ЄУН 932/2385/25
Провадження № 2/932/889/25
20 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря - Христюк М.В.
позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»,
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у заочномувідкритому судовому засіданні в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
І. Стислий виклад позиції позивача.
20.11.2024 позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 24.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , було укладено електронний договір № 3844915 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно з умовами кредитного договору, сума кредиту складає 10000,00 грн., строк кредиту 360 днів, строк позики до 18.07.2024 року, стандартна процентна ставка 2 % в день. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач своїх обов'язків не виконав та кошти не повернув.
У подальшому, 24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 25/05/2024, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» отримало право грошової вимоги за договорами, в тому числі за договором № 3844915, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 .
Всупереч умовам кредитного договору, ОСОБА_1 своїх боргових зобов'язань не виконала, після відступлення права грошової вимоги жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», ані на рахунки первісного кредитору не здійснила. Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» становить 68935, 27 грн., що складається з 9990, 99 грн - тіла кредиту; 47954, 18 грн - нарахованих процентів первісним кредитором; 10990, 10 грн - нарахованих позивачем процентів за 55 календарних днів.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованості за кредитним договором, судові витрати, які складаються з 2422,40 грн. судового збору та 10000 грн витрат на правову допомогу.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначено про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач до суду не з'явився, повідомлявся про виклик до суду у встановлений цивільним процесуальним законодавством спосіб, відзиву, а також будь-яких заяв або клопотань судові не надав.
Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості внаслідок невиконання договору.
Ухвалою суду від 24.04.2025 року по справі було відкрито провадження та призначено судове засідання на 09.15 год. 09 червня 2025 року.
09.06.2025 у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладений на 18.08.2025.
В судовому засіданні 18.08.2025 через повторну неявку відповідача, що повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання ним відзиву, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-282 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду
Судом встановлено, що 24.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3844915. Згідно з умовами кредитного договору, сума кредиту складає 10000,00 грн., строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка 2, 00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 .
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Відповідно до довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТЕЖІ» від 31.05.204 № 296-3105, було проведено успішний переказ коштів на картку клієнта в сумі 10 000,00 грн, на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 о 17:48 год.
Як виходить із представленого позивачем розрахунку заборгованості за вказаним кредитом, станом на 24.07.2024 відповідач мав існуючу перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» заборгованість в розмірі 57945, 17 грн, з яких: 9990, 99 грн - тіла кредиту; 47954, 18 грн - нарахованих процентів первісним кредитором.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Частина перша ст.641 ЦК України вказує, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За положеннями ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимогст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Частинами 1,2ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В силу приписів ч.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому (ч.2ст.1050 ЦК України).
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч.1 ст.517 ЦК України).
24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» отримало право грошової вимоги за договорами, в тому числі за договором № 3844915, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 від 24.07.2023 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 24.05.2024 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги в сумі 58945, 17 грн., у тому числі 9990, 99 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 47954, 99 грн - заборгованість за відсотками.
Після відступлення права грошової вимоги, позивач ТОВ «Фінтраст Капітал» («ФК «Фінтраст Україна») в межах строку дії договору за період з 24.05.2024 по 17.07.2024 року включно були нараховані відсотки за 55 днів. Сума відсотків склала 10990, 10 грн, що збігається з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Отже, позивач набув статусу нового кредитора відповідача за вищевказаним Кредитним договором.
Відповідачем розрахунки позивача не спростовані, не надано суду доказів, які спростовували би наданий розрахунок заборгованості перед позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» як новим кредитором у грошовому зобов'язанні відповідача, а також відповідачем не доведено належними доказами відсутність такої заборгованості перед позивачем чи попереднім кредитором ТОВ ««Лінеура Україна».
На підставі наведеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором №3844915 від 24.07.2023 на загальну суму 68935, 27 грн., що складається з 9990, 99 грн - тіла кредиту; 47954, 18 грн - нарахованих процентів первісним кредитором; 10990, 10 грн - нарахованих позивачем процентів за 55 календарних дні
V. Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються судом повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім при пред'явленні позову судовий збір в сумі 2422, 40 грн.
Щодо розподілу судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи, відповідно до якої останній прохає стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн, суд зазначає наступне.
Виконання договору від 17.07.2024 року з боку адвоката Столітнього М.М. підтверджується актом-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.11.2024.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження №61-15005св19).
Таким чином, визначення у договорі розміру гонорару, опис наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги від 17.07.2024 року, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи та тривалістю розгляду, кількістю проведених судових засідань; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт значення справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ФІНТРАСТ УКРАЇНА» судових витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,141,259,263-265,279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 3844915 від 24.07.2023 у загальному розмірі 68935 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять ) грн, 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн, 40 коп. та 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрати на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто Шевченківським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.08.2025.
Суддя І. В. Петунін
20 серпня 2025 року