Справа № 177/760/25
Провадження № 2-а/177/11/25
Іменем України
21 серпня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Березюк М. В.
за участі: секретаря Дятел К. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку адміністративного судочинства, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просив суд скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 124 від 05.03.2025, на підставі якої його визнано винуватим та притягнуто до адміністративної відповідальності, з застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, а провадження по справі закрити за відсутності події та складу правопорушення. Представник позивача просила суд поновити строк на оскарження даної постанови, оскільки позивач отримав копію постанови від 05.03.2025 лише 10.03.2025, після чого невідкладно звернувся до Криворізького центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги для призначення представника.
19.03.2025 центром призначено представника, яким підготовлено позов до суду (а.с. 13). Представник вказала, що пропуск визначеного законом строку для звернення до суду з вказаним позовом пропущено з поважних причин, не залежних від волі ОСОБА_1 , а тому просила суд поновити строк на звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.
Суд вважав за необхідне поновити позивачу строку для звернення до суду з вказаним позовом, враховуючи викладені обставини та з метою забезпечення доступу до правосуддя.
В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
10.03.2025 позивач дізнався про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно нього складено постанову № 124 від 05.03.2025 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 17000 грн, за нібито вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Зі змістом вказаної постанови позивач ознайомився в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вважав, що в його діях відсутній склад правопорушення, так як неявка до ТЦК зумовлена ненадходженням повістки, що підтвердив працівник пошти. Йому не було належного повідомлення про виклик, протокол складено за його відсутності, він не був повідомлений про дату та час розгляду протоколу, розгляд справи відбувся за його відсутності, без роз'яснення його процесуальних прав, тим більше постанова не містить конкретної норми законодавства, що нібито ним порушена. У зв'язку з чим, він просив суд позов задовольнити, скасувавши оскаржувану постанову (а.с. 78-84).
З 31.03.2025 він знятий з військового обліку за непридатністю до військової служби.
Позивач та його представник в судове засідання не прибули, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягали.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, участь представника у розгляді справи не забезпечив, заяв з процесуальних питань не надано, відзиву не подано. Відповідач клопотав перед судом про продовження строку для подання відзиву, ухвалою суду від 12.06.2025 клопотання задоволено, відповідачу продовжено строк для подання відзиву до 23.06.2025 (а.с. 71, 73), але відповідач відзив не подав.
Ухвалами суду неодноразово випробовувалися докази від відповідача (а.с. 99-100), а саме копія особової справи ОСОБА_1 , копії матеріалів, що були складені в межах матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо нього за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, однак отримавши вказані ухвали відповідач їх не виконав, витребувані докази суду не надав.
Вказане не перешкоджає розгляду справи, забезпечення розгляду якої в розумний строк покладено на суд.
Учасники по справі та їх представники до суду не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності, що не перешкоджає розгляду справи та не вимагає здійснення фіксації судового засідання за допомогою технічних засобів.
Розглянувши заяви по суті справи, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 15), є особою з інвалідністю 3 групи по зору безстроково (а.с. 12), перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено військово-обліковим документом № 240920201425523400018 (а.с. 85). Згідно даних військово-облікового документа, ОСОБА_1 має відстрочку від мобілізації до 07.03.2030, на підставі п. 2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та 31.03.2025 виключений з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону України (а.с. 85-86). Факт непридатності до військової служби встановлено на підставі висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.03.2025 (а.с. 14).
Відповідно до постанови № 124 від 05.03.2025 ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 06.08.2019 року особисто уточнив свої дані військовозобов'язаного, що автоматично відобразилося в системі «Оберіг» ІНФОРМАЦІЯ_4 .
09.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 створено повістку № 472251 для уточнення даних військовозобов'язаного ОСОБА_1 , в якій вказано про обов'язок з'явитися 19.10.2024 о 11:00 год до адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана повістка надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом з позначкою «Повістка ТЦК» «Вручити особисто» засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», за адресою ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , що є його зареєстрованим місцем проживання (а.с. 33).
Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за ознаками неприбуття за викликом до ТЦК та СП під час особливого періоду, відповідач керувався даними електронного сайту АТ «Укрпошта», що за даними трекінгу рекомендованого листа з № 0600294663468 містив інформацію про прибуття листа до відділення 16.10.2024 року та повернення адресату з відміткою «адресат відмовився» від 23.10.2024 (а.с. 8-11).
Оскільки ОСОБА_1 не з'явився за викликом ІНФОРМАЦІЯ_4 19.10.2024, останнього піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, що підтверджено змістом оскаржуваної постанови.
Частина ч.1 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено часткову мобілізацію, а Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год в Україні введено воєнний стан, що триває донині.
Отже, починаючи з 17.03.2014 в Україні діє особливий період.
Відповідно до п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України№ 560 від 16.05.2024 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин - формування повістки), під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, в тому числі, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно п. 28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до змісту п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Порядок дій оператора поштового зв'язку, в процесі вручення повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови КМУ № 1071 від 10.10.2023). Вказані Правила, серед іншого, визначають, що рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».
Відповідно до змісту ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 4 -6 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
В підтвердження свої невинуватості у вчинення правопорушення, в ненадходженні на його адресу повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 з викликом на 19.10.2024, позивач надав суду копію нібито письмових пояснень працівника відділення поштового зв'язку від 10.03.2025 (а.с. 18). Однак, вказані пояснення не є засобом доказування в розумінні ст. 72 КАС України, а клопотань про виклик до суду відповідного працівника відділення поштового зв'язку перед судом не заявлено. У зв'язку з чим, а також враховуючи те, що заява не містить прізвища особи, яка її склала, суд не приймає вказану заяву як доказ по справі.
Суд неодноразово витребував у відповідача докази на підтвердження чи спростування доводів позивача про те, що повістка про виклик не була йому вручена в порядку визначеному законом (а.с. 71, 89, 99-100), але відповідач ухвали суду не виконав, витребувані судом докази не надав, позовні вимоги не заперечив.
Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування доводів позивача та підтвердження обставин, які були покладені відповідачем в основу оскаржуваної постанови, зокрема не надав ні конверта в якому надсилалася та повернулася відправнику повістка на ім'я Дмітрієнку, що могло б підтвердити дійсні причини невручення повістки, наявність чи відсутність на повістці телефону адресата, тощо, ні роздруківок з сайту АТ «Укрпошта», на які посилався в оскаржуваній постанові.
Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. У зв'язку з чим, судом витребувано з АТ «Укрпошта» інформацію про те, чи було вручено адресату рекомендоване повідомлення з № 0600294663468 та іншу інформацію що стосується предмета спору (а.с. 99-100).
АТ «Укрпошта» надало суду інформацію про те, що рекомендований лист з позначкою «Повістка ТЦК» № 0600294663468 від 12.10.2024 на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) надійшов на відділення 53081 Радушне 16.10.2024 та доставлявся за вказаною адресою, але вручений не був, оскільки двері ніхто не відчинив. За вказаною адресою абонентська скринька відсутня, у зв'язку з чим повідомлення залишено у щілині воріт адресата. Так як за листом до відділення ніхто не звернувся, його 23.10.2024 повернуто на адресу відправника із зазначенням причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою». Оскільки окремих аркуш книги для запису рекомендованих відправлень (ф. 8), що містить запис про лист № 0600294663468 розшукати не вдалося, повідомити дату доставки листа адресату не надалося можливим (а.с. 108).
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що перед судом не спростовано доводи позивача про те, що він не був своєчасно обізнаний з надісланням йому повістки до ТЦК на 19.10.2024, що й стало підставою для його не з'явлення за викликом. Хоча причина невручення листа адресату ОСОБА_1 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а не «адресат відмовився», як вказано в оскаржуваній постанові), в розумінні п. 41 Порядку є належним оповіщення військовозобов'язаного, однак за відсутності інформації про дату, коли повістка доставлялася адресату працівником АТ «Укрпошта», тобто чи була вона доставлена до 19.10.2024 (дата явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 ), унеможливлює твердження про те, що ОСОБА_1 був своєчасно та в порядку визначеному законодавством повідомленим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 11:00 год 19.10.2024.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно, суд приходить до висновку, що відповідачем перед судом не доведено того факту, що позивач був належним чином повідомленим про дату, час та місце його явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а висновки про відповідача про його винуватість у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП за подією неявки 19.10.2024 є передчасними, необґрунтованими, ґрунтувалися на припущеннях, що є неприпустимим.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що уповноваженим суб'єктом - ІНФОРМАЦІЯ_3 , поза розумним сумнівом, не доведено факт належного вручення ОСОБА_1 повістки на 11:00 год 19.10.2024, відповідно не доведено факт умислу останнього щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказану дату та час. Вказане виключає наявність складу правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Постанова ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнята суб'єктом владних повноважень без дійсного встановлення обставин справи, за відсутності складу правопорушення, порушує права ОСОБА_1 , а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 , постанова якого скасовується, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, що був ним сплачений, але в межах розміру, що визначений законом 605,60 грн (3028 грн х 0,2 ставка при оскарженні постанов у справах про накладення адміністративного стягнення).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за справою про адміністративне правопорушення № 124 від 05.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.В. Березюк