20.08.2025 Справа №606/953/25 Провадження №3/607/5553/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №355018 від 08.06 2025, 08 червня 2025 року о 01 год. 47 хв. громадянин ОСОБА_1 в с Конопківка вул. Центральна, Теребовлянського району Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки «BMW 320D» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану завчасно за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, а також гучномовця - не зупинився, однак був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 в смт. Велика Березовиця вул. Промислова, 20, чим порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, заперечив обставини викладені у протоколі та вказав, що не керував транспортним засобом у вказаний у протоколі час. Крім цього він зазначив, що на місці пояснював працівникам поліції, що за кермом вказаного транспортного засобу перебував невідомий чоловік, адже до міста він із дружиною добиралися попутним транспортним засобом, однак належного з'ясування того, чи дійсно він керував транспортним засобом, попри наявні у самих поліцейських сумнівів щодо цього факту. Також зауважив, що на відеозаписі починаючи з 01.40 год, вбачається, що працівники поліції проводили пошук особи, яка перебувала за кермом транспортного засобу та після безуспішної спроби ототожнили його з особою, яка перебувала за кермом, без жодного фактичного підтвердження. Окрім цього просить суд звернути увагу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, яким задоволено його позовні вимоги та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення, з підстав відсутності доказів факту керування транспортним засобом марки «BMW 320D» д.н.з. НОМЕР_1 , 08 червня 2025 року о 01 год. 47 хв.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В судовому засідання встановлено, що в провину ОСОБА_1 ставиться порушення п.2.4 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачено ст. 122-2 КУпАП.
Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР України.
Статтею 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Проаналізувавши вищевказані норми КУпАП вбачається, що обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП є саме факт керування транспортним засобом водієм, а відповідно до Постанови Пленуму ВСУ N 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Безпосередньо керування транспортним засобом є обставиною, що визначає суб'єкта правопорушення, тобто особу, яка підлягає відповідальності за даною статтею - водія.
Разом з тим, як пояснив ОСОБА_1 свою вину у вчиненому він не визнає, оскільки доказів на підтвердження того, що він керував транспортним засобом матеріали справи не містять, з чим суд погоджується. Так, оглянувши аудіовізуальний диск, який долучений суб'єктом владних повноважень в якості доказу вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, судом не встановлено обов'язкової ознаки вказаного порушення, а саме факту керування транспортним засобом марки «BMW 320D» д.н.з. НОМЕР_1 , більше того ОСОБА_1 протягом усього ведення поліцейськими відеозапису, перебуває осторонь від вказаного автомобіля, пояснюючи працівникам поліції те, що за кермом перебувала інша особа.
Крім цього, ОСОБА_1 в судовому засіданні долучено копію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.07.2025 (справа №607/12443/25), яким задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 320D» д.н.з. НОМЕР_1 08.06.2025 01.47 год у с. Велика Березовиця по вул. Промислова, 20.
Відтак, доказами які долучені до матеріалів справи, не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що також в судовому засіданні підтвердив останній, об'єктивних підстав для сумнівів у достовірності його пояснень у суду немає.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, не є належним, достатнім та допустимим доказом вчинення правопорушення в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою протокол не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
На думку суду, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ознаки адміністративного правопорушення у протоколі але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення з цього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису, чого у даному випадку службовою особою уповноваженою на складення протоколів здійснено не було. Саме від якісно складеного протоколу про адміністративні правопорушення працівниками поліції і залежить повне та об'єктивне з'ясування обставин події та притягнення винного до відповідальності.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Таким чином суд не може погодитися з висновками інспектора поліції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, оскільки факт керування останнього не підтверджений жодним наявним в матеріалах справи доказом.
Окрім того суд звертає увагу на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 355018 від 08.06.2025, працівником поліції не зазначено частину статті за якою суб'єкт владних повноважень інкримінував дії ОСОБА_1 , адже стаття 122-2 КУпАП містить в собі декілька частин та різні види покарань.
Частина 2 ст.122-2 КУпАП була включена до ст.122-2 КУпАП на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» №54-ІХ від 11.09.2019 року.
На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення стаття 122-2 КУпАП мала уже дві частини, оскільки Закон України № 54-IX від 11.09.2019 набрав чинності 25.09.2019 року.
Зі змісту та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, а тому вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити, за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 122-2, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо