КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/8789/24
Провадження № 2/552/643/25
20.08.2025 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Безугла А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.10.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26.10.2022-100001188. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 26.10.2022 року, строком на 42 дні, під відсотки, що передбачені договором. ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 11 280 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 000 грн., заборгованість по процентах - 5 280 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Тому позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 280 грн. та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 06.01.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача щодо витребування доказів.
В судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. В тексті позовної заяви звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в її відсутність та відсутність відповідача, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Відповідачем ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву щодо не визнання позовних вимог посилаючись на те, що розмір заборгованості не обґрунтований, відсутні належні докази щодо отримання відповідачем кредитних коштів. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 26.10.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26.10.2022-100001188. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6 000 грн., строком на 42 дні, Дата повернення (виплати) кредиту - 06/12/2022. Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі - "первинний період"). Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі - "черговий період"). Період користування ставкою "Економ" - період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів (надалі - період "Економ"). Ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/ залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідачем ОСОБА_1 26.10.2022 року електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, Додаток до анкети позичальника, чим підтверджено укладення кредитного договору та отримав на свій рахунок кошти у розмірі 6 000 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання по перерахуванню кредитних коштів, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 26.10.2022 року.
Відповідно до повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 29.07.2025 року № 20.1.0.0.0/7-250721/63237-БТ, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 26.10.2022 року зараховано суму у розмірі 6 000 грн., про що суду надано виписку по рахунку за період з 26.10.2022 по 26.10.2022 року.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом установлено, що 26.10.2022 року позивачем на рахунок відповідача перераховані кошти, що обумовлені кредитним договором № 26.10.2022-100001188, а отже позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі.
В свою чергу відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 11 280 грн., з них: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 6 000 грн., заборгованість по процентам у розмірі 5 280 грн.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статей 77, 78, 81 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ч.3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Позивачем на підтвердження факту існування заборгованості відповідача подано розрахунок заборгованості за договором .
Не визнаючи дану заборгованіть, відповідачем не надано доказів на підтвердження не визнання такої заборгоаності, також відсутній контррозрахунок складений відповідачем щодо його заборгованості перед позивачем.
Крім того, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження виконання умов договору щодо повернення кредитних коштів, а тому заперечення відповідача є безпідставними та недоведеними.
Нарахування заборгованості проведено позивачем в межах дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит у визначений договором строк не повернув.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, суд дійшов до висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 10,12,81, 141, 259,263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №26.10.2022-100001188 від 26.10.2022 року у розмірі 11 280 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а всього 13 702 грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення виготовлений 20 серпня 2025 року.
Головуючий Ж.В.Кузіна