Постанова від 21.08.2025 по справі 902/1275/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 року Справа № 902/1275/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Мельник О.В.

без повідомлення учасників справи

за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства "Управляюча компанія "Київська" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.05.2025 у справі №902/1275/24

за позовом Міського комунального підприємства "Управляюча компанія "Київська"

до Приватного підприємства "Діамант-Л"

про стягнення 40 537,43 грн

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство "Управляюча компанія "Київська" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.05.2025 у справі №902/1275/24.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.05.2025 у справі №902/1275/25 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Міське комунальне підприємство "Управляюча компанія "Київська" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 01.05.2025 у справі №902/1275/25 повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Стягнути з Приватного підприємства "Діамант-Л" на користь Міського комунального підприємства "Управляюча компанія "Київська" 40 537,43 грн заборгованості за надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач є власником приміщення у багатоквартирному будинку, тому є співвласником всього спільного майна багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов'язків стосовно утримання спільного майна. Апелянт зазначає, що основною підставою для сплати за надані послуги з управління багатоквартирним будинком є укладений договір між позивачем та уповноваженою особою від співвласників та норми відповідного законодавства.

Також зазначає, що договір про надання послуг з управління, що укладений на виконання рішення зборами співвласників, є обов'язковим для виконання всіма співвласниками. У такому разі укладання індивідуального договору співвласника з управителем не вимагається, тому його відсутність не може бути підставою для відмови в позові.

Звертає увагу, що невикористання власника належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Отже, згідно зі загальним правилом, витрати на управління багатоквартирним будинком кожен співвласник несе пропорційно до його частки співвласника, незалежно від обставин використання спільного майна. Інше може бути визначено рішенням зборів співвласників або законодавством. Оскільки за договором з управління багатоквартирним будинком послуга надається всім співвласникам, а не конкретно відповідачу.

Зазначає, що відповідач не заперечував факт укладення договору, наявність договірних відносин між співвласниками та позивачем. Часткова сплата за надані послуги свідчить про те, що відповідач знав про необхідність сплати за надані послуги саме позивачу і з незрозумілих причин оплата була лише вибірково за окремі періоди без здійснення процедури щодо перерахування вартості на підставі доведеного факту ненадання послуги чи надання неналежної якості.

Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства "Управляюча компанія "Київська" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.05.2025 у справі №902/1275/24 за позовом Міського комунального підприємства "Управляюча компанія "Київська" до Приватного підприємства "Діамант-Л" про стягнення 40 537,43 грн, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Петухова М.Г. з 08.08.2025 по 22.08.2025 включно призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В, суддя Олексюк Г.Є.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

В ході апеляційного розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 ГПК України.

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Положеннями статті 269 вказаного Кодексу визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Управляюча компанія "Київська" слід задоволити, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.05.2025 у справі №902/1275/24 скасувати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2018 між Міським комунальним підприємством «Управляюча компанія «Київська» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Талаліхіна, буд. 3, укладено договір №01/11/2-18- 120 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (т.1 а.с.24-27)

Відповідно до пункту 1 договору визначено, що управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Талаліхіна, 3, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначаються у додатку 1 до договору, що є невід'ємною його частиною. Загальні відомості про будинок зазначаються у додатку 2 до договору і є невід'ємною його частиною (п.2 договору).

Пунктом 3 договору встановлено, що послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з додатком 4 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.

Технічна документація на будинок передається управителю згідно з Актом приймання-передачі технічної документації відповідно до додатка 3 до цього договору не пізніше, ніж протягом 3-х днів з дня, наступного за днем набрання чинності цим договором (п. 4 договору).

Згідно з умовами договору, ціна послуги з управління становить 3,94 гривень (в т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 3,79 гривень (в т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що міститься у додатку 5 до цього договору; винагороду управителю в розмірі 0,15 гривень (в т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (п.10 договору).

Пунктом 11 договору встановлено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Управитель щороку не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії цього договору звітує перед співвласниками про виконання кошторису витрат відповідно до пункту 15 цього договору, та подає співвласникам на погодження новий кошторис витрат. Новий кошторис витрат погоджується співвласниками протягом місяця з моменту його отримання, шляхом прийняття відповідного рішення у порядку, встановленому законом, з подальшим внесенням змін до цього договору (п. 12 договору).

Пунктом 50 договору, сторони погодили, що за умови зміни ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком, управителем здійснюватиметься нарахування за послугу з урахуванням діючої (нової, скоригованої тощо) на дату надання послуг ціни. При цьому управитель зобов'язаний у будь-який спосіб повідомити співвласників про зміну ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком.

Додатком №1 до договору №01/11/2018-120 від 28.11.2018 зазначено список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності по вул. Талаліхіна, 3, м. Вінниця, зокрема у графі 146 зазначено власника нежитлового приміщення ПП «Діамант - Л» загальною площею 207, 90 кв.м. (т.1 а.с28).

За умовами договору, сторонами також погоджено, та підписано:

- Додаток № 2 до договору №01/11/2018-120 від 28.11.2018 - загальні відомості про будинок, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Талаліхіна, буд. 3 (т. 1 а.с. 38);

- Додаток № 3 до договору №01/11/2018-120 від 28.11.2018 - Акт приймання передачі технічної документації на будинок м. Вінниця, вул. Талаліхіна, буд. 3 (т. 1 а.с. 29);

- Додаток №4 до договору №01/11/2018-120 від 28.11.2018 - Вимоги до якості послуги з управління будинком по адресі по вул. Талаліхіна, буд. 3, м. Вінниця (т.1 а.с. 30);

- Додаток №5 до договору №01/11/2018-120 від 28.11.2018- Кошторис витрат на управління багатоквартирним будинком за адресою м. Вінниця, вул. Талаліхіна, буд. 3 (т. 1 а.с. 31).

В подальшому кошторис витрат на управління багатоквартирним будинком за адресою м. Вінниця, вул. Талаліхіна, буд. 3 складений за 2020 рік (т.1 а.с.42); кошторис витрат на управління багатоквартирним будинком за адресою м. Вінниця, вул. Талаліхіна, буд.3 від 30.03.2021 (а.с. 40); кошторис витрат на управління багатоквартирним будинком за адресою м. Вінниця, вул. Тілаліхіна, буд. 3 від 02.06.2023 (а.с. 44); кошторис витрат на управління багатоквартирним будинком за адресою м. Вінниця, вул. Тілаліхіна,буд. 3 від 01.04.2024 (а.с. 46).

З матеріалів справи вбачається, що Міським комунальним підприємством «Управляюча компанія «Київська», з однієї сторони, та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Талаліхіна, буд. 3 в особі уповноваженої особи Форостяного Олексія Михайловича, що діє на підставі протоколу №3 від 01.02.2018, з іншої сторони, було укладено додаткову угоду №1 від 30.03.2021 до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/11/2018-120 від 22.11.2018 про наступне:

Сторони погодили внести зміни до п.10 договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/11/2018-120 від 22.11.2018 та викласти його зміст у новій редакції:

«Ціна послуги з управління становить 4,55 гривень (в т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,38 гривень (в т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі-кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до цього договору;

- винагороду управителю в розмірі 0,17 гривень (в т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення в будинку;

Сторони погодили доповнити договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/11/2018-120 від 22.11.2018 пунктом 57 у Розділі «Інші умови», виклавши його зміст у наступній редакції: «У разі прийняття співвласниками, протягом строку дії цього договору рішення про зміну форми управління будинком, дію цього договору може бути достроково припинено через місяць з дати отримання управителем повідомлення від співвласників. При цьому, управитель має здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та фактичних обсягів наданих послуг на дату припиняння дії договору. Співвласники зобов'язані протягом місяця здійснити повний розрахунок за надані управителем послуги.

Сторони погодили внести зміни до п.49 договору та викласти його зміст у новій редакції:

«Сторони погодили те, що зміна ціни договору при умові його пролонгації здійснюється у наступних випадках:

- визначення, у термін не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору, Співвласниками переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком на наступний календарний рік, у визначений законодавством спосіб;

- прийняття відповідного рішення співвласниками щодо перегляду переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, у визначений законодавством спосіб, у будь-який період дії договору, із внесенням відповідних змін до умов договору.

За умови зміни ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком, управителем здійснюватиметься нарахування за послугу з урахуванням діючої (нової, скоригованої тощо) на дату надання послуг ціни. При цьому управитель зобов'язаний у буді який-спосіб повідомити співвласників про зміну ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком.

Сторони погодили те, що всі інші умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 01/11/2-18-120 (т.1 а.с.47).

02 червня 2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 якою погоджено доповнити п.10 договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/11/2018-120 від 22.11.2018 та викласти його зміст у новій редакції:

«З метою недопущення виникнення касових розривів для управителя і забезпечення належного управління інтегрувати до договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №01/11/2018-120 від 22.11.2018 наступне:

- ціна послуги з управління становить 7,00 гривень (в т.ч.ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 6,73 гривень (в т.ч.ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до цього договору;

-винагороду управителю в розмірі 0,27 гривень (в т.ч.ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.»

Сторонами передбачено можливість приведення абсолютного розміру вищезазначеної ціни до рівня МЗП виходячи із динаміки її зміни, відповідно до діючого законодавства України, Закону України «Про Державний бюджет», зокрема, із подальшим перерозподілом фактичних витрат у структурі кошторису, відповідно до пункту 34 Постанови КМУ №712 з урахуванням передбаченого права пункту 35 Постанови КМУ №712, а також враховано зміну вартості послуг (що входять до складу послуги з управління) підрядних організацій, що надають послуги на договірних умовах, але не більше ніж 18% щороку.

Сторони погодили доповнити договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №01/11/2018-120 від 22.11.2018 пунктом 59 у Розділі «Інші умови» виклавши його зміст у наступній редакції: нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та фактичних обсягів наданих послуг на дату припинення дії договору. Співвласники зобов'язані протягом місяця здійснити повний розрахунок за надані управителем послуги.

Сторони погодили, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/11/2018-120 від 22.11.2018 може бути розірваним за взаємною згодою сторін, при умові повного погашення заборгованості співвласників перед управителем.

Сторони погодили те, що всі інші умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/11/2018-120 від 22.11.2018 залишаються незмінними.

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами договору (т.1 а.с.48).

29 листопада 2024 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3, якою відповідно до п.32 пп.2 договору №01/11/2018-120 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 22.11.2018, сторони погодили розірвати цей договір достроково за згодою сторін.

Відповідно до п. 33 договору №01/11/2018-120 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 22.11.2018 припинення дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, які на час такого припинення залишилися невиконаними, якщо інше не впливає з підстав припинення цього договору або не погоджене сторонами.

Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами договору (т.1 а.с.216).

Матеріали справи містять акти надання послуг Приватному підприємству «Діамант-Л», які складені за адресою м. Вінниця, вул. Станіславського, 5: акт №853 від 30.07.2021; акт №982 від 31.08.2021; акт №1115 від 30.09.2021; акт №1258 від 31.10.2021; акт №1385 від 30.11.2021; акт №1532 від 31.12.2021; акт №83 від 31.01.2022; акт №207 від 28.02.2022; акт №339 від 31.03.2022; акт №446 від 30.04.2022; акт №563 від 31.05.2022; акт №563 від 31.05.2022; акт №679 від 30.06.2022; акт №821 від 31.07.2022; акт №937 від 31.08.2022; акт №1071 від 30.09.2022; акт №1200 від 31.10.2022; акт №1329 від 30.11.2022; акт №1461 від 30.12.2022; акт №81 від 31.01.2023; за адресою м. Вінниця, вул. Павла Корнелюка, 5: акт №190 від 28.02.2023; акт №306 від 31.03.2023; акт №434 від 30.04.2023; акт №555 від 31.05.2023; акт №694 від 30.06.2023; акт №809 від 31.07.2023; акт №928 від 31.08.2023; акт №1051 від 30.09.2023; акт №1178 від 31.10.2023; акт №1320 від 30.11.2023; акт №1438 від 31.12.2023; акт №97 від 31.01.2024; акт №211 від 29.02.2024; акт №323 від 31.03.2024; акт №441 від 30.04.2024; акт №568 від 31.05.2024; акт №742 від 30.06.2024; акт №835 від 31.07.2024; акт №968 від 31.08.2024; акт №1104 від 30.09.2024; акт №1221 від 31.10.2024 та підписані односторонньо виконавцем - Міським комунальним підприємством «Управляюча компанія «Київська» в особі представника Лідії Плахотнюк (т.1 а.с.53-92).

Судова колегія також зазначається, що чинним законодавством у сфері надання житлово-комунальних послуг не встановлено обов'язку виконавця складення, погодження та підписання актів виконаних робіт (акт наданих послуг) зі споживачами. Так у відповідності до п. 1.2.2 наказу Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005р. "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" до складу документації, яка ведеться виконавцями послуг, входять: кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; журнали заявок жителів; протоколи вимірювань вентиляції. Вказане спростовує твердження відповідача щодо необхідності підписання та обміну між сторонами актами виконаних робіт.

В матеріалах справи наявні реєстри отриманих актів наданих послуг позивача з січня 2024 по жовтень 2024 року, зокрема в графі 82 зазначено ПП «Діамант-Л» (т. 1 а.с. 136-147).

Так як, відповідач не виконував свої обов'язки за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/11/2018-120 від 22.11.2018, 08.11.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №644 від 01.11.2024 щодо виконання грошових зобов'язань за надані відповідачу послуги з утримання багатоквартирним будинком на суму 38 929, 28 грн (т.1 а.с.51). Вказану претензію позивач надіслав поштовим відправленням №2102200019975 від 08.11.2024, докази направлення наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с.52). Однак відповідь на вказану претензію відповідачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення відповідних процесуальних дій на стадії підготовчого провадження, позивачем направлено претензію №787 від 31.12.2024 щодо виконання зобов'язань за надані послуги з утримання багатоквартирним будинком на суму 40 537,43 грн, яка останнім залишена без реагування (т.1 а.с.202-203).

Позивачем 26.03.2025 через систему «Електронний суд» подано заяву про збільшення позовних вимог, обгрунтовуючи тим, що відповідно до п.68 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених Постановою КМУ №712 від 05.09.2018 року, не пізніше дня припинення дії договору управління, управитель здійснює остаточні нарахування плати за послугу, перерахунок плати за послугу в разі її ненадання чи надання неналежної якості, якщо такий перерахунок не було здійснено раніше відповідно до вимог, зазначених законодавством. Так, як, на підставі додаткової угоди від 29.11.2024 №3 до договору №01/11/2018-120 про надання послуги з послуги управління багатоквартирним будинком від 22.11.2018, припинено дію даного договору та відповідно здійснено остаточне нарахування. Відповідно, станом на 30.11.2024 заборгованість відповідача складає за надані послуги 40 537, 43 грн (38 929,28+1608,15). Протокольною ухвалою Господарського суду Вінницької області 17.04.2025 заяву позивача задоволено (т. 1 а.с 9).

За приписами пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладення господарського договору, за приписами частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як передбачено ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто.

За приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 12.11.2018 між Міським комунальним підприємством «Управляюча компанія «Київська» в особі начальника Братиславського Сергія Юрійовича, одним із напрямів діяльності якого згідно установчих документів є управління житловими будинками, що відповідає основному виду економічної діяльності юридичної особи - комплексне обслуговування об'єктів, та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі Форостяного Олексія Михайловича було укладено договір №01/11/2-18- 120 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Згідно списку співвласників і площ квартир та приміщень, що перебувають у їх власності по вул. Талаліхіна, буд. 3, зокрема у графі 146 зазначено нежитлове приміщення ПП «Діамант - Л» загальною площею 207, 90 кв.м. (т. 1 а.с.28).

Приватне підприємство «Діамант-Л» є співвласником на праві приватної власності приміщення №146 загальною площею 207,9 кв.м. за адресою, Талаліхіна, буд.3, м. Вінниця (вул. Остапа Вишні), що підтверджується реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 11.08.2004 (т.1 а.с.148). Власником приміщення за адресою, Талаліхіна, буд.3, м. Вінниця (вул. Остапа Вишні) був ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і спадкоємицею майнових прав засновника (власника) Приватного підприємства «Діамант-Л», в розмірі 100% (ста) відсотків статутного капіталу вказаного підприємства стала його дочка - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.09.2023 зареєстрованого в реєстрі за №1544, спадкова справа №18/2021 (т.1 а.с.194).

В подальшому, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.09.2023, ОСОБА_2 було прийнято рішення №1 власника Приватного підприємства «Діамант-Л» від 15.09.2023, яким вирішено ряд питань, зокрема: про зміну місцезнаходження підприємства (з 21037, м. Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 90 на 21032, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вул. Остапа Вишні, будинок №3), видів економічної діяльності, визначення органів управління, внесення змін до ЄДР про кінцевого бенефеціарного власника підприємства, затвердження структури власності, статуту в новій редакції та призначення з 18.09.2023 директора підприємства Ларіної Вікторії Романівни (т.1 а.с.195-201).

За змістом статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна. Співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Тобто відповідач, як особа яка є власником нежитлового приміщення по Талаліхіна, буд.3, м. Вінниця, є співвласником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та на нього розповсюджується обов'язок оплачувати надані позивачем за договором №01/11/2-18- 120 від 12.11.2018 послуги по управлінню багатоквартирним будинком.

За приписами частини 1,2 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Статтею 322 ЦК України установлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 Цивільний кодекс України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

При цьому ст. 382 ЦК України також визначає, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно до ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Складові послуг, їх періодичність та порядок надання споживачам детально розшифровуються в наказі Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 та в наказі Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10.08.2004 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд".

Згідно ч. ч. 1,3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії. Якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов'язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги. Обов'язок забезпечення відповідності якості послуги з управління встановленим вимогам та договору покладається на управителя багатоквартирного будинку. Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

З наявних в матеріалах справи документів встановлено, що відповідно до договору №01/11/2018-120 від 12.11.2018, Міське комунальне підприємство «Управляюча компанія Київська», в якості Управителя надає співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Талаліхіна, буд. 3, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору.

Враховуючи зміни внесені відповідно до додаткової угоди №1 від 30.03.2021 до п. 10 договору №01/11/2018-120 від 12.11.2018 ціна послуги з управління становить: 4,55 грн (в тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, та внесених змін до додаткової угоди №2 від 02.06.2023 до п.10 договору №01/11/2018-120 від 12.11.2018 ціна послуги з управління становить: 7,00 грн (в тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку та повинен нести затрати щодо утримання будинку та прибудинкової території.

Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про звернення відповідача до позивача з приводу ненадання житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку чи надання їх у неповному обсязі або неналежної якості, а тому посилання на такі обставини є безпідставними та необгрунтованими.

Позивачем надано до суду акти звірок взаємних розрахунків між Міським комунальним підприємством «Управляюча компанія «Київська» і Приватним підприємством «Діамант-Л» за договором надання послуг з управління багатоквартирним будинком, за період з 01.07.2021 по 07.11.2024 в сумі 38 929,28 грн, та за період 01.07.2021 по 31.12.2024 в сумі 40 537,43 грн, як доказ щодо заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком (т.1 а.с.49-50, а.с. 215).

Судова колегія звертає увагу, що акт звірки не є первинним документом, проте може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Такий самий висновок викладено у постанові КГС ВС від 24.11.2021 у справі №924/233/18.

Вказані акти підписані в односторонньому порядку позивачем, а тому до уваги судом не приймаються.

Окрім цього, суд враховує, що послуги надаються відповідачу не з утримання належного йому на праві власності нежитлового приміщення, а з утримання жилого будинку в цілому та прибудинкової території, а відповідач в силу ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" зобов'язаний пропорційно займаній площі відшкодовувати витрати позивача на ці послуги.

З урахуванням обставин та доказів в їх обгрунтування, наявних в матеріалах справи, відповідачем за період - липня 2021 року по листопад 2024 року частково сплачено за надані послуги по управлінню багатоквартирним будинком на загальну суму 17 650, 80 грн, що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача, а саме: 07.07.21 сплачено 10083, 20 грн (т.1 а.с.224); 16.08.21 сплачено 945,95 грн за червень 2021 року (т.1 а.с. 230); 01.10.21 сплачено 945,95 грн за липень 2021 року (т.1 а.с.235); 08.11.21 сплачено 945,95 грн за серпень 2021 року (т.1 а.с.240); 03.12.21 сплачено 945,95 грн вересень 2021 року (т.1 а.с. 246); 20.01.22 сплачено 945,95 грн за жовтень 2021 року (т.1 а.с.251); 12.04.2022 сплачено 2837,85 грн листопад, грудень 2021 року, січень 2022 року (т. 1 а.с.256).

В матеріалах справи відсутні докази сплати за надані послуги по управлінню багатоквартирним будинком за період лютого 2022 року по листопад 2024 року, а саме: з лютого 2022 року по травень 2023 року заборгованість становить 14 189,25 грн (207,9 м.кв. х 4,55 грн = 945, 95 грн х 15 місяців); з червня 2023 року по жовтень 2024 року заборгованість становить 24 740,10 грн (207,9 м.кв. х 7,00 = 1455,30 грн х 17 місяців); за листопад 2024 року з урахуванням п.10 договору заборгованість становить 1607,67 грн (207,9 м.кв. х 7,73 грн).

Отже заборгованість за період лютого 2022 року по листопад 2024 року становить 40 537,20 грн, позивачем заявлено за вказаний період стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоповерхового будинку з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог 40 537, 43 грн (т. 1 а.с. 212-213).

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що подані вимоги підлягають задоволенню в сумі 40 537, 20 грн та відмові в стягненні 0,23 грн заборгованості.

Судова колегія зазначає, що в апеляційній скарзі скаржник просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 11570,00 грн, які включають судовий збір за подання позовної заяви в суді першої інстанції у розмірі 3028,00 грн, та судовий збір при поданні апеляційної скарги у розмірі 4542, 00 грн та витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 4 000,00 грн відповідно до договору про надання правничої допомоги № 06/23 від 27.06.2023 та додаткової угоди №13 від 21.10.2024.

За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.

Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що Міське комунальне підприємство «Управляюча компанія «Київська» в апеляційній скарзі, зокрема просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу наданих у суді першої інстанції у розмірі 4000,00 грн відповідно до договору про надання правничої допомоги № 06/23 від 27.06.2023 та додаткової угоди №13 від 21.10.2024.

Судова колегія, враховуючи вимоги ГПК України, зазначає що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога частини 8 статті 129 ГПК про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи встановлено, що 27.06.2023 між Адвокатським бюро «Ганни Кізік» та Міським комунальним підприємством «Управляюча компанія «Київська» був укладений договір про надання правової допомоги №06/23, відповідно до умов якого Адвокатське бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу (т.1 а.с 8-9).

27 червня 2023 року між Адвокатським бюро «Ганни Кізік» та Міським комунальним підприємством «Управляюча компанія «Київська» було укладено додаткову угоду №13 до договору про надання правової допомоги №06/23 від 21.10.2024 (т.1 а.с 10-11).

Пунктом 2 додаткової угоди сторони визначили попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу та порядок оплати (гонорару) клієнтом за надання правової допомоги адвокатським бою у складанні процесуальних документів та представництва інтересів у Господарському суді Вінницької області щодо стягнення заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком з співвласника ПП «Діамант-Л».

Пунктом 2.1.додаткової угоди визначили вартість послуг, а саме витрати пов'язані з розглядом справи на професійну правову допомогу з розрахунком 50% від прожиткового мінімуму на особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік»: 1514,00 грн за 1 год роботи адвоката. В додатковій угоді зазначено, складання адвокатського запиту становить 757,00 грн, складання заяви про видачу судового наказу становить 2271,00 грн, складання інших процесуальних документів (позовної заяви, відзиву на позов) становить 4542,00 грн, представництво інтересів в Господарському суді Вінницької області становить 4542, 00 грн.

Розрахунок клієнта з адвокатським бюро проведено в повному обсязі (платіжна інструкція №2205 від 25.10.2024 на суму 4 000, 00 грн) (т.1 а.с.152).

Проаналізувавши надані представником позивача документи в обґрунтування розміру адвокатських витрат, здійснивши аналіз доводів заявника, колегія суддів вважає, що заявлені витрати на суму 4 000,00 грн, не підтверджені належними та допустимими доказами, такими як, детальний опис наданих послуг, акт виконаних робіт про надання послуг з урахуванням вартості за 1 годину роботи адвоката згідно додаткової угоди №13 від 21.10.2024 до договору про надання правничої допомоги №06/23 від 27.06.2023.

А тому, у стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 4000, 00 грн надану позивачу, слід відмовити.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПУ України у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Міського комунального підприємства "Управляюча компанія "Київська" підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.05.2025 року у справі №902/1275/24 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Управляюча компанія "Київська" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.05.2025 року у справі №902/1275/24 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 01.05.2025 року у справі №902/1275/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимог задоволити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Діамант-Л" (вул. Остапа Вишні, буд. 3, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 30362648) на користь Міського комунального підприємства "Управляюча компанія "Київська" (вул. Павла Корнелюка, 5, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 13342297) заборгованості в сумі 40 537,20 грн витрат за надання послуг з управління багатоквартирним будинком; 3028,00 грн судового збору за подання позовної заяви в суді першої інстанції; 4542, 00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

В частині стягнення 0,23 грн боргу за послуги з управління багатоквартирним будинком - відмовити.

4. В стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 грн відмовити.

5. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Вінницької області.

6. Матеріали справи №902/1275/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "21" серпня 2025 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Попередній документ
129659395
Наступний документ
129659397
Інформація про рішення:
№ рішення: 129659396
№ справи: 902/1275/24
Дата рішення: 21.08.2025
Дата публікації: 22.08.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.05.2025)
Дата надходження: 02.12.2024
Предмет позову: про стягнення 38929,28 грн
Розклад засідань:
07.01.2025 11:30 Господарський суд Вінницької області
28.01.2025 12:00 Господарський суд Вінницької області
13.02.2025 11:30 Господарський суд Вінницької області
13.03.2025 12:00 Господарський суд Вінницької області
27.03.2025 11:30 Господарський суд Вінницької області
17.04.2025 10:40 Господарський суд Вінницької області
01.05.2025 10:00 Господарський суд Вінницької області