про залишення касаційної скарги без руху
20 серпня 2025 року
м. Київ
справа №620/3592/21
адміністративне провадження №К/990/32375/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
перевіривши Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року (колегія у складі суддів Мельничука В.П., Бужак Н.П., Коротких А.Ю.)
у справі № 620/3592/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФ України в Чернігівській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі встановленому ст. 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок, нараховувати та виплачувати йому з 17.07.2018 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі встановленому ст. 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 позов задоволено.
Надалі Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.09.2021, задовольнивши апеляційну скаргу відповідача, скасував зазначене рішення суду першої інстанції від 11.06.2021 в частині позовних вимог за період з 17.07.2018 по 05.10.2020 включно та ухвали в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги за періоди з 17.07.2018 по 05.10.2020 включно залишив без розгляду. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 залишити без змін.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУ ПФ України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 апеляційну скаргу повернув скаржнику з причини не усунення недоліків такої скарги.
30.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Чернігівській області, в якій останній з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025, а справу направити до названого апеляційного суду для продовження розгляду.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 вказаної статті Кодексу учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною ж третьою ст. 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Цим же пунктом встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема, у частині другій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі наводиться обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже зміст вказаних норм свідчить про те, що касаційна скарга повинна містити вказівки на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування, які, на думку скаржника, допущені судом (судами) при прийнятті рішення (рішень), а також аргументи в обґрунтування такої його позиції.
Втім, касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки не містить посилань на конкретні норми права, що були неправильно застосовані та/або порушені судом апеляційної інстанції при постановленні відповідного судового рішення, й як такого обґрунтування, в чому саме полягало неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення ним процесуальних норм.
Відтак касаційна скарга позивача не містить підстав касаційного оскарження.
У взаємозв'язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, як й надання переваги одній із заявлених підстав, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року залишити без руху.
2. Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко