79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" серпня 2025 р. Справа №914/1060/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників учасників процесу:
прокурор - Місінська Л.М.
представник позивача - не з'явився
представник відповідача - Юхименко Р.І. ( присутня при проголошенні ухвали)
представник третьої особи - не з'явився
розглядаючи апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 17.04.25 (вх. № ЗАГС 01-05/1188/25 від 18.04.25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 (повне рішення складено та підписано 14.04.2025, суддя Матвіїв Р.І.)
у справі № 914/1060/24
за позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство “Надбужжя», с. Сасів, Золочівський район, Львівська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, м. Львів,
про: усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації права приватної власності на нерухоме майно,
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 у справі №914/1060/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2025.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025, від 10.06.2025 та від 02.07.2025 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, зазначених у вказаних ухвалах.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши в судових засіданнях доводи та заперечення прокурора та представника відповідача щодо суті спору та вимог апеляційної скарги, зважаючи на предмет та підстави позову, судова колегія дійшла висновку про доцільність призначення судової експертизи у даній справі з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Заступник керівника Львівської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області ( далі - Золочівська міська рада, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство “Надбужжя» ( далі - ТОВ “Мисливське господарство “Надбужжя», відповідач) про: усунення перешкод у здійсненні Золочівською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 4621884600;06:000:0001 площею 5,1199 га для організації підсобного господарства по розведенню та вирощуванню риби, звірів і птахів для власних потреб та їх реалізації, розташовану на території Золочівської міської ради (території колишньої Руда-Колтівської сільської ради Золочівського району), за межами населеного пункту, шляхом її повернення на користь держави в особі Золочівської міської ради до комунальної власності територіальної громадян з незаконного володіння ТОВ “Мисливське господарство “Надбужжя»; скасування державної реєстрації права приватної власності на вказану земельну ділянку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка, на якій знаходяться незамкнутий водний об'єкт площею 0,5337 га та ліси площею 3,6614 га, набута відповідачем у приватну власність з порушенням вимог ст. ст. 18-21, 50-52, 56, 58-61, 82-84, 116, 122, 127, 128, 142, 149 ЗК України та ст. ст. 3, 88-89 ВК України з огляду на те, зокрема, що:
- відсутнє клопотання ТОВ “Мисливське господарство “Надбужжя» від 07.05.2003 №243 про продаж земельної ділянки, що стало підставою для прийняття розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації Львівської області № 294 від 30.05.2003 про продаж земельної ділянки відповідачу;
- клопотання відповідача від 06.05.2003 № 24 про продаж земельної ділянки не відповідає ст. 128 ЗК України (відсутні необхідні документи);
- земельну ділянку передано у власність відповідачу без її попереднього поділу з урахуванням встановленої законодавством заборони відчуження не замкнутого водного об'єкта (розташованого на спірній земельній ділянці ставка, що є русловим);
- вилучення земель лісового фонду із постійного користування та їх передача для рекреаційних цілей здійснено не повноважним суб'єктом - Золочівською районною державною адміністрацією замість Львівської обласної державної адміністрації.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 у справі №914/1060/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що прокурором не доведено порушення відповідачем порядку набуття у власність спірної земельної ділянки, а позбавлення відповідача права власності на земельну ділянку, що перебувала у його законному володінні з 2003 року, становитиме невиправдане втручання у право власності відповідача, що суперечить статті 1 Першого протоколу до Конвенції та не має легітимної мети.
Зокрема, за висновком суду першої інстанції, невідповідність номеру та дати клопотання відповідача про продаж земельної ділянки зазначеному Золочівською районною державною адміністрацією у розпорядженні № 294 від 30.05.2003, а також відсутність у переліку доданих до клопотання відповідачем документів договору оренди землі та плану земельної ділянки, не може бути підставою для позбавлення відповідача права власності на спірну земельну ділянку за встановлених судом обставин, що передували укладенню договору купівлі - продажу землі (наявність розпорядження органу державної влади про передачу земельної ділянки в оренду з правом подальшого викупу; наявність договору оренди землі, що укладено між органом державної влади та відповідачем; наявність на момент укладення договору купівлі - продажу плану земельної ділянки; узгодження меж земельної ділянки відповідачем спільно з представником органу місцевого самоврядування та землевпорядником сільської ради; отримання відповідачем висновків про відсутність обмежень на спірній земельній ділянці; розпорядження органу державної влади про продаж земельної ділянки).
Окрім того, з урахуванням наданого відповідачем висновку експерта від 24.02.2025, а також документів, що містять характеристики ставка (зокрема, паспорта ставка, анкети стану водного об'єкта, тощо), суд дійшов висновку про недоведеність прокурором факту розташування на спірній земельній ділянці незамкненого штучного водного об'єкта, а відтак порушення порядку набуття відповідачем у власність земельної ділянки водного фонду.
Заступник керівника Львівської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 у справі №914/1060/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити повністю.
Вимоги апелянта обгрунтовані порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, прокурор зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про розташування на спірній земельній ділянці водного об'єкта замкненого та не руслового типу, погодившись із висновком експерта від 24.02.2025 за № 20-24, складеним на замовлення відповідача, який є недопустимим доказом, оскільки поданий відповідачем з порушенням норм ГПК на стадії розгляду справи по суті.
Окрім того, на переконання прокурора, вказаний висновок експерта містить ряд неточностей та суперечностей, не спростовує інші наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують незамкненість розташованого на спірній земельній ділянці водного об'єкта, що унеможливлює перебування такого у приватній власності згідно ст. 59 ЗК України.
Так, відповідно до ч. 2 с. 59 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність лише замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).
Отже, під час розгляду даної справи суду необхідно встановити, зокрема, статус водного об'єкта, розташованого на спірній земельній ділянці ( замкнена чи незамкнена водойма).
Відповідно до паспорту ставка № 63 від 14.06.2002, спірний водний об'єкт є русловим, джерело живлення - місцевий стік, конструкція ставка - у напіввиямці.
Відповідно до листа Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну від 06.06.2023, наданого на запит прокуратури, спірний водний об'єкт з наявними на ньому гідротехнічними спорудами з'єднаний з річкою Західний Буг каналом та не є замкненого типу.
Згідно з відомостями анкети водного об'єкта № 4604007027 спірний водний об'єкт розташований в басейні річки Західний Буг, є відокремленим, русловим.
Водночас, за висновком експерта від 24.02.2025, складеним за результатами будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи № 20 - 24 на замовлення представника відповідача, на час придбання відповідачем у власність спірної земельної ділянки, включно з водним об'єктом, такий ставок був замкненою водоймою та не був русловим.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Оскільки рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів, призначення експертизи у справі не спрямоване на затягування розгляду, а є засобом для встановлення доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи наведене вище, наявні в матеріалах справи докази та те, що прокурором заперечується можливість прийняття судом поданого відповідачем висновку експерта як допустимого доказу, судова експертиза у даній справі не призначалась та не проводилась, а для з'ясування статусу спірного водного об'єкта необхідні спеціальні знання, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення у даній справі судової гідрологічної експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
З огляду на наведене, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 розгляд справи відкладено на 19.08.2025 та надано можливість учасникам справи запропонувати суду питання для проведення експертизи, визначити експертну організацію.
06.08.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Львівської обласної прокуратури поступило клопотання, в якому прокурор просить на вирішення судової експертизи поставити питання: До якого типу ставка (замкнений чи незамкнений) відносилась водойма (ставок), що знаходиться на земельній ділянці площею 5,1199 га кадастровий номер 4621884600:06:000:0001, на момент придбання 11.06.2003, з урахуванням документів, долучених до матеріалів справи, зокрема даних паспорта ставка від 14.06.2002, у якому вказано про наявність каналу та шандеру? Проведення судової експертизи у даній справі прокурор пропонує доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Розглянувши клопотання прокурора, з врахуванням обставин справи, колегія суддів вважає за доцільне на вирішення експертизи поставити наступне питання: До якого типу ставка (замкнений чи незамкнений) відносилась водойма (ставок), що знаходиться на земельній ділянці площею 5,1199 га кадастровий номер 4621884600:06:000:0001, на момент придбання 11.06.2003, з урахуванням документів, долучених до матеріалів справи, зокрема даних паспорта ставка від 14.06.2002, та візуального огляду об'єкта дослідження?
При цьому, враховуючи те, що відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2017 №1420/5 Львівська область належить до регіональних зон обслуговування Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд апеляційної інстанції проведення судової експертизи доручає Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 99 ГПК України призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч. 7 ст. 100 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
Оскільки експертиза призначається за ініціативою суду, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті, покладається на прокурора. Остаточний розподіл судових витрат буде проведений відповідно до ст. 129 ГПК України під час ухвалення рішення суду після закінчення судового розгляду.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про призначення у справі №914/1060/24 судової гідрологічної експертизи та зупинення апеляційного провадження у справі до отримання результатів судової експертизи.
Керуючись статтями 99, 100, 234, 228, 229 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Призначити у справі №914/1060/24 судову гідрологічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського,54).
2. На вирішення експертизи поставити питання:
До якого типу ставка (замкнений чи незамкнений) відносилась водойма (ставок), що знаходиться на земельній ділянці площею 5,1199 га кадастровий номер 4621884600:06:000:0001, на момент придбання 11.06.2003, з урахуванням документів, долучених до матеріалів справи, зокрема даних паспорта ставка від 14.06.2002, та візуального огляду об'єкта дослідження?
3. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покласти на Львівську обласну прокуратуру (79055, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19).
4. Попередити експерта про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
5. Провадження у справі №914/1060/24 зупинити на час проведення судової гідрологічної експертизи.
6. Матеріали справи № 914/1060/24 передати Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського,54).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищин Г.В.