Справа № 521/9093/25
21 серпня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участі секретаря судового засідання Багнюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 521/9093/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
15 липня 2025 року до Овідіопольського районного суду Одеської області згідно ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.06.2025 року за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, оскільки місце реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1 , що територіально підсудна Овідіопольському районному суду Одеської області.
В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 , просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18 липня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено справу до судового розгляду на 21.08.2025 року о 11 год. 30 хв.
20 серпня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , звернувся до суду з заявою про закриття провадження по справі, мотивуючи свою заяву тим, що в провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 509/5338/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.11.2024 року по справі № 509/5338/24 було закрито провадження по цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а тому представник відповідача вважає даний позов таким, що підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Сторони в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява представника відповідача підлягає задоволенню, а провадження по справі підлягає закриттю, з огляду на таке.
Судом встановлено, що в провадженні суду перебувала цивільна справа № 509/5338/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час розгляду справи №509/5338/24 позивачка відмовилась від позову, відмова від позову була прийнята судом та закрито провадження у справі, про що 25.11.2024 року постановлена ухвала. Ухвала від 25.11.2024 року у справі №509/5338/24 до суду апеляційної інстанції не оскаржувалась та набула законної сили 11.12.2024 року.
Згідно із ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Вказане положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України було зазначено в ухвалі від 25.11.2024 року у справі №509/5338/24, відповідно якої було закрито провадження у справі.
Незважаючи на зазначені обставини, позивачка повторно звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судом встановлено, що зміст позовної заяви, що була подана ОСОБА_1 і розглядалась у справі №509/5338/24 був повністю тотожним змісту позовної заяви, що розглядається судом у даній справі, про той самий предмет і з тих самих підстав. Будь-які нові підстави у позовній заяві або обставини, якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги, відсутні.
Позови вважаються тотожними у тому випадку, коли в них одночасно співпадають сторони, підстава і предмет (пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України).
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21).
Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. (Постанова Верховного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 192/265/23)
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору (Постанова Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі № 640/7778/18).
Натомість позовна заява по даній справі дослівно співпадає з текстом позовної заяви по справі №509/5338/24, отже суд відповідно до імперативних положень ст. 255 ЦПК України має закрити провадження у справі.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Керуючись ст. ст.255-256,258,260-261,352-355 ЦПК України, суд,-
Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: Є.М. Панасенко