КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5939/25
Провадження № 1-кс/552/1574/25
20.08.2025 м. Полтава
Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна,
встановив:
До слідчого судді Київського районного суду м. Полтави 07.08.2025 звернувся детектив Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025171020000007 від 27.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, в якому просить накласти арешт на документи, речі, предмети, майно, виявлені та вилучені під час проведення огляду території та приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується засновником ПП «Фішгуд» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 у своїй господарській діяльності, зокрема: мобільний телефон марки «Іpone 13», IMEI НОМЕР_2 s/n НОМЕР_3 , що містить інформацію та відомості, листування щодо господарської діяльності ПП «Фішгуд»; грошові кошти, джерело походження яких не підтверджено в загальній сумі 1 820 287 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025171020000007 від 27.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.
Із матеріалів поданого клопотання встановлено, що відомості до ЄРДР унесено на підставі матеріалів правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за фактом того, що службові та інші, контролюючі діяльність підприємства ПП «Фішгуд» (код ЄДРПОУ 42926038) особи, в період 2022-2025 років, шляхом не відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства доходу, отриманого від реалізації через власну торгівельну мережу необлікованої продукції за готівкові кошти, умисно ухилилися від сплати податку на прибуток в сумі понад 7 млн грн. (а.с. 3).
Згідно висновку аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності ПП «Фішгуд» за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 років, проведеного співробітниками Управління аналізу інформації та управління ризиками ТУ БЕБ у Полтавській області встановлено, що службовими особами ПП «Фішгуд» при здійсненні фінансово-господарської діяльності були вчинені дії, які спрямовані на не відображення в податковий та бухгалтерській звітності реального обсягу здійснених операцій з придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, в тому числі за рахунок відображення по бухгалтерському та податковому обліках підприємства господарських операцій з ТОВ «Ларсен Фіш» (код ЄДРПОУ 44961231), ТОВ «Леттогрупп» (код ЄДРПОУ 35497703), ТОВ «Крамар ЛТД» (код ЄДРПОУ 38978420, з 05.12.2022 - ТОВ «Інтер Ойл Енд Транс»), ТОВ «Вінзер - Груп» (попередня назва - ТОВ «Фіш - Альянс», код ЄДРПОУ 39193230), ТОВ «Агрос Море» (код ЄДРПОУ 42898163) та ТОВ «Дніпро Фіш» (код ЄДРПОУ 43741100), внаслідок чого сума ненадходження до бюджету податків може становити 53 572 884,79 грн.
Вказана протиправна діяльність спрямована на ухилення від сплати податків в великих розмірах та підрив економіки України в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до зазначеної вище протиправної діяльності, пов'язаної з ухиленням від сплати податків в великих розмірах причетний громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп. НОМЕР_1 , уродженець с. Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , являється засновником ПП «Фішгуд», а також одним з організаторів схеми ухилення від сплати податків, що полягає у не відображенні в податковий та бухгалтерській звітності ПП «Фішгуд» реального обсягу здійснених операцій з придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей.
Також встановлено, що ОСОБА_6 будучи одним із засновників ПП «Фішгуд», водночас із цим являється батьком ОСОБА_7 , дружини директора та засновника ПП «Фішгуд» ОСОБА_8 , зареєстрованої як фізична особа - підприємець, з використанням реквізитів якої через мережу власних торгових павільйонів здійснюється подальша реалізація власно виготовленої силами ПП «Фішгуд» необлікованої продукції, фактично проживає на території за адресою: АДРЕСА_1 , де можуть зберігатись речі, предмети та документи, які можуть бути використані як докази у вказаному кримінальному провадженні.
05.08.2025 на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави проведено огляд приміщень та території, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання засновника ПП «Фішгуд» ОСОБА_6 , під час якого виявлено та вилучено документи, речі, предмети, відомості, що стосуються вказаної діяльності, зокрема: мобільний телефон марки «Іpone 13», IMEI НОМЕР_2 s/n НОМЕР_3 , що містить інформацію та відомості, листування щодо господарської діяльності ПП «Фішгуд»; грошові кошти, джерело походження яких не підтверджено в загальній сумі 1 820 287 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень.
Постановою детектива від 06.08.2025 вищевказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям визначеними ст.98 КПК України та мають істотне значення для кримінального провадження.
Оскільки вищевказані речі мають значення речових доказів по кримінальному провадженню, з метою збереження речових доказів, а також у слідства виникла необхідність у проведенні судових експертиз, з метою виявлення інформація, яка може мати важливе значення для кримінального провадження та буде в подальшому доказом вини причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, детектив просить накласти арешт на вилучене майно.
ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання, обґрунтовуючи тим, що під видом огляду фактично був проведений обшук, в ході проведення огляду ОСОБА_6 не було роз'яснено його права та обов'язки, у ОСОБА_6 на початку слідчої дії було вилучено його особистий мобільний телефон, в результаті чого, був позбавлений можливості зателефонувати до адвоката, тому «добровільність» дій зазначена в протоколі огляду не відповідає дійсності. Зазначив, що ОСОБА_6 доступ до мобільного телефону не обмежувався, однак вміст інформації на телефоні детективом не оглядався, також ОСОБА_6 надав пароль доступу до телефону. Щодо вилучених грошових коштів зазначив, що вказані грошові кошти не знаходилися у домоволодінні, а перебували в автомобілі ОСОБА_6 , який знаходився за територією домоволодіння та на який не розповсюджувалася ухвала слідчого судді. Вказані грошові кошти були призначені для виплати заробітної плати ПП «Фішгуд», вказані кошти є власними заощадженнями ОСОБА_6 джерело походження яких є пенсія, доводи від власної підприємницької діяльності, продажу автомобіля.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини 5 статті 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з частиною 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з частиною 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У поданому до суду детективом клопотанні доведено наявність достатніх підстав вважати, що дійсно було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 72025171020000007 від 27.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.
З протоколу огляду від 05.08.2025 проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 22.07.2025 справа № 552/5939/25 під час проведення огляду приміщень та території, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання представника ПП «Фішгуд» ОСОБА_6 , виявлено та вилучено документи, речі, предмети, відомості, що стосуються вказаної діяльності, зокрема: мобільний телефон марки «Іpone 13», IMEI НОМЕР_2 s/n НОМЕР_3 , що містить інформацію та відомості, листування щодо господарської діяльності ПП «Фішгуд»; грошові кошти, джерело походження яких не підтверджено в загальній сумі 1 820 287 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень.
Постановою детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_3 від 06.08.2025 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72025171020000007 від 27.01.2025.
Отже, вилучене майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Як вбачається з клопотання, накладення арешту на вилучене майно детектив вважає необхідною мірою для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вказаного кримінального правопорушення та з метою збереження речових доказів.
Водночас, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України обмеження користування майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, тощо.
Суд також враховує, що згідно зі ст. 160 КПК України доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Водночас, детектив у клопотанні необґрунтовав необхідність арешту вилученого мобільного телефону марки «Іpone 13», IMEI НОМЕР_2 s/n НОМЕР_3 , доступ до якого не був обмежений на час проведення огляду, а отже останній не вбачав підстав для реалізації свого права. Натомість у клопотанні не наведено обґрунтування необхідності арешту такого майна.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на виконання вимог частини 1 статті 173 КПК України детективом доведено необхідність арешту до частини майна та наявність ризиків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України.
Таке рішення виходить з позиції розумності та співмірності обмеження права власності, права користування та наслідків такого арешту майна.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки, сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає частковому задоволенню.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до статті 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 98, 131, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України,
ухвалив:
Клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна, задовольнити частково.
Накласти арешт на документи, речі, предмети, майно, виявлені та вилучені під час проведення огляду приміщень та території, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме:
- грошові кошти в загальній сумі 1 820 287 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень.
В іншій частині клопотання, відмовити.
Мобільний телефон марки «Іpone 13», IMEI НОМЕР_2 s/n НОМЕР_3 , повернути власнику ОСОБА_6 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Полтавського апеляційного суду з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали оголошений судом 21.08.2025 о 08 год 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1