Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/431/25
Провадження № 2/499/354/25
Іменем України
21 серпня 2025 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Погорєлова І. В., секретаря судового засідання Дібрової О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління МЮ про визнання батьківства
Позивач звернувся до Іванівського районного суду Одеської області з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 рідним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідний актовий запис №970, зареєстрований Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.06.2023 року, а саме внести зміни: в графі відомості про батька дитини, виключивши відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Турецької Республіки, як батька дитини та внести відомості зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », змінити по батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
При зверненні до суду, позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що він є рідним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з тим, батьком дитини у актовому записі про народження вказано ОСОБА_2 , оскільки на час народження дитини, його мати ОСОБА_3 перебувала з останнім у зареєстрованому шлюбі, однак разом з відповідачем не проживали. Шлюб між нею та відповідачем було розірвано рішенням Іванівського районного суду Одеської області 25.11.2024 року. Позивач має бажання офіційно підтвердити своє батьківство щодо малолітнього ОСОБА_4 , яке повністю підтверджене висновком молекулярно-генетичного дослідження.
У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.128 ЦПК України, заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе провести підготовче судове засідання у його відсутність.
Третя особа, ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явилася, однак надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, просила позов задовольнити.
Представник Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління МЮ у судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність.
Положеннями ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі фактичні обставини справи.
Згідно з копією свідоцтва про народження та копії актового запису про народження №970, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , в графі «Батько» якого записаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в графі «Мати» - ОСОБА_9 .
Відомості про батька дитини вказані на підставі актового запису про шлюб №77 від 22.01.2018 року складений Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Згідно копії свідоцтва про шлюб, дійсно ОСОБА_9 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 22.01.2018 року, який рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 25.11.2024 року було розірвано.
Відповідно до висновку експертного судово-медичного молекулярного-генетичного дослідження №12, наданого ДСУ «Одеським обласним бюро судово-медичної експертизи», молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , 16.06.2023 року з ймовірністю 99,99%, таким чином батьківство практично доведене.
При прийняті рішення суд виходить з такого
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
У відповідності до ч.1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
У ч.1 ст.134 СК України зазначено, що на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі статті 129 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).
До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 08 березня 2023 року, справі № 205/5698/21, провадження № 61-564св23.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Абзацом 2 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
На підставі наведеного, враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, доведені висновком експертизи, суд приходить до висновку, що позов про визнання батьківства підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 142, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації - АДРЕСА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 37947480, місцезнаходження Десантний бульвар 14, м. Одеса) про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , громадянина України - батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Одеса, Одеська область, Україна.
Виключити з актового запису №970, вчиненого 27.06.2023 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 - відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши в графі «Батько»: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , громадянин України. Внести до актового запису про народження №970 від 27.06.2023 року зміни: прізвище дитини « ОСОБА_5 » змінити на « ОСОБА_6 », по батькові дитини « ОСОБА_7 » змінити на « ОСОБА_8 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ