Справа № 522/18640/25-Е
Провадження № 2-з/522/471/25
21 серпня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, -
До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на частини об'єктів рухомого та нерухомого майна, а саме на:
- квартиру, загальною площею 40,6 кв.м., житловою площею 15,6 кв.м., що знаходиться, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 487790051237;
- машиномісце № НОМЕР_1 , загальною площею 15,8 кв.м., що знаходиться, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2008158551101;
- нежитлове приміщення № 19, загальною площею 3,5 кв.м., що знаходиться, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2015976751101;
- квартиру, загальною площею 90,8 кв.м., житлова площа 24,3 кв.м., що знаходиться, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2020431451101;
- меблі та побутову техніку, що знаходяться у квартирі АДРЕСА_5 , а саме:
- комплект меблів «кухня+острів», за договором купівлі-продажу від 05.10.2020 № МАР-065 кухня-80, вартістю 10 937 доларів США що станом на дату подання позову (15.08.2025) еквівалентно 453 338,65 грн, згідно курсу НБУ - 41,45 грн;
- комплект меблів «вбиральня 1, вбиральня 2, санвузол, ванна, передпокій, панелі з дзеркалом», за договором купівлі-продажу від 04.12.2020 № МАР-065-80- квартира, вартістю 11 490 доларів США, що станом на дату подання позову (15.08.2025) еквівалентно 476 260,50 грн, згідно курсу НБУ - 41,45 грн;
- ліжко В650-158/56/57 - 1 шт., ламель (каркас) 1,95 х 2,05 - 1 шт., тумба В650-93 - 2 шт., загальною вартістю 45 360,00 грн (з розрахунку: ліжко В650-158/56/57 - 1 шт. вартістю 27 390,00 грн, + ламель (каркас) 1,95 х 2,05 - 1 шт., вартістю 3000 грн, + тумба В650-93 - 2 шт., вартістю 17 360 грн = 47750,00 грн - 5% = 45 360 грн);
- матрац «Краун» 1,95 х 2,05 - 1 шт., вартістю 34 362,00 грн (з розрахунку 38180,00 - 10% = 34 362,00 грн )
- варильну поверхню електричну AEG IAR64413FB - 1 шт., вартістю 15 898,00 грн;
- духову шафу електричну Samsung NV75R5541RS/WT - 1 шт., вартістю 13 398,00 грн;
- телевізор Samsung QE65Q77TAU/UA - 1 шт., кріплення для телевізора Logan Galaxy3 - 1 шт., Comfy доставка стандарт - 1 шт., загальною вартістю 39 607,50 грн (з розрахунку: телевізор Samsung QE65Q77TAU/UA - 1 шт., вартістю 39 165,83 грн, кріплення для телевізора Logan Galaxy3 - 1 шт., вартістю 440,83 грн, Comfy доставка стандарт - 1 шт., вартістю 0,83 грн;
- водонагрівач ABS VLS EVO PW 80 D Ariston- 1 шт., вартістю - 7 843,00 грн.
- автомобіль марки HYUNDAI модель І30, 2013 р.в., об'єм двигуна - 1582 см. Куб., потужність двигуна - 66 кВт., дата державної реєстрації - 11.12.2013.
Також просить заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь-які реєстраційні дії на вищезазначену частини об'єктів рухомого та нерухомого майна.
Крім того, просить заборонити Регіональним сервісним центрам МВС України вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зняття з обліку, реєстрації права власності за новим власником та відчуження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 , а саме: автомобіль марки HYUNDAI модель І30, 2013 р.в., об'єм двигуна - 1582 см. Куб., потужність двигуна - 66 кВт., дата державної реєстрації - 11.12.2013.
Вивчивши заяву та додані до неї документи в межах розгляду заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову одночасно з пред'явленням позову подається до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
Тобто першочерговим при надходженні заяви про забезпечення позову є оцінка дотримання процесуального порядку (юрисдикції) звернення із заявою про забезпечення позову до суду.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об'єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення (постанова Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 185/8191/16-ц).
Аналогічний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20.
Отже, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить, зокрема, визнати право спільної сумісної власності та визнати в порядку поділу майна подружжя право власності на частку такого нерухомого майна: квартири, загальною площею 40,6 кв.м., житловою площею 15,6 кв.м., що знаходиться, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 487790051237; машиномісце № НОМЕР_1 , загальною площею 15,8 кв.м., що знаходиться, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2008158551101; нежитлове приміщення № 19, загальною площею 3,5 кв.м., що знаходиться, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2015976751101; квартири, загальною площею 90,8 кв.м., житловою площею 24,3 кв.м., що знаходиться, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2020431451101.
Таким чином, враховуючи предмет позову, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила виключної підсудності.
При цьому, об'єкти нерухомого майна з приводу яких пред'явлено позов, знаходяться в м. Одесі та Одеській області.
Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
На підтвердження вартості спірного майна позивачем надано довідки про оціночну вартість об'єктів нерухомості від 12 серпня 2025 року, сформовані в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості (Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).
Проте, такі довідки не є належними доказами на підтвердження дійсної (ринкової) вартості об'єктів нерухомого майна з огляду на таке.
Згідно з п. 1 Розділу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року № 658, цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Надані позивачем довідки про оціночну вартість об'єктів нерухомості від 12.08.2025, відповідно до Порядку № 658 є електронною довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості - документом, сформованим на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об'єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об'єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.
Відтак, убачається, що сфера застосування оціночної вартості є обмеженою: лише для оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власного майна, а тому довідки, надані позивачем, про оціночну вартість об'єктів нерухомості не можуть бути прийняті як докази дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна, яке є предметом спору.
Натомість, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ст. 12 згаданого Закону документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Проте позивачем не надано доказів вартості указаних об'єктів нерухомого майна з приводу яких пред'явлено позов, визначеної відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оскільки заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не містить належних відомостей про вартість об'єктів нерухомого майна з приводу яких пред'явлено позов, а за відсутності таких відомостей підсудність заяви про забезпечення позову Приморському районному суду м. Одеси не підтверджена, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. ст. 149, 151, 152, 153ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА