79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" серпня 2025 р. Справа №914/273/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
позивача: Парамонов С.О.,
відповідача: Золотий Я.М.,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях б/н від 04.06.2025 (вх. суду від 05.06.2025 № 01-05/1724/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2025 (повне рішення складно 16.05.2025, суддя Крупник Р.В.)
у справі № 914/273/25
за позовом: Дочірнього підприємства «Албіс Компані» Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед», м. Львів
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні відповідача: Державного підприємства «Міжнародний аеропорт» Львів «імені Данила Галицького», м. Львів
про: зобов'язання звільнити від орендної плати,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Дочірнє підприємство «Албіс Компані» Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про зобов'язання звільнити від орендної плати.
В обґрунтування позову зазначив, що позивач орендує нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення площею 76,0 кв.м., що розташоване на третьому поверсі нежитлової будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт» Львів «імені Данила Галицького», за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, що перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт».
Враховуючи те, що позивач не використовує передані в оренду приміщення для розміщення кафе (бару, кондитерська), адже ДП «Міжнародний аеропорт Львів» не здійснює господарської діяльності з 24.02.2022, то на думку позивача, він звільнений від орендної плати, в той час як відповідач продовжує йому надсилати рахунки на оплату.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.05.2025 позов задоволено повністю. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звільнити від орендної плати Дочірнє підприємство «Албіс Компані» Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» згідно з Договором оренди нерухомого державного майна №169 від 14.12.2017 (в новій редакції від 19.09.2022) відповідно до підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 до моменту відновлення авіаційної діяльності Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького». Здійснено розподіл судових витрат.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що у ДП «Албіс Компані» на підставі підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабміну № 634 з 24.02.2022 виникло право на звільнення від сплати орендної плати за Договором, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2025 у справі № 914/273/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Апелянт стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту неможливості позивача використовувати орендоване приміщення для здійснення господарської діяльності (продаж товарів підакцизної групи), а також відсутність безперешкодного доступу до орендованого приміщення, чи доказів, що такий доступ був надмірно утруднений, відсутність можливості вільно знаходитись в спірному приміщенні, зберігати свої речі, здійснювати в орендованому приміщенні іншу господарську діяльність тощо.
На думку скаржника, орендар згідно з новою редакцією договору може використовувати об'єкт оренди за будь-яким призначенням (за певними виключеннями), а не з метою розміщення кафе (бару, закусочної, буфету, кафетерію), як це стверджується у рішенні, а, по-друге, доказом підтвердження факту можливості позивача використовувати орендоване приміщення для здійснення господарської діяльності чи в інший спосіб використовувати орендоване приміщення був лист орендодавця - ДП «Міжнародний аеропорт Львів», що є належним і допустимим доказом.
Дочірнє підприємство «Албіс Компані» Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2025 у справі № 914/273/25 залишити без змін.
Позивач вказує, що відповідачем (скаржником) не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту можливості позивача використовувати з 24.02.2022 орендоване приміщення для здійснення господарської діяльності (розміщення кафе (бару, кондитерська), що здійснює продаж товарів підакцизної групи, а також наявність безперешкодного доступу до орендованого приміщення, чи доказів, що такий доступ не був надмірно утруднений, наявність можливості вільно знаходитись в спірному приміщенні, зберігати свої речі, здійснювати в орендованому приміщенні іншу господарську діяльність, тощо.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт» Львів «імені Данила Галицького» подало апеляційному суду письмові пояснення, у яких зазначило, апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях підтримує в повному обсязі.
Третя особа наголошує, що нова редакція Договору оренди від №169 від 14.12.2017 укладена 19.09.2022 за результатами аукціону, проведеного 22.08.2022, тобто після 24.02.2022, тому третя особа вважає, що дія пункту 4-2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634 не регулює спірні правовідносини у даній справі.
Рух справи в суді апеляційної інстанції:
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 справу № 914/273/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях б/н від 04.06.2025 (вх. суду від 05.06.2025 № 01-05/1724/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2025 у справі № 914/273/25.
Ухвалою суду від 30.06.2025 призначено справу № 914/273/25 до розгляду у судовому засіданні на 12.08.2025.
У судовому засіданні скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, позивач заперечив такі доводи з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, сторони надали суду пояснення.
Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, явки у судове 12.08.2025 засідання не забезпечила.
З огляду на те, що Державне підприємство «Міжнародний аеропорт» Львів «імені Данила Галицького» належним чином повідомлене про час і місце судового засідання та в ухвалі суду про призначення справи до розгляду зазначено, що неявка уповноважених представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи та за участі представників не з'явився.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
14.12.2017 між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) укладено Договір оренди нерухомого державного майна №169 (надалі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення площею 76,0 кв.м, що розташована на третьому поверсі нежитлової будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького» за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, реєстровий номер - 33073442.1.БИКУГЧ487, що перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт Львів» (балансоутримувач) (Т.1; а.с. 12-14).
На момент укладення Договору сторони погодили у пункті 1.2 те, що майно передається в оренду з метою розміщення кафе (бару, закусочної, буфету, кафетерію), що здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Згідно із пунктом 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
На виконання умов Договору позивачу було передано в оренду обумовлене сторонами майно, що підтверджується Актом прийому-передачі (Т.1; а.с. 15).
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що його укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 14.12.2017 по 13.12.2018 включно.
Судами встановлено, що строк дії Договору неодноразово продовжувався, а саме:
- згідно з Договорами про внесенням змін від 27.12.2018 та від 18.12.2019 строк дії Договору було продовжено спочатку до 13.12.2019 включно, а згодом - до 13.12.2020 включно.
- постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі №914/329/21 визнано укладеним Договір про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна №169 від 14.12.2017 у редакції, згідно із якою Договір діє з 14.12.2020 по 13.12.2021 включно;
- рішенням Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 у справі №914/468/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022, Договір оренди нерухомого державного майна №169 від 14.12.2017 визнано продовженим з 14.12.2021 на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби, а також протягом одного місяця з дня його закінчення, шляхом оформлення Додаткової угоди про продовження Договору оренди нерухомого державного майна №169 від 14.12.2017 (зі змінами);
19.09.2022 за результатами проведення аукціону Договір було продовжено шляхом підписання позивачем (орендар), відповідачем (орендодавець) та третьою особою (балансоутримувач) за допомогою кваліфікованих і удосконаленого електронних підписів Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №169 від 14.12.2017 (нова редакція).
Зважаючи на це, умови Договору надалі викладатимуться судом з урахуванням внесених змін. Так, враховуючи положення пункту 12 Змінюваних умов, а також пункту 12.1 Незмінюваних умов цього Договору, він вважається укладеним на 5 років з дати його підписання сторонами.
Пунктами 7, 9, 16 Змінюваних умов Договору встановлено, що майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд орендаря. Місячна орендна плата за результатами проведення аукціону становить 70'000,00 грн. без ПДВ. Співвідношення розподілу орендної плати є таким: 30% суми орендної плати сплачується балансоутримувачу, а 70% суми орендної плати сплачується до Державного бюджету України.
Як передбачено пунктом 3.2 Договору, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5(А) і 5(В) (пункт 3.3 Договору).
Згідно із пунктом 3.4 Договору орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.
Балансоутримувач надсилав позивачу Акт звіряння взаємних розрахунків за період з грудня 2022 року по вересень 2024 року, у якому відобразив відомості про наявність у ДП «Албіс Компані» заборгованості за Договором за вказаний період у загальному розмірі 1'027'044,76 грн.
Крім цього, балансоутримувач виставляв позивачу рахунки на оплату за Договором за період з жовтня по грудень 2024 року та надавав до підписання Акти надання послуг за аналогічний період. Загальна сума оренди, яка відображена у цих документах, становить 335 302,62 грн.
Судом встановлено, що позивач вказані рахунки не оплачував, як і не підписував акти надання послуг та акт звіряння взаємних розрахунків.
На переконання ДП «Албіс Компані», підприємство звільнене від сплати орендних платежів за Договором, адже з 24.02.2022 воно не може використовувати орендоване майно через обставини, за які воно не відповідає, а саме через зупинення діяльності ДП «Міжнародний аеропорт Львів» та обмеження доступу до аеропорту виключно військовими підрозділами.
На підтвердження своїх доводів ним надано суду:
- лист ДП «Міжнародний аеропорт Львів» №712/01.01-16 від 28.06.2022 адресований позивачу, згідно із яким третя особа повідомляє про те, що з 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації. Зважаючи на це, на території аеропорту введено простій, аеропорт не здійснює господарську діяльність, а доступ до території аеропорту (у т.ч. терміналу) обмежено військовими підрозділами з метою безпеки;
- лист Фонду державного майна України №10-16-14699 від 13.06.2023, у якому Фонд повідомляє позивача про те, що Договір визнано продовженим з 14.12.2021 на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби, а також протягом одного місяця з дня його закінчення. Зважаючи на це, вказаний Договір є чинним станом на 24.02.2022.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду таке.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями Цивільного кодексу України та статями 283- 291 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як слідує з матеріалів справи, позивач на підставі договору оренди № 169 від 14.12.2017 орендує державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення площею 76,0 кв.м, що розташована на третьому поверсі нежитлової будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького» за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168.
19.09.2022 за результатами проведення аукціону Договір було продовжено шляхом підписання позивачем (орендар), відповідачем (орендодавець) та третьою особою (балансоутримувач) за допомогою кваліфікованих і удосконаленого електронних підписів Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №169 від 14.12.2017 (нова редакція).
Предметом позову у цій справі є зобов'язання звільнити позивача від орендної плати.
Згідно з частиною 6 статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 дійшла висновку, що вказана норма не містить вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин та засобів їх підтвердження, а тому підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Для застосування частини 6 статті 762 ЦК України до спірних правовідносин та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто він повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане ним, і він не відповідає за ці обставини (узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.02.2024 у справі № 916/599/23).
При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв'язку з природними властивостями майна, що є об'єктом оренди тощо.
Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати (постанови Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21, № 916/599/23).
Звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Ознаками таких обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності. При цьому сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань.
Водночас варто звернути увагу на те, що у постанові Кабміну України № 634 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2022 № 1026, яка набрала чинності 16.09.2022) визначено, що за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022, або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розташоване в аеропортах державної форми власності, починаючи з 24.02.2022 і до моменту відновлення авіаційної діяльності таких аеропортів (підпункт 4-2 пункту 1 Постанови № 634).
З огляду на положення постанови Кабміну України № 634, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати.
При цьому у положеннях підпункту 4-2 пункту 1 Постанови № 634 встановлено дві умови для звільнення від орендної плати орендарів, які використовують майно, розташоване в аеропортах державної форми власності, а саме:
-чинність договору оренди державного майна станом на 24.02.2022;
-використання майна, розташованого в аеропортах саме державної форми власності.
Крім цього, вказана норма чинного законодавства містить присічний строк звільнення від орендної плати, а саме до моменту відновлення авіаційної діяльності відповідного аеропорту державної форми власності.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами спору, договір оренди нерухомого державного майна від 14.12.2017 № 169 був чинним станом на 24.02.2022. При цьому нерухоме майно, яке орендує позивач розташоване в аеропорті державної форми власності, а саме на третьому поверсі нежитлової будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького» за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168.
Слід зазначити, що з 24.02.2022 по теперішній час внаслідок військової агресії російської федерації проти України та внаслідок цього введення на усій території України воєнного стану, ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» не здійснює господарську діяльність, а доступ до території аеропорту зокрема і до приміщення, яке орендується відповідачем за первісним позовом, обмежено військовими підрозділами з метою безпеки.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у підтвердження факту можливості використовувати відповідачем орендоване приміщення для здійснення господарської діяльності, а також наявність безперешкодного доступу до орендованого приміщення, чи доказів, що такий доступ не був надмірно утруднений, наявність можливості вільно знаходитись в спірному приміщенні, зберігати свої речі, здійснювати в орендованому приміщенні іншу господарську діяльність тощо.
У постанові Верховного Суду від 26.11.2024 у справі 914/3026/23, обставини справи якої є релевантними цій справі зроблено такий висновок: «факт проведення 12.09.2022 аукціону щодо оренди не свідчить про неможливість застосування до спірних правовідносинах підпункту 4-2 пункту 1 Постанови № 634, оскільки за результатами вказаного аукціону сторонами новий договір не укладався, а лише продовжено дію договору оренди державного нерухомого майна від 31.10.2017 № 137 шляхом укладення нової редакції такого договору, предмет оренди, який був переданий орендарю відповідно до акта прийому-передачі державного нерухомого майна від 31.10.2017 до моменту проведення аукціону орендарем не повертався та за результатами укладення договору в новій редакції повторно орендарю не передавався, а чинним законодавством (Порядком № 483) не передбачено іншого способу реалізації переважного права діючого орендаря на продовження договору оренди, ніж участь в аукціоні».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в Дочірнього підприємства «Албіс Компані» Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» на підставі підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабміну України № 634 з 24.02.2022 виникло право на звільнення від сплати орендної плати за договором оренди нерухомого державного майна від 14.12.2017 № 169.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2025 у справі № 914/273/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції:
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 255, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях б/н від 04.06.2025 (вх. суду від 05.06.2025 № 01-05/1724/25) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2025 у справі № 914/273/25 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повну постанову складено 21.08.2025.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець