Справа № 201/10304/25
Провадження № 1-кс/201/3649/2025
20 серпня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Попаснянського відділу Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 (ВКЗ), захисника ОСОБА_4 (ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3 відділення СВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій і Луганській областях ОСОБА_5 , погодженого прокурором Попаснянського відділу Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22025130000000053, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2025 року, -
Короткий виклад клопотання.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчими СВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 22025130000000053, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, до слідчого за викликами не з'являється, перебуває на тимчасово окупованій території, його оголошено у розшук, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив з огляду на відсутність конфіденційної бесіди із своїм підзахисним і неузгодження правової позиції, просив відмовити.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025130000000053, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України за фактом добровільного зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 внаслідок повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023 від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025 та відповідно діє до теперішнього часу.
У результаті вищезазначених подій, значна частина території Луганської області, починаючи с 24.02.2022 по теперішній час опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій РФ на території Луганської області.
Одночасно, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Луганської області з числа представників політичного блоку «ЛНР» створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та, згідно з Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, є органами окупаційної адміністрації РФ.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, вся територія Луганського району Луганської області, у т.ч., місто Луганськ, з 07.04.2014 є тимчасово окупованою РФ територією України.
З 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Луганської області та на так званих «закордонних дільницях» на території РФ було проведено незаконний референдум з питання «входження Луганської народної республіки до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації».
30.09.2022 підписано так званий «Договір між Російською Федерацією та Луганською народною республікою про прийняття до Російської Федерації Луганською народною республікою та утворення у складі Російської Федерації нового суб'єкта» (мовою оригіналу: «Договор между Российской Федерацией и Луганской народной республикой о принятии в Российскую Федерацию Луганской народной республикой и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта»), який у подальшому ратифіковано федеральним законом держави-агресора, внаслідок чого з листопада 2022 року розпочалася перереєстрація та створення нових незаконних органів державної влади так званої «лнр», як суб'єкта РФ.
Так, на окупованій території м. Луганська Луганської області представниками так званої «лнр», підконтрольними державі-агресору, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора.
Зокрема, законом так званої «лнр» № 428-ІІІ від 14.03.2023 «Про створення на території Луганської народної республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів» (мовою оригіналу: «Об образовании на территории Луганской народной республики городских округов, установления их границ») створено «Муніципальне утворення міський округ місто Луганськ Луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «Муниципальное образование городской округ город Луганск Луганской народной республики»), виконавчо-розпорядчим органом якого є так звана «Адміністрація міського округу муніципальне утворення міський округ місто Луганськ Луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «Администрация городского округа муниципальное образование городской округ город Луганск Луганской народной республики»), що в розумінні п.п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є окупаційною адміністрацією Російської Федерації.
В квітні 2024 року, більш точний час встановити за об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась 24.02.2022 повномасштабним військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, знаходячись на тимчасово окупованій території м. Луганська Луганської області, переслідуючи особисті інтереси, керуючись ідеологічними мотивами, маючи умисел на зайняття керівної посади в незаконному органі так званої «лнр» та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з представниками окупаційних військ російської федерації та представниками так званої «лнр», отримавши від них пропозицію на зайняття посади так званого «начальника відділу транспорту управління забезпечення життєдіяльності міста адміністрації міського округу муніципального утворення міський округ місто Луганськ Луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «начальника отдела транспорта управления обеспечения жизнедеятельности города администрации муниципального образования городской округ город Луганск луганской народной республики»), який знаходиться та здійснює свою діяльність за адресою: Луганська область, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, будинок 14, і в порушення вимог Конституції та законів України, добровільно погодився на вказану пропозицію.
Частинами 3 та 4 пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5 передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном. Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Перебуваючи на посаді так званого «начальника відділу транспорту управління забезпечення життєдіяльності міста адміністрації міського округу муніципального утворення міський округ місто Луганськ Луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «начальника отдела транспорта управления обеспечения жизнедеятельности города администрации муниципального образования городской округ город Луганск луганской народной республики»), громадянин України ОСОБА_6 виконує організаційно-розпорядчі (керує трудовим колективом та підлеглими, ділянкою роботи, яка йому доручена) та адміністративно-господарські функції (здійснює управління ввіреним йому у зв'язку із виконанням покладених обов'язків майном відділу) у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України за фактом добровільного зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України обґрунтовується, а факт перебування останнього на тимчасово окупованій території підтверджується зібраними у провадженні доказами:
- повідомленням ГВ ЗНД 3 управління ГУСБУ в Донецькій та Луганській областях про виявлене кримінальне правопорушення;
- протоколами оглядів від 31.01.2025, 28.02.2025 Інтернет-ресурсів, відповідно до яких виявлено та зафіксовано в мережі Інтернет відомості про добровільне зайняття громадянином України ОСОБА_6 посади т.зв. «начальника отдела транспорта управления обеспечения жизнедеятельности города администрации муниципального образования городской округ город Луганск луганской народной республики») та перебування останнього на тимчасово окупованій території м. Луганськ Луганської області;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтвердили добровільне зайняття громадянином України ОСОБА_6 посади т.зв. «начальника отдела транспорта управления обеспечения жизнедеятельности города администрации муниципального образования городской округ город Луганск луганской народной республики») та перебування останнього на тимчасово окупованій території м. Луганськ Луганської області;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які впізнали на пред'явлених фотознімках ОСОБА_6 серед інших осіб;
- протоколами оглядів публікацій в мережі Інтернет за участю свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , під час яких зафіксовано факт перебування ОСОБА_6 на посаді т.зв. «начальника отдела транспорта управления обеспечения жизнедеятельности города администрации муниципального образования городской округ город Луганск луганской народной республики») та перебування останнього на тимчасово окупованій території м. Луганськ Луганської області;
- іншими матеріалами досудового розслідування.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні та виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Щодо належного повідомлення про підозру та набуття статусу підозрюваного.
У зв'язку зі збройною агресією РФ проти України, воєнним станом в Україні, захопленням м. Луганськ Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135 КПК України, повістки про виклик ОСОБА_6 для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України були розміщені:
1) повістки про виклик на 21.04.2025, 22.04.2025, 23.04.2025 у газеті «Урядовий кур'єр» від 17.04.2025 №79 (8004) та 17.04.2025 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора;
2) повістки про виклик на 28.04.2024, 29.04.2024, 30.04.2024 та письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 5 ст.111-1 КК України від 24.04.2024 у газеті «Урядовий кур'єр» від 24.04.2024 №84 (8009) та 24.04.2024 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
Жодного разу у визначений час та місце ОСОБА_6 не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим 24.04.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 у рамках кримінального провадження № 22025130000000053 від 22.01.2025 у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України, шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру у засобах масової інформації загальнодержавного значення, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У подальшому, 12.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про змінену підозру за ч. 5 ст. 111-1 КК України, для вручення якої він викликався:
1) повістками про виклик на 09.06.2025, 10.06.2025, 11.06.2025, які розміщені у газеті «Урядовий кур'єр» від 05.06.2025 №113 (8038) та 05.06.2025 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора;
2) повістками про виклик на 16.06.2025, 17.06.2025, 18.06.2025, які розміщені у газеті «Урядовий кур'єр» від 12.06.2025 №118 (8043) та 12.06.2025 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора. Тут же було розміщено змінене повідомлення про підозру.
Таким чином, 24.04.2025 ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Щодо ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду підтверджується тим, що у разі визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, останньому загрожує реальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Як зазначено вище, ОСОБА_6 неодноразово викликався слідчим через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, але жодного разу на виклик не з'явився, що вказує на стійке бажання уникнути кримінальної відповідальності за вчинені протиправні дії.
Крім того, з 18.06.2025 ОСОБА_6 перебуває у розшуку, інформації про його перебування на підконтрольній території України не встановлено.
Додатково слід враховувати спосіб вчинення кримінального правопорушення (всупереч законодавству України надав згоду та був обраний до незаконного органу влади, який співпрацює з країною-агресором та підпорядкованій їй окупаційній адміністрації) та місце його вчинення (на тимчасово окупованій території Луганської області). Вказані дії свідчать про наявність прямого умислу на їх вчинення, бажання настання відповідних наслідків.
На підтвердження ризику того, що підозрюваній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчить наявність у нього необмеженого доступу до документів, що вказують на перебування його на посаді у незаконному органі на тимчасово окупованій території, документів, що ним готуються, підписуються, візуються, розпорядчих актів та інших документів, що підтверджують реалізацію ним наданих організаційних, розпорядчих та інших повноважень.
Перебування підозрюваного ОСОБА_6 поряд з вказаними документами та об'єктами з одночасною відсутністю доступу до них органу досудового розслідування, свідчить про наявність у підозрюваного можливості знищити чи сховати вказані докази з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В обґрунтування ризику того, що підозрюваний буде незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які викривають його злочинну діяльність необхідно зазначити, що підозрюваний перебуває на окупованій території, серед місцевих мешканців, а також спілкується з певним колом осіб, що протиправно займають різні посади в незаконних органах влади на окупованій території, підпорядковуються підозрюваному, або яким підпорядковується він. Вказані особи можуть підтвердити вчинення підозрюваним протиправних дій, надати відповідні показання у суді та докази.
За відсутності доступу до вказаних території органу досудового розслідування, неможливістю допиту таких осіб у якості свідків, з одночасним перебуванням підозрюваного поряд з ними, останній має всі можливості незаконного впливу на них.
В обґрунтування ризику того, що підозрюваній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється свідчить наступне. Так, підозрюваний призначений на посаду у незаконному органі влади на тимчасово окупованій території, будучи наділеним відповідним обсягом повноважень та маючи особливий статус, що визнається на окупованій території, підозрюваний має всі умови для продовження протиправної поведінки, що не виключає і вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Щодо розшуку.
Постановою слідчого від 18.06.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Щодо перебування підозрюваного на окупованій території.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, всю територію Луганського району Луганської області, у т.ч. територію міста Луганськ Луганської області віднесено до території України, тимчасово окупованої Російською Федерацією з 07.04.2014.
Таким чином, факт тимчасової окупації території м. Луганськ є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження.
Про перебування ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території свідчать вищевказані матеріали кримінального провадження.
Висновки.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, його оголошено у розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Щодо застави.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Інші питання.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22025130000000053, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2025 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Попаснянського відділу Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1