20 серпня 2025 року
м. Київ
справа №560/19370/23
адміністративне провадження № К/990/28304/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №560/19370/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, починаючи з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації - 25 серпня 2022 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, починаючи з 01 березня 2016 року по день фактичної виплати індексації - 25 серпня 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На зазначене рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №560/19370/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернуто особі, яка її подала.
30 червня 2025 року військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку повторно звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №560/19370/23. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику 10-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження судового рішення із урахуванням роз'яснень, які надані Верховним Судом; документа про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Одночасно скаржнику було роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у частині надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, у разі невиконання ухвали суду в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником до Верховного Суду надано заяву про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 04 серпня 2025 року доставлена до електронного кабінету - 04 серпня 2025 року о 22:25.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом 2 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, ухвалу Верховного Суду від 04 серпня 2025 року про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року скаржник отримав 05 серпня 2025 року.
18 серпня 2025 року від скаржника на виконання ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху повторно надійшло клопотання про відстрочення сплати судового.
Вирішуючи питання щодо відстрочення скаржнику сплати судового збору, Суд виходить із наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб'єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 липня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником надано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Проте, скаржником не надано уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження судового рішення із урахуванням роз'яснень, які надані Верховним Судом та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та належних та допустимих доказів, що підтверджують ці обставини.
Зазначене дає підстави вважати, що виявлені недоліки скаржником не усунуто в повному обсязі.
Таким чином, скаржником не виконано в повному обсязі вимоги ухвали Верховного Суду від 02 липня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху.
Станом на день постановлення цієї ухвали недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням поважності причини такого пропуску на адресу суду від скаржника не надходило.
Отже, станом на момент постановлення цієї ухвали скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням причин пропуску такого строку та надання належних доказів не виконано, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не заявлено.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи, що скаржником не усунуто недоліків касаційної скарги та, зокрема, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №560/19370/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко