20 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 674/1279/23
Провадження № 22-ц/820/1374/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Спірідонової Т.В., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Демчук В.М.
за участю представника скаржника - адвоката Петренка В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (суддя Сосна О.М.).
Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи,дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Скарга мотивована тим, що рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07.05.2024 у справі №674/1279/23 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на її утримання на час навчання у розмірі 1/8 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 16.08.2023 до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.
Ухвалою від 31.10.2024 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області роз'яснив рішення суду від 07.05.2024 у справі №674/1279/23 наступним чином: стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на її утримання підлягають аліменти до закінчення навчання, тобто до 30.06.2024, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.
Зазначав, що державним виконавцем Городенківського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75777909, з огляду на те, що у виконавчому листі виданому Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області 23.07.2024 зазначено, що рішення у справі №674/1279/23 набрало законної сили 30.03.2021, що не відповідає дійсності.
Крім цього, звертав увагу, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 75777909 по примусовому виконанню виданого Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області виконавчого листа № 674/1279/23 відкрито після завершення строку пред'явлення та завершення строку виконання стягнення відповідно до строку визначеного судовим рішенням у справі №674/1279/23.
Зазначав, що розраховану виконавцем суму боргу за період з серпня 2023 року по червень 2024 року в розмірі 29009,07 грн ОСОБА_1 повністю сплатив в грудні 2024 року.
Вказував, що Городенківський відділ ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції продовжував здійснювати нарахування у виконавчому провадженні №75777909 після червня 2024 року. Відповідно всі кошти стягнуті надміру сплачених 29009,07 грн є стягнутими протиправно і безпідставно, а тому підлягають поверненню у спосіб повороту виконання.
У зв'язку з наведеним, з врахуванням заяви про уточнення скарги, просив суд:
-визнати протиправними дії Городенківського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 75777909 по відкриттю виконавчого провадження на підставі неналежно оформленого виконавчого листа;
визнати протиправними дії Городенківського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по здійснення нарахувань після 30.06.2024 у виконавчому провадженні № 75777909;
- зобов'язати Городенківський відділ ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 75777909 здійснити поворот виконання та повернути ОСОБА_1 кошти надміру стягнуті зверх 29009,07 грн на користь ОСОБА_3 кошти.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2025 року у задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги. Посилається на відповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вказує, що звертаючись з позовом до суду, позивачка надала документи про навчання в Чернівецькому кооперативному фаховому коледжі економіки і права, термін навчання до 30 червня 2024 року. Позивачка інших відомостей про навчання суду не надавала, а тому Дунаєвецький районний суд Хмельницької області при розгляді справи №674/1279/23 інших відомостей чи доказів навчання в інших учбових закладах не досліджував та не оцінював. Відповідно, рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07.05.2024 у справі № 674/1279/23 не може поширюватись на період аж до 23 років. В роз'ясненні суд вказав на залежність від події, яка першою настане, досягнення 23-річного віку чи закінчення навчання в Чернівецькому кооперативному фаховому коледжі економіки і права.
За таких обставин, вважає, що стягнення коштів з ОСОБА_1 на виконання зазначеного рішення суду в період після 30 червня 2024 року є однозначно безпідставним, протиправним та перевищенням виконавчим органом повноважень і вихід за рамки рішення суду.
Зазначає, що встановлення судом факту усунення недоліків виконавчого листа виданого 18.07.2024 у справі №674/1279/23 після відкриття виконавчого провадження, а саме 18.10.2024, є доказом того, що станом на дату відкриття провадження 75777909 у виконавчого органу не було підстав для відкриття виконавчого провадження на підставі згаданого виконавчого листа.
Крім цього, звертає увагу апеляційного суду, що відкриття виконавчого провадження відбулося за межами строків стягнення визначених судом.
Вважає, що довідка № 6552 від 11.02.2025 про те, що ОСОБА_3 , нібито, є студенткою заочної форми навчання II курсу та продовжує навчання в Хмельницькому національному університеті з 02.09.2024, є недопустимим і неналежним доказом, та не має відношення як до справи № 674/1279/23 так і до виконання рішення суду зазначеній справі. З огляду на це, суд в оскаржуваній ухвалі фактично ввів до справи №674/1279/23 факт, про який в рішенні у справі № 674/1279/23 нічого не зазначено, чим фактично розширив межі та змінив суть рішення у справі № 674/1279/23, на що суд при розгляді даної скарги однозначно ні законних, ні процесуальних прав не мав.
Вказує, що при розгляді скарги суд встановив факт ігнорування виконавчим органом рішення у справі № 674/1279/23, так як рішенням у справі № 674/1279/23 визначено граничний термін стягнення - 30 червня 2024 року, але дії виконавчого органу протиправними не визнав.
Зазначає, що доказом протиправності виконавчого органу є і факт закриття виконавчого провадження № 75777909 з підстав повного виконання - сплати ОСОБА_1 нарахованої станом на 01.11.2024 суми в розмірі 29009,07 грн Кіцманським відділом державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Вказану постанову стягувачка не оскаржувала.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
В судовому засіданні представник скаржника - адвокат Петренко В.О. підтримав апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час розгляду справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07.05.2024 у справі №674/1279/23 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на її утримання на час навчання у розмірі 1/8 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 16.08.2023 до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.
На виконання вказаного рішення суду 18.07.2024 видано виконавчий лист у справі № 674/1279/23 та зазначено, що рішення набрало законної сили 30.03.2021. (а.с. 8)
Ухвалою Дунаєвецького районного суд Хмельницької області від 18.10.2024 виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа №674/1279/23, виданого 18 липня 2024 року Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, а саме: помилково вказане "рішення набрало законної сили 30 березня 2021 року" виправити на правильне: "рішення набрало законної сили 04 вересня 2024 року".
Ухвалою Дунаєвецького районного суд Хмельницької області від 31.10.2024 роз'яснено рішення Дунаєвецького районного суд Хмельницької області від 07.05.2024 у справі №674/1279/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання наступним чином: стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на її утримання підлягають аліменти до закінчення навчання, тобто до 30.06.2024, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку. (а.с. 59)
Постановою державного виконавця Городенківського відділу ДВС Гвоздика Д.О. від 12.08.2024 відкрито виконавче провадження 75777909 з виконання виконавчого листа №674/1279/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання на час навчання у розмірі 1/8 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 16.08.2023 до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років. (а.с. 10-11)
13.08.2024 державним виконавцем Городенківського відділу ДВС винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , 21.10.2024 - винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 12.12.2024 державним виконавцем Городенківського відділу ДВС винесено постанови про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами щодо боржника ОСОБА_1 (а.с. 55-56)
Листом Городенківського відділу ДВС №6552 від 11.02.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що у матеріалах виконавчого провадження знаходиться довідка з Хмельницького національного університету від 02.09.2024, яка видана ОСОБА_3 , про те, що вона дійсно є студенткою заочної форми навчання II курсу та продовжує навчання. Станом на даний час ОСОБА_3 не виповнилося 23 роки. Згідно розрахунку державного виконавця станом на 01.10.2024 борг по аліментах становив 44123,93 грн. За період з 01.10.2024 по 31.01.2025 державним виконавцем списано з арештованих рахунків боржника арештовані кошти в сумі 34545,54 гри. Документів від боржника щодо сплати ним коштів в рахунок погашення заборгованості по даному виконавчому провадженні до відділу не надходило. (а.с. 15-17)
Як вбачається із розрахунку сплати аліментів згідно виконавчого листа №674/1279/23 від 23.07.2024 виданого Дунаєвецьким районним судом у Хмельницькій області, сума коштів, яка підлягає стягненню станом на 01.03.2025 складає 44 128,93 грн. Сума коштів, сплачених боржником стягнутих виконавцем станом на 01.03.2025 - 34 966,48 грн. Сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.03.2025 - 9 162,45 грн. (а.с. 58)
Відповідно до постанови головного державного виконавця Городенківського відділу ДВС від 05.03.2025 виконавче провадження №75777909 передано до Кіцманського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_1 працює у Неполоковецькій громаді Чернівецької області.(а.с. 60)
Постановою старшого державного виконавця Кіцманського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.03.2025 виконавче провадження №75777909 закінчено, у зв'язку із фактичним повним виконанням рішення. (а.с. 70)
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та здійснення нарахування та стягнення аліментів з боржника після 30 червня 2024 року є правомірними та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та положенням ст. 199 СК України, з урахуванням фактичних обставин справи, а саме продовження повнолітньою дочкою навчання до досягнення нею 23-річного віку, змісту рішення суду, що виконується, та врахував, що чинне законодавство не передбачає зупинення нарахування аліментів або звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв'язку з продовженням нею навчання при переході на навчання на вищий рівень освіти.
У зв'язку з цим суд не вбачав підстав для задоволення вимог скарги в частині зобов'язання державного виконавця закрити виконавче провадження та повернути надміру стягнуті з боржника кошти в рахунок погашення аліментних зобов'язань.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Статтею 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Матеріалами справи встановлено, що постановою державного виконавця Городенківського відділу ДВС Гвоздика Д.О. від 12.08.2024 відкрито виконавче провадження 75777909 з виконання виконавчого листа №674/1279/23 виданого 23.07.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання на час навчання у розмірі 1/8 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 16.08.2023 до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.
Як вбачається із матеріалів справи 23.07.2024 виданий виконавчий лист у справі №674/1279/23 та у виконавчому листі зазначено, що рішення набрало законної сили 30.03.2021. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18.10.2024 виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа №674/1279/23, виданого 18.07.2024 Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, а саме: помилково вказане «рішення набрало законної сили 30 березня 2021 року» виправлено на правильне: «рішення набрало законної сили 04 вересня 2024 року».
З урахуванням вказаних обставин, суд першої інстанції правильно виходив з того, що виконавче провадження відкрито державним виконавцем Городенківського відділу ДВС у межах строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому вимога про визнання дій протиправними по відкриттю виконавчого провадження №75777909 є безпідставною.
Щодо підстав та умов стягнення аліментів на повнолітню дитину слід зазначити.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 Сімейного кодексу України).
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Період навчання - це будь-яка частина освітньої програми з вищої освіти, оцінена і документально підтверджена, яка, не становлячи повного курсу навчання за програмою, є істотним здобутком знань чи навичок.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про вищу освіту" освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча) програма є єдиним комплексом освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення передбачених такою програмою результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої або освітньої та професійної (професійних) кваліфікації (кваліфікацій). Освітня програма може визначати єдину в її межах спеціалізацію або не передбачати спеціалізації.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України "Про освіту").
Стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.04.2023 у справі №752/20152/16-ц, завершення повнолітньою дочкою/сином, до досягнення ними 23 років, навчання на певному освітньому рівні та:
1) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу на наступний рівень освіти; або
2) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу для здобуття освіти на наступному рівні чи за іншою спеціальністю,
незалежно від того, чи відбувається це в тому самому або у різних начальних закладах освіти, не свідчить про припинення навчання та, відповідно, саме по собі не є підставою для припинення права на утримання (аліменти).
При цьому, як вступ (перехід) на наступний освітній рівень навчання, так і вступ (перехід) до іншого навчального закладу після завершення навчання та здобуття певного рівня освіти, пов'язані із певними часовими періодами, протягом яких не відбувається безпосередньо освітній процес, однак триває освітня діяльність, зокрема вступна кампанія (подача документів, здача іспитів, проходження співбесід, видання наказу про зарахування до навчального закладу тощо).
Такі процедури, що тривають певні періоди часу, є об'єктивними, нормативно врегульованими та їх тривалість не залежить від волі особи, яка здобуває освіту.
Аналіз положень частини другої статті 199 СК України свідчить, що законодавець не передбачив такої можливості, як зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди, зокрема коли повнолітня дитина безпосередньо не бере участі в освітньому процесі, або звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв'язку з продовженням нею навчання в період канікул, переходу на навчання на інший освітній рівень або до іншого навчального закладу, зокрема вступу до магістратури. Правило частини другої статті 199 СК України виключно охоплює випадки припинення права повнолітньої дитини на утримання у разі припинення навчання, тобто закінчення або відрахування з навчання.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_3 є студенткою заочної форми навчання II курсу факультету Здоров'я, психології, фізичної культури та спорту Хмельницького національного університету. Навчається з 01.09.2024 по 30.06.2027, продовжує навчання та не досягла 23-х років.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що продовження навчання ОСОБА_3 та недосягнення нею 23-річного віку є підставою для стягнення аліментів після 30.06.2024.
З урахуванням викладеного вище, суд першої інстанції правильно виходив з відсутності підстав для висновку про наявність протиправності дій державного виконавця щодо здійснення нарахувань аліментів після 30.06.2024 та відсутності підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки державним виконавцем у виконавчому провадженні здійснювались юридично значимі й обов'язкові дії, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Стягнуті на виконання рішення суду аліменти після 30.06.2024 не є безпідставно чи надміру стягнуті та відповідно відсутні підстави для повороту виконання судового рішення.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судовим рішенням визначено граничний строк для стягнення аліментів - 30.06.2024 (завершення ОСОБА_3 навчання у Чернівецькому кооперативному фаховому коледжі), оскільки до досягнення 23-річного віку після закінчення навчання у коледжі (на певному освітньому рівні) ОСОБА_3 продовжила навчання в університеті, а чинне законодавство не передбачає зупинення нарахування аліментів або звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв'язку з вступом до вищого навчального закладу.
Слід зазначити, що період, протягом якого суд вирішив визначити обов'язок щодо сплати боржником аліментних платежів, визначається не конкретними календарними датами, а певними подіями, від настання яких і залежить обрахунок і тривалість цього періоду. Оскільки у разі, якщо б повнолітня дитина не продовжила б навчання на освітньому рівні, тоді за змістом виконуваного рішення суду настали б обставини, з якими суд пов'язував припинення обов'язків з нарахування та сплати боржником аліментних платежів - закінчення дитиною навчання. Водночас, продовження навчання дитиною свідчить, що такий період не закінчився, а тому у боржника продовжив існувати обов'язок зі сплати аліментних платежів до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
При цьому, скаржник не довів, що настали обставини, з якими суд пов'язував припинення стягнення з боржника на користь стягувача аліментних платежів, зокрема припинення (завершення) навчання повнолітньою дочкою, що свідчило б про втрату права дочки на утримання батьком та відповідало б змісту частини другої статті 199 СК України. Доводи апеляційної скарги зводяться до помилкового визначення й обрахування заявником періоду, протягом якого він має сплачувати аліментні платежі на користь повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, що визначений судовим рішенням.
Наявність ухвали про роз'яснення рішення суду від 31.10.2024, на яку посилається скаржник, не змінює суті рішення суду про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки та час її навчання до досягнення нею 23-річного віку.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: Т.В. Спірідонова
О.І. Талалай