Справа № 184/1382/25
Номер провадження 2-о/184/113/25
20 серпня 2025 рокум. Покров
Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Лариса Петрівна «про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю матері з донькою»,
Заявниця звернулась до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю матері з донькою, посилаючись на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , яка до дня своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . В квартирі АДРЕСА_2 їй належала частка за життя, а саме 2/3. 09.03.2013 року вона одружилася з ОСОБА_3 , а 22.04.2024 року рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу вона змінила місце проживання та переїхала за адресою проживання матері, а саме: АДРЕСА_1 . У зв'язку з погіршенням стану здоров'я матері вона після розлучення проживала разом з нею та доглядала за нею. У період з квітня 2024р. по день смерті матері вони проживали разом однією сім'єю, як мати та донька. Вона і по теперішній час проживає за вищевказаною адресою. Зважаючи на похилий вік та незадовільний стан здоров'я матері, вона, проживаючи разом з матір'ю, вела з нею спільне господарство, вони мали спільний бюджет, за рахунок спільних коштів вона оплачувала лікування матері під час хвороб, спільно вирішували всі інші побутові потреби. За рахунок коштів спільного бюджету вона облаштувала мамі кімнату та підтримувала її належний стан, який би задовольняв потреби матері. За спільні кошти нею було придбано необхідні меблі та побутову техніку. 11.04.2025р. відкрито спадкову справу за №94/2025. З метою оформлення своїх спадкових прав 14.04.2025 року вона звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. Щодо майна, яке належало її матері, а саме частка квартири АДРЕСА_2 , приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з наступних підстав: пропущено строк, встановлений законом для прийняття спадщини (відсутні документи, що встановлюють факт спільного проживання матері та доньки, оскільки вони були зареєстровані за різними адресами). В зв'язку з чим вона змушена звернутись до суду з вказаною заявою.
Заявниця в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Заінтересована особа - приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. в судове засідання не з'явилась, надала до суду клопотання, в якому просить розглянути справу за її відсутності.
Суд, вислухавши заявницю, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №608 (а.с.13).
Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками вказані: батько - « ОСОБА_7 », мати - « ОСОБА_2 » (а.с.23об).
Згідно свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , 09 березня 2013 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_8 » (а.с.10).
Згідно рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 22.03.2024 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний (а.с.11-12).
14.04.2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а у разі неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину - надання Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Щодо майна, яке належало її матері, а саме 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з наступних підстав: пропущено строк, встановлений законом для прийняття спадщини (відсутні документи, що встановлюють факт спільного проживання матері та доньки, оскільки вони були зареєстровані за різними адресами) (а.с.14-15).
Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80814760 від 11.04.2025 року, виданого приватним нотаріусом Бойко Л.П., до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи. Номер у Спадковому реєстрі: 73934512. Номер у нотаріуса: 94/2025. Спадкодавець: ОСОБА_2 (а.с.15).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №80814663 від 11.04.2025 року, наданої приватним нотаріусом Бойко Л.П. у зв'язку з відкриттям спадкової справи за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.26об).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №80814813 від 11.04.2025 року, наданої приватним нотаріусом Бойко Л.П., наданої у зв'язку з підготовкою до видачі свідоцтва про право на спадщину, знайдено таку інформацію: Спадкодавець: ОСОБА_7 . Спадкова справа: Номер у Спадковому реєстрі: 60877629. Стан: чинний. Номер у нотаріуса: 117/2017. Свідоцтво про право на спадщину: Номер у Спадковому реєстрі: 60941260. Стан: чинний (а.с.29).
Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» №18369859 від 03.04.2008 року, квартира за адресою: АДРЕСА_3 по 1/3 частці належить кожному: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 на праві приватної спільної часткової власності (а.с.30).
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Відділом комунальної власності міськвиконкому м. Орджонікідзе, квартира за адресою - АДРЕСА_3 по 1/3 частці належить кожному ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 на праві приватної спільної часткової власності. Підстава: Розпорядження від 27.11.2007 року. Номер: НОМЕР_2 (а.с.31).
Згідно інформації виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області за №201/02-14 від 18.04.2025 року, за відомостями реєстру територіальної громади м. Покров ОСОБА_2 на день смерті перебувала зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 з 15.01.1982р. по 07.10.2024р. Інформація щодо інших осіб, зареєстрованих за вищевказаною адресою на день смерті ОСОБА_2 , в реєстрі територіальної громади міста відсутня (а.с.32).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
За приписами ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року по справі №5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від ЗО травня 2008 року за № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов'язані спорідненням зі спадкодавцем.
Судом встановлено, що заявниця і її мати постійно проживали у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки, зважаючи на похилий вік та незадовільний стан здоров'я матері, заявниця, проживаючи разом з матір'ю, вела з нею спільне господарство, вони мали спільний бюджет, за рахунок спільних коштів заявниця оплачувала лікування матері під час хвороб, спільно вирішували всі інші побутові потреби. Інших спадкоємців, які могли би прийняти спадщину немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України, окрім справ передбачених ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення вищезазначеного юридичного факту відповідає вимогам закону та інтересам заявниці, встановлюється з метою отримання свідоцтва про право на спадщину та повністю доведено дослідженими доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю матері з донькою необхідно задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 13, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Лариса Петрівна «про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю матері з донькою» - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі своєю матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.08.2025 року.
Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш