28.03.2025
Справа № 497/2947/24
Провадження № 2-а/497/8/25
28.03.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання Георгієва А.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Ковальчук В.М. (в режимі відеоконферензв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Болград Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
11.12.2024 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, яким просить суд поновити строк звернення до суду з позовом про скасування постанови серії ПС №002984 про накладення на нього адміністративного стягнення, - що була 30.09.2024 ухвалена виконуючим обов'язки начальника відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенком В.В. - про притягнення його, позивача ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3ст.132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 51000грн.; а також - скасувати цю постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення; та стягнути на свою користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м.Київ, вул.Фізкультури,9) судові витрати, що складаються зі сплати судового збору - в розмірі 605,6грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач стверджує, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3ст.132-1 КУпАП у зв'язку з тим, що 05.09.2024 о 22год.39хв. на а/д М-16 Одеса-Кучуран (км0+050), здійснювалося вантажне перевезення на т/з VOLVO з д/н.з. НОМЕР_1 з причепом KOEGEL з д/н.з. НОМЕР_2 , - що належать йому, ОСОБА_1 , але під керуванням водія ОСОБА_2 , який відмовився від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю, у зв'язку з чим на нього, позивача, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000грн. оскаржуваною постановою.
Про існування цієї постанови він, позивач, довідався з додатку "Дія" лише 02.12.2024р. - коли йому на додаток "Дія" надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови виконавчої служби від 02.12.2024р. - ВП №76684455. Однак, відповідно до ч.3ст.291 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі - в автоматичному режимі - набирає законної сили після її вручення особі, або отримання нею поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, - строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою ним не пропущений, адже зазначене правопорушення зафіксовано за допомогою технічного засобу і копія постанови йому не була направлена.
Таким чином, з оскаржуваною постановою він, позивач, також не погоджується у зв'язку з тим, що вважає, що він не є суб'єктом цього правопорушення, адже не вчиняв його, стверджуючи, що він є лише власником транспортного засобу, а тому не може бути суб'єктом відповідальності за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, оскільки, згідно абз.3ч.1ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», таким суб'єктом може бути лише автомобільний перевізник. Така позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №600/1407/22-а та Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №752/14353/23.
Крім того, відсутня сама подія правопорушення, оскільки водій не відмовився від зважування, а лише від зважування пізнього вечора - коли був зупинений, адже він був втомлений, а до місця зважування потрібно було ще проїхати деякий час і він пояснив, що пройде цю процедуру вранці, що, власне, і зробив, і цей факт підтверджується відповідними доказами.
Тому він вважає вказану постанову незаконною, оскільки адміністративне правопорушення не вчинялося, а в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували саме його вину у вчиненні будь-якого правопорушення.
У судовому засіданні позивач, підтримавши вимоги позову, просив їх задовольнити, посилаючись на мотиви та факти, що зазначені у позові, та пояснив суду, що ним не вчинялось адміністративного правопорушення, стверджував, що він у правовідносинах з перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної від 05.09.2024року участі не брав, оскільки передав право керування водію ОСОБА_2 на законних підставах, залишаючись при цьому лише власником транспортного засобу та не перебував у зоні габаритно-правового контролю. Крім того, від самого водія він дізнався, що водій перед виїздом зважувався, оскільки їхав в порт і знав, що буде обов'язковий контроль, тому перевірив вагу вантажу, та, після зупинення його працівниками контролюючого органу дізнався, що контроль має бути за 90 метрів від місця, де його було зупинено; насправді цей контроль водієм був пройдений вранці, оскільки йому було запропоновано пройти це вимірювання пізно вночі і до нього потрібно було ще під'їхати, але настала комендантська година, водій вже збирався там ночувати, до того ж він був затриманий. Тобто, факт відмови від вагового контролю спростовується наявністю результату такого контролю, які додані до позову.
Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, вважаючи, що в обґрунтування власної правової позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів,
Вислухавши у судовому засіданні позивача, представника відповідача, вивчивши позовні вимоги, дослідивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав
Відповідно до вимог ч.ч.1,2ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію про транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 10.11.2020р. ТСЦ 5149, вбачається, що а/м VOLVO д/н НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , а з копії свідоцтва серії НОМЕР_4 від 21.03.2022 про реєстрацію ТСЦ 5149, вбачається, що причеп KOEGEL д/н НОМЕР_2 , теж належить позивачу ОСОБА_1 .
Постановою ПС №002984 від 30.09.2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3ст.132-1 КУпАП у зв'язку з тим, що 05.09.2024 року о 22:39год. на а/дМ-16 Одеса-Кучуран (км0+050) відповідальна особа - водій ОСОБА_2 здійснював вантажне перевезення на т/з VOLVO д/н НОМЕР_1 з причепом KOEGEL д/н НОМЕР_2 , які належать гр. ОСОБА_1 , але у протоколі зазначено, що саме водій відмовився від проходження габаритно-вагового контролю, проте адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000грн. накладено на позивача, що підтверджується копією вказаної постанови.
Однак, ч.2ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України, а за змістом ч.3ст.132-1 КУпАП, щодо «Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» передбачена відповідальність за ... ухилення або відмову від проходження габаритно-вагового контролю..., вчинення правопорушень, передбачених ч.6ст.121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю: керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
З оскаржуваної постанови та наданих суду доказів не вбачається, що було вчинено правопорушення у виді ухилення або відмову від проходження габаритно-вагового контролю, оскільки він був пройдений водієм..., а також не вбачається вчинення правопорушення передбаченого ч.6ст.121 цього Кодексу - керування в зоні габаритно-вагового контролю водієм транспортного засобу, що не зареєстрований або не перереєстрований в Україні в установленому порядку.
У зв'язку з чим не вбачається події такого правопорушення взагалі, та, зокрема, - в діях позивача.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Згідно ч.1ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. А, згідно з ч.4ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених ч.ч.1 і 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення складається постанова про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 цього Кодексу.
Частинами 2,3,4ст.283 КУпАП регламентовано, що постанова має містити: ... опис обставин, установлених під час розгляду справи; а постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, - має містити відомості про ... технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію з зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у виді штрафу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване ... за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі - в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених ч.ч.2 і 3 цієї статті, - має містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися з зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Однак такого відеозапису та посилання на веб-сайт матеріали справи не містять.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму ВС України №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", у п.24 зазначено, що постанова має відповідати вимогам, передбаченим ст.с.283,284 КУпАП, зокрема, має містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом №512 Мініфраструктури від 27.09.2021, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі - стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, - оформлюється відповідно до Додатку 1 цієї Інструкції. Відповідно до абз.3п.8 Розділу II Інструкції, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, - що є невід'ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, - друкуються на паперовому бланку разом з повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт.
Відповідно до п.1 Розд.II Інструкції, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, ... за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. А, відповідно до п.3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, - уповноважена посадова особа ухвалює сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
З наданих суду матеріалів і доказів не вбачається доказів на підтвердження дати отримання/вручення позивачу копії оскаржуваної постанови, а тому не можна зробити висновок про пропущення позивачем строку на оскарження постанови, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем такий строк не пропущений. адже на його твердження він дізнався про існування постанови вже після відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання - через застосунок "Дія", що нічим не спростовується.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено відсутність належних і допустимих доказів, які, поза розумним сумнівом, підтверджують наявність в діях саме позивача суб'єктивної складової адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.132-1 КУпАП, а також не встановивши наявність самого факту скоєння правопорушення, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача всіх ознак складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Також, зважаючи на відсутність в оскаржуваній постанові вищезгаданої інформації, визначеної Інструкцією, неможливо з'ясувати в чому полягає суть адміністративного правопорушення саме позивача. При цьому, слід зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З викладеного вбачається, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень має доказувати фактичну підставу, тобто, - наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість ухвалення рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, що діє в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків. Відповідно до ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.3ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Згідно з вимогами п.3 ч.3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є безпідставною та такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що саме в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.
Проаналізувавши матеріали які містяться у справі, вбачається відсутність належних і допустимих доказів правомірності притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст.132-1 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова не містить повного розкриття об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч.3ст.132-1 КУпАП, що унеможливлює її віднесення до порушень як відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а тому відповідачем не доведено наявність в діях саме позивача складу вказаного адміністративного правопорушення, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5-10, 20, 72-77, 132, 139, 241, 243-246, 271, 286 КАС України, ст. ст. 9, 132-1, 251, 280, 288, 289, 293 КУпАП, суд
ухвалив:
Задовольнити вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову серії ПС №002984 від 30.09.2024р., що ухвалена виконуючим обов'язки начальника відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенком Володимиром Васильовичем про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1ч.3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 51000грн.
Закрити провадження в адміністративній справі за постановою відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті серії ПС №002984 від 30.09.2024р. - про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1ч.3 КУпАП.
Стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) - за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Фізкультури,9, м.Київ, ЄДРПОУ 39816845) - понесені судови вітрати в розмірі сплаченого судового збору - 605 (шістсот п'ять гривень) 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого адміністративного апеляційного суду, та, оскільки розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження - з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Повний текст рішення виготовлено 03.04.2025 року.
Суддя А.В. Кравцова