іменем України
Справа № 684/367/25
Провадження № 2-а/684/12/2025
20 серпня 2025 року селище Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Куцоконя В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №7898 від 12 червня 2025 року та закриття справи,
Позивач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Куцоконя В.В., звернувся в суд з позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №7898 від 12 червня 2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 12 червня 2025 року №7898 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17000 грн. Згідно вказаної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що він не прибув 22 січня 2025 року на 09-00 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1803618, направленій Укрпоштою №0610221361914, що підтверджується повісткою, трекінгом відправлення, причин неявки не повідомив. При розгляді справи в ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач присутнім не був, про результати розгляду протоколу не повідомлявся. Копія постанови була отримана його матір'ю 18 липня 2025 року поштою. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки правопорушення він не вчиняв, склад адміністративного правопорушення відсутній за наступних підстав. Зокрема, позивач зазначає, що як зазначено в постанові повістка повернулася у зв'язку з відсутністю адресата. В будинку, де він проживає, постійно перебуває його мама ОСОБА_3 , поштове відправлення до них ніхто не приносив, про наявність відправлення він СМС не отримував, йому ніхто не телефонував. Тому належним чином він не був повідомлений про наявність повістки та необхідність прибуття до ТЦК та СП, він не знав про її наявність та відсутня його вина в тому, що він у призначений час не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В порушення абзаців 2,8 п.82 Правил надання поштового зв'язку ніхто із працівників пошти позивача по телефону не інформував про надходження на його ім'я рекомендованого повідомлення з позначкою «Повістка ТЦК», за місцем проживання у поштовій скриньці не було повідомлення про наявність такого листа, тому позивач не міг знати про наявність листа та необхідність його отримання.
Враховуючи наведене, позивач просить скасувати постанову № 7898 від 12 червня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання позивач про витребування відомостей із відділу Укрпошти за поштовим відправленням №0610221361914.
Ухвалою суду від 07 серпня 2025 року за клопотанням представника позивача, залучено до участі у даній справі співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
15 серпня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позов та копії матеріалів справи, на підставі яких прийнято постанову№7898 від 12 червня 2025 року, на виконання ухвали суду від 30 липня 2025 року. Відзив обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації та відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 у зв'язку з наявністю статусу «обмежено придатний» повторно пройшов ВЛК 03 червня 2025 року. Позивачу 09 січня 2025 року за його зареєстрованим місцем проживання, рекомендованим листом з описом надіслана повістка №1803618 з вимогами з'явитися 22 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, зокрема щодо стану здоров'я. Позивач у встановлений у виклику день і час не з'явився, про причини не прибуття за повісткою не повідомив. Представник відповідача зазначає, що відповідно до п. 41 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 16 травня 2024 №560 визначено, що повістка може надсилатися засобами поштового зв'язку і днем отримання такого відправлення особою підтверджується інформацією або документами від поштового оператора. Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення №0610221361914 адресованого ОСОБА_1 відправлення повернуто у зв'язку з відсутністю адресата за адресою. Отже, поштовий штамп Укрпошти від 23.01.2025 року на довідці про причини повернення поштового відправлення фактично є днем вручення такого повідомлення. Частиною 3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» визначені поважні причини неможливості прибуття за повісткою, однак будь-яких дій щодо повідомлення причин неявки позивачем зроблено не було, отже встановлених законом вимог він не виконав. Представник відповідача вважає, що доводи позовної заяви не спростовують факту вчинення позивачем правопорушення, тому просить відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Куцоконь В.В. позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з?явився, попередньо до суду направлено відзив начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому міститься клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Як вбачається із змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 , порушив вимоги абз. 3 п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч. 1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ від № 1487 від 30 грудня 2022 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме перебував у розшуку, у зв'язку з тим що не прибув 22.01.2025 року на 09-00 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1803618 направленій Укрпоштою №0610221361914, яку не отримав, що підтверджується повісткою, конвертом, повістка повернулась у зв'язку із відсутністю адресата, причини неявки не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
У ч.1 ст. 210-1 КУпАП визначена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.
Згідно із ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не визначеного чіткого порядку припинення особливого періоду.
Тобто, з 18.03.2014р. і по теперішній час в Україні діє особливий період.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Згідно п.2 ч.1 дод.2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання ухвали суду від 30 липня 2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено до суду матеріали на підставі яких було винесено оскаржувану постанову.
Як встановлено судом, 02 червня 2025 року головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 складено протокол про те, що 02 червня 2025 року о 14 год 00 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував у розшуку у зв'язку з тим, що не прибув 22 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1803618 направленій Укрпоштою, відправлення №0610221361914, яку не отримав, причини неявки не повідомив, відповідно чим порушив вимоги абз. 3 п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч. 1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ від № 1487 від 30 грудня 2022 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
ІНФОРМАЦІЯ_5 надано суду копію повістки №1803618 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 год 22 січня 2025 року для уточнення даних.
Згідно наданої суду копії конверта (поштове відправлення №0610221361914 встановлено, що зазначений конверт відправлено ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) 08 січня 2025 року, отримувачем вказано: ОСОБА_1 . Відповідно довідки про причини повернення/доставлення Ф.20 конверт повернуто відправнику без вручення у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою 23.01.2025.
В силу вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п.28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п.41 вказаного Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009, із змінами, внесеними Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024, передбачено, що Рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
В силу пункту 6.12.4 Регламенту внутрішньої письмової кореспонденції АТ «Укрпошта» у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ТЦК» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22а, де додатково проставляє позначку «Повістка ТЦК», як вказано на рис.16. В аркуші ф.8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.
З врахуванням норм наведених Правил, працівник об'єкта поштового зв'язку зобов'язаний проінформувати одержувача шляхом вкладення до абонентської скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», після чого у одержувача є три робочих дні для того, щоб забрати відправлення.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутня копія повідомлення ф. 22, із проставленням позначки «Повістка ТЦК», відмітки про причину невручення, та зазначенням на зворотному боці відправлення дати вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.
Згідно відповіді про надання інформації на виконання ухвали суду щодо пересилання рекомендованого листа №0610221361914, наданої АТ «Укрпошта» №1.30.002-31009-25 від 15.08.2025, слідує, що рекомендований лист із позначкою «Вручити особисто» від 11.01.2025 на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) надійшов 14.01.2025 до пересувного відділення №129 Хмельницького регіону, доставлявся листоношею ОСОБА_5 в день надходження та 24.01.2025 за вказаною адресою, однак вручити лист не надалось можливим, зі слів матері одержувача ОСОБА_1 його не було вдома, оскільки за отриманням листа ніхто не звернувся, лист повернуто.
Отже, згідно даних листаАТ «Укрпошта» щодо пересилання рекомендованого листа №0610221361914 відсутні відомості щодо виконання листоношею п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку та інформування позивача по телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", докази щодо даної обставини у матеріалах справи відсутні.
Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 , яка є матір'ю позивача та проживає по АДРЕСА_2 , щодо повістки на ім'я сина пояснила, що, перебуваючи у пересувному відділені пошти під час оплати комунальних платежів листоноша їй повідомила, що сину є рекомендований лист, на що вона сказала, що сина немає вдома, за місцем проживання листоноша не приходила ні в цей день, ні пізніше, та не залишала жодного повідомлення для сина про необхідність отримати особисто рекомендованого листа.
З врахуванням наведеного, наявні підстави вважати, що позивач не був обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» та як наслідок обов'язку прибув 22 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1803618.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку, а підставою для накладення адміністративного стягнення може бути умисна поведінка, направлена на ухилення від обов'язку прибути по повістці.
Таким чином, доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено, тому не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови №7898 від 12 червня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та закриття справи про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.7, 245, 254, 256, 268, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 72, 77, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову №7898 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 12 червня 2025 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 605,60 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 29.03.2022 органом 6827, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 20 серпня 2025 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.