Справа № 468/985/25 Провадження № 2/478/319/2025
21 серпня 2025 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого судді Томашевського О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Луговської А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду с-ща Казанка, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит», через свого представника - Жевегу К.В., звернулося до Баштанського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, де просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 127 800,00 грн, з яких: 20000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 97800,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 10 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 14.05.2025 року цивільну справу № 468/985/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було передано за правилами територіальної підсудності до Казанківського районного суду Миколаївської області.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 03.06.2025 року провадження у справі було відкрито, призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.06.2025 року було постановлено перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 31.07.2025 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.
В судове засідання сторони не прибули, про дату. час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Згідно наведеного клопотання у позовній заяві, позивач просив проводити судовий розгляд справи без участі свого представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.
Так, судом встановлено, що 13 червня 2024 року об 11:52:04 відповідач ОСОБА_1 ознайомився із Паспортом споживчого кредиту (інформація, яка надається до укладення договору про споживчий кредит), згідно якої отримав пропозицію на укладення кредитного договору, зі строком кредитування у 360 днів, шляхом отримання кредитних грошових коштів у сумі кредитного ліміту в розмірі 20 000,00 грн шляхом перерахування кредитодавцем - ТОВ «Селфі Кредит» грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору. За даними Паспорту споживчого кредиту, пропонована процентна ставка складається із стандартної процентної ставки в розмірі 549% річних (1,50% в день) та зниженої процентної ставки в розмірі 494,1% (1,35% в день). Тип процентної ставки - фіксована. Визначено, що загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складають 108 000,00 грн, а за період застосування зниженої процентної ставки - 107 100,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 128 000,00 грн, а за зниженою ставкою - 127 100,00 грн. Реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою протягом всього строку кредитування складає 9089,90% річних, а з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 8077,33%.
Також Паспортом визначено умови повернення кредиту, яка передбачає періодичність платежів. кожні 30 днів, зокрема:
- за стандартною ставкою - 11 платежів по 9000,00 грн зі сплати процентів та 12 платіж на суму 29 000,00 грн, де: 9 000,00 грн - проценти, а 20 000,00 грн - кредит;
- за зниженою ставкою - перший платіж на суму 8 100,00 грн, наступні 10 платежів по 9 000,00 грн. а останній платіж 29 000,00 грн, де: 9 000,00 грн - проценти, а 20 000,00 грн - кредит.
Також Паспортом передбачено нарахування штрафів, а саме: 3000,00 грн на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та 220,00 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.
Про факт ознайомлення із Паспортом споживчого кредиту свідчить електронний підпис відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора: Т865.
13 червня 2024 року об 11:52:34 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1566574 про надання споживчого кредиту за продуктом «New Short», за умовами якого, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, а відповідач одержати та повернути кошти кредиту, сплативши проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п.п. 1.1 Договору).
Згідно умов п.п. 1.2-1.10.2 Договору сторони передбачили, що сума кредиту складає 20 000,00 грн строком на 360 днів. Періодичність сплати платежів складає кожні 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку: стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується протягом строку, встановленого п.п. 1,3 Договору (протягом 360 днів). Знижена процентна ставка становить 1,35% в день, яка застосовується, якщо відповідач до 13.07.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі, не меншої першого платежу.
Загальні витрати на дату укладення Договору складають: 108 000,00 грн за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом, а за період застосування зниженої процентної ставки - 107 100,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 128 000,00 грн, а за зниженою ставкою - 127 100,00 грн. Реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою протягом всього строку кредитування складає 9089,90% річних, а з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 8077,33%.
За умовами п.п. 2.1 Договору кошти надаються позивачем у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
Підпунктами 6.4.1, 6.4.2 Договору, сторони узгодили розмір штрафів, а саме: 3000,00 грн на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та 220,00 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.
Згідно Додатку № 1 до Договору про надання споживчого кредиту, сторони погодили Графік платежів (виходячи з припущення, що застосовується знижена процентна ставка).
Договір та Додаток № 1 до нього підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора: Х897.
ТОВ «Селфі Кредит» виконало умови договору про надання споживчого кредиту та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн, що вбачається з копії листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 10.04.2025 року № 20250410-105.
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 05.05.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача перед ТОВ «Селфі Кредит» становить 127 800,00 грн, з яких 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 97 800,00 грн - заборгованість по процентам та 10 000 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
З копії досудової вимоги від 08.05.2025 року № 1241 вбачається, що позивач звертався на адресу відповідача з вимогою добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором.
Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов'язково повинна бути досягнута згода.
Згідно із п.1.ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із п.1. ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимог цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При укладенні спірного кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Таким чином, на думку суду, позовні вимоги ТОВ «Селфі Кредит» про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1566574 від 13.06.2024 року сумі 117 800,00 грн, з яких 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 97 800,00 грн - заборгованість по процентам є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 10 000 грн, суд приходить до наступного.
Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитний договір укладено 13.06.2024 року, відповідно і штрафні санкції нараховані після 24.02.2022 року. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд виходить з того, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на суму 117 800,00 грн, що складає 92,1% від ціни позову.
Таким чином, в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2231,03 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правничої допомоги від 10.03.2025 року №52 про надання правничої допомоги Адвокатським об'єднанням «СВК Партнерс» з додатком 2 до нього, який містить розрахунок вартості правничої допомоги та акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 29.04.2025 року.
Так, як вбачається з додатку 2 до договору про надання правничої допомоги від 10.03.2025 року №52, вартість правової допомоги складається з:
- аналізу фактичних обставин справи, збір та підготовка доказів у справі на суму 500,00 грн;
- підготовки написання та оформлення позовної заяви про стягнення заборгованості на суму 2000,00 грн;
- підготовка, написання та оформлення апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу на суму 4000,00 грн.
З акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 29.04.2025 року вбачається, що розмір понесених витрат на правничу допомогу складає 2 500,00 грн.
Між тим, з ч. 3 додатку 2 до договору про надання правничої допомоги від 10.03.2025 року №52 сторони визначили гонорар адвоката у розмірі 15% від суми боргу, яка підлягає стягненню з боржника.
У зв'язку з цим, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу складається із 2 500,00 грн за надані послуги та 19 170,00 грн гонорару адвоката у розмірі 15% від суми боргу.
Так, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 826/1216/16 та номером провадження 11-562ас18, й додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 755/9215/15-ц та номером провадження 14-382цс19.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, виснувала про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). При цьому зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Між тим, Велика Палата Верховного Суду й зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час, витрачений вказаним адвокатом для надання послуг, перелік вартості робіт з урахуванням обсягу роботи, зазначеного в детальному розрахунку наданих правничих послуг, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, зважаючи на численні однотипні справи в судах України за позовом ТОВ «Селфі Кредит» про стягнення заборгованості за кредитним договором, й з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 2 500 грн відповідає співмірності складності справи та є розумним розміром відшкодування таких витрат.
З приводу гонорару адвоката у розмірі 19 170,00 грн, то за критерієм розумності, судом не встановлено їх дійсної необхідності, у зв'язку із чим, в цій частині стягнення судових витрат з відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 1А, ЄДРПОУ 43979069) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» за №1566574 від 16.06.2024 року у розмірі 117 800,00 грн, з яких: з яких 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 97 800,00 грн - заборгованість по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 1А, ЄДРПОУ 43979069) судовий збір в розмірі 2231,03 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 1А, ЄДРПОУ 43979069) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 21 серпня 2025 року.
Суддя