Справа № 507/374/25
Провадження № 1-кп/507/29/2025
Номер рядка звіту 293
21.08.2025 рокуселище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Любашівка кримінальне провадження № 12025162360000004 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Євтодія Балтського району Одеської області, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, не одруженої, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
про обвинувачення у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор ОСОБА_4
сторона захисту:
обвинувачена ОСОБА_3
ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення за встановлених обставин:
Згідно графіку чергувань працівників сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області в період з 08 год. 00 хв. 02 січня 2025 року по 08 год. 00 хв. 03 січня 2025 року несли службу інспектор сектору реагування патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_5 та інспектор сектору реагування патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_6 . В ході несення служби, працівниками поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , приблизно о 12 год. 50 хв. 02 січня 2025 року по вулиці Яблуневій в селі Гвоздавка Друга Подільського району Одеської області, з метою перевірки документів, був зупинений автомобіль марки «ВАЗ 21013», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , на передньому пасажирському сидінні якого знаходилась ОСОБА_3 , а на задньому пасажирському сидінні знаходились: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Після зупинки вказаного автомобіля та перевірки документів у ОСОБА_8 між ОСОБА_3 та працівниками поліції ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, в результаті якого, 02 січня 2025 року, о 13 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, біля будинку АДРЕСА_2 , вийшла з салону автомобіля марки «ВАЗ 21013», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та з метою перешкоджання законним діям працівникам правоохоронного органу, тобто виконанню покладених на працівників правоохоронного органу службових обов'язків, а також підриву авторитету співробітників правоохоронних органів, умисно, усвідомлюючи те, що працівники органу поліції знаходяться при виконанні службових обов'язків, почала висловлюватись на адресу працівників поліції, які перебували у форменому одязі, а саме: інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 та інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 нецензурною лайкою.
З метою припинення протиправних дій ОСОБА_3 , працівники поліції зробили останній зауваження та попрохали її заспокоїтися, на що вона ніяким чином не реагувала та продовжила нецензурно виражатися в бік поліцейських.
В цей же час, ОСОБА_3 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що перед нею знаходяться працівники поліції у форменому одязі із розпізнавальними знаками Національної поліції України, які виконують свої службові повноваження, продовжила вести себе агресивно та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення опору працівнику поліції, штовхнула поліцейського ОСОБА_5 руками в область голови, тим самим почала чинити опір та завдала фізичного болю останній.
З метою припинення протиправних дій, зазначеними працівниками поліції було зроблено усне зауваження ОСОБА_3 та остання була попереджена про застосування до неї заходів фізичного впливу на підставі ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію».
Далі, працівники поліції, застосовуючи фізичну силу, стали намагатися затримати ОСОБА_3 , однак остання активно перешкоджала законному застосуванню до неї сили, намагалася вирватися, тим самим чинила опір під час здійснення ними своїх службових обов'язків.
Окрім того, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжувала поводити себе агресивно та зухвало, принижуючи честь і гідність поліцейських, в грубій формі висловлювалася образливими словами в бік поліцейських, на законні вимоги поліцейських не реагувала, почала штовхатись, розмахувати руками та з метою визволення своїх рук, обома своїми руками, схопила за формений одяг інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , тим самим продовжуючи чинити супротив працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, що виразилось у активному фізичному опорі під час затримання.
У відповідь на це, з метою припинення протиправної діяльності ОСОБА_3 , до неї було застосовано заходи фізичного впливу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», а саме: затримання особи з метою одягнути на неї кайданки.
Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 342 КК України як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 провину в інкримінованому її кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.342 КК України визнала повністю, та підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені вобвинувальному акті, зокрема розповіла, що дійсно 02 січня 2025 року вона перебувала в автомобілі, який зупинили поліцейські, перед цим вживала алкоголь. Під час перевірки документів виник конфлікт, в ході якого вона чинила опір працівникам поліції, висловлювалася на адресу поліцейської нецензурною лайкою, штовхала.
Потерпіла: ОСОБА_5 згідно заяви просила кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 розглянути у її відсутність, просила призначити покарання відповідно до закону.
Обвинувачена окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнала кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченої, показання якої відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються та дослідженням документів, що її характеризують. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також їм зрозуміло, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.342 КК України, за ознакою опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст..65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка є громадянкою України, згідно характеристики скарг на неї не надходило, не одружена, утримує та виховує двох малолітніх дітей, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не знаходиться. Поряд із тим, суд враховує пом'якшуючу та обтяжуючу обставини.
Так, відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання за ч.2 ст. 342 КК України у виді пробаційного нагляду.
При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов'язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України.
Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_3 не обирався, підстав для його обрання не має.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити її покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Згідно ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1