1Справа № 335/5595/25 2/335/2576/2025
15 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у залі суду у місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
09.06.2025 року представник ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що 14.08.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №144873 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах:
- сума виданого кредиту - 1 000,00 грн.;
- дата надання кредиту - 14.08.2020 року;
- строк кредиту - 25 днів;
- валюта кредиту - UAH;
- стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних.
Факт отримання ОСОБА_1 коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 09.04.2025 року, відповідно до якої 14.08.2020 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1 000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі й до ОСОБА_1 .
На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє, що останнім на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №144873 від 14.08.2020 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.
Оскільки відповідач вказану заборгованість не погасив, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 5 100,00 грн. та покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою від 16.06.2025 року було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження. Учасникам справи був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.
07.07.2025 року на адресу суду від представника позивача Пархомчука С.В. надійшла заява, в якій останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн. та надає підтверджуючі докази вказаних витрат.
В судове засідання представник ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, у позові зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив не подавав.
Керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 14.08.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено договір №144873 про надання фінансового кредиту, відповідно до якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1.).
Згідно п. 1.2. договору кредит надається строком на 25 днів, тобто до 07.09.2020 року.
Як вбачається з п. 1.3. кредитного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Пунктом 1.4. договору сторони погодили, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Договір №144873 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, графік платежів (додаток №1 до договору) підписані електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора - KL1383.
Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» №791/04 від 09.04.2025 року, 14.08.2020 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти в сумі 1 000,00 грн.
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (клієнт) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (фактор) укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (п. 1.1.). В якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, фактор сплачує клієнту плату (ціна продажу) в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього Договору складає 1 444 834,08 грн. без ПДВ (п. 7.1.).
На виконання вимог вказаного договору факторингу, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» сплатило ТОВ «ЗАЙМЕР» 1 444 834,08 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: №1653 (#844932706911) від 02.11.2021 року, №1672 (#859690633011) від 23.11.2021 року та №432 від 02.11.2021 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 року від ТОВ «ЗАЙМЕР» до Позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 5 100,00 грн., з яких: 1 000,00 грн. - тіло кредиту, 4 100,00 грн. - відсотки.
З наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором №144873, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 5 100,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 1 000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами - 4 100,00 грн.
31.01.2025 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про виконання зобов'язання за кредитним договором №144873.
Щодо стягнення заборгованості за кредитом.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У розумінні ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підтвердження умов надання кредиту відповідача та порушення зобов'язання останнім позивач надав інформаційну довідку ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 09.04.2025 року, відповідно до якої 14.08.2020 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти в сумі 1 000,00 грн.
Отже, факт користування відповідачем грошовими коштами товариства доведено та не спростовано відповідачем.
Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, суд переконаний, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд звертає увагу, що з виписки з особового рахунку за кредитним договором №144873 вбачається розрахування усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків, що передбачені пунктами 1.3. договору №144873 про надання фінансового кредиту.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в тому числі процентів за користування кредитом.
Розглянувши вимоги ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн., суд дійшов до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копії: договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, укладеного між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В.; додаткової угоди №1 від 27.12.2024 року до вказаного договору, акту про отримання правової допомоги від 30.06.2025 року; рахунку від 30.06.2025 року; платіжної інструкції №3 9439 від 30.06.2025 року.
Розглянувши надані представником позивача документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (фактично представником позивача складено тільки позовну заяву, по справі було два судових засідання, у яких представник позивача участі не приймав), суд, керуючись принципами розумності, співмірності, справедливості та верховенства права, дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. судом покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф.7, код ЄДРПОУ: 42228158) заборгованість за кредитним договором №144873 від 14.08.2020 року в загальному розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф.7, код ЄДРПОУ: 42228158) - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф.7, код ЄДРПОУ: 42228158) понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 20.08.2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф.7, код ЄДРПОУ: 42228158.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І.В. Новасардова