вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
за результатами розгляду заяви про відвід судді
20.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1579/25
Розглянувши заяву представника Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (вх.№4249/25 від 12.08.2025) про відвід судді у справі
за позовом Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 115; ідентифікаційний код 26137720)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-Новострой" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Світличної Ганни, будинок 53, кабінет 223; ідентифікаційни код 42019731)
про стягнення заборгованості за договором підряду №124 від 27.06.2024 у загальному розмірі 11 610 579,42 грн
Суддя Загинайко Т.В.
Без участі представників сторін
Представником позивача - Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради - Завгороднім Андрієм Юрійовичем до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" подано заяву (вх.№4249/25 від 12.08.2025) про відвід судді, в якій заявник просить відвести суддю Іванову Т.В. від розгляду справи №904/1579/25, посилаючись на те, що у ході розгляду цієї справи виникли обставини, які викликають сумнів щодо неупередженості судді та її здатності забезпечити об'єктивний і справедливий розгляд справи.
В обґрунтування заяви заявник зазначає про те, що:
- суд підтримав іншу сторону відповідача "БК-Новострой", представника відповідача Носкова Євгена Володимировича, прийнявши всі клопотання та докази, відхиливши всі клопотання позивача в підготовчому засіданні без належного обґрунтування, що є порушенням принципу рівності сторін у процесі;
- суд не врахував належні докази позивача, що свідчить про його упередженість;
- додатковою підставою для відводу судді є наявність явних процесуальних суперечностей у його діях, що порушують принцип правової визначеності та викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості суду;
- суддею було відмовлено у задоволенні клопотання про долучення до справи Павлоградської окружної прокуратури, як учасника процесу, проте, незважаючи на цю відмову, на офіційну електронну адресу Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, а саме: 18.06.2025, 25.06.2025, 03.07.2025, 17.07.2025 надходять судові повідомлення, в яких зазначено, що позивач Павлоградська окружна прокуратура, представник позивача Кузьменко Анатолій Сергійович є стороною процесу, тобто - особою, яка має повноваження брати участь у розгляді справи;
- вказана ситуація свідчить про наявність внутрішньої суперечності у процесуальних діях суду, а саме: суд відмовляється долучити Павлоградську окружну прокуратуру в рамках ухвали від 02.06.2025, але одночасно інформує повідомленнями про їх участь у справі як сторони по справі;
- такі дії є ознакою непослідовного та упередженого ставлення суду до сторони позивача, що порушує принципи справедливого судочинства, рівності сторін та права на ефективний захист;
- ці обставини підтверджують, що суддя діє на шкоду процесуальним правам позивача,
і породжують обґрунтований сумнів у його неупередженості;
- суд не звірив оригінали доказів (актів виконаних робіт) відповідача з наданими відповідачем копіями актів виконаних робіт, незважаючи на те, що позивач поставив під сумнів достовірність поданих копій;
- суд не послідовний в своїх діях та надає перевагу представнику відповідача по справі, це порушує процесуальні права позивача та ставить під сумнів достовірність доказів, що є ключовими для розгляду справи;
- суд почав розгляд справи по суті 17.07.2025, задаючи питання лише одному представнику позивача, обмеживши доповнення та пояснення іншого представника позивача, та надаючи перевагу відповідачу, що є порушенням рівності сторін і недопустимим обмеженням права на захист іншої сторони;
- суд не надав можливості представнику позивача Письменній І.В. повноцінно виступити, обмеживши її право на пояснення і захист своїх інтересів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2025 (суддя Іванова Т.В.) заяву представника позивача (вх. суду №4-4249/25 від 12.08.2025) про відвід судді Іванової Тетяни Вікторівни у справі №904/1579/25 - визнано необґрунтованою, постановлено матеріали справи №904/1579/25 щодо розгляду заяви представника позивача (вх. суду №4-4249/25 від 12.08.2025) про відвід судді Іванової Тетяни Вікторівни - передати для вирішення питання про відвід іншому судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про відвід.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 №321 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів по вх.№4-4249/25 справи 904/1579/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 справу № 904/1579/25 передано судді Загинайко Т.В.
Розглянувши заяву представника позивача - Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради - Завгороднього Андрія Юрійовича про відвід судді суд не вбачає об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, і викликають сумніви у неупередженості судді або об'єктивності, та могли б бути підставою для відводу судді у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Суд констатує, що заява представника позивача зводиться до оцінки процесуальних дій судді. До вказаного висновку суд прийшов з огляду на таке.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішені того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-Центр" проти України" від 15.07.2010).
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки, якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін справи.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Так, згідно з частиною 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
За підпунктами 2.3.1, 2.3.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 №15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 №119 далі - Положення), розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою, зокрема шляхом автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи.
Слід відзначити, що склад суду по справі № 904/1579/25 був визначений у відповідності до вказаних вимог, що вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 (т.1, а.с. 37).
Суд також відзначає, що у даному випадку підставою для відводу судді Іванової Т.В. представник позивача фактично визначив незгоду з процесуальними діями судді Іванової Т.В., зокрема, щодо прийняття судом всіх клопотань та доказів відповідача та відхилення всіх клопотань позивача, відмови у залученні до участі у справі Павлоградської окружної прокуратури та надсилання попри відмову, на офіційну електронну адресу позивача судових повідомлень з зазначенням про те, що Павлоградська окружна прокуратура є стороною процесу, не здійснення звірки оригіналів доказів (актів виконаних робіт) відповідача з наданими відповідачем копіями актів виконаних робіт, а також початку розгляду справи по суті, задаючи питання лише одному представнику позивача, обмеживши доповнення та пояснення іншого представника позивача та надаючи перевагу відповідачу та ненадання можливості представнику позивача Письменній І.В. повноцінно виступити.
При цьому доказів упередженості та/або небезсторонності судді у розгляді даної справи заявником не надано.
Більш того, з матеріалів справи вбачається, що після отримання клопотання позивача (вх.№26234/25 від 17.06.2025) щодо перенесення розгляду справи на іншу дату ухвалою суду від 18.06.2025 було відкладено підготовче засідання у справі на 25.06.2025 об 11:00 год., про що зазначено також у протоколі судового засідання від 18.06.2025 №4712777.
Також з матеріалів справи вбачається, що на час звернення представника позивача до суду з заявою про відвід судді, триває розгляд справи по суті, який включає, зокрема, з'ясування обставин справи та дослідження доказів (статті 209, 210 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, з протоколу судового засідання від 17.07.2025 №4859181 вбачається, що після отримання судом (суддя Іванова Т.В.) відповіді представника позивача щодо того, що у представника позивача є потреба стосовно перерви, судом (суддя Іванова Т.В.) з метою дотримання рівності сторін в судовому процесі, вирішено оголосити перерву в судовому засіданні, про що постановлено відповідну ухвалу від 17.07.2025.
Також суд звертає увагу представника позивача, що у мотивувальній частині ухвали Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Іванова Т.В.) від 02.06.2025 у справі №904/1579/25, якою було, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради про залучення до участі у справі №904/1579/25 прокурора судом (суддя Іванова Т.В.) наведено обґрунтування такої відмови з посиланням на відповідні норми закону. До того ж суд вважає за необхідне зауважити, що суддя безпосередньо не займається розсилкою повідомлень учасникам судового процесу, оскільки такі розсилки здійснюються в автоматичному режимі.
Суд наголошує, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Господарський суд констатує, що істинність твердження щодо упередженості та необ'єктивності судді має бути доведена в силу приписів частини 4 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, статей 74, 77 - 80 Господарського процесуального кодексу України. Проте, таких доказів заявником відводу не додано.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд відзначає, що підставою для заявленого представником позивача відводу є саме незгода позивача з процесуальними діями судді.
Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Іванової Т.В., безпосередньо та однозначно не вказують на її особисте упереджене ставлення або особисту прихильність до будь-якого учасника справи.
Господарський суд вважає, що заявником не зазначено обставин, які б свідчили про порушення об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв, не спростовано презумпцію безсторонності суду.
Слід також відзначити, що підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу, а саме: 1) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі; 2) суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній рішення; 3) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції; 4) суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції; 5) суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; 6) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
В силу положень частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, визначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Положеннями частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України чітко врегульовано порядок подання учасником справи заяви про відвід, а саме: відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При цьому, як було вказано судом вище, підставою для заявленого відповідачем відводу є саме незгода відповідача з процесуальними діями судді.
Отже, заява про відвід судді щодо відводу судді Іванової Т.В. від розгляду справи №904/1579/25 є необґрунтованою, безпідставною та такою, що ґрунтується на власних припущеннях заявника щодо упередженості судді. Викладені у заяві обставини стосуються процесуальних дій судді, які здійснюються під час розгляду справи, а відтак не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду даної справи у розумінні наведених приписів частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід судді щодо відводу судді Іванової Т.В.
Відповідно до частини 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 32, 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (вх.№4249/25 від 12.08.2025) про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20.08.2025.
Відповідно до частини 2 статті 254 та статті 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя Т.В. Загинайко