20 серпня 2025 року
м. Київ
справа №340/6211/24
адміністративне провадження №К/990/34781/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Коваленко Н.В., Гриціва М.І.,
перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №340/6211/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 20.03.2024 № МU 01:7771-9291-8352-0457 «Про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 19.03.2024 №133 «Про відмову в видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва»;
- зобов'язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву позивача від 12.03.2024 № А3327771929166743239 щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 0,0371 га (кадастровий номер 3510100000:37:309:0080) з урахуванням висновків суду та прийняти законне та обґрунтоване рішення, яким видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження за правилами, встановленими частиною п'ятою статті 29 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 20.03.2024 № МU 01:7771-9291-8352-0457 «Про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень»;
- визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 19.03.2024 №133;
- зобов'язано Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву позивача від 12.03.2024 № А3327771929166743239 щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 0,0371 га (кадастровий номер 3510100000:37:309:0080) з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
18.08.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №340/6211/24 за вищевказаним позовом, з підстав, визначених пунктами 1 та 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Одночасно з касаційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник посилається на те, що вперше касаційну скаргу ним було подано в межах строку на подання касаційної скарги, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), однак, ухвалою Верховного Суду від 13.08.2025 вперше подану ним касаційну скаргу йому було повернуто. Скаржник вказує, що до таких наслідків призвів формальний та неуважний підхід до підготовки касаційної скарги його представником Ляшенко-Гаркуші О.В., водночас, з метою реалізації свого права на касаційне оскарження судового рішення, він вдруге в найкоротший строк без зайвих зволікань звернулася з касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку на касаційне оскарження і скаржник реалізував право повторного звернення до касаційного суду без зайвих зволікань, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Скаржник, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №813/2946/17, від 31.05.2021 у справі №826/1581/18, від 26.05.2020 у справі №750/11932/16-а, від 16.02.2023 у справі №380/8794/20, від 09.09.2024 у справі №640/11755/22, від 02.07.2024 у справі №380/5886/22, від 23.11.2021 у справі №815/1373/18 та від 13.04.2022 у справі №826/1754/18, зокрема, щодо права власника земельної ділянки використовувати її відповідно до цільового призначення, встановленого згідно з законодавством.
Водночас, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є взаємозв'язок усіх чотирьох умов.
Суд зазначає, що формальне посилання на постанови Верховного Суду не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявник не зазначає конкретно яку саме норму матеріального права судом апеляційної інстанції застосовано неправильно, не вказує який саме висновок Верховним Судом щодо застосування цієї ж норми сформовано у зазначених ним постановах, а також не вказує в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Отже, наведені скаржником доводи, на які зроблено посилання у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не можуть слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.
Окрім того, як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №380/5886/22 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Колегія суддів зазначає, що у разі оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник в касаційній скарзі повинен чітко зазначити норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, обґрунтовані та переконливі аргументи, які слугували б підставою для висновків про необхідність відступлення від такого щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, має виникати з певних визначених об'єктивних причин і такі причини повинні бути належним чином аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи те, що скаржник не навів обґрунтованих та переконливих арґументів необхідності відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №380/5886/22 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, колегія суддів зазначає, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).
Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №340/6211/24.
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №340/6211/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
Н.В. Коваленко
М.І. Гриців,
Судді Верховного Суду