12 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 682/476/24
Провадження № 22-ц/820/1650/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.
секретар судового засідання - Дубова М.В.
за участю: апелянта - ОСОБА_1
представника апелянта - Сахно О.В.
позивачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
представника позивачів - ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №682/476/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2025 року, у складі судді Мотонюк Т.Я., у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського кооперативу «Улашанівський» про розподіл майна,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2024 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом, в якому просили припинити спільну часткову власність позивачів в земельній ділянці 6823981600:03:016:0015 та розподілити в натурі дану земельну ділянку, виділивши позивачам 4/5 частки земельної ділянки в окремий об'єкт нерухомого майна.
В обґрунтування позовної заяви зазначали, що позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_1 є співвласниками земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6823981600:03:016:0015, що знаходиться на території Улашанівської (раніше - Волицької) сільської ради. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину (спадкова справа № 249/2019), кожен із спадкоємців має право на 1/5 частку земельної ділянки 6823981600:03:016:0015. Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом. Відповідач не отримав свідоцтво про право на спадщину. Крім того, не виявив бажання спільно користуватися земельною ділянкою на взаємну користь, тому у позивачів виникла необхідність виділити належну їм на праві власності 4/5 частки земельної ділянки в в натурі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2025 року позов задоволено.
Припинено спільну часткову власність ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 6,5914 га кадастровий номер 6823981600:03:016:0015.
Розділити земельну ділянку кадастровий номер 6823981600:03:016:0015 відповідно до варіанту поділу 1, виділивши:
ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в натурі 4/5 частки земельної ділянки площею 5,2731 га з прив'язкою до системи координат:
1Х 5574082,080Y 2327637,280
2Х 5574123,800Y 2327957,000
3Х 5574020,100Y 2327959,820
4Х 5573956,234Y 2327961,560
5Х 5573916,116Y 2327654,102
6Х 5573979,370Y 2327647,710
ОСОБА_1 1/5 частки земельної ділянки площею 1,3183 га. з прив'язкою до системи координат:
1Х 5573916,116Y 2327654,102
2Х 5573956,234Y 2327961,560
3Х 5573913,290Y 2327962,730
4Х 5573873,580Y 2327658,400
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кожному по 2768,40 грн. судових витрат, з яких: 2500 грн. - частка оплати вартості проведеної експертизи, 268,40 грн. - частка оплати судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не оформив спадщину (не отримав свідоцтво про право на спадщину), на даний час не бажає вирішувати питання розподілу, що обмежує права позивачів як співвласників.Оскільки сторони не дійшли згоди щодо спільного користування земельною ділянкою, відповідачем альтернативного висновку експерта із іншими варіантами поділу до суду не надано, наявний висновок експерта не спростовано, тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову та припинення спільної часткової власності сторін щодо земельної ділянки 6823981600:03:016:0015, виділивши позивачам належні їм 4/5 частки земельної ділянки відповідно до варіанту поділу № 1, згідно з висновком експертизи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції ототожнив поділ земельної ділянки і виділення земельної ділянки в натурі, припинивши право спільної часткової власності сторін. Суд безпідставно вказав у рішенні, що інший співвласник перешкоджає реалізації права співвласників, при цьому у рішенні не вказано коли, за яких обставин і у який спосіб відповідач у справі ОСОБА_1 перешкоджав позивачам у справі здійснювати їх право власності у вільному користуванні своїми частками у спільній земельній ділянці. Також суд першої інстанції не дав оцінки тому, що судова експертиза, яку замовляли позивачі у справі, супроводжувалася низкою грубих порушень прав відповідача як сторони у справі та співвласника земельної ділянки, яка була проведена без відома відповідача. Суд визначив належну відповідачу земельну ділянку в точках повороту без зазначення її розміру у метрах за довжиною та шириною. Стягуючи з відповідача на користь позивачів судові витрати, суд не врахував, що в матеріалах справи відсутній договір з експертом і акт виконаних робіт, в яких мали бути зазначені вартість експертного дослідження, тому позивачами належними доказами не доведено оплату судових витрат на проведення експертизи.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на апеляційне оскарження.
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов від представників позивачів - адвоката Маринюка С.О., вказано, що право кожного із співвласників пов'язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому. Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Апелянт не використав права на подання висновку експерта чи спеціаліста в суді першої інстанції, експертизи та не надав іншого висновку спеціаліста, який би спростував поданий позивачами висновок експертизи.
Апелянт ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сахно О.В. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з підстав, наведених у ній.
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представник позивачів - адвокат Маринюк С.О. в судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Позивач ОСОБА_6 , представник відповідача - Сільськогосподарського кооперативу «Улашанівський» повідомлені належним чином про дату, час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 видано свідоцтва про право на спадщину № 2391, № 2390, № 2388, № 2387 від 07.12.2023 за законом після смерті ОСОБА_7 на 1/5 часток кожному земельної ділянки площею 6,5914 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Хмельницька область, Шепетівський район, Улашанівська сільська рада (раніше назва - Волицька сільська рада), за межами населених пунктів на території Волицької сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки - 6823981600:03:016:0015 (а.с. 18, 19, 20, 21).
Право власності позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.12.2023 (а.с. 22-23).
Відповідач ОСОБА_1 право власності на належні йому 1/5 частки вказаної вище земельної ділянки не оформив та свідоцтво про право на спадщину не отримав.
Земельна ділянка 6823981600:03:016:0015 передана в оренду СГК «Улашанівський» згідно із договором від 12.12.2023. Орендар надає згоду на поділ вказаної земельної ділянки (а.с. 245-246, 247).
Відповідно до висновку експерта № 151024/1_ЮШ від 21.10.2024, складеного судовим експертом Шекель Ю.М. щодо можливості виділу в натурі 4/5 частки земельної ділянки 6823981600:03:016:0015, визначено можливі варіанти поділу зазначеної земельної ділянки відповідно до часток співвласників із прив'язками до системи координат (а.с. 108-122).
Зокрема, згідно із варіантом 1 поділу земельної ділянки: власнику 1/5 частки пропонується виділити частину земельної ділянки кадастровий номер 6823981600:03:016:0015, площею 6,5914га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський район, Волицька сільська рада, за межами населених пунктів на території Волицької сільської ради, в розмірі 13183 кв. м. (1, 3183га), що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою синього кольору та має розміри по периметру від південно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м: 306,91м; 42,75м по межі ділянки; 310,06м по лінії поділу; 42,96м по межі ділянки (рис. 1 додатків).
Власникам 4/5 частки пропонується виділити частину кадастровий номер 6823981600:03:016:0015, площею 6,5914га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський район, Волицька сільська рада, за межами населених пунктів на території Волицької сільської ради, в розмірі 52 731кв.м. (5,2731гa), що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою чорного кольору та має розміри по периметру від північно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м: 103,74м; 63,89м по межі ділянки; 310,06м по лінії поділу; 63,58м; 103,24м; 322,43м по межі ділянки (рис. 1 додатків).
Згідно з варіантом 2 поділу земельної ділянки: власнику 1/5 частки пропонується виділити частину земельної ділянки кадастровий номер 6823981600:03:016:0015, площею 6, 5914 га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський район, Волицька сільська рада, за межами населених пунктів на території Волицької сільської ради, в розмірі 13183 кв.м. (1,3183 га), що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою синього кольору та має розміри по периметру від північно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м: 41,30 м по межі ділянки; 319,38м по лінії поділу; 41,10м; 322,49 м по межі ділянки (рис. 2 додатків).
Власникам 4/5 частки пропонується виділити частину земельної ділянки кадастровий номер 6823981600:03:016:0015, площею 6,5914га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський район, Волицька сільська рада, межами населених пунктів на території Волицької сільської ради, в розмірі 52731кв.м. (5,2731га), що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою чорного кольору та має розміри по периметру від південно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м: 306,91м; 106, 33м; 62,14м по межі ділянки; 319,38м по лінії поділу; 62,44м; 106,85м по межі ділянки (див. рис. 2 Додатків).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно із частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 86 ЗК України 2001 року земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку (пункт «в») частини першої статті 87 ЗК України.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 88 ЗК України 2001 року володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення часток - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Так, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
В постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 зроблено висновок про те, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється.
Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У частинах першій, п'ятій, шостій статті 106 ЦПК України зазначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до частини першої статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.
Як вбачається з висновку експерта від 21 жовтня 2024 року до судового експерта звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з проханням надати висновок судової земельно - технічної експертизи для визначення варіанту виділу в натурі 4/5 частки спірної земельної ділянки. Експерт ОСОБА_8 обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, про що зазначено в тексті експертизи.
Відповідно до наданого позивачами висновку судової земельно - технічної експертизи №151024/1_ЮЮШ визначено два варіанти розподілу земельної ділянки між її співвласниками та судом виділено позивачам відповідно до варіанту №1 зазначеного висновку 4/5 частки спірної земельної ділянки, а відповідачу - 1/5 частку спірної земельної ділянки, з прив'язкою до системи координат.
Посилання апелянта на те, що рішення суду є не чітким та не ясним, оскільки площі земельних ділянок визначено за допомогою системи координат, не заслуговує на увагу.
Колегія суддів зазначає, що визначення меж земельної ділянки без прив'язки до системи координат є неможливим, оскільки не дозволяє точно встановити місце розташування земельної ділянки на місцевості, визначення кординат земельної ділянки є технічним способом фіксації просторового розміщення земельної ділянки.
Крім того, в тексті висновку судової земельно - технічної експертизи та в додатках до нього, а також в мотивувальній частині судового рішення наведено розміри земельної ділянки, а саме позивачам запропоновано виділити частину земельної ділянки в розмірі 52731кв.м. (5,2731гa), що позначена на плані штриховкою чорного кольору, та має розміри по периметру від північно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в метрах: 103,74м; 63,89м по межі ділянки; 310,06м по лінії поділу; 63,58м; 103,24м; 322,43м по межі ділянки. Відповідачу запропоновано виділити в розмірі 13183 кв. м. (1, 3183га), що позначена на плані штриховкою синього кольору та має розміри по периметру від південно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в метрах: 306,91м; 42,75м по межі ділянки; 310,06м по лінії поділу; 42,96м по межі ділянки (рис. 1 додатків).
Посилання апелянта на те, що експертом неправильно визначено розміри часток земельної ділянки сторін з прив'язкою до системи координат, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доказів на підтвердження цього відповідачем не надано.
Під час розгляду справи відповідач не заявляв клопотання про призначення судової земельно - технічної експертизи.
Незгода сторони у справі з висновком експерта, неповнота його відповідей є підставою для пропонування експертам дати усні пояснення до свого висновку, а так само для призначення додаткової чи повторної експертизи у межах справи, у якій призначалася судова експертиза, відповідно до вимог ЦПК України (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №761/11228/21).
За таких обставин, колегія суддів враховує, що відповідач відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надав доказів на спростування поданого висновку судової земельно - технічної експертизи, не спростував варіанти розподілу земельної ділянки та, заперечуючи проти позову, не запропонував інший варіант виділення частки земельної ділянки, належної позивачам а отже не довів, що виділення 4/5 частки спірної земельної ділянки позивачам є неможливим, а тому висновки суду першої інстанції про виділення земельної ділянки позивачам за варіантом №1 експертизи є правильними.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неправильного стягнення з відповідача на користь позивачів витрат за сплату висновку експерту.
Згідно з квитанціями від 22 жовтня 2024 року позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 сплачено по 2500 грн кожним ОСОБА_9 за проведення експертизи (а.с.172-173).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 6, 7 статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Для визначення варіантів виділення земельної ділянки позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 замовили висновок судової земельно-техічної експертизи, який був складений судовим експертом Шекель Ю.В. (висновок експерта №15102024/_ЮШ від 21 жовтня 2024 року).
Описаний вище висновок експерта безпосередньо пов'язаний з розглядом цієї справи, виготовлений на замовлення позивачів, факт оплати таких послуг підтверджується належним розрахунковим документом, заперечень щодо розміру цих витрат відповідач не заявляв.
Аналогічні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20.
У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 витрат за проведення експертизи в розмірі по 2500 грн. кожному.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування немає.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції ухвалив рішення суду з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Судові витрати
Згідно з ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 серпня 2025 року.
Судді: Т. В. Спірідонова
Р. С. Гринчук
А. М. Костенко