Справа № 946/6468/25
Провадження № 1-кс/946/1711/25
19 серпня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїл Одеської області, громадянки України, перебуваючої у цивільному шлюбі, працювала за наймом, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без зареєстрованого місця проживання, раніше не судимої відповідно до вимог ст. 89 КК України,
підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України,-
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162150000547 від 10.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідування установлено, що ОСОБА_5 у невстановлений спосіб, час та місці, але не пізніше 12 червня 2025 року, реалізуючи протиправний умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів на території м. Ізмаїл, з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, при невстановлених обставинах, придбала 2 полімерних згортка з кристалічною речовиною білого кольору, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, які в подальшому зберігала за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 з метою збуту.
У подальшому, 12.06.2025, приблизно о 12:30 год., ОСОБА_5 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 незаконно збула ОСОБА_7 , якій доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за грошові кошти у сумі 600 гривень, два поліетиленових згортки, всередині яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору. У той же день ОСОБА_7 добровільно видала співробітникам поліції два вищевказаних поліетиленових згортки, всередині яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору масами 0,391г та 0,387г, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Загальний кількісний вміст метадону в кристалічних речовинах склав 0,194г.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.
Крім того, ОСОБА_5 у невстановлений спосіб, час та місці, але не пізніше 26 червня 2025 року, реалізуючи протиправний умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів на території м. Ізмаїл, з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, діючи повторно, при невстановлених обставинах, придбала 2 полімерних згортка з кристалічною речовиною білого кольору, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, які в подальшому зберігала за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 з метою збуту.
У подальшому, 26.06.2025, приблизно об 11:00 год., ОСОБА_5 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 незаконно збула ОСОБА_8 , якій доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за грошові кошти у сумі 600 гривень, два поліетиленових згортки, всередині яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору. У той же день ОСОБА_8 добровільно видала співробітникам поліції два вищевказаних поліетиленових згортки, всередині яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору приблизними масами по 1г, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, відповідно до результату експрес-тесту «МethadoneIdentsficationIdenta» LOT: 8533122А, EXP.08/2025.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно.
26.06.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27.06.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
27.06.2025 року ухвалою слідчого судді у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 24.08.2025 року.
Двохмісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні спливає 27.08.2025 року. Разом з тим, закінчити розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки у зв'язку із тривалим часом проведення та обробки матеріалів НСРД не вдалось вчасно розсекретити матеріали НСРД.
У зв'язку з вищевикладеним, 19.08.2025 року постановою керівника Ізмаїльської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 27.09.2025 року.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили задовольнити клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважають, що є всі підстави для задоволення клопотання.
Підозрювана в судовому засідання зазначила, що ризики не доведені, вину не визнає.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, просила відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що підозрювана має міцні соціальні зв'язки за місцем проживання, також вказала, що розмір застави є надмірним.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162150000547 від 10.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
26.06.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27.06.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
27.06.2025 року ухвалою слідчого судді у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 24.08.2025 року.
Двохмісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні спливає 27.08.2025 року. Разом з тим, закінчити розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки у зв'язку із тривалим часом проведення та обробки матеріалів НСРД не вдалось вчасно розсекретити матеріали НСРД.
У зв'язку з вищевикладеним, 19.08.2025 року постановою керівника Ізмаїльської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 27.09.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
В ході судового засідання слідчий та прокурор зазначили, що необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 у зв'язку з наявністю ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом отримання добровільно наданого предмету від 12.06.2025; протоколом огляду грошових купюр від 12.06.2025; протоколом огляду закупника та вручення грошових купюр від 12.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду місця події від 26.06.2025; протоколом обшуку від 26.06.2025; протоколом затримання підозрюваної в порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що саме на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
В свою чергу, приймаються до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підлягає задоволенню, оскільки завершити досудове розслідування до вказаного строку не надається можливим.
Слідчим та прокурором доведено об'єктивність неможливості закінчення досудового розслідування протягом двох місяців, у зв'язку із чим строк досудового розслідування був продовжений до 3-х місяців.
Крім цього, аргументи слідчого і прокурора про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення вбачаються також досить переконливими, адже ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження у майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються.
Вказані обставини у своїй сукупності дають обґрунтовані підстави вважати наявними ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років, є всі підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування відносно неї більш м'якого запобіжного заходу, аніж запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, з метою попередження можливості підозрюваною ОСОБА_5 переховуватись від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, забезпечення виконання процесуальних дій, є необхідним продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вказані обставини свідчать про неможливості запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.6) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до приписів ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так, позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.10.2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80 х 3028 грн. = 242 240 грн.). Підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави. У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком до 27.09.2025 року, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явитися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тримання під вартою в державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 3-х місяців, але не більше 60 днів (в межах строку досудового розслідування) до 27.09.2025 року.
Ухвала слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 27.09.2025 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80 х 3028 грн. = 242 240 грн.).
Підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу.
Підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком до 27.09.2025 року, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явитися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо продовження застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 20.08.2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1