07.07.2025 була направлена сторонам (позивачу та відповідачу) на електронні поштові скриньки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Отже, сторони були належним чином повідомлені про рух справи.
24.07.2025 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву б/н від 24.07.2025 за змістом якого відповідач зазначає, що додана заява-приєднання не може бути врахована як доказ, оскільки вона не має посилання на номер договору, тобто стверджувати, що означеною заявою відбулося фактичне приєднання до зазначеного договору неможливо, що в свою чергу вказує на неналежність доданого доказу. До матеріалів справи не надано доказів акцепту позивачем пропозиції відповідача заяви-приєднання, в якій повідомляється про обрання комерційної пропозиції, а також відомостей про дату внесення адміністратором комерційного обліку споживача до реєстру споживачів постачальника. Також, відповідачем на електронну адресу позивача було направлено пропозицію вих. №106 від 02.05.2025 та вих.№111 від 07.05.2025, щодо можливості врегулювання спору шляхом укладення договору реструктуризації, однак зазначені листи позивачем не розглянуто та залишено без відповіді, що вказує на передчасність поданого позову і, як слід, неможливість врегулювання його без звернення до суду. Відповідачем повідомлено, що 18.07.2025 сплачено рахунок за березень 2025 року на суму 35519,04 грн.
29.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 29.07.2025 за змістом якої останній зазначає, що до позовної заяви було додано копію заяви-приєднання від 02.05.2024, яка була підписана відповідачем. Відповідно до п.1 підписаної заяви-приєднання споживачем обрана комерційна пропозиція «Комунально-технічна». Умовами укладеного між сторонами договору та діючим законодавством, не передбачено обов'язковість досудового врегулювання даного види спору. Станом на 29.07.2025 у відповідності до платіжної інструкції №61 від 17.07.2025 (тобто, після відкриття провадження по справі) відповідачем частково сплачено суду заборгованості, а саме сума боргу за спожиту електроенергію у розмірі 35519,04 грн, тобто заборгованість за березень 2025 року. Залишилось не сплаченими: сума боргу 110505,60 грн за спожиту у грудні 2024 року електричну енергію; сума 3% річних у розмірі 1027,31 грн за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії спожитої у грудні 2024 року та березні 2025 року; сума інфляційних втрат у розмірі 3911,62 грн за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії спожитої у грудні 2024 року та березні 2025 року.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
Позивач наполягає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством «Службою єдиного замовника Костянтинівської міської ради» (відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1065Ф від 02.05.2024 (договір) на умовах комерційної пропозиції «Комунально-технічна» для постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (додаток №2.6 до договору).
Споживач, приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (крім індивідуальних побутових споживачів) шляхом підписання заяви-приєднання від 02.05.2024 (додаток №1.2. до договору).
В заяві-приєднанні зазначено, що споживач обрав комерційну пропозицію - «Комунально-технічна»; найменування оператора системи, з яким споживач уклав (укладає) договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»; початок постачання з травня 2024 року.
До матеріалів справи додано перелік об'єктів та точок комерційного обліку споживача Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», що є додатком до заяви-приєднання до договору №1065Ф, який підписаний представником відповідача.
Згідно з умовами п.1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.
Згідно з умовами п.2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п.3.4. договору).
Відповідно до п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.
Згідно з п.5.2. договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.8. договору).
Згідно з п.5.9. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника (за наявності), та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
За умовами п.5.10. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеної у комерційній пропозиції прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно з п.6.2. договору споживач зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1. договору).
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п.13.1. договору).
Згідно з пунктом 2.1. комерційної пропозиції, постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) на умовах цієї КП здійснюється за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, встановленими відповідним нормативно-правовим актом, без обов'язкового внесення змін до цієї КП, в разі змін у таких нормативно правових актах.
Відповідно до пункту 4.1. комерційної пропозиції, оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за договором через: банківські платіжну систему; інтернет; поштовий переказ; в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.
Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електроенергію має здійснюватись споживачем у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, не залежно від отримання рахунку (п.5.1. комерційної пропозиції).
Згідно з пунктом 5.2.-5.3. комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформлений споживачем.
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет» (п.5.8. комерційної пропозиції).
Відповідно до розділу 6.1. комерційної пропозиції, за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, постачальник має право нараховувати пеню у розмірі 0,01 відсотка від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу, нарахованої протягом усього періоду прострочення зобов'язання. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії (п. 10.3. комерційної пропозиції).
У п. 12.5 комерційної пропозиції постачальник може інформувати споживача, зокрема, надавати рахунки на оплату та іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації, зокрема, через «Особистий кабінет», на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв'язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднання до умов договору; смс-повідомленням та через чат-програми на номер, зазначений у заяві-приєднання; в центрах обслуговування споживачів, тощо.
Докази того, що сторони мали намір припинити дію договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1065Ф від 02.05.2024 в матеріалах справи відсутні. Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.
Позивач наполягає, що на виконання умов договору №1065Ф про постачання електричної енергії споживачу у період за грудень 2024 року та березень 2025 року ним було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію у обсязі 33802 кВт*год на загальну суму 146024,64 грн з ПДВ на підтвердження чого суду надано акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки, а саме:
- акт за грудень 2024 року від 31.12.2024, згідно з яким кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку - 25580 кВт*год на суму 110505,60 грн, у тому числі ПДВ 18417,60 грн та рахунок за спожиту електроенергію №1065Ф за грудень 2024 року від 03.01.2025 на суму 110505,60 грн (кінцева дата сплати 13.01.2025);
- акт за березень 2025 року від 31.03.2025, згідно з яким кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку - 8222 кВт*год на суму 35519,04 грн, у тому числі ПДВ 5919,84 грн та рахунок за спожиту електроенергію №1065Ф за березень 2025 року від 05.04.2025 на суму 35519,04 грн (кінцева дата сплати 11.04.2025).
Позивач надав суду докази направлення 13.06.2025 актів та рахунків за грудень 2024 року та березень 2025 року на електронну адресу відповідача, яка зазначена в договорі.
На підтвердження спожитих відповідачем обсягів електроенергії за спірний період позивачем до матеріалів справи надано засвідчену електронним цифровим підписом представника АТ «ДТЕК Донецькі електричні мережі» інформацію щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) помісячно, а саме за грудень 2024 року та березень 2025 року на загальний обсяг 33802 кВт*год.
Позивач зазначає, що відповідач акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за грудень 2024 року та березень 2025 року не підписав, оплату за спірними актами та рахунками не здійснив.
Відповідач звертався до позивача з пропозицією (листи №106 від 02.05.2025, №111 від 07.05.2025) укласти договір про реструктуризацію заборгованості в сумі 146024,64 грн за спожиту електроенергію за договором №1065ф та оформити графік погашення заборгованості.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію за грудень 2024 року та березень 2025 року, позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з цим позовом, до відповідача, Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», м.Костянтинівка про стягнення 150963,57 грн, з яких 146024,64 грн - основний борг, 1027,31 грн - 3% річних, 3911,62 грн - інфляційні втрати.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №311 і безпосередньо договором.
У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Положеннями частин 1, 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Частиною четвертою ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з абз. 1 п. 7 Постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 №312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору), згідно з абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
За приписами п.1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання.
Відповідно до п.3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора.
ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», яке створене у результаті здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг, протягом періоду визначеного абзацом четвертим пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».
Правовідносини між сторонами щодо постачання електроенергії виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1065Ф від 02.05.2024, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання.
Однак відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що додана заява - приєднання не може бути врахована як доказ, оскільки вона не має посилання на номер договору, тобто стверджувати, що доданою заявою відбулося фактичне приєднання до зазначеного договору неможливе, що в свою чергу вказує на неналежність доданого доказу.
Відповідно до п.1 заяви - приєднання обрана споживачем комерційна пропозиція - «Комунально-технічна». У додатку до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що підписаний відповідачем, зазначений № договору 1065Ф.
Згідно ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Закон не вимагає, щоб такий договір обов'язково містив номер або укладався у формі окремого письмового документа з реквізитами. Укладення договору приєднання підтверджується фактом подання особою заяви про приєднання до встановлених умов, незалежно від наявності в такій заяві зазначення номера договору. Визначальним є сам факт приєднання до змісту умов, сформульованих іншою стороною, а не формальні елементи документа.
Водночас, відповідач здійснював оплату заборгованості з посиланням на договір №1065Ф, крім того в листах №106 від 02.05.2025, № 111 від 07.05.2025 відповідач посилався на договір №1065Ф.
Враховуючи викладене, за висновками суду, між сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України укладено публічний договір приєднання №1065Ф про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції «Комунально-технічна», який визначає порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача (відповідача) до умов цього договору на підставі заяви-приєднання відповідача до договору. Доказів протилежного суду не надано, отже суд не приймає до уваги твердження відповідача, що заява-приєднання не є належним доказом у справі.
На виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1065Ф від 02.05.2024 за грудень 2024 року та березень 2025 року позивачем було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію у обсязі 33802кВт*год на загальну суму 146024,64 грн з ПДВ, на підтвердження чого суду надано акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2024 року та березень 2025 року та відповідні рахунки.
Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно п.4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (п. 10 Постанови Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Пунктом 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №311, визначено, що зчитування показників з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Так, на даний час саме оператори системи розподілу забезпечують комерційний облік електроенергії, тобто визначають обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.
Таким чином, оператор системи розподілу надає електропостачальнику дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами, а електропостачальник, у свою чергу, на підставі отриманих від ОСР даних щодо обсягів споживання електричної енергії здійснює нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію.
На підтвердження спожитих відповідачем обсягів електроенергії за спірний період позивачем до матеріалів справи надано засвідчену електронним цифровим підписом представника АТ «ДТЕК Донецькі електричні мережі» (оператора системи розподілу) інформацію щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) помісячно, а саме за грудень 2024 року та березень 2025 року на загальний обсяг 33802 кВт*год.
Таким чином, позивачем суду доведено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу у грудні 2024 року та березні 2025 року електроенергію у загальній кількості 33802 кВт*год.
Згідно з пунктом 5.2.-5.3. комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформлений споживачем.
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет» (п.5.8. комерційної пропозиції).
Матеріали справи містять докази направлення позивачем на електронну адресу відповідача актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та відповідних рахунків за грудень 2024 року та березень 2025 року.
Суд відзначає, що доказів не можливості використанні відповідачем сервісу «Особистий кабінет» суду не надано; крім того, строк оплати послуг згідно умов договору не залежить від підписання відповідачем відповідних актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та отримання рахунків.
Таким чином, факт направлення позивачем актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та відповідних рахунків за грудень 2024 року та березень 2025 року доведено належними доказами, однак підписані акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та відповідні рахунки за грудень 2024 року та березень 2025 року на адресу позивача відповідач не повернув.
Одночасно, враховуючи вищевикладене, відповідач був обізнаний про наявність заборгованості за договором №1065Ф від 02.05.2024 за означений період.
В листі №111 від 07.05.2025 відповідач фактично погодився з наявною заборгованістю за договором №1065Ф у сумі 146024,64 грн.
При цьому, матеріали справи не містять жодних обґрунтованих заперечень відповідача з приводу підписання актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2024 та березень 2025 року, а тому зазначені акти вважаються узгодженим сторонами на визначені в ньому обсяги спожитої електричної енергії.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електроенергію має здійснюватись споживачем у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, не залежно від отримання рахунку (п.5.1. комерційної пропозиції).
Отже, враховуючи умови договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1065Ф від 02.05.2024, строк оплати відповідачем спожитої електроенергії за грудень 2024 року та березень 2025 року є таким, що настав.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поряд з цим, під час розгляду справи відповідачем було сплачено заборгованість за поставлену електричну енергію за березень 2025 року в розмірі 35519,04 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №61 від 17.07.2025.
Тобто відповідачем погашено заборгованість в розмірі 35519,04 грн, не сплаченою залишається заборгованість за грудень 2024 року в розмірі 110505,60 грн.
Доказів погашення заборгованості в повному обсязі матеріали справи не містять.
Згідно п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Враховуючи те, що відповідач надав докази часткової оплати заборгованості після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що у зв'язку зі сплатою відповідачем частини заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 35519,04 грн, суд закриває провадження в цій частині у справі №905/686/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору щодо позовних вимог про стягнення боргу.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте, суд зазначає, що відповідачами належними та допустимими доказами відповідно до норм статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не спростовано обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже на підставі вищевикладеного, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, доведеність заявлених позовних вимог, суд задовольняє позовну заяву в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 110505,60 грн.
Позивачем також нараховані інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в розмірі 3911,62 грн за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 та 3% річних в розмірі 1027,31 грн за період з 14.01.2025 по 30.04.2025.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1. договору).
Відповідно до розділу 6.1. комерційної пропозиції, за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, постачальник має право нараховувати пеню у розмірі 0,01 відсотка від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу, нарахованої протягом усього періоду прострочення зобов'язання. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої заборгованості.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та суми 3 % річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга.Закон», суд дійшов висновку, що їх суми є арифметично правильними, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в заявленому позивачем розмірі.
Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що шляхом електронної пошти було направлено позивачу пропозицію від 02.05.2025 №106 та від 07.05.2025 року №111, щодо можливості врегулювання спору шляхом укладення договору реструктуризації, однак зазначені листи позивачем не розглянуто та залишено без відповіді, що вказує на передчасність поданого позову і, як слід, неможливість врегулювання його без звернення до суду.
Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву зазначає, щодо з твердженням відповідача про недотримання вимог досудового врегулювання не згодний, оскільки умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору та діючим законодавством, не передбачено обов'язковість досудового врегулювання даного види спору.
Відповідно до загальних засад цивільного права, передбачених Цивільним кодексом України, зокрема ст. 627, сторони є вільними в укладенні договору, визначенні його умов та обранні контрагента.
Реструктуризація заборгованості, у тому числі шляхом укладення відповідного договору, є формою договірного врегулювання зобов'язань, яка передбачає зміну строків, умов або порядку виконання зобов'язань. Такий договір може бути укладений лише за взаємною згодою сторін, і його укладення не є обов'язком позивача, а лише його правом. Таким чином, відмова позивача від укладення договору реструктуризації не може розцінюватися як порушення зобов'язання, оскільки він не зобов'язаний погоджуватися на зміну умов зобов'язання поза межами встановленого законом або договором порядку.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача оскільки з його вини виник спір.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 46, 73, 76, 79, 86, 123, 210, 231, 233, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», м.Костянтинівка 150963,57 грн, з яких 146024,64 грн - основний борг, 1027,31грн - 3% річних, 3911,62 грн - інфляційні втрати - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» (85110, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Шмідта, буд.24, код ЄДРПОУ 33980739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Січових стрільців, буд.4Д, код ЄДРПОУ 42086719) заборгованість у розмірі 110505,60 грн, 3% річних у розмірі 1027,31 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 3911,62 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Закрити провадження по справі в частині стягнення 35519,04 грн основного боргу за відсутністю предмету спору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 21.08.2025.
Суддя Г.Є. Курило