Справа № 180/1072/25
2/180/603/25
19 серпня 2025 р. м.Марганець
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Хомченко С.І.,
з секретарем судового засідання - Меньшиковою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Яводчак Олександр Васильович до акціонерного товариства «Марганецького гірничо-збагачувального комбінату» про відшкодування моральної шкоди,-
Представник позивача адвокат Яводчак О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків, посилаючись на те, що при виконанні трудових обов'язків, внаслідок нещасного випадку, позивач отримав виробничу травму, про що було складено Акт Н-1/П про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, позивач втратив своє здоров'я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він постійно відчуває посилення болю в шийно-грудному та в поперековому відділах з іррадіацією в праву руку та праву нижню кінцівку, затерпання правої руки, болючість та обмеження рухів в шийному та поперековому відділах хребта, які посилюються при фізичному навантаженні, зміни погоди, ходьбі. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 184 000 гривень, яку просить стягнути з відповідача.
18 червня 2025 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач надав відзив на позовну заяву у якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що нещасний випадок з позивачем стався з ним у зв'язку з його недбалістю. Позивач не зазначає в позові та відсутні докази, які б підтверджували ступінь втрати професійної працездатності у позивача. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, зокрема, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві та якими доказами це підтверджується. Вважають, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику вніслідок ушкодження здоров'я здійснюється фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Також, наведений позивачем розрахунок розміру компенсації моральних страждань не підтверджується жодними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Також, позивачем не наведено жодних доказів, якими підтверджується факт заподіяння йому моральних страждань, що унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно зі ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працює на підприємстві відповідача, що підтверджується копією трудової книжки.
27.09.2021 року з ОСОБА_1 при виконанні трудових обов'язків стався нещасний випадок, внаслідок чого отримав забій шийного та грудного відділів хребта, торакоцервікалгія. За даним випадком складено акт за формою Н-1/П від 27.10.2021 року.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо , зокрема шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
З матеріалів справи вбачається, що позивач внаслідок отриманої травми на виробництві постійно відчуває посилення болю в шийно-грудному та в поперековому відділах з іррадіацією в праву руку та праву нижню кінцівку, затерпання правої руки, болючість та обмеження рухів в шийному та поперековому відділах хребта, які посилюються при фізичному навантаженні, зміни погоди, ходьбі.
Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії. Дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 20 листопада 2019 року по справі № 210/3177/17, що також узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 07 вересня 20200 року у справі №185/10591/21.
Позивач, отримавши виробничу травму, до медико-соціальної експертної комісії для встановлення йому стійкої втрати працездатності не звертався, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 246, 258, 263-268, 430 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Яводчак Олександр Васильович до акціонерного товариства «Марганецького гірничо-збагачувального комбінату» про відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Марганецький міський суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: С. І. Хомченко