Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/17043/25
Провадження №1-кп/523/1663/25
про призначення судового розгляду
21 серпня 2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в приміщенні суду, обвинувальний акт в кримінальному провадженні із звинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
19 серпня 2025 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні із звинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, який наступного дня ухвалою суду призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
ОСОБА_5 обвинувачують у вчиненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями або сприянню їх вчиненню порадами, вказівками, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
З'ясувавши думку прокурора, який вважав можливим призначити судовий розгляд провадження, дослідивши складений слідчим та затверджений прокурором обвинувальний акт, за відсутності заперечень проти цього від сторони захисту, суд дійшов наступних висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Пересипському районному суду м. Одеси, оскільки вмінені обвинуваченому діяння було розпочато на території Пересипського району м. Одеси.
Підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві для продовження досудового розслідування судом не вбачається.
Клопотань про здійснення судового виклику інших осіб для допиту у суді та витребування певних речей чи документів не заявлено. Необхідності для виклику перекладача обвинувачений не потребує, оскільки достатньо розуміє державну мову, якою ведеться судочинство.
З'ясовуючи питання про визначення порядку судового розгляду, склад осіб, які братимуть участь в ньому, суд вважає за необхідне судовий розгляд даного провадження проводити одноособово, в який викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника.
На підставі ч.3 ст.23 КПК України також слід покласти на прокурора обов'язок із забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення.
Прокурором заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, обґрунтоване причетністю ОСОБА_5 до вміненого злочину, його тяжкістю та суспільною небезпечністю, а також існуванням ризиків можливого переховування обвинуваченого від суду, продовження злочинної діяльності, незаконного впливу на свідків, а також знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
З'ясувавши заперечення сторони захисту суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до несудимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності та обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Обґрунтованість причетності ОСОБА_5 до вміненого йому діяння була перевірена слідчим суддею при первинному застосуванні запобіжного заходу, а також в цілому не оспорюється стороною захисту.
Незважаючи на наявність у обвинуваченого місця проживання, сім'ї та неофіційної роботи, оцінюючи доводи прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв'язку із тим, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків в межах даного кримінального провадження, суд з цим погоджується, виходячи з наступного.
Доводи прокурора про існування ризику можливого знищення обвинуваченим, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, є припущеннями, оскільки обвинувальні докази у справі зібрані у відповідних процесуальних формах, відкриті стороні захисту в порядку ст.290 КПК України, та відсутні будь-які переконливі докази можливого здійснення обвинуваченим таких дій.
Водночас, вмінене обвинуваченому діяння характеризується підвищеною суспільної небезпекою, а також суворими мірами покарання, яке може бути призначено у разі визнання винуватим, що обвинувачений цілком усвідомлює. В справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Окрім того, у справі «W проти Швейцарії» ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки це свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення обвинуваченим території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Вищезазначене, на думу слідчого судді, обґрунтовує існування ризику переховування обвинуваченого від суду.
Окрім того, обвинувачений не має жодних легальних джерел для належного матеріального існування, а інкриміноване йому діяння було обумовлено в тому числі і намаганням подолати виниклі матеріальні труднощі, а відтак необхідно визнати, що до теперішнього часу продовжує існувати ризик продовження злочинної діяльності корисливої спрямованості.
До теперішнього часу виключається і те, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, надасть йому можливість здійснювати неправомірний вплив на свідків для надання показань, які б також допомогли обвинуваченому уникнути відповідальності за вчинене.
Необхідно також виходити і із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином існує ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на свідків в даному кримінальному провадженні.
Суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції», оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , спрямовано на шкоду обороноздатності України, в умовах воєнного стану, в період часу, коли продовжує тривати агресивна війна з боку російської федерації проти України.
Крім того, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин вміненого тому злочину, суд вважає за необхідне залишити без змін раніше визначений слідчим суддею розмір застави у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб, обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину, із продовженням строку дії раніше покладених процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.176-178,183,193,314-316,369-372 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження із звинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, на 12 годину 00 хвилин 25 серпня 2025 року, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Пересипського районного суду м. Одеси.
Судовий розгляд даного провадження проводити одноособово.
В судовий розгляд викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника.
Обов'язок із забезпечення явки свідків обвинувачення покласти на прокурора.
Обрати стосовно обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - строком до 16 жовтня 2025 року.
Залишити без змін визначений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 18 липня 2025 року розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України - у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу, після чого ОСОБА_5 звільняється з-під варти.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі населеного пункту за місцем проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із свідками в даному провадженні.
Апеляційна скарга на ухвалу суду (в частині обраного запобіжного заходу) може бути подана впродовж п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.
Головуючий ОСОБА_1