Справа № 604/840/25
Провадження № 2/604/425/25
04 серпня 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сташківа Н.Б.,
за участі секретаря судового засідання Крупи А.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Підволочиськ Тернопільської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на нерухоме майно, -
В липні 2025 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання за кожним з них права власності на 1/3 частину житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог вказує, що житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, що складається із трьох членів, окрім позивачів, один з членів колгоспного двору - ОСОБА_3 , яка була матір'ю позивачки ОСОБА_1 - померла. Після її смерті ОСОБА_1 успадкувала 1/3 частку матері на право власності на вищевказаний житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами.
В зв'язку із наведеним позивачі просять визнати за кожним з них право власності на 1/3 частину житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як за членами колгоспного двору, оскільки в позасудовому порядку визнати за ними право власності неможливо.
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
В призначене судове засідання позивачі не з'явились, ОСОБА_2 у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності, ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача Підволочиської селищної ради Тернопільської області в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, згідно змісту якої просить розгляд справи проводити без її участі, вказала, що не заперечує проти задоволення позову.
За вказаних обставин, з підстав передбачених ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 30 травня 1992 року, будинок розташований в АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, що складається з 3-х членів, головою якого є ОСОБА_3 . Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Богданівської районної Ради народних депутатів №3 від 22 квітня 1992 року.
Згідно реєстраційного напису на документі про право особистої власності від 30 травня 1992 року, цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами зареєстровано в Тернопільському бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за колгоспним двором, що складається з 3-х членів головою якого є ОСОБА_3 та записаний в реєстрову книгу №1 стор. №170, за реєстром №170
Згідно копії архівної довідки №172 від 18 березня 2024 року, виданої архівним відділом Тернопільської РДА, за документами архівного фонду «Богданівська сільська рада» у господарських книгах села Богданівка, станом на 1992 рік значиться ОСОБА_4 , 1932 року народження - голова двору. Разом з нею проживали: ОСОБА_1 , 1961 року народження - дочка та ОСОБА_2 , 1956 року народження - зять.
Згідно копії архівної довідки №617 від 08 липня 2025 року, виданої архівним відділом Тернопільської РДА, за документами архівного фонду «Богданівська сільська рада» у господарських книгах села Богданівка, станом на 15 квітня 1991 року значиться господарство ОСОБА_3 , 1932 року народження - голова двору. Разом з нею проживали: ОСОБА_1 , 1961 року народження - дочка та ОСОБА_2 , 1956 року народження - зять. Суспільна група господарства - колгоспний двір.
Згідно інформації наданої архівним відділом Тернопільської РВА №1193 від 18 грудня 2024 року, а саме копії рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради № 8 від 22 квітня 1992 року, виконавчий комітет Богданівської сільської ради вирішив встановити факт належності і визнати право власності на жилі будинки за колгоспними дворами, в тому числі, згідно додатку до рішення № 8 від 22 квітня 1992 року: по АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 .
З копії довідки №106 від 28 березня 2025 року виданої БТІ Підволочиського району, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013 дане будинковолодіння (квартира, гараж) зареєстровано за колгоспним двором головою якого є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок виданого 30.05.1992 р. Богданівською сільською радою, записаний в реєстрову книгу №1, реєстраційний номер: 170 від 30 травня 1992 року.
З технічного паспорту виданого БТІ Підволочиського району Тернопільської області від 19 лютого 2020 року та експлікації приміщень до плану житлового будинку садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що загальна площа приміщень будинку становить 68,7 кв.м, з них: житлова 44,1 кв.м., допоміжна 24,6 кв.м.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2019 року у справі №607/26644/19, встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Богданівка Підволочиського району Тернопільської області.
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2025 року у справі №604/35/25 було визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,7 кв.м., з яких: житлова площа 44,1 кв.м., допоміжна площа 24,6 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше
У п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 зі змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до ст.ст.120-121, ст.123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.
Згідно архівної довідки архівного відділу Тернопільської РВА від 08 липня 2025 року, станом на 15 квітня 1991 року в спірному будинку проживали: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, із вищевказаного вбачається, що кожному із членів колишнього колгоспного двору що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які проживали в ньому належало на праві спільної сумісної власності по 1/3 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Один із співвласників вказаного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, ОСОБА_3 , яка є матір'ю позивача ОСОБА_1 - померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка успадкувала частку матері на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Таким чином позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кожен як члени колгоспного двору.
Згідно положень ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірне, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За вказаних вище обставин, суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, беручи до уваги те, що згідно норм матеріального права частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, про визнання права власності є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,7 кв.м., з яких: житлова площа 44,1 кв.м., допоміжна площа 24,6 кв.м., на яку вона має право як член колишнього колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,7 кв.м., з яких: житлова площа 44,1 кв.м., допоміжна площа 24,6 кв.м., на яку він має право як член колишнього колгоспного двору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Б. Сташків