21 серпня 2025 року м. Харків Справа № 917/2317/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Вертикаль 21 століття" (вх. № 1507П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.04.2025 у справі № 917/2317/24 (дата складання повного тексту відсутня, дата ЕЦП повного тексту рішення 08.04.2025, господарський суд Полтавської області, суддя Д. Сірош)
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, Полтавська область, м. Полтава, вул. Польська, 2А, код ЄДРПОУ 03338030
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль 21 століття", вул. Мрії, 14, м. Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 37600316
про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних та річних
Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.04.2025 у справі № 917/2317/24 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль 21 століття» (39600, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Кременчук, вул. Мрії (Воїнів - Інтернаціоналістів), 14, код ЄДРПОУ 37600316) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008 м. Полтава, вул. Комарова 2а, код ЄДРПОУ 03338030) 756305,51 грн основного боргу, 4071,46 грн пені, 28510,15 грн 3 % річних, 88105,57 грн інфляційних втрат та 10523,91 грн судового збору.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "Вертикаль 21 століття", в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 08.04.2025 у справі № 917/2317/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт посилається на те, що ним повний текст оскаржуваного судового рішення було отримано лише 10.06.2025. Як зазначає апелянт під час судового розгляду справи № 917/2317/24 в суді першої інстанції апелянт жодних процесуальних документів (ані ухвали про відкриття провадження у справі, ані копії оскаржуваного рішення) від господарського суду Полтавської області не отримував. 10.06.2025 апелянт зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, після реєстрації електронного кабінету апелянт отримав доступ до матеріалів електронної справи № 917/2317/24 та ознайомився із текстом рішення господарського суду Полтавської області від 08.04.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/2317/24. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ТОВ "Вертикаль 21 століття" (вх. № 1507П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.04.2025 у справі № 917/2317/24 до надходження матеріалів справи.
24.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 917/2317/24.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Вертикаль 21 століття" (вх. № 1507П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.04.2025 у справі № 917/2317/24 залишено без руху. Апелянту встановлено строк для усунення вказаного у даній ухвалі недоліку - 10 днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали. У вказаний строк заявником має бути надано суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави. Роз'яснено апелянтові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянтові.
08.08.2025, в межах встановленого строку, до суду апеляційної інстанції на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 скаржником надіслано клопотання про усунення недоліків, у якому викладено обставини поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Надаючи додаткове обґрунтування щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 08.04.2025 у справі № 917/2317/24, заявник вказує на те, що однією з підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 08.04.2025 у апеляційній скарзі вказується те, що ухвала господарського суду Полтавської області від 24.12.2024 про відкриття провадження та оскаржуване рішення суду від 08.04.2025 не були вручені відповідачеві ТОВ «Вертикаль 21 Століття». Зазначені доводи, на його думку, підтверджуються тим, що відповідно до Наказу № 7 від 23.12.2024, директор ТОВ «Вертикаль 21 Століття» перебував у відпустці з 23.12.2024 по 24.01.2025, з огляду на що не перебував на робочому місці за адресою здійснення Товариством діяльності, та відповідно не міг отримати від суду ухвалу про відкриття провадження. Також, відповідно до Договору № 04/04-25 Про надання послуг від 04.04.2025, ТОВ «Вертикаль 21 Століття» в особі директора Губи М.О. зобов'язалось у строк з 07.04.2025 по 30.04.2025 надати ТОВ «Розсадник рослин «НАТАЛІС» послуги з питань формування та вирощування декоративних дерев, а також зобов'язалось забезпечити участь представника ТОВ «Вертикаль 21 Століття» в особі директора Губи М.О. у роботах на виробничих потужностях замовника за адресою: 08110, Київська область, Бучанський район, с. Забуччя, вул. Технічна, 6 у відповідний строк. З метою виконання вищезазначеного Договору № 04/04-25, Наказом № 8 від 04.04.2025 ТОВ «Вертикаль 21 Століття» відрядило директора Губу М.О. до ТОВ «Розсадник рослин «НАТАЛІС» на строк з 07.04.2025 по 30.04.2025, що також узгоджується і підтверджується Посвідченням про відрядження № КУ-0000002 від 07.04.2025. За результатами виконання Договору № 04/04-25 від 04.04.2025, сторонами складено акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до змісту якого вбачається, що у період з 07.04.2025 по 30.04.2025 уповноважена особа ТОВ «Вертикаль 21 Століття» директор ОСОБА_1 провів консультації у вигляді лекції з елементами практичних завдань з питань формування та вирощування декоративних рослин; провів консультації щодо різних методів формування декоративних дерев в залежності від роду/виду/сорту дерев та потреб кінцевого споживача; надав подальші рекомендації щодо догляду за деревами та корегуючі обрізки крони у другій половині сезону; надав рекомендації щодо ефективного використання механізмів та робочого часу під час операцій по формувальній обрізці дерев. Зазначені докази, на думку апелянта, переконливо свідчать про те, що директор ТОВ «Вертикаль 21 Століття» Губа М.О., як єдина уповноважена особа Товариства у день ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення та його надсилання на адресу відповідача - перебував у відрядженні, з огляду на що не міг знати про наявність такого рішення суду та був позбавлений можливості його отримати та своєчасно оскаржити.
Надаючи оцінку вказаним твердженням заявника апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено місцевим господарським судом 08.04.2025, дата складання повного тексту відсутня, дата ЕЦП повного тексту рішення 08.04.2025, а отже, строк подання апеляційної скарги згідно вимог ч.1 ст. 256 ГПК України сплив 28.04.2025.
Скаржник звернувся з апеляційною скаргою 30.06.2025, отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого ч.1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду.
Пунктом 1 частини 2 статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Колегія суддів зазначає, що викладені у заяві про поновлення строку доводи, за своїм характером є суб'єктивними та такими, що залежать лише від його волі, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими обставинами, є ризиками неналежного виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
При цьому, перебування у відпустці директора Губи М.О., не перебування на робочому місці за адресою здійснення Товариством діяльності у зв'язку з наданням послуг з питань формування та вирощування на виконання укладеного договору про надання послуг, не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.
Суд бере до уваги, що необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність зі змістом рішення суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про його перегляд в апеляційному порядку.
При цьому, в даному випадку стороною у справі є саме ТОВ "Вертикаль 21 століття", як юридична особа, а не його директор.
Судова колегія наголошує, що відсутність в штаті жодної іншої посадової особи окрім директора, також не є тією поважною причиною, з якою закон пов'язує можливість відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги після спливу передбаченого законом строку.
В свою чергу, суд зазначає, що апелянт не був позбавлений можливості звернутись з апеляційною скаргою в строк, передбачений для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, чого ним зроблено не було.
Так, колегія суддів зазначає, що спосіб реалізації прав особи, яка звернулась з апеляційною скаргою носять виключно суб'єктивний характер. Особа, що звернулась з апеляційною скаргою, несе усі ризики, пов'язані із дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.
Апелянт не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги не мало суб'єктивного характеру, тобто не залежало від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку заявника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як такі, що об'єктивно перешкоджали апелянту вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не може визнати їх поважними.
За положеннями статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому відповідно до прецедентної практики Суду право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії").
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" звернув увагу, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на судове рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. (Такі висновки викладені постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21).
З огляду на викладене, апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження об'єктивних та непереборних обставин, які завадили скаржнику скористатися правом на апеляційне оскарження, та могли би бути визнані судом поважними
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 235, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вертикаль 21 століття" (вх. № 1507П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.04.2025 у справі № 917/2317/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко