Справа № 511/2341/25
Провадження № 2/522/8260/25
20 серпня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.07.2025 справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Федчишеній Т. Ю.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов наступного висновку.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.09.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4673964, за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в порядку та розмірі, визначеними договором. Заборгованість відповідача за указаним договором складає 35 181,25 грн, яка складається з 9 750 грн - заборгованість основною сумою боргу, 25 431,25 грн - сума заборгованості за відсотками. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Крім того, 12.10.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 73411876, за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в порядку та розмірі, визначеними договором. Заборгованість відповідача за указаним договором складає 22 871,08 грн, яка складається з 7 346,62 грн - заборгованість основною сумою боргу, 2 683,03 грн - сума заборгованості за відсотками, 9 841,43 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 3 000 грн - комісія за надання кредиту. 27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
На підставі наведеного, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вищевказаними кредитними договорами в загальній сумі 58 052,33 грн.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом з тим, виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Тобто, об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю у ОСОБА_1 сукупного боргу перед ним по двох договорах, а саме - договором позики № 4673964 від 08.09.2023, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , та договором надання коштів у кредит № 73411876 від 12.10.2024, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , визначивши ціну позову в сумі 58 052,33 грн.
При цьому, як слідує з позовної заяви, заявлені вимоги позивач обґрунтовує різними доказами, зокрема різними розрахунками заборгованості по двох різних договорах.
Отже, пред'явивши вимоги про стягнення заборгованості по двох різних договорах, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, визначені ст. 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними та похідним, вимоги заявлені з різних підстав, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними договорами, указані вимоги не є однорідними та такими які нерозривно пов'язані між собою.
Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим.
При цьому судом не встановлено наявності пістав для застосування положень ст. 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог, оскільки роз'єднаними можуть бути вимоги, які за правилами ч. 1 ст. 188 ЦПК України можуть бути об'єднаними.
Позивач з власної ініціативи об'єднав позовні вимоги без дотримання правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
За таких обставин, позов підлягає поверненню позивачу.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись п. 2 ч. 4 ст. 185, ст. 188 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА