Справа № 946/6302/25
Провадження № 1-кс/946/1672/25
18 серпня 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділення №1 СВ Ізмаїльського ВП ГУ Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про арешт майна, -
13 серпня 2025 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню № 12025162150001119, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 190 КК України, яким просить накласти арешт тимчасово вилучене майно, вилучене в ході обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ., а саме:
-30 мобільних телефонів виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 1, запаковані до сейф-пакету SUD 3024693;
-6 телефонів без паролів виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 2, запаковані до сейф-пакету PSP 2104317;
-14 телефонів із паролями, виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 2, запаковані до сейф-пакету PSP 2104319;
-20 телефонів без паролів, виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 3, запаковані до сейф-пакету PSP 2104318;
-14 телефонів із паролями, виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 3, запаковані до сейф-пакету PSP 2104316;
-2 телефони без паролів виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 2, запаковані до сейф-пакету CRI 1195720;
-Айфон 12 міні, запакований до сейф-пакету CRI 1195711;
-Гугл піксель 4 та Айфон 13, запаковані до сейф-пакету CRI 1195712;
-Айфон 15 про макс, запакований до сейф-пакету CRI 1195717;
-Айфон 14 про макс, запакований до сейф-пакету CRI 1195716;
-Айфон 16 про макс, запакований до сейф-пакету CRI 1199715;
-Айфон 14 про та Айфон Ікс Ар, запаковані до сейф-пакету CRI 1199715;
-2 телефони запаковані до сейф-пакету CRI 1199714;
-Флеш носій інформації Кінгстон 512 Гб запакований до сейф-пакету CRI 1199697;
-Ноутбук Acer, McBoock, McBoock, із 2-ма зарядними пристроями, , вилучені із кімнати під умовним номером 6, запаковані до сейф-пакету SUD3024692;
-McBoock, McBoock, із зарядним пристроєм, блокнотом чірого кольору із чорновими записами та кард-холдером із слотами для сім-карт та сімкартами SUD3024691;
-3 кард-холдери, із слотами для сім-карт, сімкартами та папірцями із записами, запаковані до сейф-пакету PSP 2104320;
-41 слот для сімкарт мобільного оператору зв'язку Київстар та слотом для сімкарт мобільного оператору зв'язку Водафон, запаковані до сейф-пакету CRI 1199700;
-Слоти для сімкарт та сімкарти Київстар у кількості 160 шт., водафон 1 шт., запаковані до сейф-пакету CRI 1199701;
-Машинка для рахунку готівки із стікером з чорновими записами, запакована до сейф-пакету QYH 0166597;
-Стартові пакети Київстар із слотами для сім-карт 434 шт. запаковані до сейф-пакету QYH 0166598;
-233 банківські картки Приватбанк із документами виявленими у кімнаті під умовним №5, запаковані до сейф-пакету QYH 3024687;
-60 банківських карток райфайзен банку, 30 ощад банку, 7 А-банку, 5 Пумб, 4 Укрсіббанк, 1 Монобанк, 1 Акорд, 35 стартових пакети Водафон із слотами для сім-карт, 30 стартових пакетів Київстар із слотами для сім-карт, 1 стартовий пакет Лайфсел, чорнові записи, блокнот із записами, чек на купівлю 2х смартфонів, запаковані до сейф-пакету SUD3024689.
Клопотання обґрунтоване тим, що 11.08.2025 до ЧЧ ВП № 1 (Кілія) Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те що 11.08.2025 біля 16.20 годині за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Незалежності кул. вул. Дунайська, невстановлена особа чоловічої статі віком приблизно 20-25 років, в умовах воєнного стану під погрозою застосування фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілого марки «Айфон 14 Про Макс» фіолетового кольору, з е-сім НОМЕР_1 , після чого зникла з викраденим у невідомому напрямку. Також 12.08.2025 в ході здійснення досудового розслідування по к/п 12025162150001119 від 12.08.2025 за ч. 4 ст. 186 КК України та проведеного відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено 96 мобільних телефони, 4 ноутбуки, 351 банківські картки, 498 сім-карт, записник з чорновими записами, що вказує на злочинну діяльність, а саме шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Встановлюється завданий злочинними діями матеріальний збиток.
В ході досудового розслідування отримано інформацію що за адресою: АДРЕСА_1 , можуть зберігатись викрадене майно, яке в подальшому може стати доказом у кримінальному проваджені, а також переховуватись особа, яка вчинила злочин, що має важливе значення для досудового розслідування.
Враховуючи викладене 12.08.2025 слідчим відділення №1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 було проведено в порядку ч. 3 ст. 233 та ст. 234 КПК України невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку виявлено та вилучено вищезазначене майно.
Таким чином, як зазначено в клопотанні слідчого, вказані речі мають значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні та необхідні для призначення та проведення відповідних експертиз, у зв'язку з чим слідчий просить задовольнити клопотання.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та наполягали на його задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши думку слідчого та прокурора, вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до наступного висновку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025162150001119, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, як вбачається з короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, який міститься у витязі з ЄРДР по вказаному кримінальному провадженні, зміст якого зазначено у клопотанні слідчого, до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 11.08.2025 до ЧЧ ВП № 1 (Кілія) Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те що 11.08.2025 біля 16.20 годині за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Незалежності кул. вул. Дунайська, невстановлена особа чоловічої статі віком приблизно 20-25 років, в умовах воєнного стану під погрозою застосування фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілого марки «Айфон 14 Про Макс» фіолетового кольору, з е-сім НОМЕР_1 , після чого зникла з викраденим у невідомому напрямку. Також 12.08.2025 в ході здійснення досудового розслідування по к/п 12025162150001119 від 12.08.2025 за ч. 4 ст. 186 КК України та проведеного відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено 96 мобільних телефони, 4 ноутбуки, 351 банківські картки, 498 сім-карт, записник з чорновими записами, що вказує на злочинну діяльність, а саме шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Встановлюється завданий злочинними діями матеріальний збиток.
В ході досудового розслідування отримано інформацію що за адресою: АДРЕСА_1 , можуть зберігатись викрадене майно, яке в подальшому може стати доказом у кримінальному проваджені, а також переховуватись особа, яка вчинила злочин, що має важливе значення для досудового розслідування.
Враховуючи викладене 12.08.2025 слідчим відділення №1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 було проведено в порядку ч. 3 ст. 233 та ст. 234 КПК України невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку виявлено та вилучено:
-30 мобільних телефонів виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 1, запаковані до сейф-пакету SUD 3024693;
-6 телефонів без паролів виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 2, запаковані до сейф-пакету PSP 2104317;
-14 телефонів із паролями, виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 2, запаковані до сейф-пакету PSP 2104319;
-20 телефонів без паролів, виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 3, запаковані до сейф-пакету PSP 2104318;
-14 телефонів із паролями, виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 3, запаковані до сейф-пакету PSP 2104316;
-2 телефони без паролів виявлених та вилучених із кімнати під умовним номером 2, запаковані до сейф-пакету CRI 1195720;
-Айфон 12 міні, запакований до сейф-пакету CRI 1195711;
-Гугл піксель 4 та Айфон 13, запаковані до сейф-пакету CRI 1195712;
-Айфон 15 про макс, запакований до сейф-пакету CRI 1195717;
-Айфон 14 про макс, запакований до сейф-пакету CRI 1195716;
-Айфон 16 про макс, запакований до сейф-пакету CRI 1199715;
-Айфон 14 про та Айфон Ікс Ар, запаковані до сейф-пакету CRI 1199715;
-2 телефони запаковані до сейф-пакету CRI 1199714;
-Флеш носій інформації Кінгстон 512 Гб запакований до сейф-пакету CRI 1199697;
-Ноутбук Acer, McBoock, McBoock, із 2-ма зарядними пристроями, , вилучені із кімнати під умовним номером 6, запаковані до сейф-пакету SUD3024692;
-McBoock, McBoock, із зарядним пристроєм, блокнотом чірого кольору із чорновими записами та кард-холдером із слотами для сім-карт та сімкартами SUD3024691;
-3 кард-холдери, із слотами для сім-карт, сімкартами та папірцями із записами, запаковані до сейф-пакету PSP 2104320;
-41 слот для сімкарт мобільного оператору зв'язку Київстар та слотом для сімкарт мобільного оператору зв'язку Водафон, запаковані до сейф-пакету CRI 1199700;
-Слоти для сімкарт та сімкарти Київстар у кількості 160 шт., водафон 1 шт., запаковані до сейф-пакету CRI 1199701;
-Машинка для рахунку готівки із стікером з чорновими записами, запакована до сейф-пакету QYH 0166597;
-Стартові пакети Київстар із слотами для сім-карт 434 шт. запаковані до сейф-пакету QYH 0166598;
-233 банківські картки Приватбанк із документами виявленими у кімнаті під умовним №5, запаковані до сейф-пакету QYH 3024687;
-60 банківських карток райфайзен банку, 30 ощад банку, 7 А-банку, 5 Пумб, 4 Укрсіббанк, 1 Монобанк, 1 Акорд, 35 стартових пакети Водафон із слотами для сім-карт, 30 стартових пакетів Київстар із слотами для сім-карт, 1 стартовий пакет Лайфсел, чорнові записи, блокнот із записами, чек на купівлю 2х смартфонів, запаковані до сейф-пакету SUD3024689.
Статті 2, 7 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яким, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
В свою чергу викладене також знайшло своє підтвердження в рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі, ЄСПЛ), в тому числі в рішеннях «Бакланов проти Росії» (від 09 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (від 24 березня 2005 року), де ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як передбачено п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у п.1 листа за №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язанні сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна подане в рамках кримінального провадження № 12025162150001119, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння телефоном потерпілого марки «Айфон 14 Про Макс» фіолетового кольору, з е-сім НОМЕР_1 та фактом шахрайства.
При цьому, слідчим та прокурором не була надана заява потерпілої особи на підставі якої вносилися відомості до ЄРДР за ч. 4 ст. 190 КК України.
При цьому, слідчий проводячи невідкладний обшук мав на меті виявити та зафіксувати відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукати знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб саме по кримінальному правопорушенню передбаченому ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні слідчий та прокурор пояснили, що у клопотанні відсутнє майно, яке має відношення до ч. 4 ст. 186 КК України.
Таким чином, слідчим та прокурором не доведено, яким чином майно вилучене протоколом обшуку від 12.08.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 є доказом в кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 186 КК України.
Тобто, слідчий та прокурор, обґрунтовуючи клопотання про арешт майна в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надали достатніх і належних доказів тих обставин, на які посилаються у клопотанні про арешт майна, а також ним не надано достатніх доказів, передбачених ч. ч. 1-4 ст. 170 КПК України про наявність правових підстав для арешту майна, та можливість настання негативних наслідків у випадку не застосування арешту майна на вищевказане майно.
Враховуючи вищевикладене, необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого відділення №1 СВ Ізмаїльського ВП ГУ Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна, як передчасне та безпідставне.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст. 94, 131, 132, 167, 170-173, 309 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого відділення №1 СВ Ізмаїльського ВП ГУ Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про арешт майна у кримінальному провадження №12025162150001119, яке було вилучено протоколом обшуку від 12.08.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст судового рішення проголошено о 15 годині 00 хвилин 21 серпня 2025 року в залі судових засідань № 1 Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1