ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 серпня 2025 року Справа № 924/181/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
позивача - Слісаренко В.В.;
відповідача - Гостинський П.В., Щибінський В.Ф., Киричук С.В.;
третьої особи - Божков Т.І.;
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року (повний текст складено 25.06.2025) у справі №924/181/25 (суддя Яроцький А.М.)
за позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість"
про стягнення 98 287,00 доларів США заборгованості з повернення коштів, 1479,14 доларів США додаткової комісійної плати, 387 724,58 грн заборгованості зі сплати процентів за користування коштами, 4500,00 грн відшкодування витрат
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року у справі №924/181/25 позов Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" про стягнення 98 287,00 доларів США заборгованості з повернення коштів, 1479,14 доларів США додаткової комісійної плати, 387 724,58 грн заборгованості зі сплати процентів за користування коштами, 4500,00 грн відшкодування витрат, задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" 98 287,00 доларів США заборгованості за курсом Національного банку України на день виконання рішення, 1479,14 доларів США додаткової комісійної плати за курсом Національного банку України на день виконання рішення, 3877,25 грн заборгованості зі сплати процентів за користування коштами, 4500,00 грн відшкодування витрат за договором комісії та 54 545,75 грн судового збору.
У стягненні 383 847,33 грн заборгованості зі сплати процентів за користування коштами відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ ''Красилівський агрегатний завод'' звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2025 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.08.2025) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ''Красилівський агрегатний завод'' на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року у справі №924/181/25. Призначено справу №924/181/25 до розгляду на 18 серпня 2025 року об 12:00 год.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Третя особа в поясненнях підтримує вимоги апеляційної скарги та просить її задоволити.
12 серпня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" надійшло клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" про розгляд справи №924/181/25 у закритому судовому засіданні задоволено. Постановлено розгляд справи №924/181/25 проводити у закритому судовому засіданні.
Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі, у відзивах та поясненнях на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення попередньої оплати скасувати частково.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2021 року між Державною компанією з експорту та імпорту продукції послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (комісіонер/позивач) та Державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" (комітент/відповідач) укладено договір комісії №USE16.1-90-D/K-21, відповідно до п. 1.1 якого комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за комісійну плату, від свого імені, але за рахунок комітента укласти зовнішньоекономічний контракт надалі - "контракт" з "China Taly Aviation Technologies Corp.", КНР (надалі - "покупець"), про продаж запасних частин до літаків, надалі - кожен окремо - "товар", а разом "товари" на умовах експорту за номенклатурою, у кількості та за цінами згідно з Додатком №1 до цього договору. Товар експортується для потреб Ухуського державного машинобудівного заводу (Wuhu State-owned Factory of Machining).
Відповідно до розділу 3 договору, комісіонер зобов'язується:
- виконати переддоговірну роботу, укласти з покупцем контракт в якому визначити умови поставки товару СІР Пекін відповідно до "Інкотермс-2010", публікації Міжнародної торговельної палати, Париж, № 715, 2010 р. (п. 3.1.1.);
- після укладення контракту надати комітенту звіт комісіонера проміжний та/або остаточний за кожний звітний період, в якому відбувалися фінансові операції у зв'язку з виконанням договору, разом з копіями документів, що підтверджують здійснені комісіонером витрати. Звіт надається комісіонером не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Якщо комітент має заперечення щодо звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом 30 (тридцяти) днів з дня одержання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим. Разом із Звітом комісіонер направляє комітенту Акт наданих комісіонером послуг (п. 3.1.4);
- вжити заходи щодо оформлення Дозволу ДСЕКУ на експорт товару покупцю (п. 3.1.5).
Комітент зобов'язується:
- передати відповідно до умов цього договору товар в упаковці згідно із розділом 8 нього договору (п. 3.2.1);
- відшкодувати витрати, які здійснив комісіонер в забезпечення виконання доручення на умовах, визначених розділом 5 цього договору, в тому числі: витрати згідно з пунктом 3.1.1, витрати на відрядження фахівців комісіонера; витрати пов'язані з передачею товару у відповідності з розділом 4, банківські витрати (витрати на відкриття та авізування акредитиву; витрати на декларування та митне оформлення, а також витрати пов'язані із наданням послуг вантажними митними терміналами; витрати на оформлення відповідних дозволів державних органів влади; втрати на легалізацію документів, витрати на завантаження, розвантаження, перевалку, транспортування, страхування, охорону; поштово-телеграфні витрати, представницькі витрати, інші фактичні витрати, пов'язані з виконанням даного доручення, погоджені комітентом (п. 3.2 договору);
- сплатити комісіонеру комісійну плату на умовах, визначених розділом 5 цього договору (п. 3.2.4).
- надати комісіонеру достовірні документи та відомості, визначені Митним кодексом України, для здійснення митного оформлення товару (п. 3.2.6 договору).
Комітент передає товар не пізніше 6 (шести) місяців від дня отримання авансового платежу згідно п. 5.6 1. договору. Допускається дострокова передача товару (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору погоджені комітентом ціни виробів за одиницю та загальна погоджена комітентом ціна виробів наведені у Додатку №1 до цього договору. Загальна погоджена комітентом ціна Виробів складає 229 820,00 дол. США 00 центів та включає безпосередньо ціну товару, а також: витрати на пакування, маркування, консервацію товару; вартість супровідної документації; вартість завантаження/розвантаження та транспортування товару до місця передачі; витрати на виконання гарантійних обов'язків; витрати комісіонера, визначені у підпункті 3.2.3 пункту 3.2 цього договору; комісійну плату комісіонера разом з нарахованим податком на додану вартість.
Комісіонер має переважне право перед іншими кредиторами відраховувати з дотриманням законодавства належні йому згідно з цим договором суми комісійної плати разом з нарахованим ПДВ та суми коштів, які необхідні комісіонеру для здійснення запланованих витрат у зв'язку з виконанням його обов'язків за цим договором, а також для відшкодування вже зроблених комісіонером витрат, з усіх сум коштів в іноземній валюті, що надійшла до комісіонера для комітента від покупця за контрактом, частинами та пропорційно сумі кожного здійсненого покупцем платежу (п. 5.5 договору).
У п. 5.8 договору вказано якщо комітент, який одержав суму попередньої оплати товару за цим договором, не передав товар у встановлений цим договором строк або допустив інші істотні порушення цього договору, покупець має право вимагати від комісіонера, а комісіонер відповідно має право вимагати від комітента передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У разі пред'явлення комісіонером вимоги про повернення комітентом суми отриманої оплати у випадках, визначеному у пункті 2.5 цього договору, комітент зобов'язаний повернути (сплатити) комісіонеру відповідну суму коштів протягом 30 (тридцять) днів від дня отримання такої вимоги комісіонера (п. 5.9 договору).
За змістом п. 9.7 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором у разі зміни чинного законодавства України, що призводить до повного або часткового унеможливлення належного виконання таких зобов'язань.
Відповідно до п. 12.2 договору набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань і повних взаєморозрахунків по цьому договору.
Для оформлення дозволу на експорт товару, а також для митного оформлення, комітент в 10-ти денний строк після підписання цього договору надає комісіонеру документи згідно переліку. Про отримання Дозволу ДСЕКУ на реалізацію контракту з покупцем комісіонер письмово повідомляє комітента протягом 3-х днів з дня його отримання. Не отримання згаданого дозволу є підставою для припинення зобов'язань сторін за цим договором (п.п. 12.5, 12.6 договору).
Договір комісії від 11.03.2021 № USE-16/1-90-D/K-21 підписано представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.
У Додатку №1 до договору "Специфікація товару" визначено найменування товару, шифр, кількість, вартість за одиницю в доларах США погоджену комітентом та загальну ціну в доларах США - 229 820,00 дол. США та 00 центів. У Додатку №2 визначено форму Сертифікату якості, у Додатку №4 - Акт прийому-передачі товару, у Додатку №4 - рекламаційний лист, у Додатку №5 - акт задоволення рекламації, у Додатку №6 - акт передачі товару.
.09.2021 сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору комісії від 11.03.2021 № USE-16/1-90-D/K-21, у якій домовились, що комітент доручає комісіонеру, а комісіонер зобов'язується вчинити необхідні фактичні та/чи юридичні дії (правочини), спрямовані на виникнення у покупця за контрактом обов'язку сплатити комісіонеру валютні кошти за поставку товару за контрактом у розмірі 98 287,00 дол. США у строк не пізніше 22.09.2021 року.
За змістом п. 2 угоди комісіонер поручається перед комітентом за виконання покупцем грошового обов'язку в обсязі та у строк, що визначені у п. 1 цієї Угоди. У разі не виконання кокупцем грошового обов'язку в обсязі та у строк, що визначені у п. 1 цієї Угоди, комісіонер перераховує комітенту відповідну суму коштів в гривнях в розмірі гривневого еквіваленту суми валютних коштів, що визначені у п. 1 цієї Угоди, за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день перерахування.
Кошти, що перераховані комісіонером комітенту згідно з п. 2 цієї Угоди, обліковуються комітентом як грошові надходження від виконання обов'язку комісіонера, що визначений в п. 5.7 договору (п. 3 угоди).
У п. 4 угоди передбачено, що комітент зобов'язується повернути (сплатити) комісіонеру грошові кошти в обсязі отриманих від комісіонера коштів згідно з п. 2 цієї Угоди, у разі:
) зміни чи розірвання контракту з причин, що пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням комітентом зобов'язань за договором;
2) ненадходження коштів від покупця, зазначених у п. 1 цієї Угоди, з причин, що пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням Комітентом зобов'язань за договором;
3) настання та дії обставин форс-мажору, що унеможливлюють належне виконання Комітентом зобов'язань за договором;
4) неотримання, відмови у наданні, скасування чи зупинення дії дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення міжнародної передачі товару, що стало підставою для припинення обов'язків сторін за договором.
У випадках, передбачених в п. 4 цієї Додаткової угоди, комітент зобов'язується повернути (сплатити) комісіонеру зазначені вище кошти протягом 30 днів від дня отримання вимоги комісіонера про повернення (сплату) коштів або передати комісіонеру у власність на його вимогу відповідну частину товару (п. 4.1 угоди).
Відповідно до п. 6 угоди, за період від дня отримання комітентом вимоги комісіонера про повернення (сплату) коштів, що зазначена у п. 4 цієї Угоди, до дня фактичного повернення (сплати) комітентом комісіонеру відповідної суми коштів комітент зобов'язаний сплатити комісіонеру проценти за користування зазначеними коштами у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у зазначений вище період часу, від суми коштів, яку комітент зобов'язаний сплатити на вимогу комісіонера.
За надання поруки комітенту щодо виконання покупцем обов'язку, що визначена в п. 2 цієї Угоди, комісіонеру встановлюється додаткова комісійна плата, розмір якої разом з нарахованим ПДВ складає гривневий еквівалент 1 479,14 (одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять дол. США та 14 центів) дол. США. У разі ненадходження коштів від покупця та неможливості відрахування комісіонером належної йому суми додаткової комісійної плати разом з нарахованим ПДВ з усіх коштів, що надходять до комісіонера для комітента, комітент зобов'язується сплатити комісіонеру грошові кошти в обсязі, визначеному п. 7 цієї Угоди, протягом 30 днів від дня отримання вимоги Комісіонера про сплату коштів (п. 7 угоди).
Згідно з п. 10 угоди остання набирає чинності з моменту підписання її сторонами, скріплення печатками сторін і діє до припинення зобов'язань, що виникли з цієї Угоди та договору.
За змістом п. 1.1 контракту №USE-16.4-36-K/KE-21 від 06.05.2021, укладеного між Державною компанією з експорту та імпорту продукції послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (постачальник) та компанією "China Taly Aviation Technologies Corp." м. Пекін (покупець) постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити запасні частини до літаків (надалі іменовані - товар).
Відповідно до п. 3.3 контракту поставка першої партії товару здійснюється протягом чотирьох місяців від дня перерахування покупцем авансового платежу відповідно до п. 5.2. цього контракту. Поставка другої партії товару здійснюється протягом шести місяців від дня перерахування покупцем авансового платежу відповідно до п. 5.2. цього контракту.
Ціна одиниці товару, що поставляється за цим Контрактом, установлюється в доларах США, зазначена в Специфікації товару (Додаток № 1 до цього контракту) і включає вартість товару, транспортування, страхування, маркування, упакування й тару (п. 4.1 контракту).
У п. 4.4 контракту визначено, що загальна вартість цього Контракту становить 1 495 094,00 (один мільйон чотириста дев'яносто п'ять тисяч дев'яносто чотири) дол. США.
Платежі за товар, що поставляється за цим Контрактом, здійснюються в доларах США. покупець перерахує постачальнику авансовий платіж у розмірі 15% від загальної вартості контракту прямим платежем на рахунок постачальника в строк не більш 15-ти календарних днів від дня набрання контрактом чинності проти наступних документів: комерційного рахунку, (2 оригіналу), виписаного постачальником покупцеві англійською мовою, із вказівкою підлягаючої до оплати суми, номера контракту (п.п. 5.1, 5.2 контракту).
Згідно зі змістом п.п. 9.1, 9.2 контракту сторони погодилися, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав і т.п., які роблять неможливими виконання сторонами своїх зобов'язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха або природніх сезонних явищ, зокрема таких, як замерзання моря, проток, портів і т.п., закриття шляхів, проток, каналів, перевалів, сторони звільняються від виконання своїх зобов'язані, на час дії зазначених обставин. У випадку якщо дія зазначених обставин триває більш ніж 60 днів, кожна зі сторін має право на розірвання контракту й не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніше, чим за 15 днів до розірвання. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою сторони, яка піддалася форс-мажорним обставинам. Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця від плати за поставлений постачальником товар до їхнього виникнення.
У п. 13.1 узгоджено, що даний контракт набуває чинності від дня настання останньої з подій:
- отримання покупцем повідомлення про отримання постачальником дозволу Державної служби експортного контролю України на експорт товару;
- отримання постачальником повідомлення про отримання покупцем дозволу на виконання цього контракту.
Сторони письмово повідомляють один одного про настання вищевказаних подій протягом трьох днів від дня їх настання.
Відповідно до п. 13.2 контракту, для отримання Дозволу Державної служби експортного контролю України на експорт товару за цим контрактом, покупець передає постачальнику протягом 60-ти днів від дня підписання цього контракту такі документи: оригінал Сертифікату кінцевого споживача, із зобов'язанням про кінцеве використання товару із зазначенням найменування й кількості товару, а також із зазначенням не реекспортувати та не передавати товар, отриманий за цим контрактом кому-небудь без письмової згоди Державної компанії "Укрспецекспорт" і Державної служби експортного контролю України; оригінал гарантійного листа покупця із зобов'язанням про передачу товару винятково кінцевому споживачу.
Кінцевим споживачем товару, що поставляється за цим контрактом є Ухуський державний машинобудівний завод (Wuhu State-owned Factory of Machining). Покупець зобов'язується не реекспортувати й не передавати придбаний за цим Контрактом Товар кому-небудь крім кінцевого користувача без письмової згоди постачальника й Державної служби експортного контролю України (п.п. 13.3, 13.4 контракту).
До контракту №USE-16.4-36-K/KE-21 від 06.05.2021 сторонами узгоджено та долучено до матеріалів справи Додаток № 1 - Специфікація товару, Додаток № 2 - Сертифікат якості (зразок), Додаток № 3 - Акт приймання-передачі товару (зразок), Додаток № 4 - Рекламаційний акт (зразок), Додаток № 5 - Акт задоволення рекламації (зразок), Додаток № 6 - Сертифікат підтвердження доставки товару (зразок).
На доданих до матеріалів справи примірнику контракту та додатках наявна відмітка працівника позивача про автентичність перекладу. Вказану додаткову угоду №3 від 19.12.2023 до контракту підписано та скріплено відтисками представників сторін контракту.
Окремо, 29.08.2023 сторони підписали Додаткову угоду №2 до договору комісії від 11.03.2021 №USE-16/1-90-D/K-21, за змістом якої пункти 4.2, 4.3 та 5.6 договору викладено в новій редакції.
Узгоджена сторонами редакція пункту 5.6 наступна: "5.6. Комітент доручає комісіонеру визначити в контракті з покупцем наступний порядок здійснення платежів: 5.6.1. 100% (сто) загальної ціни товару сплачується покупцем на підставі оригіналу Акту приймання-передачі (Додатку №3 цього договору) та комерційного рахунку."
09.09.2021 відповідач звернувся з листом до позивача, в якому просив здійснити авансування на користь комітента у розмірі 50% від загальної суми вартості продукції відповідно до умов договору №USE-16.1-90-D/K-21 від 11.03.2021.
Відповідно до платіжного доручення №3743 від 27.09.2021 Державна компанія "Укрспецекспорт" перерахувала ДП "Красилівський агрегатний завод" 2 618 581,91 грн з визначеним призначенням платежу: "оплата за спецмайно (екв.вал.виручки) зг. ДУ 1 15.09.21р. до дог. коміс. USE -16/1-90-D/K-21 від 11.03.21. Без ПДВ." Перерахування вказаних коштів також відображено у банківській виписці по рахунку позивача від 27.09.2021.
Згідно зі змістом одностороннього звіту комісіонера №1 від 31.12.2021 про виконання умов договору комісії №USE-16.1-90-D/K-21 від 11.03.2021 Державна компанія "Укрспецекспорт" зазначила про виконання 06.05.2021 доручення Комітента. Комісіонер уклав контракт №USE-16.1-36-K/KE-21 з Компанією "China Taly Aviation Technologies Corp.", КНР, далі - замовник, на поставку запасних частин до літаків типу Су, далі - майно. На виконання умов додаткової угоди №1 від 16.09.2021 до договору комісії комісіонер платіжним дорученням № 3743 від 27.09.2021 перерахував на рахунок комітента кошти в сумі 2 618 581,91 гривень, що за курсом НБУ на дату перерахування еквівалентно 98 287,00 дол. США. Кошти у сумі 98 287,00 дол. США обліковуються комітентом як грошові надходження від виконання обов'язку комісіонера, що визначений у п. 5.7 договору комісії. Заборгованість комітента стосовно передачі майна Замовнику за договором комісії визначено в розмірі 98 287,00 дол. США.
У звіті комісіонера №2 від 29.04.2022 про виконання умов договору комісії №USE-16.1-90-D/K-21 від 11.03.2021 позивачем визначено витрати на виконання доручення за договором комісії загалом на суму 160,52 дол. США. як витрати на відрядження спеціалістів 14.02.2022. Заборгованість комітента стосовно передачі майна замовнику за договором комісії складає 98 447,52 дол. США.
12.01.2022 покупець надав позивачу сертифікат кінцевого користувача з додатком.
24.05.2022 позивач звернувся до відповідача з листом та доданим актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2022 та звітом комісіонера №2 від 29.04.2022 з проханням їх підписати та повернути.
Відповідно до змісту підписаного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2022 дебет ДК "Укрспецекспорт" визначено у розмірі 2 880 072,36 грн (98 447,52 дол. США), кредит ДП "Красилівський агрегатний завод" - 2 880 072,36 грн (98 447, 52 дол. США).
23.07.2022 позивач уклав з покупцем Додаткову угоду №1 до контракту, в якому визначено нові редакції п. п. 3.2, 3.3 та розділів 5 та 13 контракту. У Додатковій угоді №2 від 19.08.2022 до контракту, узгоджено нові редакції п.п. 3.2, 3.3, 3.4 та розділу 5 контракту. Додатками до вказаних угод є Специфікації товару.
13.10.2022 позивач надіслав голові Державної служби експортного контролю України лист з проханням вирішити питання про надання ДК "Укрспецекспорт" дозволу на експорт до Китаю запасних частин до літаків Су-27 відповідно до умов контракту №USE-16.4-36-K/KE-21 від 06.05.2021. У листі визначено вартість контракту - 1 495 094,00 доларів США.
У відповідь на вказаних лист, Держекспоконтроль надіслало повідомлення від 11.11.2022, в якому зазначило, що за результатами розгляду, на підставі положення абзацу другого частини сьомої статті 16 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", з метою забезпечення національних інтересів України, Державній компанії "Укрспецекспорт" відмовлено у наданні зазначеного дозволу.
Листом від 13.01.2023 позивач повідомив відповідача про отримання відмови у наданні дозволу Служби експортного контролю України з посиланням на положення абз. 2 ч. 7 ст. 16 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового та подвійного використання", з метою забезпечення національних інтересів України.
З метою повторного звернення до Державної служби експортного контролю України для отримання дозволу на експорт продукції за договором комісії від 11.03.2021 позивач 06.07.2023 звернувся до відповідача з прохання надати документи згідно переліку. 18.07.2023 відповідач надіслав позивачу необхідні оновлені документи згідно переліку датовані 18.07.2023.
07.09.2023 позивач звернувся до "China Taly Aviation Technologies Corp." з листом-проханням внесенням змін у сертифікат кінцевого споживача в частині внесення гарантій, що імпортовані товари не будуть призначені для потреб російської федерації й республіки білорусь.
За змістом п. 1 Додаткової угоди №3 від 19.12.2023 до контракту, оскільки покупець внесений в санкційний список OFAC у зв'язку з чим у сторін відсутня можливість проведення платежів по контракту за поставлений раніше товар (другу партію) згідно Специфікації контракту, сторони домовились, що покупець поверне вказаний товар постачальнику на умовах СІР - Україна, в строк на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання сторонами цією Додаткової угоди.
08.03.2024 покупець надіслав позивачу лист з вимогою надати перелік товарів та визначити дату його відвантаження, а у випадку неможливості поставки товару, надати проект додатку про закриття контракту від 06.05.2021.
29.03.2024 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив про вищевказані вимоги покупця, у відповідь на який відповідач надіслав повідомлення від 07.04.2024, в якому категорично заперечив проти розірвання договору комісії від 11.03.2021 та готовність відвантажити продукцію.
15.04.2024 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому вказав, що контракт укладений з покупцем не набрав чинності у зв'язку з відмовою у наданні дозволу ДСЕКУ, при цьому покупця внесено до санаційного списку OFAC, що робить неможливим подальше виконання контракту. У листі ДК "Укрспецекспорт" пропонує відповідачу припинити зобов'язання за договором комісії шляхом підписання додаткової угоди з подальшим проведення взаєморозрахунків.
Відповідач, в свою чергу, у листі від 29.04.2024 зауважив щодо зволікання позивача у отриманні дозволу ДСЕКУ понад 9 місяців, тоді як Україна ще не зазнала повномасштабного наступу агресора, з огляду на що погоджується на розірвання договору комісії виключно після повної оплати виготовленої продукції.
На вищевказаний лист позивач надіслав 15.05.2024 заперечення, в яких навів обставини того, що затримка у передачі документів та отримання дозволу ДСЕКУ не залежала від дій ДК "Укрспецекспорт".
13.06.2024 позивач отримав лист від покупця про розірвання контракту на підставі п. 9.1 контракту, про що було повідомлено відповідача листом від 04.07.2024 та вказано про заборгованість комітента перед комісіонером складає 98 447,52 дол. США сплачених згідно додаткової угоди №1 від 16.09.2021 та витрати понесені комісіонером у зв'язку з виконанням обов'язків за договором комісії у сумі 160,52 дол. США. До листа від 04.07.2024 позивач додав проект Додаткової угоди №3 до договору комісії та копію листа "China Taly Aviation Technologies Corp." від 13.06.2024.
Відповідач у листах від 12.08.2024 та від 12.11.2024, надісланому позивачу, заперечив щодо розірвання договору комісії від 11.02.2021 та просив повністю розрахуватись за вироблену продукцію.
03.10.2024 позивач надіслав відповідачу письмову вимогу щодо повернення грошових коштів в розмірі гривневого еквіваленту 99 926,66 дол. США, з яких 98 287,00 дол. США заборгованість з повернення коштів, отриманих за Додатковою угодою №1 до договору, 160,52 дол. США заборгованість з відшкодування витрат комісіонера у зв'язку з виконанням договору та 1479,14 дол. США заборгованості зі сплати додаткової комісійної плати з ПДВ за Додатковою угодою №1 до договору.
У зв'язку з неповерненням відповідачем коштів позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів та просить стягнути 98 287,00 доларів США заборгованості з повернення коштів за курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на день виконання рішення, а також на підставі п. 6 Додаткової угоди №1 до договору комісії та ст. 536 ЦК України 387 724,58 грн заборгованості зі сплати процентів за користування коштами у гривневому еквіваленті, обрахованої за період з 12.10.2024 по 18.02.2025, на підставі абз. 1 п. 7 Додаткової угоди №1 до договору комісії та ст. 1013 ЦК України - 1479,14 доларів США додаткової комісійної плати за курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на день виконання рішення, та на підставі п. 3.2.3 договору та ст. 1024 ЦК України - 4500,00 грн відшкодування витрат, які здійснив комісіонер (позивач) у зв'язку з виконанням доручення за договором, що визначені у надісланому відповідачу звіті комісіонера №2 від 29.04.2022.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, однак не в повній мірі погоджується з місцевим господарським судом щодо застосування еквівалента іноземної валюти до суми попередньої оплати, яка підлягає поверненню позивачу, з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір комісії №USE16.1-90-D/K-21 від 11.03.2021 за правовою природою є договором комісії, за яким згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок (ч. 1 ст. 1014 ЦК України).
У ст. 1016 ЦК України визначено, що комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.
Як встановлено судами обох інстанцій, на виконання умов договору комісії позивач, як постачальник, уклав з компанією "China Taly Aviation Technologies Corp." м. Пекін (покупець) контракт №USE-16.4-36-K/KE-21 від 06.05.2021, згідно з яким зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити запасні частини до літаків в узгоджені у п. 3.3 строки поставки першої партії товару протягом чотирьох місяців від дня перерахування покупцем авансового платежу та другої партії товару - протягом шести місяців від дня перерахування покупцем авансового платежу відповідно до п. 5.2. цього контракту.
У п.п. 4.1, 4.4, 5.1 контракту узгоджено, що ціна одиниці товару, що поставляється за цим Контрактом, установлюється в доларах США, зазначена в Специфікації товару (Додаток №1 до цього Контракту) і включає вартість товару, транспортування, страхування, маркування, упакування й тару. Загальна вартість цього контракту становить 1 495 094,00 дол. США. Платежі за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюються в доларах США.
Як вже зазначалося вище, на прохання відповідача, викладеного у листі від 09.09.2021, щодо здійснення авансування у розмірі 50% від загальної суми вартості продукції, 16.09.2021 між позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду №1 до договору комісії від 11.03.2021 № USE-16/1-90-D/K-21, згідно з якої комітент доручає комісіонеру, а комісіонер зобов'язується вчинити необхідні фактичні та/чи юридичні дії (правочини), спрямовані на виникнення у покупця за контрактом обов'язку сплатити комісіонеру валютні кошти за поставку товару за контрактом у розмірі 98 287,00 дол. США у строк не пізніше 22.09.2021 року.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1, комісіонер поручається перед комітентом за виконання покупцем грошового обов'язку в обсязі та у строк, що визначені у п. 1 цієї Угоди. У разі не виконання покупцем грошового обов'язку в обсязі та у строк, що визначені у п. 1 цієї Угоди, комісіонер перераховує комітенту відповідну суму коштів в гривнях в розмірі гривневого еквіваленту суми валютних коштів, що визначені у п. 1 цієї Угоди, за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день перерахування.
На виконання умов Додаткової угоди №1 від 16.09.2021 до договору комісії від 11.03.2021 №USE-16/1-90-D/K-21, відповідно до платіжного доручення №3743 від 27.09.2021 позивач перерахував ДП "Красилівський агрегатний завод" 2 618 581,91 грн з визначеним призначенням платежу: "оплата за спецмайно (екв.вал.виручки) зг. ДУ 1 15.09.21р. до дог. коміс. USE-16/1-90-D/K-21 від 11.03.21. Без ПДВ." Перерахування вказаних коштів також відображено у банківській виписці по рахунку позивача від 27.09.2021.
Відповідно до змісту підписаного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2022 дебет ДК "Укрспецекспорт" визначено у розмірі 2 880 072,36 грн (98 447,52 дол. США), кредит ДП "Красилівський агрегатний завод" - 2 880 072,36 грн (98 447, 52 дол. США).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п. 3.1.5 договору передбачено обов'язок позивача вжити заходи щодо оформлення Дозволу ДСЕКУ на експорт товару покупцю.
За змістом п.п. 3.2.6, 3.2.9 договору комітент зобов'язався надати комісіонеру достовірні документи та відомості, визначені Митним кодексом України, для здійснення митного оформлення товару; інформацію та відомості щодо попередньої ідентифікації товарів з обов'язковим наданням комісіонеру висновків недержавної експертизи, отриманих за рахунок комітента, для цивільних товарів.
У п. 12.5 договору сторони визначили, що для оформлення дозволу ДСЕК України на експорт товарів, а також для митного оформлення, комітент в 10-ти денний строк після підписання договору повинен надати комісіонеру визначений обсяг документів.
З доданих позивачем до матеріалів справи доказів вбачається, що необхідні для оформлення дозволу ДСЕК України на експорт товарів документи відповідача, зокрема, довідка щодо попередньої ідентифікації товарів від 19.10.2021 №72-03/900, довідка про походження від 19.10.2021 №72-03/901, довідка від 27.09.2021 №72-03/827, сертифікат кінцевого користувача №03/2022 від 12.01.2022 з додатком, оформлені та надані позивачу з порушенням строку, встановленого у п. 12.5 договору комісії.
У п. 13.1 контракту узгоджено, що останній набуває чинності від дня настання останньої з подій: отримання покупцем повідомлення про отримання постачальником дозволу Державної служби експортного контролю України на експорт товару; отримання постачальником повідомлення про отримання покупцем дозволу на виконання цього контракту. Сторони письмово повідомляють один одного про настання вищевказаних подій протягом трьох днів від дня їх настання.
Відповідно до п. 13.2 контракту, для отримання Дозволу Державної служби експортного контролю України на експорт товару за цим контрактом, покупець передає постачальнику протягом 60-ти днів від дня підписання цього Контракту такі документи: оригінал Сертифікату кінцевого споживача, із зобов'язанням про кінцеве використання товару із зазначенням найменування й кількості товару, а також із зазначенням не реекспортувати та не передавати товар, отриманий за цим контрактом кому-небудь без письмової згоди Державної компанії "Укрспецекспорт" і Державної служби експортного контролю України; оригінал гарантійного листа Покупця із зобов'язанням про передачу товару винятково кінцевому споживачу.
Водночас, покупець надав позивачу сертифікат кінцевого користувача із зобов'язанням про кінцеве використання товару лише 12.01.2022, тобто з порушенням передбаченого пунктом 13.2 контракту строку.
У зв'язку з простроченнями відповідача та покупця щодо надання необхідних документів для отримання дозволу Державної служби експортного контролю України на експорт товару з незалежних від позивача обставин, останній лише 13.10.2022 звернувся до голови Державної служби експортного контролю України з листом щодо вирішення питання про надання ДК "Укрспецекспорт" дозволу Держекспортконтролю України на експорт до Китаю запасних частин до літаків Су-27 відповідно до умов контракту №USE-16.4-36-K/KE-21 від 06.05.2021.
У відповідь на вказаних лист Держекспоконтроль надіслало повідомлення від 11.11.2022, в якому зазначило, що за результатами розгляду, на підставі положення абзацу другого частини сьомої статті 16 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", з метою забезпечення національних інтересів України, Державній компанії "Укрспецекспорт" відмовлено у наданні зазначеного дозволу.
Судом враховується, що позивач звертався до покупця з листом-проханням щодо внесення змін у сертифікат кінцевого споживача в частині внесення гарантій, що імпортовані товари не будуть призначені для потреб російської федерації й республіки білорусь, однак вказані документи йому надані не були, що унеможливило повторне звернення позивача до ДСЕК України для отримання дозволу на експорт продукції не призвело до отримання дозволу. Окрім того, згідно відомостей Державної служби експортного контролю України покупця внесено до санаційного списку OFAC.
Вищевказані обставини свідчать про те, що контракт №USE-16.4-36-K/KE-21 від 06.05.2021 з огляду на пункт 13.1 не набув чинності і його виконання є неможливим з об'єктивних причин.
Згідно зі змістом п.п. 9.1, 9.2 контракту сторони погодилися, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав і т.п., які роблять неможливими виконання сторонами своїх зобов'язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха або природніх сезонних явищ, зокрема таких, як замерзання моря, проток, портів і т.п., закриття шляхів, проток, каналів, перевалів, сторони звільняються від виконання своїх зобов'язані, на час дії зазначених обставин. У випадку якщо дія зазначених обставин триває більш ніж 60 днів, кожна зі сторін має право на розірвання контракту й не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніше, чим за 15 днів до розірвання. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою сторони, яка піддалася форс-мажорним обставинам. Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця від плати за поставлений постачальником товар до їхнього виникнення.
08.03.2024 покупець надіслав позивачу лист з вимогою надати проект додатку про закриття контракту від 06.05.2021, про що позивач повідомив відповідача листом від 29.03.2024.
Так, 19.12.2023 між позивачем та покупцем підписано Додаткову угоду №3 від 19.12.2023 до контракту, відповідно до п. 1.1. якої оскільки покупець внесений в санкційний список OFAC у зв'язку з чим у сторін відсутня можливість проведення платежів по контракту за поставлений раніше товар (другу партію) згідно Специфікації контракту, сторони домовились, що покупець поверне вказаний товар постачальнику на умовах СІР - Україна, в строк на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання сторонами цією Додаткової угоди.
Також судом враховується узгоджений у п. 9.7 договору випадок, коли сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором у разі зміни чинного законодавства України, що призводить до повного або часткового унеможливлення належного виконання таких зобов'язань. У п. 12.6 договору комісії визначено, що неотримання згаданого дозволу є підставою для припинення зобов'язань сторін за цим договором.
У листі від 15.04.2024 ДК "Укрспецекспорт" запропонував відповідачу припинити зобов'язання за договором комісії шляхом підписання додаткової угоди з подальшим проведенням взаєморозрахунків.
У зв'язку з вимогою про розірвання контракту покупцем на підставі п. 9.1 контракту, листом від 04.07.2024 позивач повідомив відповідача про заборгованість комітента перед комісіонером у розмірі 98 447,52 дол. США сплачених згідно додаткової угоди №1 від 16.09.2021 та витрати понесені комісіонером у зв'язку з виконанням обов'язків за договором комісії у сумі 160,52 дол. США. До листа від 04.07.2024 позивач додав проект Додаткової угоди №3 до договору комісії та копію листа "China Taly Aviation Technologies Corp." від 13.06.2024.
Крім того, 03.10.2024 позивач надіслав відповідачу письмову вимогу щодо повернення грошових коштів в розмірі гривневого еквіваленту 99 926,66 дол. США, з яких 98 287,00 дол. США заборгованість з повернення коштів, отриманих за Додатковою угодою №1 до договору, 160,52 дол. США заборгованість з відшкодування витрат комісіонера у зв'язку з виконанням договору та 1479,14 дол. США заборгованості зі сплати додаткової комісійної плати з ПДВ за Додатковою угодою №1 до договору.
У п. 5.8 договору вказано якщо комітент, який одержав суму попередньої оплати товару за цим договором, не передав товар у встановлений цим договором строк або допустив інші істотні порушення цього договору, покупець має право вимагати від комісіонера, а комісіонер відповідно має право вимагати від комітента передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У п. 5.9 договору комісії узгоджено, що у разі пред'явлення комісіонером вимоги про повернення комітентом суми отриманої оплати у випадках, визначеному у пункті 2.5 цього договору, комітент зобов'язаний повернути (сплатити) комісіонеру відповідну суму коштів протягом 30 (тридцять) днів від дня отримання такої вимоги комісіонера.
У п. 4 Додаткової угоди №1 передбачено, що комітент зобов'язується повернути (сплатити) комісіонеру грошові кошти в обсязі отриманих від комісіонера коштів згідно з п. 2 цієї Угоди, у разі:
1) зміни чи розірвання контракту з причин, що пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням комітентом зобов'язань за договором;
2) ненадходження коштів від покупця, зазначених у п. 1 цієї Угоди, з причин, що пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням Комітентом зобов'язань за договором;
3) настання та дії обставин форс-мажору, що унеможливлюють належне виконання Комітентом зобов'язань за договором;
4) неотримання, відмови у наданні, скасування чи зупинення дії дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення міжнародної передачі товару, що стало підставою для припинення обов'язків сторін за договором.
У випадках, передбачених в п. 4 цієї Додаткової угоди, комітент зобов'язується повернути (сплатити) комісіонеру зазначені вище кошти протягом 30 днів від дня отримання вимоги комісіонера про повернення (сплату) коштів або передати комісіонеру у власність на його вимогу відповідну частину товару (п. 4.1 угоди).
Не отримання згаданого дозволу ДСЕКУ на реалізацію контракту з покупцем є підставою для припинення зобов'язань сторін за цим договором (п. 12.6 договору).
Згідно з п. 10 Додаткової угоди №1 остання діє до припинення зобов'язань, що виникли з цієї Угоди та договору.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України).
Враховуючи вимогу покупця про розірвання контракту у зв'язку з настанням обставин, які не залежать від волі сторін та унеможливлюють належне виконання позивачем та покупцем зобов'язань за контрактом, на підставі п. 4 Додаткової угоди №1, у якому узгоджено можливість вибору комісіонером своєї поведінки щодо змісту пред'явленої вимоги, надіслання позивачем письмової вимоги від 03.10.2024, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського судуд, що у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу сплачених ним коштів у розмірі 50% від загальної суми вартості продукції.
При цьому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що поверненню підлягає сума попередньої оплати в розмірі 98 287,00 доларів США за курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на день виконання рішення, з огляду на таке.
Одним із елементів належного виконання зобов'язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово виснувала, що у цивільному законодавстві відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги.
Статтею 524 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, в якій воно зазначене у договорі, чинне законодавство не містить.
Як вже зазначалося вище, відповідно до Додаткової угоди №1 від 16.09.2021 до договору комісії комітент доручає комісіонеру, а комісіонер зобов'язується вчинити необхідні фактичні та/або юридичні дії (правочини) спрямовані на виникнення у покупця за контрактом обов'язку сплатити комісіонеру валютні кошти за поставку товару за контрактом у розмірі 98 287,00 дол. США у строк не пізніше 22.09.2021.
Оскільки жодного такого правочину комісіонером із покупцем укладено не було, то відповідно до п.2 Додаткової угоди комісіонер поручився перед комітентом за виконання покупцем грошового обов'язку в обсязі та у строк, що визначені що визначені у п. 1 Додаткової угоди. При цьому, у разі невиконання покупцем грошового обов'язку в обсязі та у строк, що визначені у п. 1 Додаткової угоди, комісіонер перераховує комітенту відповідну суму коштів в гривнях в розмірі гривневого еквіваленту суми валютних коштів, що визначені у п. 1, за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день перерахування.
27.09.2023 Державна компанія "Укрспецекспорт" перерахувала ДП "Красилівський агрегатний завод" 2 618 581,91 грн, що підтверджується наявним в матаріалах справи платіжним дорученням №3743 від 27.09.2021 та відображено у банківській виписці по рахунку позивача від 27.09.2021.
Пунктом 4 додаткової угоди передбачено випадки, коли комітент зобов'язується повернути комісіонеру грошові кошти в обсязі отриманих від комісіонера коштів, зокрема, у разі неотримання, відмови у наданні, скасування чи зупинення дії дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення міжнародної передачі товару.
У цьому разі згідно з п. 4.1. Додаткової угоди комітент зобов'язується повернути (сплатити) комісіонеру зазначені вище кошти протягом 30 днів від дня отримання вимоги Комісіонера про повернення коштів або передати комісіонеру у власність на його вимогу відповідну частину товару.
Таким чином, у наведених пунктах словосполучення "грошові кошти в обсязі отриманих від комісіонера коштів", а також "зазначені вище кошти" в розумінні Додаткової угоди означають саме грошові кошти в розмірі 2 618 581,91 грн, які були отримані відповідачем згідно з платіжним дорученням від 27.09.2023 №3743, а не в розмірі гривневого еквіваленту суми валютних коштів 98 287,00 дол. США, за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день перерахування.
Оскільки, зобов'язання комітента щодо повернення комісіонеру грошових коштів в іноземній валюті не визначено, а лише визначено їх обсяг, при цьому, згідно платіжного доручення №3743 від 27.09.2021 ДП "Красилівський агрегатний завод" було перераховано 2 618 581,91 грн попередньої оплати, то поверненню Державній компанії "Укрспецекспорт" підлягає саме вказана сума.
Щодо позовних вимог про стягнення додаткової комісійної плати та відшкодування витрат, то суд зазначає таке.
Згідно з ст.1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.
У п. 3.2.4 договору комісії передбачено, що комітент зобов'язується сплатити комісіонеру комісійну плату на умовах, визначених розділом 5 цього договору.
Крім того, у п. 7 Додаткової угоди № 1 до договору комісії сторони узгодили, що за надання поруки комітенту щодо виконання Покупцем обов'язку, що визначена в п. 2 цієї Угоди, комісіонеру встановлюється додаткова комісійна плата, розмір якої разом з нарахованим ПДВ складає гривневий еквівалент 1 479,14 (одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять дол. США та 14 центів) дол. США. У разі ненадходження коштів від покупця та неможливості відрахування Комісіонером належної йому суми додаткової комісійної плати разом з нарахованим ПДВ з усіх коштів, що надходять до комісіонера для комітента, Комітент зобов'язується сплатити комісіонеру грошові кошти в обсязі, визначеному п. 7 цієї Угоди, протягом 30 днів від дня отримання вимоги комісіонера про сплату коштів.
Враховуючи погодження сторонами сплати позивачу додаткової комісійної плати у визначеному розмірі гривневого еквіваленту 1 479,14 дол. США, належне виконання останнім обов'язку з надання поруки комітенту щодо виконання покупцем обов'язку зі сплати комісіонеру валютних коштів за поставку товару за контрактом у розмірі 98287,00 дол. США у строк не пізніше 22.09.2021, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 1479,14 доларів США додаткової комісійної плати за курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на день виконання рішення.
Статтею 1022 ЦК України передбачено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (ст. 1024 ЦК України).
Відповідно до розділу 3 договору, комісіонер зобов'язується після укладення контракту надати комітенту звіт комісіонера проміжний та/або остаточний за кожний звітний період, в якому відбувалися фінансові операції у зв'язку з виконанням договору, разом з копіями документів, що підтверджують здійснені комісіонером витрати. Звіт надається комісіонером не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Якщо комітент має заперечення щодо звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом 30 (тридцяти) днів з дня одержання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим. Разом із Звітом комісіонер направляє комітенту Акт наданих комісіонером послуг (п. 3.1.4).
Згідно зі змістом одностороннього звіту комісіонера №1 від 31.12.2021 про виконання умов договору комісії №USE-16.1-90-D/K-21 від 11.03.2021 Державна компанія "Укрспецекспорт" зазначила про виконання 06.05.2021 доручення комітента. Комісіонер уклав контракт №USE-16.1-36-K/KE-21 з Компанією "China Taly Aviation Technologies Corp.", КНР, далі - замовник, на поставку запасних частин до літаків типу Су, далі - майно. На виконання умов додаткової угоди №1 від 16.09.2021 до договору комісії Комісіонер платіжним дорученням № 3743 від 27.09.2021 перерахував на рахунок комітента кошти в сумі 2 618 581,91 гривень, що за курсом НБУ на дату перерахування еквівалентно 98 287,00 дол. США. Кошти у сумі 98 287,00 дол. США обліковуються комітентом як грошові надходження від виконання обов'язку Комісіонера, що визначений у п. 5.7 договору комісії.
У звіті комісіонера №2 від 29.04.2022 про виконання умов договору комісії №USE-16.1-90-D/K-21 від 11.03.2021 позивачем визначено витрати на виконання доручення за договором комісії загалом на суму 160,52 дол. США., як витрати на відрядження спеціалістів 14.02.2022.
До матеріалів справи додано звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, №97 та №100 від 14.02.2022 на суму 2084,00 грн та на суму 2416,00 грн, посвідчення про відрядження №96, №97 від 09.02.2022 з 11.02.2022 по 12.02.2022, копії фіскальних чеків від 11.02.2022 на суму 1484,00 грн та на суму 1814,00 грн, рахунки на оплату №6578369 від 11.02.2022 на суму 1484,00 грн та №6578628 від 11.02.2022 на суму 1814,00 грн.
24.05.2022 позивач звернувся до відповідача з листом та доданим звітом комісіонера №2 від 29.04.2022 з проханням підписати та повернути останній.
Згідно зі змістом п. 12.12 договору комісії якщо комітент має заперечення по звіту (3.1.4), він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом 30 днів з дня одержання звіту. В протилежному випадку звіт, при відсутності іншої угоди, вважається прийнятим.
Докази наявності заперечень у відповідача щодо звітів комісіонера №1 від 31.12.2021 та №2 від 29.04.2022 та повідомлення про останні позивача, до матеріалів справи не додано, відтак на підставі п.п. 3.1.4, 12.12 договору комісії звіти позивача вважаються прийнятими ТОВ "Красилівський агрегатний завод".
У п. 3.2 договору комісії передбачено, що комітент зобов'язується, в тому числі відшкодувати витрати, які здійснив комісіонер в забезпечення виконання доручення на умовах, визначених розділом 5 цього договору, в тому числі: витрати згідно з пунктом 3.1.1, витрати на відрядження фахівців комісіонера; витрати пов'язані з передачею товару у відповідності з розділом 4, банківські витрати (витрати на відкриття та авізування акредитиву; витрати на декларування та митне оформлення, а також витрати пов'язані із наданням послуг вантажними митними терміналами; витрати на оформлення відповідних дозволів державних органів влади; втрати на легалізацію документів, витрати на завантаження, розвантаження, перевалку, транспортування, страхування, охорону; поштово-телеграфні витрати, представницькі витрати, інші фактичні витрати, пов'язані з виконанням даного доручення, погоджені Комітентом.
Оскільки позивачем належними та достатніми доказами доведено понесення ним витрат та зважаючи, що п. 3.2. договору комісії передбачено їх відшкодування комітентом, суд першої інстанції правомірно присудив до стягнення з відповідача таких витрат в загальному розмірі 4500,00 грн.
Стосовно позовної вимоги про стягнення процентів за користування коштами в розмірі 387 724,58 грн, то суд зазначає наступне.
Згідно зі змістом ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства
Відповідно до п. 6 Додаткової угоди №1 за період від дня отримання комітентом вимоги комісіонера про повернення (сплату) коштів, що зазначена у п. 4 цієї Угоди, до дня фактичного повернення (сплати) комітентом комісіонеру відповідної суми коштів комітент зобов'язаний сплатити комісіонеру проценти за користування зазначеними коштами у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у зазначений вище період часу, від суми коштів, яку комітент зобов'язаний сплатити на вимогу комісіонера.
Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Частиною другою статті 625 ЦК України конкретизовано визначений статтями 536 та 693 цього Кодексу обов'язок покупця сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №922/3578/18 виснувала, що погоджується з тим, що частиною другою статті 625 ЦК України передбачено можливість визначення розміру процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом, передбаченим договором, та обмеження свободи сторін в укладенні договору на предмет визначення іншої методики нарахування процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами згідно із статтями 693, 536, 625 ЦК України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вищевказаній постанові зазначила, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з визначенням поняття неустойки, що передбачено статтею 549 ЦК України, грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.
Отже, проценти за користування чужими грошовими коштами, які за умовами пункту 6 Додаткової угоди №1 до договору комісії нараховуються у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла до дня фактичного повернення (сплати) комітентом комісіонеру відповідної суми коштів, за своєю правовою природою, підпадають під визначення пені.
Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені (процентів за користування коштами) в межах подвійної облікової ставки НБУ згідно з пунктом 6 Додаткової угоди №1 до договору комісії за період з 12.10.2024 по 18.02.2025 на суму основного боргу в розмірі 2 618 581,91 грн, колегія суддів встановила, що розмір пені становить 250 680,36 грн, тоді як позивачем заявлено до стягнення 387 724,58 грн.
Разом з тим, відповідачем завлено клопотання про зменшення штрафних санкцій до максимально можливого розміру.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення вКонституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятоїстатті 13 цього Кодексу(ч. 3 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зістаттею 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (подібний висновок міститься і врішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі №7-рп/2013).
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п.67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).
Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).
Вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені (процентів за користування коштами) суд бере до уваги наступні обставини:
- власником ТОВ "Красилівський агрегатний завод" є держава у особі AT "Українська оборонна промисловість";
- відповідач є підприємством оборонно-промислового комплексу, який в умовах воєнного стану в Україні виконує державні замовлення з метою забезпечення відсічі агресору та можливу загрозу неплатоспроможності останнього у разі повного задоволення позовних вимог;
- відповідач неодноразово повідомляв позивача про готовність передати виготовлений згідно умов договору комісії від 11.03.2021 товар;
- задоволення позовних вимог про стягнення додаткової комісійної плати та відшкодування витрат позивача за договором комісії;
- настання обставин, які не залежали від волі сторін та зробили неможливим виконання умов договору комісії та контракту.
Судом прийнято до уваги також відсутність доказів на підтвердження завдання позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань у спірних правовідносинах, причини та наслідки невиконання спірного зобов'язання, а також розмір нарахованих штрафних санкцій.
Крім того, судом враховано самий правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені у справі обставини та подані докази в сукупності, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, застосувавши дискреційні повноваження, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо зменшення розміру процентів за користування коштами, які по суті є пенею, до 3877,25 грн, розмір яких є справедливим, обгрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін та забезпечує дотримання балансу інтересів сторін та принципів розумності, справедливості та пропорційності.
Суд наголошує на тому, що стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням останнім строків повернення попередньої оплати, а також відповідає принципу пропорційності, у той час як стягнення з відповідача штрафних санкцій у повному обсязі, на переконання суду, було б неспівмірним з негативними наслідками від порушення відповідачем відповідного зобов'язання.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2 618 581,91 грн попередньої оплати, 1479,14 доларів США додаткової комісійної плати за курсом Національного банку України на дату виконання рішення, 3877,25 грн заборгованості зі сплати процентів за користування коштами, 4500,00 грн відшкодування витрат за договором комісії. При цьому, у стягненні 383 847,33 грн заборгованості зі сплати процентів за користування коштами та 1 473 096,07 грн попередньої оплати слід відмовити, оскільки їх нараховано та відповідно пред'явлено до стягнення безпідставно.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на що, апеляційну скаргу відповідача слід задоволити частково, а рішення місцевого господарського суду в частині стягнення попередньої оплати скасувати частково.
В зв'язку з частковим скасуванням рішення місцевого господарського суду, присуджений до стягнення з відповідачів судовий збір у відповідності до ст. 129 ГПК України підлягає коригуванню з врахуванням розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року у справі №924/181/25 скасувати частково.
Абзац 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Щаслива, буд. 1, код ЄДРПОУ 14307831) на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36, код ЄДРПОУ 21655998) 2 618 581,91 грн, 1479,14 доларів США додаткової комісійної плати за курсом Національного банку України на дату виконання рішення, 3877,25 грн заборгованості зі сплати процентів за користування коштами, 4500,00 грн відшкодування витрат за договором комісії та 36 868,59 грн судового збору.
В стягненні 1 473 096,07 грн попередньої оплати відмовити."
В решті рішення залишити без змін.
3. Стягнути з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" 55 302,88 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "20" серпня 2025 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Крейбух О.Г.